Предмет _______________________ Клас ___ Урок № ___ Дата___/___/___
Прізвище вчителя __________________
Тема уроку: «Викривальна і повчальна спрямованість байок Л. Глібова «Щука», «Муха і Бджола». Побудова байки»
Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю видатного українського поета і байкаря Л. Глібова; проаналізувати байки «Щука», «Муха і Бджола», звертаючи увагу на їх викривальну і повчальну спрямованість; удосконалити вміння школярів аналізувати байки, визначати їх ідейно-тематичне спрямування, пояснювати алегоричні образи; поглибити знання про байку, особливості її побудови; розвивати образне мислення, відчуття художньої довершеності творів, уміння помічати деталі; логічно й послідовно аргументувати свої міркування; виховувати усвідомлення важливості самокритичного погляду на різноманітні людські вади, почуття поваги до українського гумору, народного слова.
Тип уроку: комбінований урок.
Теорія літератури: гумор, сатира, байка, алегорія, мораль.
Обладнання: портрети Леоніда Глібова; виставка творів письменника, презентація, ілюстративний матеріал, дидактичний матеріал, відеоролик.
Методика та прийоми проведення уроку: бесіда, розповідь, контроль і самоконтроль, самостійна робота, «вільний мікрофон».
Епіграф уроку:
Гумор і поезія є золотими воротами до всього чесного,
благородного, прекрасного.
А. Шопенгауер
План уроку:
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Добрий день, шановні діти!
Нумо всі ви підведіться!
Всі приємно посміхніться.
Продзвенів уже дзвінок,
Починаємо урок!
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
IІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.
ІV. Актуалізація опорних знань.
Бесіда за питаннями:
V. Сприйняття й засвоєння нового навчального матеріалу.
5.1. Слово вчителя.
Сьогодні ми з вами поринемо у світ байок Л. Глібова. Я впевнена, що ця мандрівка буде для вас веселою і цікавою. Тому, озброївшись хорошим настроєм і знаннями, пропоную вам розпочинати роботу.
5.2. Аналіз байки Л. Глібова «Щука» (1858 р.)
5.2.1. Виразне читання байки у ролях.
5.2.2. Сюжет твору.
На хижу Щуку до суду подано звинувачення. Вона настільки завинила («того заїла в смерть, другого обідрала»), що її злочин уже не можна буде прикрити – «кінців не можна поховать» і «як не мудруй, а правди ніде діти». І все ж Лисиця, як адвокат, щоб допомогти хижакові, запропонувала суддям «вражу Щуку утопити». Прихильність Лисиці визначена не тільки становою солідарністю:
А чутка у гаю була така,
Що ніби щука та частенько,
Як тільки зробиться темненько,
Лисиці й шле — то щупачка,
То сотеньку карасиків живеньких
Або линів гарненьких.
Судді прислухалися до пропозиції Лисиці і винесли відповідний вирок.
5.2.3. Перегляд відео.
5.2.4. Обговорення змісту байки за питаннями:
5.2.5. Композиція.
Вступ. За злочинну діяльність Щуку було силоміць представлено до суду. Опис суддів. Таємний зв’язок Щуки і Лисиці.
Основна частина. Судовий процес над Щукою. Винесено вирок, дію якого призупинено.
Закінчення. Новий вирок суддів за пропозицією Лисички: «У річці вражу Щуку утопити!» Що і було виконано.
5.2.6. Відгадування загадок про героїв твору.
Смугаста, зубаста,
По воді шугає,
Рибок шукає
(Щука)
Прийшла вона із довгим віником
На бесіду із нашим півником.
Схопила півня на обід,
Тай замела мітлою слід
(Лисиця)
Руда, руда рудиця
Рудим хвостом гордиться
В неї шуба найпишніша,
В неї вдача — найхитріша
(Лисиця)
В темнім лісі проживає,
Довгий хвіст пухнастий має,
Їй на місці не сидиться.
Як зовуть її?…
(Лисиця)
Сірий, та не вовк,
Довговухий, та не заєць,
З копитами, та не кінь.
(Осел)
5.2.7. Народні прислів’я до змісту байки:
5.2.8. «Паспорт твору».
Герої твору: судді – два Осли, Шкапа, два Цапи; Щука, Лисичка, автор.
Тема: зображення суду (його несправедливість і залежність від панівних класів) над Щукою, яка чинила різноманітну шкоду в ставку його мешканцям і отримала вирок – повернутися знову до річки.
Ідея: засудження дій судочинства, їх легковажність, безглуздість, а через образ Лисиці – підступності, хитрості, хабарництва.
Основна думка: «Як не мудруй, а правди ніде діти. Кінців не можна поховать…».
Жанр: байка.
5.3. Опрацювання твору Л. Глібова «Муха й Бджола» (1864—1872)
5.3.1. Виразне читання байки у ролях.
5.3.2. Перегляд відео.
5.3.3. Обговорення змісту байки за питаннями:
5.3.4. Композиція.
Байка побудована на протиставленні двох героїнь (Муха і Бджола), їх ставленні до праці, розваг, власного призначення в житті.
Експозиція: зустріч читача з Мухою, що живе безтурботно, мов панночка.
Зав’язка: розмова Мухи з Бджолою: сенс життя у розкоші, святкуваннях чи у повсякденній сумлінній праці?
Кульмінація: непорозуміння між Мухою і Бджолою.
Розв’язка: мораль байки.
5.3.5. Розгадування загадок про героїв байки.
Хто над нами
Догори ногами?
(Муха)
Я працюю поважно,
Все літо літаю
У поле, до гаю,
Збираю медок
Із різних квіток.
Кого не злюблю,
Того жалом колю.
(Бджола)
Є в мене велика сімейка,
Як весна прийде,
Вся в поле піде.
(Бджоли)
Із одним вінком хатина,
Роботяща в нім родина.
По квітках усе літають,
Мед пахучий добувають.
(Бджоли і вулик)
Сидить дівка в темниці,
В’яже мереживо без петель.
Цей дім на ніжках,
Внизу віконце,
Дім багатоквартирний,
Лише зверху мирний.
(Вулик)
Коло вуха завірюха,
А у вусі ярмачок.
Обминуть його зумій,
В нім живе …
(Бджолиний рій)
5.3.6. Народні прислів’я до змісту байки.
1) Праця.
Людська праця — не дурниця, розкидати не годиться.
Праця людину годує, а лінь марнує.
Хто працює, той працю шанує.
На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.
Чесне діло роби сміло.
Як добре працюватимеш, честь і славу матимеш.
2) Лінь.
Лінь — гірше хвороби.
Вродилось ледащо нінащо.
Йому щодня неділя.
Лінивому все ніколи.
Аби день до вечора!
Як без діла сидіти, то можна й одубіти.
5.3.7. Творче завдання. Заповніть таблицю «Порівняльна характеристика героїв байки Л. Глібова «Муха й Бджола».
Муха |
Бджола |
Ледача, хвалькувата, безпечна, настирлива, безтурботна. |
Працьовита, відповідальна, економна (вміє раціонально використовувати час). |
5.3.8. «Паспорт твору».
Герої: Муха, Бджола, рій бджіл, автор.
Тема: зображення зустрічі Мухи й Бджоли, в якій кожна висловила свого життя та покритикувала іншу.
Ідея: уславлення працьовитості, творчого натхнення, вміння раціонально використовувати час (Бджола); засудження ледарства, безпечності; прагнення жити за рахунок інших, задовольняючи власні потреби.
Основна думка: пошану і повагу має той у суспільстві, хто працює заради інших, приносить користь, марно не витрачає часу; ледарі — непрохані гості.
VI. Закріплення вивченого матеріалу.
ТЕСТИ
«Щука»
1. Хто на Щуку подав до суду «бумагу»?
а) Невідомо;
б) Осли;
в) Лисичка.
2. Скільки суддів розглядало справу Щуки?
а) Семеро;
б) п’ятеро;
в) троє.
3. У чому звинувачувалася Щука?
а) Ображала мешканців ставка і не давала їм жити;
б) вкусила людину за палець;
в) розруйнувала греблю.
4. Л. Глібов говорить про суддів, що це народ:
а) хитрий і розумний;
б) справедливий та чемний;
в) добрячий та плохий.
5. Лисиця в суді була представлена як:
а) свідок;
б) секретар;
в) стряпчий.
6. У чому була суть першого вироку, який винесли судді по справі Щуки?
а) Ув’язнити на один рік;
б) зварити з неї юшку;
в) повісити на вербі.
7. Яку пропозицію подала Лисичка суддям стосовно покарання Щуки?
а) Спалити живою на вогнищі;
б) миттєво розстріляти;
в) кинути у річку.
8. Хто зайвий у запропонованому ланцюжку героїв твору: Осли, Сорока, Шкапа, Цапи, Щука?
а) Осли;
б) Сорока;
в) Шкапа.
9. Кого з героїв твору Л. Глібова «Щука» стосується прислів’я: «Не те в Кузьми на умі»?
а) Щуки;
б) Лисиці;
в) Цапа.
10. В якому році Л. Глібов написав байку «Щука»?
а) 1856;
б) 1847;
в) 1858.
11. Лисиця називає у байці Щуку:
а) негідницею;
б) розбійницею;
в) пройдохою.
12. Яка думка про правду висловлюється у творі?
а) «Правда і у вогні не горить, і у воді не тоне»;
б) «Як не мудруй, а правди ніде діти»;
в) «Добрі вісті не лежать на місці».
«Муха й Бджола»
1. Як Л. Глібов називає Муху?
а) Дармоїдкою;
б) ледащицею;
в) легковажною.
2. Для чого Муха «майнула у садок»? Щоб:
а) сховатися від пекучого сонця та перепочити в холодочку;
б) зібрати мед з духмяних квітів;
в) подивитися на квіти та почути голосок зозулі.
3. Про що думала Муха, примостившись на красолі?
а) Про гарне життя на волі;
б) про красу і чарівність літнього саду;
в) про власну мудрість і працьовитість.
4. Який художній засіб використав Л. Глібов у рядку: «Вітерець тихесенько гойдає»?
а) Епітет;
б) порівняння;
в) метафору.
5. Як Муха назвала Бджолу у своєму зверненні до неї?
а) Ненею;
б) душенькою;
в) трудягою.
6. Що запропонувала Муха Бджолі, зустрівшись із нею?
а) Перепочити;
б) свою допомогу;
в) послухати пташок.
7. Яка, за словами Мухи, доленька у Бджоли?
а) Нещасна;
б) щаслива;
в) погана.
8. Що було для Мухи складним?
а) З ранку до вечора працювати;
б) доглядати власних немовлят;
в) шукати їжу для себе.
9. Бджола образила Муху, сказавши їй, що вона:
а) ледача і безтурботна;
б) сідає на страви, через що її ганяють;
в) не має привабливого вигляду.
10. З ким порівнюється Муха?
а) З королівною;
б) з господинею;
в) з панночкою.
11. В яких заходах Муха «не брала участі»?
а) У хрестинах;
б) у весіллі;
в) у бенкеті.
12. Події твору «Муха і Бджола» відбуваються:
а) улітку;
б) навесні;
в) восени.
Примітка. Кожна правильна відповідь оцінюється у 0,5 бала.
Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.