Урок «Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова «Щука», «Муха і Бджола». Побудова байки»

Про матеріал
Продовжити ознайомлення учнів із творчістю видатного українського поета і байкаря Л. Глібова; проаналізувати байки «Щука», «Муха і Бджола», звертаючи увагу на їх викривальну і повчальну спрямованість; удосконалити вміння школярів аналізувати байки, визначати їх ідейно-тематичне спрямування, пояснювати алегоричні образи; поглибити знання про байку, особливості її побудови; розвивати образне мислення, відчуття художньої довершеності творів, уміння помічати деталі; логічно й послідовно аргументувати свої міркування; виховувати усвідомлення важливості самокритичного погляду на різноманітні людські вади, почуття поваги до українського гумору, народного слова.
Перегляд файлу

Предмет _______________________ Клас ___ Урок № ___  Дата___/___/___  

 

Прізвище вчителя __________________

 

 

 

 

 

Тема уроку: «Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова «Щука», «Муха і Бджола». Побудова байки»

Мета: продовжити ознайомлення учнів із  творчістю видатного українського поета і байкаря Л. Глібова; проаналізувати байки «Щука», «Муха і Бджола», звертаючи увагу на їх викривальну і повчальну спрямованість; удосконалити вміння школярів аналізувати байки, визначати їх ідейно-тематичне спрямування, пояснювати алегоричні образи; поглибити знання про байку, особливості її побудови; розвивати образне мислення, відчуття художньої довершеності творів, уміння помічати деталі; логічно й послідовно аргументувати свої міркування; виховувати усвідомлення важливості самокритичного погляду на різноманітні людські вади, почуття поваги до українського гумору, народного слова.

Тип уроку: комбінований урок.

Теорія літератури: гумор, сатира, байка, алегорія, мораль.

Обладнання: портрети Леоніда Глібова; виставка творів письменника, презентація, ілюстративний матеріал, дидактичний матеріал, відеоролик.

Методика та прийоми проведення уроку: бесіда, розповідь, контроль і самоконтроль, самостійна робота, «вільний мікрофон».

Епіграф уроку:

Гумор і поезія є золотими воротами до всього чесного,
благородного, прекрасного.
А. Шопенгауер

 

План уроку:

  1. Організаційний момент.
  2. Перевірка домашнього завдання.
  3. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.
  4. Актуалізація опорних знань.
  5. Сприйняття й засвоєння нового навчального матеріалу.
  6. Закріплення вивченого матеріалу.
  7. Підсумок уроку.
  8. Оцінювання учнів.
  9. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Добрий день, шановні діти!

Нумо всі ви підведіться!

Всі приємно посміхніться.

Продзвенів уже дзвінок,

Починаємо урок!

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

IІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.

  1. Психологічна настанова учнів і внутрішня мотивація щодо виконання мети уроку.
  2. Опрацювання епіграфа уроку.

ІV. Актуалізація опорних знань.

Бесіда за питаннями:

