Урок "Вивчення пейзажної лірики Т.Шевченка"

Про матеріал

Цей цикл уроків допоможе учням 5 класу не тільки більше дізнатися про життєвий і творчий шлях поета, а й дасть можливість проявити свої творчі уміння та продемонструвати рівень знань по вивченій темі.

Ці уроки я провела зі своїми учнями. Фото, що я використала до конспектів, є підтвердженням того.

Перегляд файлу

«А верби понад ставом… собі купають

Зелені віти… Правда, рай?..»

Вивчення пейзажної лірики Т.Шевченка

Цикл уроків у 5 класі

Підготувала

учитель української мови та літератури

КЗ «Богодухівський ліцей №3»

Богодухівської міської ради

Богодухівського району

Харківської області

УРОК №1

Тема Тарас Шевченко. Розповідь про письменника, його дитинство. Шевченко-художник

Урок-дослідження

Мета: ознайомити учнів із цікавими сторінками дитинства автора; проаналізувати його художню творчість; розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразно декламувати вірші; виховувати шанобливе ставлення до видатних постатей української літератури.

Тип уроку: урок вивчення нового матерілу.

Обладнання: портрет письменника, репродукції картин Т. Шевченка «Живописна Україна».

Зростає покоління молоде,

Нові вогні горять на небокраї,

Та в далеч з наймолодшими іде

Пророк зорі, що землю всю осяє.

М. Рильський

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності

Забезпечення емоційної готовності до уроку

II. Повідомлення теми та мети уроку

III. Опрацювання навчального матеріалу

Слово вчителя

Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це легенда. То й повість починається, як починаються казки: «За широкими морями, за лісами дрімучими, ще й за горами кам'яними... був колись веселий край, заворожений злими людьми, заневолений двома неволями».

Короткі відомості про автора

9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії, у хаті кріпака пана Енгельгардта, Григорія Шевченка та Катерини Якимівни Бойко, народився син Тарас. Згідно з родинними переказами його діди і прадіди козакували, служили у Війську Запорізькому, брали участь у визвольних війнах і повстаннях, які відбувалися в Україні ХУІІ-ХУІІІ ст.

З дитинства був допитливим, любив малювати, співати. Тарасові було дев'ять років, коли він, Катря, Ярина, Марія, Микита і Йосип залишилися без матері. Батько одружився вдруге. Мачуха мала трьох своїх дітей, і життя в хаті стало нестерпним.

Сім'я Тараса на чолі з батьком повернулася до села Кирилівки (нині Шевченкове (Звенигородський район)) на Київщині, звідки був родом Григорій Іванович. Дитячі роки Тараса минають у цьому селі.

Восени 1822 року Тарас Шевченко починає вчитися грамоти у місцевого дяка та знайомиться з творами Г. Сковороди.

Тарас чумакує з батьком. Буває в Звенигородці, Умані, Єлисаветграді (тепер Кіровоград). Навесні 1825 року від тяжкої праці на панщині помер Тарасів батько — Григорій Іванович Шевченко. Залишившись сиротою, Тарас іде наймитувати до дяка Богорського. Як «школяр-попихач» носить воду, опалює школу, обслуговує дяка, читає псалтир над померлими, продовжує навчання. Під час навчання Шевченко ознайомився з деякими творами української літератури. Не витерпівши знущань дяка П. Богорського, Тарас тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. І знаходить, відчуваючи великий потяг до живопису, кілька днів наймитує і вчиться малярству у диякона Єфрема. Зустрічається з Оксаною Коваленко, подругою дитинства, яку не раз згадує у своїх творах. Саме їй присвячено вступ до поеми «Мар'яна-черниця».

Наймитуючи в кирилівського попа Г. Кошиці, Тарас буває в м. Богуславі (куди возив поповича до школи і на продаж яблука та сливи). 1828 року Шевченка взяли слугою до панського двору у с. Вільшану, куди він пішов за дозволом, щоб вчитися у хлипнівського маляра. Коли Тарасові минуло 14 років, помер В. Енгельгардт, і село Кирилівка стало власністю його сина П. Енгельгардта, Шевченка ж зробили дворовим слугою нового поміщика в маєтку Вільшани, де Шевченко виконує обов'язки козачка в панських покоях. А у вільний час потай від пана перемальовує лубочні картинки. Шевченка віддають вчитися малюванню. У 1830 р. віленський військовий губернатор змушений був піти у відставку. Поїхав до Петербурга і його ад'ютант Енгельгардт. Десь наприкінці лютого 1831 р. помандрував до столиці у валці з панським майном і Шевченко.

21 травня 1838 р. Шевченка зараховують стороннім учнем Академії мистецтв. 1842 р. пише драматизовану соціально-побутову поему російською мовою «Слепая». Того ж року створює історичну поему «Гамалія» (вийшла окремою книжкою 1844 р.). Кінцем лютого 1843 р. датована історико-побутова драма «Назар Стодоля» (написана російською мовою, відома лише в українському перекладі). У 1844-1845 рр. її поставив аматорський гурток при Медико-хірургічній академії в Петербурзі. У 1844 р. вийшло друге видання «Кобзаря». Усі ці твори належать до раннього періоду творчості Шевченка, коли він усвідомлював себе як «мужицький поет» і поет-патріот.

У роки заслання Шевченко, як і раніше, працює в різних поетичних жанрах. Він пише соціально-побутові поеми («Княжна», «Марина», «Москалева криниця», «Якби тобі довелося...», «Петрусь» та ін.), історичні поеми й вірші («Чернець», «Іржавець», «Заступила чорна хмара», «У неділеньку у святую» та ін.), вірші й поеми сатиричного змісту («П. С.», «Царі»), хоч у ці роки свідомо стримує свій темперамент політичного сатирика.

Влітку 1859 р. Шевченко відвідав Україну. Зустрівся в Кирилівці з братами й сестрою. Мав намір оселитися в Україні. Шукав ділянку, щоб збудувати хату. Та 13 липня біля с. Прохорівка його заарештували. Звільнили через місяць і запропонували виїхати до Петербурга.

Заслання підірвало здоров'я Шевченка. На початку 1861 р. він тяжко захворів і 10 березня помер.

Шевченко-художник

Тарас Шевченко був не лише поетом, а й драматургом, прозаїком, мислителем, істориком, етнографом, фольклористом і художником, який залишив велику образотворчу спадщину — понад тисячу творів.

Дуже рано виявилися у хлопця здібності до малярства. Хлопець любив зображувати птахів, звірів, людей.

Прагнучи стати художником, Тарас побував у трьох церковних малярів. Проте жоден з них не виявив у хлопця таланту. Останнє рішення будь-що стати малярем визріло у нього в Києві, куди він поїхав з паном. Енгельгардт бенкетував, і три дні хлопець міг робити, що сам хотів.

У жовтні 1835 року авторитетний комітет Товариства на чолі з професором Федором Толстим розглянув малюнки Шевченка і схвально оцінив їх. Шевченко мріяв навчатися в Академії, але добре розумів, що кріпакам туди дороги немає.

Долею українського поета зацікавилися передові діячі російської культури — художники Олексій Венеціанов, Карл Брюллов, поет Василь Жуковський, композитор Михайло Вієльгорський.

1838-1840 роки — час, коли Шевченко багато і плідно працював як художник і поет, випереджаючи академічну програму. Крім занять зі спеціальних мистецьких дисциплін, багато читав, цікавився історією своєї батьківщини, інших європейських країн. І, звичайно, писав вірші. 1840 року побачила світ його перша збірка — «Кобзар».

Уже після першого року навчання в Академії — у травні 1839 р.— Шевченко здобув срібну медаль другого ступеня за екзаменаційну роботу — рисунок з натури.

Наступного року — знову срібна медаль за складнішу композицію побутового характеру «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці». 1841 року рада Академії присуджує 27-річному Шевченкові третю срібну медаль за акварель «Циганка-ворожка».

Кобзар — український народний співець і музикант. Кобзарі були творцями, хранителями і передавачами епічної традиції у формі історичних пісень, дум супроводжуваних грою на кобзі, лірі або бандурі.

Картина — твір живопису, що характеризується закінченим характером (на відміну від ескіза й етюда) і самостійним художнім значенням.

Аналіз художніх картин Т. Шевченка

Картина «Катерина»

- Хто зображений на полотні?

- Що сказав цим художник?

- Чому це бентежить уже стільки поколінь українців?

- Як збагнути сенс цього послання крізь віки?

На перший погляд, це ніби просто автоілюстрація до поеми «Катерина»? Але не поспішаймо з таким висновком: він сумнівний, бо Шевченко - геній. А геніям ніколи не бракує тем - їм завжди бракує життя для втілення задумів..

Отже, перед нами - жанрова, точніше - побутова сцена з життя українського села першої половини XIX ст. У цьому переконує і одяг селян, і типовий пейзаж з характерними деталями.

Картина «Селянська родина».

Коментар учителя.

Художник написав картину під час першої подорожі Україною. У цьому реалістичному полотні Шевченко відтворив родинну сцену біля хати: молоде подружжя втішається першими кроками своєї дитини. Сніп сонячного проміння падає на стіну хати, на обличчя, увиразнює білий одяг чоловіка і сорочку жінки. Світло є виразником змісту. За його допомогою художник виділяє головних персонажів, моделює складки одягу, особливо сорочку чоловіка, відтворює простір та повітря, яким наче напоєно картину. У композиції полотна, у трактуванні образів відчувається відгомін традиційного сюжету «Свята родина», до якого часто зверталися Шевченкові сучасники.

IV. Закріплення вивченого матеріалу:

Тестове опитування:

1. Де навчався Т. Шевченко?

А У школі; Б у бурсі;

В Академії мистецтв; Г ніде.

2. З ким зустрівся в літку 1859 року Т. Шевченко?

А 3 Жуковським; Б з братами та сестрами;

В з дружиною; Г Брюлловим.

3. Коли народився Т. Шевченко?

А 9 березня 1814; Б 10 березня 1814;

В 9 березня 1816; Г 10 березня 1816.

4. У якому селі минали дитячі роки Т. Шевченка?

А У Миронцях; Б у Микитівці;

В у Кирилівці; Г у Дмитрівці.

5. Кому присвятив свій вступ до поеми «Мар'яна-черниця»?

А Матері; Б Оксані Коваленко;

В Жуковському; Г Брюллову.

6. Коли помер Т. Шевченко?

А 9 березня 1861; Б 8 березня 1862;

В 10 березня 1861; Г 10 квітня 1865.

7. За яку роботу Т. Шевченко отримав першу срібну медаль?

А Рисунок з натури; Б натюрморт;

В портрет Петра І; Г автопортрет.

8. Яку картину художник написав під час першої подорожі Україною?

А «Катерина»;

Б «На пасіці»;

В «Селянська родина»;

Г «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці».

9. Скільки медалей за картини отримав Т. Шевченко?

А 1; Б 3;

В 4; Г 2.

10. На якій картині Т. Шевченка зображена дівчина?

А «Циганка-ворожка»; Б «Катерина»;

В «Селянська родина»; Г «На пасіці».

11. У якому році вийшла перша збірка Т. Шевченка «Кобзар»?

А 1823; Б 1840;

В 1836; Г 1835.

12. На якій картині змальоване сільське подружжя?

А «Катерина»;

Б «На пасіці»;

В «Селянська родина»;

Г «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці».

V. Підсумок уроку

Учитель

Шевченко чудово знав народний побут, звичаї, обряди. Можна без перебільшення сказати, що він засвоїв їх із молоком матері. Як творча особистість, він мав дар підносити ті чи інші сторони українського побуту до вершин поетичного осмислення і вселюдського значення.

VI. Домашнє завдання (диференційоване):

- Підготувати повідомлення про дитячі роки Тараса Шевченка.

- Намалювати малюнок про дитинство поета.

УРОК №2

Тема Т. Шевченко. «За сонцем хмаронька пливе»,

«Садок вишневий коло хати»

Урок - подорож

Мета: продовжувати знайомити учнів з поезією Т.Шевченка, допомогти усвідомити її ідейно – художню цінність; дати поняття про епітет і порівняння; розвивати навички відтворення настроїв пейзажних поезій, описування власних відчуттів, викликаних художнім словом; виховувати почуття до оптимістичного життєствердного погляду на життя і світ.

Тип уроку: формування і вдосконалення вмінь та навичок.

Обладнання: портрет письменника, аудіозапис пісень на слова Т.Шевченка «Садок вишневий коло хати», «Думи мої, думи мої…», ілюстрації до його творів, репродукції картин Т. Шевченка з серії «Живописна Україна».; мультимедійна дошка

ХІД УРОКУ

І. Організаційні моменти

ІІ. Створення емоційного простору

На тлі притишеної музики М. Лисенка «Думи мої, думи мої…» на мультимедійній дошці висвітлено портрет Тараса Шевченка.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Слово вчителя

Діти, сьогодні ми продовжимо знайомство з життям і творчістю Тараса Шевченка. Це знайомство відбудеться у формі уроку – подорожі, де ми спочатку будемо подорожувати сторінками життєвого шляху поета, а потім – його творчим шляхом. А зараз послухаємо повідомлення, які підготували ваші однокласники.

Перевірка домашнього завдання

- Заслуховування учнівських повідомлень про життя молодого Шевченка.

1 учень

Доки жили батьки, малий Тарас не усвідомлював жаху кріпосницької дійсності. Були безтурботні дитячі забавки. Одного разу Тарас пішов шукати залізні стовпи, котрі, як йому розповідали, підпирають небо. Він ішов та ішов, поки його не підібрали чумаки й привезли додому. Мрійливість, допитливість, любов до життя були характерними рисами Т. Шевченка.

2 учень

Часто в село заходили мандрівні співці – кобзарі. Вони співали пісні про історичне минуле України, про її поневолювачі – турків, татар, польську шляхту, про козаків, як вони боролися з ворогами. А серед слухачів був і Тарас.

Про це розповідав хлопцеві і його дід Іван. Слухати діда збиралось не тільки, сім’я Шевченків, а й сусіди. Його розповіді про те, як люди карали панів – гнобителів, справляли на Тараса величезне враження, яке згодом він переніс у твір «Гайдамаки».

4 учень

Дуже рано виявилися в Тараса здібності до малювання. Ще змалку крейда, вуглина були для нього великого радістю. Прагнучи стати художником, Тарас навчався у трьох церковних малярів, проте жоден з них не виявив у нього таланту.

А коли Тарасу було 11 років, і він залишився повним сиротою, тоді він жив у маєтку пана Енгельгардта, виконуючи обов’язки козачка, і таємно від пана змальовував картини, які були у нього в будинку.

І тільки після того, як Тарас Шевченко познайомився з українським художником Сошенком, його талант художника був помічений.

Перегляд репродукцій картин Тараса Шевченка

IV. Оголошення теми і мети уроку

Слово вчителя

Сьогодні на уроці ми будемо знайомитися з біографічними сторінками великого поета, письменника і художника. Будемо читати його поезію та послухаємо ці поезії у музичному супроводі.

V. Сприймання і засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Слово вчителя

Трагічною була доля Т.Шевченка. Перші двадцять чотири роки життя він був кріпаком, терпів знущання свого пана. Десять років мучився на засланні, куди його відправили рядовим солдатом. Незламною була сила великого поета.

Хоч Тарасові Григоровичу Шевченку більшу частину свого свідомого життя довелося перебувати за межами України, він завжди пам’ятав рідний край, серцем тягнувся до нього. Часто згадував чарівну українську природу, працьовитих і щирих людей, їхні пісні, легенди, звичаї, традиції.

Навіть сидячи в похмурому петербурзькому казематі за свою бунтарську поезію чи знаходячись у далекому казахському краї на засланні, він міг, заплющити очі, уявити квітучий вишневий садочок біля чепурної біленької хатини в українському селі, червону калину над водою, вечірню зорю, озерцез очеретяними берегами, сповнене чарівних русалок. Про це він і складав поезії, якими захоплюється вже не одне покоління людей.

У 1840 році в Петербурзі була надрукована перша збірка поета – «Кобзар», в якій поет помістив вісім творів: «Думи мої, думи мої…», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч».

А зараз перейдемо на другу сторінку життєвого шляху Т. Шевченка – це його творчість.

2. Виразне читання вірша Т.Шевченка «За сонцем хмаронька пливе»

3. Словникова робота

Поли - крайні передні частини верхнього одягу; пелена – передня частина спідниці; тканина; щось суцільне; оповиє - обволікає, оповиває; того світу -світла.

4. Обмін враженнями від поезії:

- Які почуття і настрої передає поезія?

- До яких роздумів спонукає вас вивчений вірш?

5 .Евристична бесіда:

- Як називається опис місцевості, природи, погоди, природних явищ?

Можлива відповідь: пейзаж. Отже, ця поезія належить до пейзажної лірики.

- Чи відчувається присутність людини і як саме?

Можлива відповідь: так, згадками про матір і дитину; опосередкована оповідь від першої особи – тобі, не знаєш, ждеш.

- Які настрої відтворює автор і за допомогою яких засобів?

Можлива відповідь: лагідний – за допомогою зменшено-пестливих слів - хмаронька; спатоньки, рожевої гами кольорів; порівнянь зпеленанням матір’ю дитини; метафори - серце з Богом заговорить;

друга частина вірша передає тривогу, відчуття небезпеки, суму; порівняння туману з ворогом; темними, холодними кольорами: сивий, тьма;

третя частина передає настрій очікування, надії, сподівання на краще за допомогою порівняння: ждеш, мов матері діти. Отже, у вірші передається ціла гама почуттів людини, які асоціюються з явищем природи.

6.Слово вчителя

Картини навколишнього світу, природи в поезіях Т.Шевченка – інша художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови.

Дуже широко в художній творчості використовується епітети – художні означення.

(Записи до літературного словничка.)

Епітети у вірші Т.Шевченка «За сонцем хмаронька пливе»: червоні(поли), синє(море), рожевою(пеленою), малую(годину), (хмароньку) рожевую, (туман)сивий, (тьмою)німою.

Часто в художніх творах письменники вдаються до порівнянь.

Порівняння – слово або вираз, за допомогою якого одні предмети, явища, дії зіставляються з іншими на основі спільності певних ознак; це пояснення одного предмета за допомогою іншого, подібного до нього.

(Запис до літературного словничка.)

З’ясуємо, до яких порівнянь вдається Т.Шевченко у вірші «За сонцем хмаронька пливе».

(«Покриває рожевою пеленою, мов мати дитину»; «туман, неначе ворог», «ждеш його , того світу, мов матері діти».)

Зверніть увагу, що в порівнянні завжди є дві частини, які поєднуються сполучниками: як, мов, ніби, наче, мовби, мовбито, нібито, неначебто, немовбито і подібними. Якщо є зіставляння, але немає порівняльного сполучника, то це – метафора.

Порівняйте:

тьмою німою оповиє тобі душу – метафора;

оповиє душу, ніби тьмою німою – порівняння.

Отже, у віршу «За сонцем хмаронька пливе» поет широко використовує художні засоби, які допомагають краще змалювати картини природи та настрій поезії.

7. Виразне читання вірша Т.Шевченка «Садок вишневий коло хати».

8. Словникова робота:

Хрущі – великі жуки;

плугатарі – орачі, ті, хто ходить за плугом.

9.Обмін враженнями від вірша за запитаннями:

- Що ми бачимо, читаючи поезію?

Можлива відповідь: садок вишневий, батьківську хату, плугатарів з плугами, сім’ю, що вечеряє коло хати…

-А що чуємо? Змалюйте уявну картину.

Можлива відповідь: хрущі над вишнями гудуть, співають дівчата, витьохкування соловейка, тишу…

10. Проблемно-пошукові завдання.

- Визначте, які художні засоби використовує автор для створення чудової картини сільського вечора. Зробіть висновок.

(Епітет – маленьких (діточок); зменшено-пестливі слова – зіронька, соловейко, діточок; повтори. Автор дуже економно використовує художні засоби, але досягає виразності й краси поетичної картини за рахунок змісту, добору лексики.)

- Випишіть усі дієслова з вірша, з’ясуйте їх роль у змалюванні поетичної картини.

(Йдуть, співають ідучи, ждуть; встає, подає, хоче научати, не дає; поклала, заснула, затихло, не затих).

Учитель

Отже, ми бачимо, що дієслів у цій поезії багато, вони складають своєрідний логічно-змістовий ланцюжок; саме вони сприяють рухові дії, зміні одних картин іншими, роблять вірш динамічним.)

11. Художнє дослідження

- Вивчення вірша за допомогою «малювання подумки».

- Заплющіть очі й подумки відтворіть картини, змальовані автором у вірші «Садок вишневий коло хати».

Відповіді учнів

12. Перегляд учнівських ілюстрацій до віршів «Садок вишневий коло хати», «За сонцем хмаронька пливе».

13. Слухання пісні «Садок вишневий коло хати» у виконанні

Н. Матвієнко.

VІ. Підсумок уроку

Щоб підсумувати наші знання, ми розгадаємо кросворд за творчістю

Т. Г. Шевченка.

Розгадування кросворду

1.Над чим гудуть хрущі? (вишнями)

2. Хто сперечається з матір’ю? (соловейко)

3. Кого матері навчають? (дівчат)

4. Кого коло хати мати поклала спати? (діточок)

5. Хто не затих разом з дівчатами? (соловейко)

6. Хто ворог морю? (туман)

7. Хто плив за сонцем? (хмаронька)

8. Кого хмаронька кличе спати? (сонце)

							ш
							е
							в
							ч
							е
							н
							к
							о

VІІ. Домашнє завдання (диференційоване):

1.Вивчити вірш Т.Шевченка «За сонцем хмаронька пливе» напам’ять.

2. Перша група: підготувати усну розповідь «Шевченко – художник»;

друга група : намалювати ілюстрації до поезій Т. Шевченка.

УРОК №3

Тема Великий син великого народу

Урок - БІТ

Мета: продовжити ознайомлення учнів з життям і творчістю Т.Г.Шевченка; розвивати пам’ять, мислення, увагу, техніку читання, вміння самостійно робити висновки; виховувати любов і повагу до світлого образу поета-мислителя і борця.

Обладнання: Т.Г.Шевченко «Кобзар», О.Іваненко «Тарасові шляхи», Г.Бойко «Про дідуся Тараса», збірники творів «Позакласне читання», портрет поета, репродукції його картин, малюнки учнів до творівТ.Г.Шевченка.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми і мети уроку

1. Читання вірша вчителем

І мене в сім’ї великій,

в сім’ї вольній, новій,

не забудьте пом’янути

незлим тихим словом!

Т.Шевченко

- Діти, наш урок присвячується геніальному синові українського народу Тарасу Шевченку.

Його твори, а також твори інших письменників про поета, художника допоможуть більше дізнатися про його життєвий шлях, його творчість.

2. Робота з виставкою книг

- Як би ви згрупували представлені на нашій виставці книги?

(Твори Т.Г.Шевченка).

Експериментальне дослідження

(обмін враженнями про прочитане)

- Діти розповідають про прочитані твори так, щоб зацікавити співрозмовника. Декламують вивчені твори напам’ять.

ІІІ. Сторінками життя Тараса Шевченка

1. Слово вчителя

- Нам з вами важко уявити Україну часів Тараса Шевченка, і те, як серед ланів золотої пшениці, зелених садів, білих хат, тихих вод, ясних зір жилось обшарпаним голодним людям, змореним тяжкою працею.

В Україні були пани і кріпаки-селяни. З раннього ранку до пізнього вечора працювали кріпаки на панських ланах, відробляючи панщину. Часу роботи на своєму полі не було. Крім панщини, кріпаки змушені були сплачувати різні податки, на які не було в них грошей. За борги пани били кріпаків різками, міняли їх на тварин (коней, собак), відривали дітей від батьків, жінок від чоловіків, програвали в карти.

2. Повідомлення учнів

1 учень

- 9 березня 1814 року в селі Моринці Звенигородського повіту на Київщині (тепер Черкащина) у бідній кріпацькій хаті Шевченків народився хлопчина. Батьки йому дали ім’я Тарас.

2 учень

- Прізвище Шевченко пов’язане із назвою професії швець. Шевцем був прадід по батьковій лінії. Син шевця – шевченко – Шевченко.

3 учень

- Коли минав йому другий рік, переселились Шевченки з усією сім’єю Кирилівка. Велика була сім’я: батько Григорій, мати Катерина, Тарасик, три сестрички (Катря, Ярина, Марія), два братики (Микита, Йосип) і дідусь Іван. Всіх дев’ятеро.

Гарно було в Кирилівці. Коло хати розкішний квітник, стара крислата верба, за хатою садок, а там левада, засіяна квітами, а через леваду в’ється річечка. Серед цієї краси зростав малий Тарас. Піклувалися ним добра мати та старша сестра Катерина.

4 учень

- Любив Тарас неділю, коли людей не гнали на панщину, і всі були в хаті. Збирались тоді довкола дідуся. Слухали його розповіді про те, як вороги руйнували Січ, як у людей землю відбирали, як ляхи над народом знущалися, про гайдамаків – борців за правду і волю, про високі могили, в яких спочивають славні лицарі-запорожці.

Вчитель

- Невдовзі, коли хлопцеві йшов одинадцятий рік, помирає батько. Отак став Тарас круглим сиротою. По-різному доводилось йому заробляти на хліб насущний.

«Чабан, маляр, кухар» (уривок з книги О.Іваненко «Тарасові шляхи»)

- Послухайте уривок з книги О.Іваненко «Тарасові шляхи», який називається «Чабан, маляр, кухар».

а) Рольова гра

Учні демонструють уривок з книги О.Іваненко «Тарасові шляхи»

б) Бесіда

- Ким хотів стати малий Тарас?

- Яку роль в житті Тараса відіграла Оксана?

- В якому творі Тараса Шевченка змальовано образ цієї дівчинки?

(«Мені тринадцятий минало»)

Читання поезії напам’ять.

в) Робота в парах

г) Читання вголос поезії «парами»

д) Вибіркове читання

- Прочитати рядки, в яких передано радісний настрій хлопчика.

- Що його засмутило?

- Хто втішив сироту?

5. Повідомлення учнів

Немало мандрував Тарас по селах у пошуках людей «щоб добру навчили». Багато знущань і кривди зазнав він від дяків, до яких попадав у науку.

Зустрівся на цьому шляху сільський маляр, що впізнав талант Тараса і готовий був його вчити, якщо той принесе дозвіл від пана. Не отримав хлопчина дозволу. А натомість став козачком у пана Енгельгарда.

Лише на 24 році життя став він вільною людиною. За великі гроші його було викуплено з кріпацтва, тоді він зміг навчатися в Академії мистецтв.

Вчитель

- Про це згадує Катря Гриневичева у творі «Один вечір з життя Шевченка в Києві». Поділіться враженнями від прочитаного твору.

- Виразне читання уривку від слів «Ще не так давно, як він пас ягнята…» до «Як пильно він тепер рисує, а опісля пише, коли олівця і фарб замало, щоб виповісти всю натхненну душу!»

Учень

- «Відповів свою натхненну душу» Тарас Шевченко в поезіях, що вийшли окремою книжкою під назвою «Кобзар» у 1840 році.

Вчитель

-Чому таку назву обрав для своєї збірки автор? Колись кобзарями називали народних співців, що ходили від села до села, граючи на кобзі, співали пісні, розповідали про долю України, її народу.

- Чому Шевченка називають Великим Кобзарем?

Вчитель

- Вірші Шевченка відомі всьому світу. Люблять твори Кобзаря за правду, щирість. У віршах він писав про тяжке життя селян-кріпаків, життя дітей-сиріт.

Учень виразно читає поезію «І золотої, й дорогої…»

V. Уявне малювання творів поета про природу

- Та не тільки сум і горе бачив Шевченка. Він зростав в Україні серед мальовничої природи. Він захоплювався нею, його твори сповнені любов’ю до рідного краю. Найкраще про це сказав сам поет у своїх творах.

Учні читають напам’ять поезії «Дивлюсь, аж світає», «Ой діброво – темний гаю», «Садок вишневий коло хати»

- Недовго судилося поетові бути вільним. За те, що належав дотаємного товариства, за те, що писав про волю, цар Микола І наказав заарештувати Тараса і заслати в Киргизькі степи до Орської фортеці, де він був рядовим солдатом царської армії. Довелось йому зазнати виснажливої солдатської муштри. Але ще важчою була заборона писати і малювати.

Десять довгих літ карався Тарас Шевченко солдатом на засланні без права писати й малювати, без книжок, серед дикого степу, між чужими людьми.

В 44 роки поет повертається із заслання в Петербург. Здоров’я було підірване. Три роки боровся він з недугою. Помер Тарас Шевченко 10 березня 1861 року.

Із 47 прожитих років йому довелось бути: 24 роки кріпаком, 10 років у неволі, три з половиною років під наглядом поліції. І тільки 9 років – вільною людиною. Помер поет у Петербурзі. Згодом тіло його перевезли в Україну і поховали на Чернечій горі біля міста Канева над Дніпром.

Учень читає напам’ять «Заповіт»

VI. Метод проектів учнів

« Дерево» життя і творчості Т.Г.Шевченка:

9 березня 1814 року – народився Т.Г.Шевченко

22 квітня 1836 року – викуп із кріпацтва

1838 р. – вступив до Академії мистецтв

1840 р. – вийшов у світ «Кобзар»

1843 р. – приїхав в Україну

1845 р. – закінчив Академію мистецтв

1847 р. – арешт поета, заслання

1858 р. – друзі добилися звільнення і повернення із заслання

1861 р. – видав для дітей України «Буквар»