Урок "Візантійська імперія"

УРОК № 4

Тема: Візантійська імперія

Мета: познайомити учнів з історією Візантії, внутрішньою та зовнішньою
політикою Юстиніана, визначати рівень розвитку культури та вплив Візантії на історію слов’янських народів, у тому числі Київської русі; розвивати вміння учнів систематизувати матеріал; виховувати повагу до історичного минулого людства.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, атлас, настінна карта, ілюстративний та дидактичний матеріал.

Основні поняття та терміни: Константинополь, василевс, «Кодекс Юстиніана», турки-сельджуки.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:

• називати час існування та піднесення Візантійської імперії, дати заги­белі Візантійської імперії;
• пояснювати і застосовувати нові поняття; наводити приклади досяг­нень візантійської культури;
• показувати на карті, території Візантії в різні періоди Середньовіччя;
• характеризувати діяльність видатних діячів: Юстиніана І, Прокопія Кесарійського, Лева Математика;
• оцінювати внесок Візантійської імперії до світової культурної спадщини.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент. 

Взаємне привітання. Перевірка готовності учнів до уроку. Організація уваги учнів: побажання  гарного  настрою,  цікавої  роботи, нових  знань  та  відкриттів.

ІІ. Активізація пізнавальної діяльності учнів.

Гра «Постав запи­тання». Перший етап гри - робота в парах. Учні ставлять один одному по 2 запитання та от­римують відповіді за матеріалом поперед­нього уроку. Другий етап гри - усім пропонуємо завершити речення:

1. Про Карла Великого відомо, що він… а) був першим королем франків; б) ініціював створення «Салічної правди», в) майже все життя провів у війнах;  г) запровадив християнство у своїй державі; д) був творцем Франкської імперії. (в, г, д)
2. Верденський договір було укладено у … (843 р.)
3. Верденський договір започаткував формування трьох західноєвропейських держав… (Франції, Італії, Німеччини)

Третій етап гри - учень, що найшвидше і вірно відповів, отримує можливість першим поставити 2-3 запитан­ня учневі з іншого ряду за матеріалом попе­реднього уроку. Потім учень, що відповідав, ста­вить питання іншому учневі з протилежного ряду.

ІІІ. Перевірка виконання домашнього завдання.

Графічний диктант. (+; -)

1. Західна Римська імперія припинила існування у 476 р. (+)
2. Назви народів сакси, англи, тевтони доречні при розповіді про предків слов’ян (-)
3. Франкське королівство виявилось найміцнішим серед варварських, бо проіснувало мйже 400 років (+)
4. Засновником Франкської держави став Карл Великий (-)
5. Хлодвіг зробив Париж столицею Франкської держави (+)
6. «Уславлений в боях», Париж, франки,, «Салічна правда» - ці всі слова стосуються діяльності Хлодвіга (+)
7. «Салічна правда» - збірник законів, за яким відбувався суд у Франкській державі (+)
8. Карл Великий був високим на зріст, тому і отримав прізвисько «Великий» (-)
9. Тулуза була столицею Франкської імперії за Карла Великого (-)
10. У 800 р. у соборі Святого Петра в Римі Карл Великий отримав титул імператора. (+)
11. За умовами Верденського договору Лотар отримував землі на захід від Рейну – Західнофранкське королівство. (-)

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися». Ви вже знаєте дещо про Візантію (395 р. – розкол Римської імперії на Західну і Східну (Візантійську)РиР. Що нового ви б хотіли дізнатися про цю державу на уроці?  Відповіді учнів фіксуються на дошці.

У 476 р. вождь невеликого германського племені Одоакр відібрав імператорський титул у ромула Агустула. Знаки імператорської влади – діадему та пурпурну тогу — він відправив до Константинополя. Те­пер була тільки одна Римська імперія — Східна. Жителі імперії назвали свою імперію ромейською, а себе — ромеями. Візантійська імперія проіс­нувала майже на тисячу років довше, ніж західна римська імперія.

Сьогодні ми з вами познайомимося з історією Візантійської імперії.

V. Опрацювання нового навчального матеріалу.

1. Народження Візантії.

Розповідь. На чолі Візантійської імперії стояв імператор. Грець­кою мовою це слово звучало як «василевс». Він був «земним Богом», його влада нічим не обмежувалася. Ромеї були переконані, що їхній василевс — володар усього християнського світу.

У Візантії був створений потужний апарат державного управлін­ня. Урядовці призначалися імператором та отримували подарунки. Спеціальні служби відповідали за збирання податків, пошту, дороги, існувала також таємна поліція. Візантія мала сильну армію та флот.

330 року римський імператор Константин переніс столицю імпе­рії на місце колишньої грецької колонії Візантії. Місто дістало ім’я імператора — Константинополь. Нова столиця іменувалася «другим Римом» або «оком і центром Землі», а на Русі-Україні – Царгородом.

Візантія стала своєрідним містком між Античністю та Середньо­віччям, тут досягнення античної культури були поєднані з хрис­тиянством — у Константинополі був цирк та іподром, на якому влаштовували змагання колісниць.

Робота з документами. Із «Подорожніх нотаток Веніаміна з Тудели»

Окружність міста Константинополя дорівнює 18 милям. Поло­вина міста оточена морем, а друга — суходолом. Він розташований між двома рукавами моря або найбільших водних потоків, з яких один витікає з Руссії, другий з — Іспанії. Сюди приходять купці для торгівлі із землі Вавилонської, з Месопотамії, Персії, Мідії, усіх царств землі Єгипетської, з землі Ханаанської (Палестини), Руссії, Угорщини, землі печенігів, Хозарії, Ломбардії та Іспанії.

Там є храм Святої Софії і мешкає грецький папа, тому що він не підпорядковується Папі Римському. Усередині храму колон й лам­пад із золота і срібла є стільки, що людина не здатна перелічити.

Там біля стіни палацу є місце розваг царя, яке називається іпо­дромом. Щорічно у день Ісусового Різдва цар влаштовує там великі видовища. У присутності царя і цариці відбуваються вистави... На­цьковують левів, леопардів, ведмедів та диких віслюків один на одного, й, звичайно, також птахів, і у жодній країні не можна по­бачити подібних розваг...

Ця країна велика і має вдосталь усіх плодів, а також хліба, м’яса й вина, отож жодна країна не може зрівнятися з нею в заможності. Жителі знають усю грецьку літературу, живуть спокійно й щасливо.

Для війни з турецьким султаном вони наймають військових лю­кси з усіх народів, тому що в них (самих) немає військової мужності: вони подібні до жінок, у яких відсутня сила військового опору.

Запитання до документу:

• Як автор оцінює рівень життя населення Візантії?
• У чому вбачає автор слабкість Візантії?

Робота з картою атласу: Покажіть територію Візантійської імперії у ІV ст. (Балканський півострів, Мала Азія, Сирія, Палестина, Єгипет частина Месопотомії і Закавказзя, острови Кріт, Кіпр)

2. Правління Юстиніана (527-565 рр.)

Робота в групах з підручником: Опрацюйте 2 пункт параграфа §5 підручника (ст.32-33)

• 1 група - складіть  план  відповіді  до  запитання  «Внутрішня  політика Юстиніана».
• 2 група - складіть план відповіді до запитання «Повстання «Ніка».
• 3група - складіть план відповіді до запитання «Зовнішня політика Юстиніана».

Підсумки роботи учні стисло заносять до зошита в таблицю «Зовнішня та внутрішня політика за Юстиніана».

Орієнтовний варіант таблиці:

Внутрішня політика	Повстання «Ніка»	Зовнішня політика
Створив «Кодекс Юстиніана» - єдині закони та єдина судова система. Велике значення приділяв розвитку культури, розгорнув широке будівництво (храм Святої Софії), сприяв поширенню християнства.	Спричинене зростанням податків і свавіллям чиновників; «Ніка» - перемога; реформи: обмеження прав великих землевласників	Приєднав Південну та Східну Іспанію, підкоривши вестготів; Італію, підкоривши остготів, Північну Африку, підкоривши вандалів. Приєднання Південного берега Криму. Для зміцнення кордонів побудовано потужний оборонний вал

3. Візантія в XI–ХV ст.

Вправа «Дерево пізнання». Учні самостійно читають текст підручника (ст. 33-35), шукаючи відповіді на запитання, які записані на дошці:  

1. Проти кого боролась Візантія після смерті Юстиніана? (Слов’ян, арабів, турків-сельджуків)
2. У період правління яких династій імператорів Візантія знову досягла процвітання? (македонської та династії Комнінів)
3. Купці яких країн приїзджали до Константинополя? (Месопотамії, Персії, Єгипту, Палестини, Русі-України, Угорщини, Іспанії)
4. Чим була багата Візантія, за словами мандрівника? (Плодами, хлібом, м’ясом, вином)
5. Коли Константинополь захопили рицарі-хрестоносці? (у ХІІІ ст., у 1202-1204 рр. під час 4 хрестового походу)
6. Якими були наслідки цієї події? (Територію імперії було поділено на ряд держав)
7. Коли було відроджено Візантійську імперію? (у середині ХІІІ ст.)
8. Хто захопив Константинополь у 1453 р.? (турки-османи на чолі з Мехмедом ІІ).
9. Як турки назвали Константинополь? (Стамбул)
10. З чим історики пов’язують загибель Візантії? (з кінцем Середньовіччя)

4. Культура Візантії

Робота в групах. Опрацювавши текст підручника учні готують повідомлення:

• 1 група. «У Візантійській школі». (державних шкіл було мало, приватні – платні, освіта – престиж, дівчат не навчали)
• 2 група. «Досягнення науки Візантії» (Прокопій Кесарійський - історик, Лев Математик – започаткував алгебру, винайшов світловий телеграф, «грецький вогонь»)
• 3 група. «Мистецтво у Візантії». (Архітектура та живопис – собор Святої Софії, мозаїки, фрески, камеї, рукописні книги – ст. 37 ілюстрації)

Групи презентують свої повідомлення.

Загальний висновок: культура Візантії – «міст» між Стародавнім світом та Середньовіччям. Тисячолітня історія імперії знала і злети, і падіння, проте Ві­зантія справила величезний вплив на світову історію.

VІ. Систематизація, узагальнення вивче­ного на уроці. Контроль навчальних до­сягнень.

Прийом «Шапка питань». Учні на листочках записують по два питання, листочки перемішуються в спеціальній шапці, учень має відповісти на питання, яке йому дісталося.

Прийом «Дешифратор»

1. Храм, мозаїка, Свята Софія, фрески, ікони.
2. Алгебра, Лев Математик, світловий телеграф.
3. Константинополь, Стамбул, арабське завоювання, султан Мехмед II.

VІІ. Підведення підсумків уроку. Оцінювання.

Прийом «Ораторське змагання»: доведіть, що Константинополь був одним з найбагатших і найкрасивіших міст тогочасного світу.

Прийом «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися».

• Що ж нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?
• Що  найбільше  сподобалось  на  уроці?

VІІI. Домашнє завдання.

• Опрацювати параграф 5.
• Творче завдання: підготувати малюнки-експонати до історичного музею «Культура Візантії».
• Випереджальне завдання: підготувати повідомлення про ви­никнення ісламу та розвиток арабської культури.