  1. Що вам відомо про Л. Глібова? (Народився 5 березня 1827 р. у селі Веселий Поділ на Полтавщині.  Батько, Іван Назарович, працював управителем маєтку поміщиків Родзянків. Мати, Орина Гаврилівна, виховувалась у родині пана Трощинського, була освіченою).
  2. Як в дитинстві називали письменника? Чому? (У дитинстві Льолик, як усі його звали, був веселим і жвавим. Йому подобалося все красиве, але найбільше він любив доглядати за квітами. Його й прозвали «королем квітів». Знайомі й родичі, вітаючись з ним казали: «Здоров був Льолику, квітчастий королику»).
  3. Чиї казки допомогли Л. Глібову полюбити літературу? (Казки баби Одарки).
  4. У скільки років письменник написав свого першого вірша? Яка його назва? (У 13 р., «Сон»).
  5. Що сприяло розвиткові літературних смаків письменника? (Він мав доступ до багатої бібліотеки пана Родзянка, часто бував у нього на обговоренні літературних новинок).
  6. Ким працював Л. Глібов на початку своєї кар’ри? (Вчителем історії та географії).
  7. Яким псевдонімом він підписував твори для дітей? («Дідусь Кенир». Розказують, що колись його батько купив дуже співучу пташку, через що сусіди прозвали Івана Назаровича «Кенир»).
  8. Як минали останні роки життя письменника? (Хвороба серця й астма підірвали здоров’я Леоніда Івановича. Втративши зір, він продовжував писати під лінійку з лупою).
  9. Скільки байок є в доробку письменника? (107).
  10. Де і коли Л. Глібов помер? (Помер письменник 10 листопада 1893 р. у Чернігові, де прожив основну частину свого творчого життя).
  11. Яка історія виникнення байки?
  12. Кого вважають батьком байки? (Езопа).
  13. Що таке байка? (Байка — невеликий, здебільшого віршований повчально-гумористичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, в якому людське життя відтворюється або в образах тварин, рослин і речей, або зведене до простих і умовних стосунків). Які особливості байки? (а) розповідь про подію; б) невелика кількість дійових осіб; в) алегорична спрямованість; г) повчальна значимість (мораль); д) складається з двох частин: розповідної та повчальної).
  14. Що таке алегорія? (Алегорія (гр. allegoria — іномовлення) — вид метафори: іномовне зображення предмета чи явищ через інші, подібні до них, з метою наочно показати їх суттєві риси).
  15. Які ще жанри гумористичних творів ви знаєте?
  16. Що таке анекдот? (Анекдот (від гр. aneсdotos — неопублікований) — жанр фольклору — коротка жартівлива розповідь про якийсь цікавий життєвий випадок з несподіваним і дотепним закінченням).
  17. Що таке усмішка? (Усмішка — різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею).
  18. Що таке гумореска? (Гумореска — невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом, відмінний від сатиричного твору легкою, жартівливою тональністю).
  19. Що таке співомовка? (Співомовка — короткий віршований ліро-епічний твір, часто побудований на якомусь народному анекдоті, приказці або казковому мотиві).
  20. Що таке фейлетон? (Фейлетон — художньо-публіцистичний жанр літератури, в основі якого лежать реальні факти, зображені в сатиричному або гумористичному плані).

V.  Сприйняття й засвоєння нового навчального матеріалу.

5.1. Слово вчителя. 

Сьогодні ми з вами поринемо у світ байок Л. Глібова. Я впевнена, що ця мандрівка буде для вас веселою і цікавою. Тому, озброївшись хорошим настроєм і знаннями, пропоную вам розпочинати роботу.

5.2.  Аналіз байки Л. Глібова «Щука» (1858 р.)

5.2.1. Виразне читання байки у ролях.

5.2.2. Сюжет твору.

На хижу Щуку до суду подано звинувачення. Вона настільки завинила («того заїла в смерть, другого обідрала»), що її злочин уже не можна буде прикрити – «кінців не можна поховать» і «як не мудруй, а правди ніде діти». І все ж Лисиця, як адвокат, щоб допомогти хижакові, запропонувала суддям «вражу Щуку утопити». Прихильність Лисиці визначена не тільки становою солідарністю:

А чутка у гаю була така,
Що ніби щука та частенько,
Як тільки зробиться темненько,
Лисиці й шле — то щупачка,
То сотеньку карасиків живеньких
Або линів гарненьких.

Судді прислухалися до пропозиції Лисиці і винесли відповідний вирок.

5.2.3. Перегляд відео.

5.2.4. Обговорення змісту байки за питаннями:

  1. Що вам відомо про суд як законодавчий орган влади?
  2. Яка шкода була заподіяна Щукою мешканцям ставка? («Того заїла в смерть, другого обідрала»).
  3. Яких зусиль було докладено для того, щоб спіймати Щуку? Як про це сказано у творі? (Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали…).
  4. Про що свідчить опис суддів? Власні думки обґрунтуйте.
  5. За що дорікали Лисиці стосовно її таємного зв’язку зі Щукою? (Лисиці й шле – то щупачка, То сотеньку карасиків живеньких Або линів гарненьких).
  6. Чому Лисиця в суді з одного боку запропонувала страшну кару Щуці, а з другого їй допомогла?
  7. Чим пояснити те, що судді під час винесення вироку Щуці, послухалися Лисицю? Власні міркування обґрунтуйте.
  8. А над ким би ви здійснили суд у творі? Свою думку вмотивуйте.
  9. Що мав на увазі Л. Глібов, висловлюючи наступне:
    «Як не мудруй, а правди ніде діти. Кінців не можна поховать…?»
  10. Через що, на ваш погляд, у байці не зазначено, хто конкретно подав «бумагу» до суду на Щуку? Особисті думки обґрунтуйте.
  11. Чого нас учить ця байка? Чим вона актуальна на сьогодні час?

5.2.5. Композиція.

Вступ. За злочинну діяльність Щуку було силоміць представлено до суду. Опис суддів. Таємний зв’язок Щуки і Лисиці.

Основна частина. Судовий процес над Щукою. Винесено вирок, дію якого призупинено.

Закінчення. Новий вирок суддів за пропозицією Лисички: «У річці вражу Щуку утопити!» Що і було виконано.

5.2.6. Відгадування загадок про героїв твору.

Смугаста, зубаста,
По воді шугає,
Рибок шукає
(Щука)

Прийшла вона із довгим віником
На бесіду із нашим півником.
Схопила півня на обід,
Тай замела мітлою слід
(Лисиця)

Руда, руда рудиця
Рудим хвостом гордиться
В неї шуба найпишніша,
В неї вдача — найхитріша
(Лисиця)

В темнім лісі проживає,
Довгий хвіст пухнастий має,
Їй на місці не сидиться.
Як зовуть її?…
(Лисиця)

Сірий, та не вовк,
Довговухий, та не заєць,
З копитами, та не кінь.
(Осел)

5.2.7. Народні прислів’я до змісту байки:

  • У злому зле й сидить;
  • Яка совість — така й честь;
  • Хто дужчий, той і лучший;
  • Слова як мед, а діла як полин;
  • Хто не чинить нічого, тому не страшно нікого;
  • Спіймався на гарячому;
  • Хитрий, як лисиця;
  • Чує кішка, де сало лежить.

 5.2.8. «Паспорт твору».

Герої твору: судді – два Осли, Шкапа, два Цапи; Щука, Лисичка, автор.

Тема: зображення суду (його несправедливість і залежність від панівних класів) над Щукою, яка чинила різноманітну шкоду в ставку його мешканцям і отримала вирок – повернутися знову до річки.

Ідея: засудження дій судочинства, їх легковажність, безглуздість, а через образ Лисиці – підступності, хитрості, хабарництва.

Основна думка: «Як не мудруй, а правди ніде діти. Кінців не можна поховать…».

Жанр: байка. 

5.3. Опрацювання твору Л. Глібова «Муха й Бджола» (1864—1872)

5.3.1. Виразне читання байки у ролях.

5.3.2. Перегляд відео.

5.3.3. Обговорення змісту байки за питаннями:

  1. Чи бачили ви у природному середовищі муху й бджолу? Чим кожна з них займається?
  2. Що свідчить про безпечне життя Мухи?
  3. Чому Муха назвала працю Бджоли бідною?
  4. Яка мета в житті у Мухи і Бджоли? Для чого Л. Глібов протиставляє цих двох героїнь?
  5. Як саме співчуває Муха Бджолі? (Яка погана. На світі доленька твоя:
    Раненько встане, пізно ляже.)
  6. У чому Муха вбачає вільність свого життя?
  7. В яких розважальних заходах Муха бере участь? (Банкет, обід, весіллячко, родини).
  8. Що свідчить про нахабність мухи щодо відвідування будь-кого непроханою? (Велике діло — проженуть! Не можна в двері — я в квартирку Або полізу в іншу дірку…)
  9. Чому Бджола не розуміє сенсу життя Мухи?
  10. Яких людей зображує Л. Глібов на прикладі цих двох істот?
  11. А як ви ставитеся до праці? Чи допомагаєте вдома батькам? Чим саме?
  12. Яким чином слід організувати власне дозвілля?
  13. Чим є корисною для нас ця байка?

5.3.4. Композиція.

Байка побудована на протиставленні двох героїнь (Муха і Бджола), їх ставленні до праці, розваг, власного призначення в житті.

Експозиція: зустріч читача з Мухою, що живе безтурботно, мов панночка.

Зав’язка: розмова Мухи з Бджолою: сенс життя у розкоші, святкуваннях чи у повсякденній сумлінній праці?

Кульмінація: непорозуміння між Мухою і Бджолою.

Розв’язка: мораль байки.

5.3.5. Розгадування загадок про героїв байки.

Хто над нами
Догори ногами?
(Муха)

Я працюю поважно,
Все літо літаю
У поле, до гаю,
Збираю медок
Із різних квіток.
Кого не злюблю,
Того жалом колю.
(Бджола)

Є в мене велика сімейка,
Як весна прийде,
Вся в поле піде.
(Бджоли)

Із одним вінком хатина,
Роботяща в нім родина.
По квітках усе літають,
Мед пахучий добувають.
(Бджоли і вулик)

Сидить дівка в темниці,
В’яже мереживо без петель.

Цей дім на ніжках,
Внизу віконце,
Дім багатоквартирний,
Лише зверху мирний.
(Вулик)

Коло вуха завірюха,
А у вусі ярмачок.
Обминуть його зумій,
В нім живе …
(Бджолиний рій)

5.3.6. Народні прислів’я до змісту байки.

1) Праця.

Людська праця — не дурниця, розкидати не годиться.

Праця людину годує, а лінь марнує.

Хто працює, той працю шанує.

На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.

Чесне діло роби сміло.

Як добре працюватимеш, честь і славу матимеш.

2) Лінь.

Лінь — гірше хвороби.

Вродилось ледащо нінащо.

Йому щодня неділя.

Лінивому все ніколи.

Аби день до вечора!

Як без діла сидіти, то можна й одубіти.

5.3.7. Творче завдання. Заповніть таблицю «Порівняльна характеристика героїв байки Л. Глібова «Муха й Бджола».

Муха

Бджола

Ледача, хвалькувата, безпечна, настирлива, безтурботна.

Працьовита, відповідальна, економна (вміє раціонально використовувати час).

5.3.8. «Паспорт твору». 

Герої: Муха, Бджола, рій бджіл, автор.

Тема: зображення зустрічі Мухи й Бджоли, в якій кожна висловила свого життя та покритикувала іншу.

Ідея: уславлення працьовитості, творчого натхнення, вміння раціонально використовувати час (Бджола); засудження ледарства, безпечності; прагнення жити за рахунок інших, задовольняючи власні потреби.

Основна думка: пошану і повагу має той у суспільстві, хто працює заради інших, приносить користь, марно не витрачає часу; ледарі — непрохані гості.

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

ТЕСТИ

«Щука»

1. Хто на Щуку подав до суду «бумагу»?
а) Невідомо;
б) Осли;
в) Лисичка.

2. Скільки суддів розглядало справу Щуки?
а) Семеро;
б) п’ятеро;
в) троє.

3. У чому звинувачувалася Щука?
а) Ображала мешканців ставка і не давала їм жити;
б) вкусила людину за палець;
в) розруйнувала греблю.

4. Л. Глібов говорить про суддів, що це народ:
а) хитрий і розумний;
б) справедливий та чемний;
в) добрячий та плохий.

5. Лисиця в суді була представлена як:
а) свідок;
б) секретар;
в) стряпчий.

6. У чому була суть першого вироку, який винесли судді по справі Щуки?
а) Ув’язнити на один рік;
б) зварити з неї юшку;
в) повісити на вербі.

7. Яку пропозицію подала Лисичка суддям стосовно покарання Щуки?
а) Спалити живою на вогнищі;
б) миттєво розстріляти;
в) кинути у річку.

8. Хто зайвий у запропонованому ланцюжку героїв твору: Осли, Сорока, Шкапа, Цапи, Щука?
а) Осли;
б) Сорока;
в) Шкапа.

9. Кого з героїв твору Л. Глібова «Щука» стосується прислів’я: «Не те в Кузьми на умі»?
а) Щуки;
б) Лисиці;
в) Цапа.

10. В якому році Л. Глібов написав байку «Щука»?
а) 1856;
б) 1847;
в) 1858.

11. Лисиця називає у байці Щуку:
а) негідницею;
б) розбійницею;
в) пройдохою.

12. Яка думка про правду висловлюється у творі?
а) «Правда і у вогні не горить, і у воді не тоне»;
б) «Як не мудруй, а правди ніде діти»;
в) «Добрі вісті не лежать на місці».

«Муха й Бджола»

1. Як Л. Глібов називає Муху?
а) Дармоїдкою;
б) ледащицею;
в) легковажною.

2. Для чого Муха «майнула у садок»? Щоб:
а) сховатися від пекучого сонця та перепочити в холодочку;
б) зібрати мед з духмяних квітів;
в) подивитися на квіти та почути голосок зозулі.

3. Про що думала Муха, примостившись на красолі?
а) Про гарне життя на волі;
б) про красу і чарівність літнього саду;
в) про власну мудрість і працьовитість.

4. Який художній засіб використав Л. Глібов у рядку: «Вітерець тихесенько гойдає»?
а) Епітет;
б) порівняння;
в) метафору.

5. Як Муха назвала Бджолу у своєму зверненні до неї?
а) Ненею;
б) душенькою;
в) трудягою.

6. Що запропонувала Муха Бджолі, зустрівшись із нею?
а) Перепочити;
б) свою допомогу;
в) послухати пташок.

7. Яка, за словами Мухи, доленька у Бджоли?
а) Нещасна;
б) щаслива;
в) погана.

8. Що було для Мухи складним?
а) З ранку до вечора працювати;
б) доглядати власних немовлят;
в) шукати їжу для себе.

9. Бджола образила Муху, сказавши їй, що вона:
а) ледача і безтурботна;
б) сідає на страви, через що її ганяють;
в) не має привабливого вигляду.

10. З ким порівнюється Муха?
а) З королівною;
б) з господинею;
в) з панночкою.

11. В яких заходах Муха «не брала участі»?
а) У хрестинах;
б) у весіллі;
в) у бенкеті.

12. Події твору «Муха і Бджола» відбуваються:
а) улітку;
б) навесні;
в) восени.

Примітка. Кожна правильна відповідь оцінюється у 0,5 бала.

  1. Підсумок уроку.
  1. Повернення до епіграфа.
  2. Інтерактивна вправа «Рефлексія».
  1. Що  цікавого ви дізналися на уроці ?
  2.  Що вас найбільше вразило?
    1. Оцінювання учнів.

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

  1. Домашнє завдання.
  1. Вивчити напам’ять байку «Щука», підготувати ілюстрації до неї.
  2. Прочитати байку «Жаба і Віл» (234-240).
  3. Знайти і виписати прислів’я та приказки  про заздрість, працьовитість та лінь.
  4. Скласти кросворд за змістом улюбленої байки Л. Глібова.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
10 березня 2021
Переглядів
3013
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку