Урок вивчення нової букви "Звуки [х], [х’]; буква Хх."

Тема.  Звуки [х], [х’]; буква Хх.

Мета:  ознайомити учнів із літерою Хх, її алфавітною назвою, зву­ковим значенням; учити учнів правильно артикулювати звук [х]; виробляти навички читання складів, слів із літерою X («ха»); роз­вивати вміння робити звуко-буквений аналіз слів; читати деформо­вані речення; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати лю­бов і бережливе ставлення до рідного краю, до тварин.

Обладнання:  фішки на позначення голосних і твердих та м’яких приголосних звуків; таблиця з друкованими великою і малою буквами Хх; предметні малюнки із зображенням хом’яка і ховраха, гороху і горіха; плакат із зображенням хом’ячка, який несе зернятка до своєї нірки, для читання складів, надрукованих на стежці.

ХІД УРОКУ

І.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1.  Повторення вивчених звуків і букв.

— Подивіться на букви, надруковані на дошці. Назвіть  літери, які ми вже вивчили.

а е и і о у б в г ґ д з

й к л м н п р с т ч ь

— Назвіть літери, що позначають голосні звуки, приголосні звуки.

— Яка буква не позначає жодного звука? (ь)

— Яка буква позначає один приголосний м’який звук? (й)

2.  Читання речень.

— Прочитайте речення, вставляючи букви, яких не вистачає.

За..чик стрибав по березовому га..очку.

Він зустрів зна..ому лисоньку у старі.. норі.

Співучи.. солове..ко сидів на калиновому гіллі.

— Яку літеру ви додавали в слова?

— Який текст нагадали вам ці речення? (Народну пісеньку «Зайчику, зайчику».)

ІІ.  ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

Сьогодні на уроці ми вивчимо ще одну букву, що позначає приголосні звуки. Це допоможе нам наблизитися до мети — вивчити всю українську абетку і навчитися самостійно читати.

 

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.  Виділення звуків [х], [х’] із мовлення.

Учитель вивішує на дошці зображення хом’яка і ховраха.

— Чи знайомі вам ці тваринки? Як вони називаються? Чим схожі хом’як   і ховрах?

— Послухайте про пригоду двох друзів.

Одного разу Хом’ячок і Ховрашок збирали зерна в полі. Вони старанно засовували за щічки зернятко за зернятком. Довго трудилися друзі. Нарешті зібралися нести зерна до своїх хаток. Але раптом звірятка подивилися одне на одного. І такі вони були кумедні з напханими щоками, що не втрималися друзі і почали сміятися.

— Ха-ха-ха! — сміявся Ховрашок.

— Хі-хі-хі! — бурмотів йому Хом’ячок.

І всі зерна в них розсипалися. Довелося друзям знову братися дороботи.

Запитання:

— Чому звірятка розсипали зерна? Як сміявся Ховрашок? Який перший звук він вимовляв при цьому?

— А як сміявся Хом’ячок? Чим його перший звук відрізняється від того, що вимовляв Ховрашок?

Учні вимовляють окремо хором звуки [х], [х’]. З’ясовують, що це приголосні звуки, один із яких твердий, а другий — м’який. (Під час вимови звука [х] задня частина язика зближується із зад­нім краєм твердого піднебіння і суміжною з ним частиною м’якого піднебіння, у результаті чого утворюється щілина. Унаслідок тер­тя повітря об краї цієї щілини виникає шум. Голосові зв’язки не на­пружені, голос не утворюється. Тому звук [х] — глухий; він має па­ру — дзвінкий звук [г].)

2.  Артикуляція звуків [х], [х’], порівняння зі звуками [г], [г’].

— Вимовте парами звуки [г] — [х], [г’] — [х’]. Прослідкуйте за роботою язика і губ.

Діти уточнюють, що приголосні звуки [х] — [х’] творяться так само, як і звуки [г] — [г’], тільки вимовляються без участі голосу, глухо.

3.  Упізнавання звуків [х], [х’] у словах.

— Послухайте слова. Якщо в них є твердий приголосний звук [х], то плесніть у долоні, якщо м’який приголосний [х’], то не плескайте.

Слова  для  роботи: хом’як, ховрах, хіхікати, хатка, вхід, слухати, ходити, вихід, хліб.

— Послухайте слова і скажіть, де в них чується звук [х]: на початку, в середині, у кінці слова?

Слова  для   роботи: хвиля, похід, халат, муха, мох, горох, хмара, сміх, мухомор.

4.  Ознайомлення з буквою Х.

Учитель повідомляє, що приголосні звуки [х], [х’] на письмі познача ються великою і малою буквами Х. Назва букви нібито теж сміється. Показує велику і малу букви на таблиці.

— Роздивіться букви. Чим вони схожі, а чим відрізняються? (Однакові за формою, різні за розміром.)

— Порівняйте букви Х і К, Х і М. Що між ними спільного?

— На що схожа буква Х? Послухайте, як про це говориться у віршах.

Уявіть собі малюнки до них.

Хрестиком хустинку

Мама вишивала.

Букву Х Христинка

Вишиту впізнала.

Ось обценьки розійшлися,

Розсміялись: — Ха-ха-ха!

І веселі ці обценьки

         Схожі з літерою Х. І. Січовик

 

5.  Читання складів із буквою Х.

(Вивішую плакат із зображенням хом’ячка, який несе зернятка до своєї нірки. На стежці надруковані склади).

— Допоможіть хом’ячку донести зернятка до нірки. Прочитайте склади.

6.  Фізкультхвилинка.

7.  Читання слів із буквою Х за променеподібною схемою (с. 96 букваря).

— Розгорніть букварі. Роздивіться малюнки вгорі сторінки 96. Що на

них зображено? Проаналізуйте звукові схеми під малюнками.

(Наприклад, учні з’ясовують, що в слові МУХОМОР три склади, останній

із яких наголошений. У перших двох складів є злиття приголосного твердого

звука з голосним. Останній склад має три звуки: приголосний твердий, го-

лосний і приголосний твердий.)

— Прочитайте слова, додаючи звук [х] за схемою з промінцями. Що таке

МОХ, ПУХ? Складіть речення з цими словами.

8.  Читання-інтонування вигуків.

— Роздивіться наступне завдання. На яке питання треба дати відповідь?

(Коли ми так говоримо?) 

— Прочитайте перший вигук (Ох-ох-ох!) Коли так говорять? З яким настроєм,

інтонацією? (Коли людина сумує, або коли їй важко, вона втомилася.)

Прочитайте вигук хором, передайте голосом настрій сумної людини.

— Прочитайте другий вигук. (Ах-ах-ах!) А тут який настрій можна передати? Коли ми так говоримо? (Коли захоплюємося чим-небудь.)

Прочитайте цей вигук так, ніби-то ви побачили щось дуже красиве.

Аналогічно опрацьовуються інші вигуки. (УХ-УХ-УХ! читається так, ніби-то робляться різкі важкі рухи, наприклад людина рубає дрова сокирою.

 ХА-ХА-ХА! читається радісно, весело.)

— Роздивіться дівчинку, намальовану біля надрукованих вигуків. Який саме з них підходить до її настрою? Прочитайте його хором.

9. Читання слів із буквою Х.

— Прочитайте слова в першому стовпчику. Чим відрізняються слова

ГОРОХ і ГОРІХ? Хто такий ХОВРАХ? Де розташована буква Х у цих словах?

— Прочитайте слова другого стовпчика. Що спільного в словах МУХА

і МУХОМОР? Чи є однаковий склад у словах МУХА і ЧЕРЕПАХА?

— Прочитайте третій стовпчик слів. Чим відрізняються значення слів

ХАТА і ХАТИНКА?

Ці слова називають хату по різному:  звичайна ХАТА,  маленька хата — ХАТИНКА.)

— Хто зображений унизу с. 96? Що незвичайного в цій черепасі? (У неї на голові – капелюх.)

— Прочитайте вірш про черепаху. Як ви розумієте слово чепуруха? (Чепурний – старанно вдягнений, акуратний, охайний.)

10. Опрацювання колискової пісеньки (с. 97 букваря).

— Чи подобаються вам українські пісні? Які саме?

— Чи співали вам мами і бабусі колискові пісні? Пригадайте які.

— Навіщо і як співають колискові? (Тихо, протяжно, лагідно, щоб заколисати дитинку.)

— Послухайте колискову, що надрукована в букварі. Які саме слова навіюють у ній сон?

Учитель читає текст повільно, ніжно. Після цього діти читають текст напівголосно самостійно.

— Хто збирається колихати дитину? (Сон і дрімота.)

— Знайдіть у тексті добрі, лагідні слова. (Хатинка теплесенька,  дитина

малесенька.)

— Підготуйтеся до виразного читання вголос.

11. Відгадування загадок (с. 97 букваря).

— Прочитайте загадку. Про яку це корову і якого це вола йдеться?

— Що може бути чорним і побороти всіх людей, тобто змусити їх кинути

всі справи і лягти поспати. (Ніч.)

— Тоді що це за білий віл, який звів, підняв усіх людей? (День.)

— Які ще загадки про день і ніч ви знаєте? Що в них є спільне?

Аналогічно аналізується загадка про місяць і зорі.

IV. ПІДСУМОК УРОКУ

— Із якими звуками ми працювали сьогодні на уроці?

— Якими буквами вони позначаються?

— Спробуйте назвати якомога більше слів зі спільною частинкою —словом ХЛІБ. (Хлібний, хлібець, хлібороб, хлібопекарня, хліборізка,

хлібосол.)

— Відгадайте ребуси.

 (Вата.)                                                                                            (Горох (горіх).)