Урок "Внутрішньополітична та економічна ситуація УРСР"

Про матеріал
Тема. Внутрішньополітична та економічна ситуація УРСР Мета: сформувати в учнів та учениць уявлення про внутрішньополітичну та економічну ситуацію в УРСР у перші повоєнні роки; проаналізувати економічний розвиток УРСР у повоєнні роки; визначити особливості економічного розвитку УРСР у п’ятирічки після Другої світової війни; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки; удосконалювати навички роботи в парах, малих групах, вміння працювати з текстом підручника та Інтернет-ресурсами; формувати повагу до історичного минулого України. Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:  називати дати, пов’язані з темою уроку;  застосовувати та пояснювати на прикладах поняття і терміни;  аналізувати економічний розвиток УРСР у післявоєнні роки. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, карти, відеоматеріали, Інтернет-ресурси, роздатковий матеріал.
Перегляд файлу

Конспект уроку

з історії України

для 11-го класу

Підготувала учитель історії

КЗ «Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ст.»

Вистороп Тетяна Василівна

Тема. Внутрішньополітична та економічна ситуація УРСР

Мета: сформувати в учнів та учениць уявлення про внутрішньополітичну та економічну ситуацію в УРСР у перші повоєнні роки; проаналізувати економічний розвиток УРСР у повоєнні роки; визначити особливості економічного розвитку УРСР у п’ятирічки після Другої світової війни; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки; удосконалювати навички роботи в парах, малих групах, вміння працювати з текстом підручника та Інтернет-ресурсами; формувати повагу до історичного минулого України.

Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:

  • називати дати, пов’язані з темою уроку;
  • застосовувати та пояснювати на прикладах поняття і терміни;
  • аналізувати економічний розвиток УРСР у післявоєнні роки.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, карти, відеоматеріали, Інтернет-ресурси, роздатковий матеріал.

Хід уроку

  1. Організаційна частина.
  2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.
  1. Історичний диктант.
  1. Період, коли УГКЦ діяла в підпіллі. («Катакомбний»)
  2. Дата смерті Андрея Шептицького. (1 листопада 1944 р.)
  3. Наступник Андрея Шептицького. (Йосип Сліпий)
  4. Місце народження Йосипа Сліпого. (с. Заздрість)
  5. Де виникла «Ініціативна група з возз’єднання греко-католицької церкви з православною церквою»? (Львів)
  6. Роки життя Йосипа Сліпого. (1892 – 1984)
  7. Коли розпочався цілеспрямований наступ на УГКЦ? (8 квітня 1945 р.)
  8. Дата проведення псевдо собору у Львові. (8-10 березня 1946 р.)
  9. Документ, що був ліквідований унаслідок псевдо собору у Львові. (Берестейської унії 1596 р.)
  10.                      Кількість років, які Йосип Сліпий провів у тюрмах. (18 років)
  11.                      Місто, де проживав Йосип Сліпий після звільнення. (Ватикан)
  12.                      Рік, у якому Й. Сліпий отримав титул кардинала. (1965 р.)
  1. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.
  1. Прочитайте проілюстровані рядки з народної творчості.

E:\Работа\Підготовка до уроків\11 клас\Іст. України\1. Україна в повоєнний період\7. Внутрішньополітична й економічна ситуація УРСР\Рисунок1.png

E:\Работа\Підготовка до уроків\11 клас\Іст. України\1. Україна в повоєнний період\7. Внутрішньополітична й економічна ситуація УРСР\Рисунок6.png E:\Работа\Підготовка до уроків\11 клас\Іст. України\1. Україна в повоєнний період\7. Внутрішньополітична й економічна ситуація УРСР\Рисунок3.png

E:\Работа\Підготовка до уроків\11 клас\Іст. України\1. Україна в повоєнний період\7. Внутрішньополітична й економічна ситуація УРСР\Рисунок4.png


Очеретом хата вкрита.

Зірка до дверей прибита,

І ні курки, ні свині –

Лише Сталін на стіні.


  • Як ці рядки висвітлює ставлення населення до політичної ситуації в країні?
  • Як ви гадаєте, чи проявлялися ці настрої за межами фольклору? Чому?
  • ЯК іще можна охарактеризувати внутрішньополітичне та економічне становище в УРСР повоєнного періоду?
  • Сьогодні ми довідаємося, як змінилося внутрішньополітичне життя республіки після смерті Й. Сталіна.
  1. Вивчення нового матеріалу.
  1. Кероване читання (с. 40 – 41).
  • Опрацюйте матеріал.
  • Складіть план до прочитаного.

Орієнтовний план

  1. ХІХ з’їзд ВКП(б)
  2. «Культ особи» Сталіна.
  3. Смерть Сталіна. «Колективне керівництво».
  4. О. Кириченко – перший секретар ЦК КП(б)У.
  5. Арешт Л. Берії.
  1. Робота в малих групах.
  • Опрацюйте додаткову інформацію.
  • Сформуйте стислий конспект прочитаного (3 – 5 речень)

1-ша група. «ХІХ з’їзд ВКП(б)»

https://chart.apis.google.com/chart?cht=qr&chs=350x350&chld=L&choe=UTF-8&chl=http%3A%2F%2Fhttp%3A%2F%2Fleksika.com.ua%2F18291210%2Fure%2Fdevyatnadtsyatiy_zyizd_kprs

ХІХ з’їзд ВКП(б) відбувся 5-14.Х 1952 в Москві. В його роботі взяли участь 1192 делегати з ухвальним і 167 - з дорадчим голосом, які представляли 6 013 259 членів і 868 886 кандидатів у члени партії. Порядок денний: 1) Звітна доповідь ЦК ВКП(б); 2) Звітна доповідь Центр. ревізійної комісії ВКП(б); 3) Директиви XIX з'їзду партії по п'ятому п'ятирічному плану розвитку СРСР на 1951 - 55; 4) Зміни в Статуті ВКП(б); 5) Вибори центр. органів партії. З'їзд підбив підсумки боротьби й перемог партії і рад. народу більш як за 13 років, визначив завдання в галузі зовн. і внутр. політики, схвалив політ. лінію й практичну діяльність ЦК партії. У Звітній доповіді ЦК відзначалося, що перемога над фашист. агресорами зміцнила становище СРСР, посилила його міжнар. вплив і авторитет. Докорінно змінилося співвідношення сил на світовій арені на користь соціалізму. В ряді країн Центр. і Пд.-Сх. Європи утвердився нар.-демократичний лад. Соціалізм вийшов за межі однієї країни - почала складатися світова система соціалізму. З'їзд дав розгорнуту характеристику розстановки класових сил на міжнар. арені, підкреслив значення ленінського принципу мирного співіснування д-в з різним соціальним ладом. Післявоєнні роки були для СРСР періодом швидкої відбудови й дальшого розвитку нар. г-ва, піднесення матеріального добробуту й культур. рівня трудящих, дальшого зміцнення морально-політ. єдності рад. суспільства і дружби народів СРСР. З'їзд затвердив Директиви по п'ятому п'ятирічному плану розвитку СРСР на 1951- 55. Планом передбачалось підвищення рівня пром. виробництва, зокрема продукції машинобудування й металообробки потужності електростанцій. У сільському господарстві ставилися завдання: піднести рівень механізації, підвищити врожайність,-збільшити громадське поголів'я худоби при одночасному значному зростанні її продуктивності, збільшити валову й товарну продукцію землеробства і тваринництва. Намічалося дальше підвищення матеріального й культур. рівня життя трудящих. З'їзд розглянув питання парт. будівництва. Було прийнято рішення про перейменування Всесоюзної Комуністичної партії (більшовиків) - ВКП(б) на Комуністичну партію Рад. Союзу (КПРС). У постанові з'їзду відмічалося, що подвійна назва парти ("комуністична", "більшовицька") історично склалася в результаті боротьби з меншовиками і мала на меті відмежування від них. Оскільки меншовицька партія в СРСР давно зійшла з політ. сцени, подвійна назва партії втратила смисл, тим більше, що поняття "комуністична" найточніше передає зміст завдань партії. XIX з'їзд прийняв новий Статут Комуністичної партії Радянського Союзу. В ньому було дано коротке визначення КПРС, вказано гол. завдання партії, повніше визначено обов'язки і права парт. орг-цій і всіх комуністів, встановлено нові строки скликання з'їздів партії і Пленумів ЦК. Політбюро ЦК партії було перетворено на Президію ЦК КПРС. Орг. робота ЦК виконавчого характеру зосереджувалася в Секретаріаті ЦК КПРС. Комісію парт. контролю було реорганізовано в Комітет парт. контролю при ЦК КПРС. Скасовувалося скликання всесоюзних парт. конференцій. З'їзд прийняв рішення про переробку Програми партії, обравши для цього комісію. З'їзд обрав ЦК КПРС і Центр. ревізійну комісію.

