Урок : Вишивка – невмирущий оберіг. Виконання ескізу оберега з символічними візерунками.

Тема: Вишивка – невмирущий оберіг. Виконання ескізу оберега з символічними візерунками.

Мета: ознайомити з історією вишивки, її основними призначеннями та роллю в житті людини; розвивати фантазію та увагу, ініціативу учнів, уміння створювати ескізи вишивки; прищеплювати зацікавленість до декоративно- прикладного мистецтва , бажання зберігати та примножувати традиції українського народу.

Обладнання:

• для вчителя: фотографії світових традиційного одягу різних епох, зразки учнівських робіт, віночок, різнокольорові нитки.
• для учнів: олівці, гелеві ручки, альбоми.

Техніка виконання: графічно

Терміни і поняття : Вишивка, символ- оберіг

Обладнання : папір в клітинку, фломастери, гелеві ручки.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ:

І. Загальнокорекційний етап.

1. Організаційна підготовка учнів до праці.

Учитель: Завжди цікаво розкривати таємниці майстерності українського народу. Одна з них – вишивка. Вона виникла дуже давно і передавалася від покоління в покоління.

2. Актуалізація опорних знань:

- Види декоративно – прикладного мистецтва:

Презентація сл.2

3. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

- Тема сьогоднішнього нашого уроку «Вишивка – невмирущий оберіг. Виконання ескізу оберега з символічними візерунками».

ІІ. Основний етап.

1. Мотивація навчальної діяльності

У 5-6 класах ми з вами вивчали різновиди орнаментів, огляньте на презентацію і скажіть які орнаменти представленні перед вами.

Презентація

2. Пояснення нового матеріалу.

Архелогічні знахідки доби Палеоліту, зокрема Мізина на Чернігівщині засвідчуюють наявність вишивкина теренах України. У похованях перших століть нашої ери знайдено залишки вовняного одягу , оздобленого різнокольоровою вишивкою.

З 14-17 ст. на території України – у Києві, Чернігові, Львові створюються цехи, у яких виготовляють вишивки.

З 19 ст. вишивка стає ремеслом. І до нині чимало мешканців України займаються вишиванням. Переважно вишивкою займаються дівчата та жінки.  В другій половині 19 ст. кожна дівчина повинна вміти ткати, вибілювати й вишивати рушники, скатерті, одяг.

Основною функцією вишивки є оздоблення  одягу та тканини (рушники, скатертини, салфетки, простирадла, наволочки для подушок). Також це мистецтво мало ритуальне значення –використовувалися символи.

Презентація
 

1. Калина — калину пов'язували з народженням Всесвіту, вогняної трійці: Сонця, Місяця та Зірки. Тому  назву вона отримала від давньої назви Сонця – Коло. А оскільки плоди калини червоні, вони символізують кров та безсмертний рід. Саме тому весільні рушники, дівочі і навіть чоловічі сорочки прикрашають гронами калини.

2. Калина — калину пов'язували з народженням Всесвіту, вогняної трійці: Сонця, Місяця та Зірки. Тому  назву вона отримала від давньої назви Сонця – Коло. А оскільки плоди калини червоні, вони символізують кров та безсмертний рід. Саме тому весільні рушники, дівочі і навіть чоловічі сорочки прикрашають гронами калини.

3. Дуб – священне дерево, яке уособлювало Перуна, бога блискавки та грому,  чоловічої енергії, розвитку, життя. Тому  парубки і молоді чоловіки завжди мали при собі чарівний оберег живильної сили свого роду

4. Листя хмелю можно віднести до молодіжної символіки. Крім  центральної України, візерунок поширений на Поділлі. Хмель несе в собі знак розвитку, буяння та  кохання. Хмель – це весільна символіка.
5.          В легендах квітка лілії – то символ дівочих чарів, чистоти та цноти. Вишита квітка лілії допоможе розгадати таємницю цих чарів. Лілія є жіночім символом.
6.          З давніх-давен на Україні святили мак і ним обсівали людей і худобу, бо вірили, - що мак має чарівну силу, яка захищає від усякого зла. А ще вірили, що поле після битви навесні вкривається маками. Ніжна трепетна квітка несе в собі незнищенну пам'ять роду. Дівчата, в сім’ї яких був загиблий, з любов’ю і сумом вишивали узори маку на сорочках, а на голови клали віночки з семи маків, присягаючи цим зберегти й продовжити свій рід.
7.          Давня  назва троянди, ружа, співзвучно стародавній назві Сонця – Ра. Крім того, е ще й давня назва крові – руда. Узори з ружами укладалися за законами рослинного орнаменту, що означало безперервний сонячний круг з вічним оновленням.
8.          Берегиня. Обереговим знаком українців була вишивка Берегиня — мати всього живого, первісне божество - захисник людини, богиня родючості, природи та добра. З часом Берегиня стала охороницею дому. Зазвичай її вишивали нитками червоного кольору,  який був символом очищуючого вогню та сонця і мав охоронні, лікувальні  властивості.
9.          В залежності від нагоди, з приводу якого був вишитий рушник, різні птахи виспівують відповідний зміст.

 Так соловейко і зозуля, вишиті найчастіше на дівочих рушниках, сидять на гілці калини і немов співають: “Соловейко щебече, собі пару кличе”, а про вишиту зозулю співають: “до осені дівці да гулять, гулять”.

На весільних рушниках дуже часто розсідають пави жар-птиці, які несуть в собі сонячну енергію, і тому символізують теплоту сімейного життя.

Вишиті на рушниках соколи, голуби і півні, звернені один до одного голівками з ягідкою калини в дзьобику, зображені в основі дерева - знаку нової сім’ї – символізують шлюбну пару.Серед мотивів птахів є і вірна супутниця людської оселі ластівка, яка завжди приносить добру вістку.

10.     Зірки, розкидані по рукавах і зібрані в геометричний орнамент, - це уявлення про структуру Всесвіту, що вже є не хаотичним і безладним, а впорядкованим і гармонійним. І знову засіяним, щоб нести нові й нові паростки життя у далекі світи.
11.     Ромби - Земля - символ плодючості, щедро засіяної землі, зображений у вигляді ромбів. Ці знаки, що дійшли до нас з глибокої минувшини - Сонце, Вода і Земля - складають життєдайну трійцю. Вони є неподільними в орнаментах української вишивки.

Вчитель:   Ці сакральні коди переносили ніжні жіночі руки на біле полотно. З давніх віків, з роду в рід і до сьогодні. Так була відтворена і збережена священна сила роду, енергії  природи і божественне начало. Адже кожний елемент вишивки несе інформацю, пам'ять.

 Тому так шанують українці вишиванку, одягають її, пишаються нею у всі часи.

Презентація

3. Практична діяльність

Виконання ескізу оберега – імені з символічними візерунками.

ІІІ. Заключний етап.

1. Аналіз робіт учнів
2. Приведення організму у спокійний стан.

Про красу та самобутність українського одягу дуже точно сказав Ілля Рєпін, порівнявши українок з парижанками:

“Тільки малоросіянки та парижанки вміють одягатися зі смаком! Ви не повірите, як чарівно одягаються дівчата, парубки теж спритно: ... це дійсно народний, зручний і граціозний костюм. А які дукати, моністи, головні убори, квіти! А які обличчя! А яка мова! Просто краса, краса і краса!”

3. Пояснення домашнього завдання

• Знайти цікаві матеріали про витинанку.

4. Приведення у порядок робоче місце.