Урок вивчення нового матеріалу "Михайло Коцюбинський. Життя і творчість, гуманізм світогляду письменника"

Дата

Подія

17 вересня

1864р.

У м.Вінниця в сім′ї дрібного службовця народився М.Коцюбинський

З 1875р.

Навчається спочатку в останньому класі Барської початкової школи, потім упродовж п′яти років – у Шаргородському духовному училищі

  1882   –

 1892 рр.

Коцюбинський займається репетиторством у сім′ях чиновників у Вінниці та в навколишніх селах. Підтримує зв′язки з членами підпільних народницьких організацій.

З 1890 р.

Коцюбинський працює у філоксерній партії, яка вела боротьбу з виноградними шкідниками у молдавських селах. Входить до нелегального політично-культурного товариства "Братство тарасівців" (В.Боровик на чолі).

1897 р.

Працює в житомирській газеті "Волинь"

З 1898 р.

Оселився у Чернігові, влаштувався у земській управі.

1900 –

1911 рр.

Працював у статистичному бюро губернського земства. 1903 р. побував у Полтаві на святі відкриття пам′ятника І.Котляревському. Знайомиться з Панасом Мирним, М.Старицьким, Лесею Українкою, В.Стефаником, Оленою Пчілкою.

1899 –

1913 рр.

У Львові виходить зібрання творів Коцюбинського (7 томів)

1905 р.

Подорож до країн Центральної та Західної Європи – Австро-Угорщини, Німеччини, Італії, Швейцарії.

Бере активну участь у громадських акціях, обурюється крутійською політикою царизму. Обраний головою чернігівської "Просвіти".

1909 –

1912 рр.

Тричі приїжджає на лікування в Італію, де знайомиться з М.Горьким, гостює на його віллі на о.Кипрі.

1910 р.

Повертаючись з Італії, заїжджає до карпатського селища Криворівня, два тижні вивчає побут, звичаї, мову, фольклор гуцулів.

Влітку

1911 р.

Вдруге відвідує Гуцульщину, піднімається в гори до пастухів, вивчає життя гуцульських селян. Ці спостереження було покладено в основу повісті "Тіні забутих предків" (1911).

Жовтень

1912 –

січень

1913 рр.

Після третього відвідування Гуцульщини повертається зовсім немічним. Кілька місяців лікується в університетській клініці проф. В.Образцова в Києві, але хвороба загострюється і медицина виявилася безсилою. Та М.Коцюбинський залишається досить оптимістичним, намагається не звертати увагу на хворобу.

25 квітня

1913 р.

Обірвалося життя видатного митця українського народу. Поховано його в Чернігові на Болдиній горі, в гаю Троїцького монастиря, улюбленому місці відпочинку за життя.

Дата

Назва творів

Коротка характеристика

1884 –

1886р.

оповідання"Андрій Соловійко",

"Дядько та тітка", "21 грудня, на Введеніє"

Через істотні художні прорахунки не віддав ці твори до друку. Втілення тем про недолю хлопчика-сироти, злигодні бідняків.

1891 –

1893рр.

Оповідання "Харитя", "Ялинка", "Маленький грішник"

Дебют Коцюбинсткого в літературі. Дитячі оповідання позначені симпатією автора до своїх маленьких персонажів, намагання заглибитися у їх внутрішній світ.

1892 –1893 рр.

Оповідання "П′ятизлотник", "Ціпов′яз"

Оповідання з життя селянства, порушення морально-етичних проблем.

1901 р.

Оповідання "Дорогою ціною"

Зображення подій часів панщини, порушення проблем соціального характеру.

1902 р.                                                  

Новела "На камені"

Змалювання життя кримських татар. Автор називає новелу "аквареллю", підкреслюючи таким чином спорідненістьіз малярськими творами.

1902 р.

Новела "Цвіт яблуні"

Поєднання психологічного заглиблення у внутрішній світ персонажа з яскраво виявленим авторським ставленням до зображуваного.

1907 р.

Оповідання "Persona grata"

Викриття катівської державної системи. Тонкий психоаналіз образу головного персонажа – ката Лазаря.

1907 р.

Етюд "Невідомий"

Ліричний монолог засудженого до страти персонажа.

1908 р.

Новела "Intermezzo"

Зображення психологічного процесу відновлення душевної рівноваги людини завдяки природі.

1910 р.

Повість "Fata morgana"

Працював над повістю з 1904 р. Змалювання села за часів революції і аграрних рухів.

1911 р.

Повість "Тіні забутих предків"

Змалювання життя, побуту, звичаїв Гцульщини, які вразили письменника під час подорожі у Карпатах.

   Історія

становлення

літературно-мистецької

    течії імпресіонізму

Термін "імпресіонізм" (від фр. "враження") – течія модернізму, яка відзначається шляхетним, витонченим відтворенням особистісних переживань та спостережень, мінливих миттєвих відчуттів та переживань. Сформувався у Франції в другій половині ХІХ ст. насамперед у малярстві (назва походить від картини К.Моне "Імпресія. Схід сонця"). На межі ХІХ-ХХ ст. став вагомим компонентом європейського мистецтва, проте не мав окремого угрупування в літературі, наближався то до натуралізму (в прозі), то до символізму (в поезії)

Характерні

ознаки

імпресіонізму

-  психологізм у змалюванні персонажів;                                                   

-  прагнення відтворити найтонші зміни в настроях, схопити миттєві враження; 

-  особливий лаконізм прози;

-  ритмічність;

-  багатство відтінків у змалюванні дійсності;

- посилена увага до кольорів і звуків, до яскравих деталей;

-  відмова від соціальних проблем.

Представники імпресіонізму у світовій літературі

Брати Гонкури, А.Доде, Гі де Мопассан, П.Верлен (Франція); С.Цвейг, А.Шніцлер (Австрія); С.Віткевич, С.Жеромський (Польща); М.Цвєтаєва (Росія). Імпресіоністи змальовували світ таким, яким він видавався в процесі безпосереднього бачення.

В українській літературі

М.Коцюбинський, В.Стефаник, В.Чумак, О.Кобилянська, Микола Вороний.