Літ.: Коммунистическая партия Советского Союза в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК, т. 6. М., 1971; Історія Комуністичної партії Радянського Союзу. К., 1977.

М. Г. Безпалко.

  • Дата та місце проведення.

5-14 жовтня 1952 р. у Москві.

  • Назвіть результати.
  • Чому було прийнято рішення змінити назву партії?

2-га група «Культ особи Сталіна»

https://chart.apis.google.com/chart?cht=qr&chs=350x350&chld=L&choe=UTF-8&chl=http%3A%2F%2Fhttps%3A%2F%2Fstudfiles.net%2Fpreview%2F2448735%2Fpage%3A32%2F

Формування культу особі Сталіна

Радянська пропаганда створила навколо Сталіна напівбожественний ореол непогрішимого "великого вождя та їхні вчителі". Ім'ям Сталіна і найближчих соратників називалися міста, заводи, колгоспи, військову техніку. Ім’я його не згадувалось у одному ряду з Марксом, Енгельсом і Лениним. 1 січня 1936 р. в "Известиях" з'являються перші два вірші, прославляючі І.В. Сталіна, які є текстами Бориса Пастернака. За свідченням Корнія Чуковського і Надії Мандельштам, він "просто марив Сталіним". Образ Сталіна став однією з центральних у радянській літературі1930-х-1950-х років; твори про вождя писали також закордонні письменники-комуністи, зокрема Анрі Барбюс, Пабло Неруда. Ці твори перекладалися і тиражувалися у СРСР. Твори, що славлять Сталіна, з'являлися й у публікаціях фольклору практично всіх народів СРСР. Тема Сталіна постійно була присутня у радянському живопису та скульптурі цього періоду, включаючи монументальне мистецтво (прижиттєві пам'ятники Сталіну, як і пам'ятники Леніну, встановлювалися масово переважно міст СРСР, а після 1945 і Східної Європи). Особливу роль у створенні пропагандистського образу Сталіна зіграв масовий радянський плакат, присвячений найрізноманітнішої тематиці. Ім'ям Сталіна прижиттєво назвали дуже багато об'єктів, зокрема населених пунктів (першою з яких, очевидно, став Сталінград в 1925 - в обороні Царицина Сталін брав участь у Громадянську війну), вулиць, заводів, культурні центри. Після 1945 міста імені Сталіна з'явилися переважно у всіх державах Східної Європи.

  • Як проявлявся культ особи Сталіна в СРСР?

3-тя група «Колективне керівництво». Арешт Л. Берії

https://chart.apis.google.com/chart?cht=qr&chs=350x350&chld=L&choe=UTF-8&chl=http%3A%2F%2Fhttps%3A%2F%2Fmtt.in.ua%2Fist-ukr_1953-1964_stanovyshhe-ursr-u-seredyni-1950-h%2F

Партійне протистояння розгорнулося між міністром внутрішніх справ Лаврентієм Берія (1899–1953) та секретарем ЦК КПРС Микитою Хрущовим (1894–1971) (сумісництво: 1-й секретар московського обкому партії).

Л. Берія намагається взяти під контроль союзні та республіканські партійні органи. Зокрема, 19 березня відряджає до УРСР найближчих помічників очолити республіканське МВС (замість довіреної людини Хрущова – генерала Тимофія Строкача). Одночасно Берія наказує обласним управлінням свого міністерства таємно наглядати за місцевими органами партії. Генерал Строкач, тепер уже очільник управління МВС у Львові, ігнорує наказ і повідомляє про нього місцевий обком. Проте партійне керівництво УРСР спускає цю інформацію по гальмах.

12.06.1953 Берія звільнив Т. Строкача і викликає його до Москви, генерал повідомляє М. Хрущова про наміри Л. Берії в Україні. Ці свідчення ввійшли до слідчої справи Берії. Довкола М. Хрущова і Г. Маленкова (голова уряду в 1953–1955) згуртувалися партійна верхівка. Її лякали інтриганство та крута вдача Л. Берії, який останні півтора десятиліття очолював увесь репресивний апарат Союзу. «Цивільні» покладалися на Червону Армію (міністр оборони М. Булганін, заступник Г. Жуков).

26.06.1953 року за ініціативою М. Хрущова Берію було знято з займаних посад і арештовано. Партійні лідери зорганізували процес, судили та розстріляли Л. Берію (23.12.1953). Того дня розстріляно його найближчих соратників (т. зв. «банда Берії»).

Улітку 1953 року в Україні:

  •              призначено 1-им секретарем ЦК КПУ О. Кириченка;
  •              відновлено на посаді голови МВС УРСР Т. Строкача.

Після таких кадрових перестановок в Україні на керівні посади висунулася місцева еліта.

  1. Перегляд відеоролику.

https://www.youtube.com/watch?v=r-fd8vWVKbU

  • Перегляньте відеоролик.
  • З якими втратами Україна вийшла з Другої світової війни? (714 міст та смт; 28000 сіл; ¼ населення; 286 млрд карбованців)
  • У якому становищі опинилося сільське господарство? Чому його становище ускладнювалося?
  1. Аналіз карикатури.
  • Розгляньте карикатуру.
  • Про які зміни в побуті вона свідчить?
  • З якими явищами соціально-економічного життя пов’язані ці зміни?
  • Обґрунтуйте пропагандистський характер малюнка.
  • За допомогою яких художніх засобів його досягнуто?

Текст до карикатури:

«До зустрічі нового квартиранта.

– Добро пожалувати, товаришу ГАЗ!»

  1. Вибіркове читання (с. 41 – 43 підручника).
  • Зачитайте речення за його початком.
  • Об’єкти, потрібні…
  • У республіці…
  • Були введені…
  • Розгорнуто будівництво…
  • Стали до ладу…
  • Зачитайте речення за його закінченням.
  • …паливно-енергетичної промисловості.
  • …в Сталінській області.
  • …з багатьох міст країни.
  • …і новаторів виробництва.
  • …й соціального прогресу.
  • Зачитайте всі речення, які містять дати.
  1. Узагальнення та систематизація знань.
  1. Вправа «Відновіть фільм».
  • Розташуйте кадри із документального фільму у правильні послідовності.

E:\Работа\Підготовка до уроків\11 клас\Іст. України\1. Україна в повоєнний період\7. Внутрішньополітична й економічна ситуація УРСР\Рисунок12.pngE:\Работа\Підготовка до уроків\11 клас\Іст. України\1. Україна в повоєнний період\7. Внутрішньополітична й економічна ситуація УРСР\Рисунок8.png E:\Работа\Підготовка до уроків\11 клас\Іст. України\1. Україна в повоєнний період\7. Внутрішньополітична й економічна ситуація УРСР\Рисунок9.png E:\Работа\Підготовка до уроків\11 клас\Іст. України\1. Україна в повоєнний період\7. Внутрішньополітична й економічна ситуація УРСР\Рисунок7.png E:\Работа\Підготовка до уроків\11 клас\Іст. України\1. Україна в повоєнний період\7. Внутрішньополітична й економічна ситуація УРСР\Рисунок10.png E:\Работа\Підготовка до уроків\11 клас\Іст. України\1. Україна в повоєнний період\7. Внутрішньополітична й економічна ситуація УРСР\Рисунок11.png

  1. Робота з таблицею.
  • Проаналізуйте таблицю.

Картинки по запросу економіка урср у післявоєнні роки

  • Чи згодні ви з нею?
  • Обґрунтуйте свою думку?
  1. Підсумки уроку.
  1. Вправа «Анекта».

На уроці я працював

Своєю працею на уроці я

Урок для мене видався

За урок я

Мій настрій

Матеріал уроку для мене був

Домашнє завдання мені здається

Активно/пасивно

Задоволений/незадоволений

Коротким/довгим

Стомився/не стомився

Зрозумілий/незрозумілий

Корисний/некорисний

Цікавий/нудний

Легкий/важкий

Цікавий/нецікавий

  1. Інструктаж з домашнього завдання.
  1. Опрацювати с. 40 – 43 підручника.
docx
Додано
18 вересня
Переглядів
882
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку