18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Урок "Внутрішня будова Землі".

Про матеріал

Мета: сформувати поняття “земна кора”, “літосфера”, знання про внутрішню будову Землі; розвивати просторову уяву, уміння створювати образ об'єкта; виховувати інтерес до пізнання природи Землі.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття і терміни: гіпотези, внутрішня будова Землі.

Перегляд файлу

Природознавство 5 клас

Тема: Внутрішня будова Землі.

Мета: сформувати поняття “земна кора”, “літосфера”, знання про внутрішню будову Землі; розвивати просторову уяву, уміння створювати образ об’єкта; виховувати інтерес до пізнання природи Землі.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття і терміни: гіпотези, внутрішня будова Землі.

Методи і методичні прийоми: словесний (бесіда (підготовча, пояснювальна, контрольно-перевірна), розповідь, робота з підручником), наочний (демонстрація обладнання), практичний (робота з глобусами, атласами та контурними картами).

Обладнання: навчальний фільм «Земля — планета Сонячної системи», презентація, підручник, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка виконання учнями домашнього завдання (індивідуальне опитування за запитаннями підручника).

ІІІ. Перевірка раніше засвоєних знань (бесіда).

  1.               Що входить до складу Сонячної системи? Чим зоря відрізняється від планети? Які планети називають планетами земної групи? 
  2. Яку форму має наша планета?
  3. До складу якої системи входе Земля?
  4. Який вигляд має наша планета з космосу?
  5. Що переважає на планеті вода чи суходіл?
  6. Як ви вважаєте, наша Земля в середині розпечена чи ні?
  7. Як ви вважаєте, для чого людині необхідно знати про внутрішню будову нашої планети?

ІV. Мотивація навчання школярів. Повідомлення теми, мети -   та завдань уроку.

 Яку форму має наша планета? Яку внутрішню будову має Земля? Розібратися у цих та бага­тьох інших запитаннях ми зможемо впродовж цього уроку за темою «Внутрішня будова Землі». (Слайд 1)             

Вступне слово вчителя.

Настав час заглянути всередину нашої планети. Дивно, але про не­бесні тіла, які розташовані від нас на відстані в мільйони й мільярди кілометрів, ми знаємо більше, ніж про те, що перебуває на глибині в сотні кілометрів під нашими ногами. Таємниці земних надр роз­кривають геологи й геофізики. Вони «прослуховують» нашу планету за допомогою спеціальних приладів сейсмографів. Виявляється, швидкість сейсмічних хвиль змінюється залежно від стану й власти­востей речовин, що й дає можливість «зазирнути» в глиб Землі на сотні й тисячі кілометрів.

«Життя» планети, у тому числі й на її поверхні, залежить від про­цесів, що відбуваються в земних надрах. Наслідком цього є «рани» і «фляки» на тілі планети. Вивчивши тему «Літосфера», ви довіда­єтеся про ці процеси, зрозумієте, про які «рани» й «фляки» йдеться. Як казкові гноми, ми спустимося до підземелля, і нам відкриються його таємниці

V.   ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

     1. Гіпотези внутрішньої будови Землі. (Доповіді учнів).

Яка внутрішня будова Землі? Це запитання здавна хвилювало не тільки вчених, адже будь-яке виверження вулкана могло привести до загибелі безлічі людей. Непередбачувана і грізна стихія внутрішніх сил Землі знайшла відображення в численних легендах. Давні греки, наприклад, вважали, що вулкани розташовані над тими місцями, де знаходяться кузні бога вогню Гефеста та його помічників титанів. Виверження вулкана Етна пов'язували з терміновою роботою, яку виконує Гефест або, як його називали давні римляни, Вулкан. Філософ Емпедокл (близько 490—430 рр. до н. е.) першим висунув припущення про те, що внутрішні частини Землі знаходяться в розплавленому стані. Доказом він вважав діючі вулкани і гарячі джерела. Емпедокл загинув під час дослідницької подорожі до кратера Етни.

Німецький дослідник Атанастус Кірхер (1601—1680) у своїй ґрунтовній праці «Підземний світ» описав надра Землі і навіть склав схему уявного розрізу земної кулі. За уявленнями Кірхера, Земля тверде тіло з величезними порожнинами всередині. Ці порожнини сполучені між собою каналами і заповнені в глибині вогнем а ближче до поверхні водою і повітрям.

Інші погляди на будову Землі висловив англійський вчений Джон Вудворд (1665—1772). За його уявленнями, Земля всередині заповнена водою. «Внутрішня» вода утворює величезну водяну сферу яка каналами сполучена з морями і океанами на поверхні.

Схеми Кірхера і Вудворта довгий час користувалися популярністю: навіть у другій половині XIX ст. вони часто наводилися в підручниках з географії.

Уявлення про вогненно-рідке ядро Землі спиралося на гіпотезі (наукові припущення) Канта і Лапласа. У 1755 р. німецький вчений Іммануїл Кант оприлюднив гіпотезу, згідно з якою всі планети утворилися з розжареної хмари пилової матерії. У 1776 р. французький вчений  П'єр Лаплас сформулював свою гіпотезу: на його думку, ця хмара складалася з розжарених газів. Таким чином, згідно з гіпотезою Канта — Лапласа, земне ядро спочатку було вогненно-рідким. На початку XX ст. ці уявлення заперечив Отто Шмідт: його гіпотеза полягала в тому, що Земля утворилася з холо­дної газопилової хмари і лише згодом стала нагріватися внаслідок тертя часток.

(Висновок учителя)

Гіпотези допомагають пояснити багато явищ і процесів, зумовлених внутрішньою будовою Землі, однак жодна з гіпотез не пояснює все. У наш час вивчення внутрішньої будови Землі продовжується: за допомогою різних приладів фіксують і вимірюють коливання зем­ної кори під час землетрусів, вивержень вулканів і штучних вибу­хів. Якби Земля була однорідним тілом, то коливання розповсю­джувалися б прямолінійно і з однаковою швидкістю. Однак коливання земної кори, напрям поширення хвиль та їх швидкість дозволяють вченим прийти до висновку, що Земля складається з різ­них за складом шарів (оболонок).

2. Робота з презентацією «Внутрішня будова Землі». (Слайди 2-10)

Ядро розташоване на глибині близько 3000 км, у центральній частині Землі, його радіус приблизно 3470 км. Це най­більш густа й розпечена частина планети. Твердий агрегатний стан речовини ядра – внутрішнє, зовнішнє – за агрегатним станом – розплавлене. Температура в ядрі становить – 4000-5000 градусів.

Мантія — внутрішня оболонка планети, яка займає понад 4/5 об'єму Землі й складається з твердої, пластичної  речовини. Розташовується мантія на глибині від 50 до 2900 км. Температура мантії становить – 3500 - 1000 градусів. Астеносфера – верхній шар мантії, в’язка за агрегатним станом.

Земна кора верхня тверда (кам'яна) оболонка планети. Вона безпосередньо виходить на поверхню, і тому найбільше вивчена лю­диною. Потужність материкової земної кори в середньому становить 35—45 км на рівнинах і досягає 80 км під самими високими горами. В океанах потужність земної кори зменшується до 5—10 км.

3. Бесіда за запитаннями «Внутрішня бу­дова Землі». (Слайди 11-12)

  1. Як називається перший шар від поверхні Землі до глибини 5—80 км? (земна кора)
  2. Під верхнім шаром до глибини 2000 км залягає більш щільна, але пластична речовина. Як називається цей шар? (мантія)
  3. Над мантією Землі розташований шар підвищеної в'язкості. І що це за шар? (астеносфера)
  4. Земна кора разом з верхньою частиною мантії (астеносферою) утворює тверду оболонку Землі — літосферу.

Використовуючи схе­му визначення: «ПОНЯТТЯ = визначальне слово + ОЗНАКИ», ска­жіть, що таке літосфера. (Літосфера — це тверда оболонка Землі.)

  1.    На які зони поділяється ядро? (У ядрі є зовнішня і внутрішня (суб’ядро) частини.)

Ми з вами з’ясували,  що наша планета в середині має різну температуру. А тепер продовжуючи моє речення давайте зробимо висновок. Рухаючись від поверхні Землі  в її середину температура … (підвищується).

А тепер давайте трішки помалюємо, на дошці розташовано ватман, на якому ви повинні схематично зобразити внутрішню будову Землі, врахувавши при цьому зміну температури, та використовуючи маркери різного кольору. Намалюйте ядро, мантію та земну кору кольорами, які на вашу думку підходять цим частинам.  Як ви вважаєте  навіщо нам синій маркер? (синім кольором ми можемо зобразити океани та моря, тобто водні об’єкти на планеті.) (Слайд 13)

Температура дійсно змінюється, з кожними 33 м вглиб Землі температура підвищується на 1°С. знаючи ці дані ми можемо з вами розв’язувати різноманітні задачі з даної теми.

4. Робота з підручником.

5. Фізкультхвилинка.

6. Узагальнення і систематизація знань.

  • Виконання завдань у робочому зошиті.

Задача. Яка температура гірських порід на глибині 11 000 м, якщо на поверхні вона становить +10 °С? (Слайди 14-15)

Розвязання: 11000 : 33 = 333;

      333*1 °С = 333°С;

      333 °С + 10 °С = 343 °С  Відповідь: 343 °С

  • Географічний практикум «Знайдіть пару» (Слайд 16-17)
  1. Ядро     а. Верхній, в’язкий шар мантії.
  2. Мантія    б. Верхня тверда оболонка літосфери.
  3. Земна кора    в. Внутрішня частина Землі.
  4. Літосфера    г. Найбільша за об’ємом частина планети
  5. Астеносфера   д. Тверда оболонка Землі

 

1

В

2

Г

3

Б

4

Д

5

А

 

 

 

 

VІ. Підсумок уроку (Слайд 18)

 Заключне слово вчителя.

  • Земля складається з 3 основних частин – ядра, мантії, земної кори.
  • Літосфера – це тверда оболонка Землі.
  • Температура змінюється рухаючись від поверхні Землі в середину – збільшується.

VІІ. Домашнє завдання (Слайд 19)

  1. § 25 с. 108-109
  2. Задача. Яка температура гірських порід на глибині 24 000 м, якщо на поверхні вона становить +25 °С?
docx
Додано
23 липня 2018
Переглядів
2030
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку