Урок "Вона піснями виспівала душу..."

             Урок української літератури в 11 класі на тему

                             «Вона піснями виспівала душу,

                       Вона пісні ці залишає нам»

 

  (Інтерпретація фольклорного та художнього образів Марусі Чурай

                 за однойменним романом Ліни Костенко).

Г. І. Боровик, учитель-методист української мови та літератури вищої категорії Вищетарасівського ліцею Нікопольського району  Дніпропетровської області

 

 

МЕТА :

     з’ясувати суть фольклорного та художнього образів Марусі Чурай;

     розкрити світ їі почуттів і страждань;

     осмислити проблеми, порушені у романі;

     розвивати критичне мислення, креативність учнів;

     поглиблювати уміння аналізу художніх персонажів та осмислення значимості  їх у розкритті ідеї твору; 

     сприяти формуванню ключових компетентностей та духовності старшокласників;

     виховувати патріотичні почуття та національну свідомість.

 

ТИП УРОКУ: урок формування знань, умінь і навичок.

 

МЕТОД ВЕДЕННЯ УРОКУ: урок – дослідження.

 

ОБЛАДНАННЯ : стенд «Берегиня української літератури», вислови        про роман «Маруся Чурай», пам’ятка - завдання, пам’ятка - опора, пісні Марусі Чурай, презентація «Вона піснями виспівала душу, вона пісні ці залишає нам».

МЕТОДИ, ПРИЙОМИ  І ФОРМИ РОБОТИ : робота домашніх груп, проблемне запитання, рольова гра, «Незакінчене речення», асоціативний портрет, «Займи позицію».

 

ЕПІГРАФИ ДО УРОКУ:

«Прочитав «Марусю Чурай». Прилучився до вічності»

М. Доленго

 

«Вона ж була як голос України,

що клекотів у наших корогвах»             Ліна Костенко

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

(Демонстрація «Пам'ятки - завдання для учнів» після того, як вони визначать їх самі. Слайд 1. Орієнтовно.)

Учні повинні:

ЗНАТИ         1. Зміст роману «Маруся Чурай».

 2. Групування персонажів у творі.

 

УМІТИ 1. З'ясувати суть фольклорного та художнього

образів Марусі Чурай.

                         2. Осмислити проблематику твору в єдності з образом Марусі 

                            Чурай.

                        3. Обравши «свою роль», зіграти її.

4. Визначити для себе моральні настанови та ціннісні орієнтації, виходячи з тексту роману.

ЦІНУВАТИ 1. Визначні постаті української культури.

                        2. Кохання - Божий дар.

3. Пісні - неоціненний скарб духовності українського народу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів з опорою на вислів

     М.Т. Рильського «Хто не знає свого минулого, той не вартий  

     майбутнього, хто не шанує видатних людей свого народу, той не 

     вартий пошани».

 

Ш. Планування уроку з опорою на випереджуючі завдання.

- Що ви очікуєте від цього уроку ?

 

Проблемне запитання

            -Чи можна Марусю Чурай вважати щасливою людиною?

 

ІV. Формування знань, умінь і навичок.

 

Учитель. Улітку 1658 року Полтава згоріла дощенту. Горіли солом'яні стріхи над Ворсклою. Плавилися бані дерев'яних церков. Вітер був сильний. Полум'я гуготіло. І довго ще літав над руїнами магістрату легенький попіл  

спалених паперів – всіх отих книг міських Полтавських, де були  записи        поточних судових справ. Може, там була і справа Марусі Чурай? Може,

тому і не дійшло до нас жодних свідчень про неї, що книги міські

Полтавські «през войну, под час рабовання города, огнем спалені?»

 

-         Так хто ж вона, Маруся Чурай, дівчина, пісні якої живуть і досі?

 

 

РОБОТА домашніх груп

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ роботи І групи на тему «Інтерпретація фольклорного образу Марусі Чурай»

 

 І учень.  Світлою і водночас трагічною постаттю ввійшла в нашу історію

легендарна поетеса - співачка з Полтави. На основі народних оповідань про Марусю Чурай створено чимало біографічних нарисів, повістей та драматичних творів. Статті про «імпровіза- торку малоросійських пісень і одну із кращих співачок свого часу» були вміщені в біографічних та бібліографічних словни­ках. Російський драматург О. Шаховський видав історичну повість «Маруся - малоросійська Сафо», а Володимир Самійленко присвятив легендарній народній співачці драматичну поему «Чураївна».

 

 II учень. Якщо узагальнити всі версії про Марусю Чурай, то вийде

приблизно такий біографічний сюжет.

Народилася вона в Полтаві ймовірно в 1625 році. Хата її батьків стояла на березі Ворскли. Нині приблизно можна визначити це місце, бо знаходилося воно недалеко від Хрестовоздвиженського монастиря, який зберігся до наших днів.

Один із сучасних дослідників життя і творчості легендарної піснярки писав, що батько Марусі, Гордій Чурай, був людиною хороброю, чесною. Він палко любив свою батьківщину й ненавидів її ворогів. Брав участь у боях проти польської шляхти, потрапив у полон і був страчений.

Маруся жила з мамою. Їх обох шанували в Полтаві через славного батька, а також через особливий Марусин дар складати і чудово співати пісні, які швидко розповсюджувалися в Полтаві й далеко за її межами».

 

III учень.  Уявити Марусю нам допоможе зроблений фольклористом О. Шкляревським опис її портрета, який знаходився у Г. Квітки - Основ’я­ненка : «Маруся була справжня красуня в суто малоросійському стилі : дрібненька (тобто, невелика на зріст, трохи худорлявенька, мініатюрно складена), струнка, як струна, з маленьким, але рельєф­но окресленим під тонкою білою вишитою сорочкою бюстиком, з маленькими ручками і ніженьками, з привітним виразом ласка­вого, матового кольору, засмаглого личка, на якому виступав рум'янець, з карими очима під густими бровами і довгими віями... Голівку дівчини покривало розкішне, чорне, як смола, волосся, заплетене ззаду в густу широку косу до колін. Чарівність дівчини довершував маленький ротик з білими, як перламутр, зубками, закритий, мов червоний мак, рожевими губками... Але при цьому у Марусі було круте, трохи випукле гладеньке чоло і трохи дуго­подібний енергійний, з горбинкою ніс».

 

IV учень.  Маруся мала чудовий голос і вражаюче гарно співала пісні, у тому числі й свої власні. Вона була наділена неабияким талантом імпровізації - свої думки могла викладати віршами.

  Чарівна зовнішність Марусі, її незвичайна обдарованість притя-­  

  гували до себе увагу парубків, серед яких був Іван Іскра (за 

  одним із тверджень - син відомого гетьмана Іскри-Остряниці).

  Але Маруся любила іншого - Григорія Бобренка, який нібито був  

   її молочним братом.

 

Учитель. Отже, чому Марусю Чурай називають дівчиною з легенди?

 

Учень. Тому, що реальність її існування поки що документально не підтверджена. Нелегкою була доля України, через війни пропало безліч архівів.

 

Учитель. Та Маруся живе у пам'яті народній. Життя й пісні великої полтавки послужили письменникам, драматургам, поетам основою для написання художніх творів. Ліна Костенко дає своє високоталановите тлумачення народної легенди й образу Марусі Чурай.

 

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ роботи ІІ групи на тему «Інтерпретація художнього образу Марусі Чурай»

 

 

Учень. Завдання нашої групи - розкрити майстерність Ліни Костенко у створенні художнього образу Марусі Чурай, а також з'ясувати суть новаторського трактування поетесою цього образу.

 

Учитель. Які ви знаєте прийоми характеристики персонажа в художньому

      творі?

 

(З метою актуалізації знань учнів щодо характеристики персонажа учитель демонструє пам’ятку-опору.  Слайд 2. «Прийоми зображення героя в епічному творі»)

 

 

1. Змалювання зовнішності персонажа.
2. Показ вчинків.
3. Авторська характеристика.
4. Мова героя.
5. Характеристика його іншими персонажами.

 

 

Отже, спочатку звернемо увагу на зовнішність Марусі Чурай та з’ясуємо, як портрет відображає внутрішній світ героїні, її характер.

 

Учень. Уперше про зовнішність Марусі Чурай Ліна Костенко

      говорить у розділі «Страта». Уся Полтава зібралася дивитись, як буде

      здійснюватися вирок суду. Люди, побачивши Марусю, були вражені

      її красою.

 

Замовкли всі, ніхто й не ворухнеться.

Лиш дві куми, сусідки Вишняка:

- Диви яка, іде і не споткнеться!

Іде під зашморг, а диви яка!

На матір схожа, тільки трохи вища.

Ті ж самі очі і така ж коса.

- Ну, от, скажіте, людоньки, навіщо
такій убивці та така краса?

 

Далі Ліна Костенко подає кілька портретних деталей «голівка точена, ті плечі, той гордий обрис чистого чола, висока шия лебедина». Ці деталі допомагають нам уявити чарівну зовнішність Марусі, її риси характеру, такі, як гордість та почуття власної гідності. Після суду та помилування життя для дівчини втратило сенс, тому й танула вона як свічка. Мандрівний дяк помітив:

 

...Ти ще ж молода.

Але чогось така вже, як обвуглена.

Якась така, мов знята із хреста.

 

Безмежне горе стає причиною Марусиного згасання:

 

Лише печальне око з-під брови.

Важка жалоба чорної коси,
і тільки тінь колишньої краси.

 

Отже, можемо зробити висновок : зовнішність Марусі змінюється від перших і до останніх сторінок роману, і  ці зміни глибоко відображають її душевний стан.

 

Учитель. Якою ж постає перед нами Маруся з авторської характеристики? Що відомо про батьків Марусі?

Учень.  Батько - козак, лицар.

Він гордий був, Гордієм він і звався.
Він лицар був, дарма що постоли.

Стояв на смерть, ніколи не здавався.

 

 Гордій Чурай і його дружина - ідеально красива пара : «Звела їх доля, наче в нагороду за те, що мали незглибимі душі».

 Маруся - пряме продовження матері, повторення її на вищому, збагаченому  

генетичному рівні.

 

Учитель.  Який вплив батьків на формування характеру Марусі?

Учень. Маруся виростала в сім’ї, де на першому плані було не матеріальне, а духовне. Батьки її були красивими, гордими, чесними людьми, мали високе почуття гідності. Маруся була дитям великої любові і виросла такою ж духовно багатою, як її батьки.

Красива я була, правда?

Схожа на свою матір.

Сміливая була, правда?

Схожа на свого батька.

Співучая була, правда?

Схожа на свій народ.

 

Учитель.  Діти, один із прийомів творення художнього персонажа -   

                 самохарактеристика. Маруся про себе каже :

Я навіжена. Я дитя любові.

Мені без неї білий світ глевкий.

                 Як ви розумієте ці слова ?

 

Учень. Маруся не схожа на інших. Вона духовно багата особистість. Дівчина дуже вразлива, емоційна, здатна на глибоке, самовіддане кохання. Себе вона називає навіженою тому, що в неї надзвичайно чутлива, ніжна душа. Її «любов сягала неба», і тому без любові Марусі був немилим білий світ.

 

Учитель. Якою постає Маруся зі своїх учинків?

 

Учениця.  Здатною до глибоких почуттів, талановитою, бо складала прекрасні пісні, гарно співала, гордою, благородною.

 

Учитель. Уявімо, що до нас у гості завітала Маруся Чурай.

 

Рольова гра

(входить дівчина в українському вбранні)

- Я Маруся Чурай - дівчина з Полтави.

Я складала пісні, любила співати їх.

Творення пісні було для мене головним способом самовираження. Моє життя, тривожне, щасливе й трагічне, породжувало почуття, від яких я звільнялася через пісні.

    В розмові я, сказати б, то не дуже.

А в пісні можу виспівати все.

Я любила козака Гриця Бобренка. Найбільш радісні творчі миттєвості переживала в ту пору, коли була щасливою.

Любились ми, не крилися.

У мене душа, було, піснями аж бринить.

Я чекала Гриця з військових походів, гордилася ним. Мені здавалося, що «він же в світі отакий один. Він ... гордий, він козак, він лицар». Та Грицева любов не була такою глибокою, як моя. «Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі». Запізно дійшла думки про «нерівність душ» - своєї та Гриця. Він зрадив мені, поступився своїм коханням «заради грошей і багацьких нив». І я не змогла простити йому.

Іди до неї. Будеш між панами.

А я за тебе, Грицю, не піду.

Це ж цілий вік стоятиме між нами,

А з чого ж, Грицю, пісню я складу?!

 

Звучить пісня «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці…» (співають учениці)

 

Учитель. Чому Маруся не прощає Грицеві зради? Як це її характеризує?

Учениця.  Гадаю, тому, що подружнє життя, потьмарене зрадою,

неможливе для Марусі. Вона думала, що ця зрада завжди розділятиме її й Гриця, сповнюючи гіркотою все їхнє життя. Для неї, дівчини гордої, духовно багатої, таке життя неприйнятне й просто немислиме.

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ роботи ІІІ групи на тему «На перехресті Марусиних доріг» Слайд 3 .

 

 

«На перехресті Марусиних доріг»

 

Гриць Бобренко      Бобренчиха

 

 

 

 

 

Богдан Хмельницький     Іван Іскра

 

 

 

Учень. Завдання нашої групи – з’ясувати, якою постає Маруся з

                характеристики її іншими персонажами твору, оскільки основні   

                персонажі згруповані навколо Марусі і відтіняють різні риси її

                 характеру, допомагають глибше зрозуміти образ поетеси- піснярки,

                повніше розкрити її душевну красу.

 

 

Рольова гра

(входить юнак у козацькому вбранні)

-         Я Гриць Бобренко - козак, з чотирирічних походів повернувся у званні хорунжого. Любив Марусю, думав одружитися з нею, та мати своїми постійними докорами отруювала мені душу. Вона говорила:

 

Якби ти взяв ще дівчину не вбогу,

то, може б, якось ми і прожили.

  В тії Марусі що не слово - насторч.

Та ж там росте на хаті кропива.

Мені таку невістку ані на оч,

ні на оч, сину, поки я жива!

 

Я піддався умовлянням матері, яка так хотіла одружити мене з дочкою Вишняка. Дуже карався своєю зрадою, бо відчував, що втрата Марусі зробить мене назавжди нещасливим.

 

Учитель. Чому ж Бобренчиха не хотіла взяти за невістку таку талановиту й гарну дівчину?

 

Учениця. Думаю, що мати Гриця була буденною, обмеженою 

                  особою. Тому й не змогла зрозуміти й оцінити краси   

                  душі високоталановитої дівчини.

 

Учитель. Якою постає перед нами Маруся Чурай  із характеристики її Богданом Хмельницьким?

 

Учень. Як митець, співачка, яка служила народові, як патріотка, бо її пісні      допомагали підтримувати бойовий дух козаків.

Її пісні - як перло многоцінне,

як дивен скарб серед земних марнот.

 Тим паче зараз, як така розруха.

                     Тим паче зараз, при такій війні, -

                     Що помагає не вгашати духа,

                     як не співцями створені пісні?

 

Звучить пісня «Засвіт встали козаченьки» (співають юнаки)

 

Учитель. Дослідник творчості Ліни Костенко Григорій Клочек сказав, що «стосунки Марусі та Івана Іскри за своїм художнім смислом, за естетичною виписаністю - це одна з найпрекрасніших сторінок не тільки роману «Маруся Чурай», а й усієї української літератури». А як ви вважаєте?

 

Учень. Справді мені найбільше сподобались епізоди роману, пов’язані з Іваном Іскрою, відважним шляхетним лицарем, аристократом духу.

Рольова гра (входить юнак в козацькому вбранні)

-Я Іван Іскра - син гетьмана Якова Остряниці. Любив Марусю і як ніхто інший розумів її. Тому й не зміг змовчати на суді:

 

Я прошу, люди, вислухать мене,

Багато слів страшних тут наговорено.

Ніхто не говорив про головне.

Я, може, божевільним тут здаюся.

Ми з вами люди різного коша.

Ця дівчина не просто так, Маруся.

Це - голос наш, це - пісня, це - душа..

Звитяги наші, муки і руїни
безсмертні будуть у її словах.

Вона ж була як голос України,

Що клекотів у наших корогвах!

Учитель. Отже, діти, Іван Іскра дуже глибоко розумів значення талановитого митця для суспільства, його роль в історії України. Прокоментуйте промову Івана на суді.

Учень. Він наголошує, що Маруся - не звичайна, а талановита дівчина, а її пісні - дорогоцінний скарб, вони потрібні козакам на війні. Отже, Маруся - талановита піснетворка, яка свідомо підтримує дух наших лицарів і тому її можна назвати патріоткою.

Учениця. Іван Іскра  пропонує їй, тяжкохворій, стати його дружиною.

Учитель.У чому проявляється благородство Марусі стосовно Івана?

Учениця. Маруся не приймає жертовної пропозиції козака, бо не хоче бути йому тягарем і нівечити йому життя:

 

Хай Бог пошле тобі хорошу дівчину,

Ще будеш ти щасливий на віку.

Учитель. Діти, тільки хвороба й смерть зупинили процес зародження в душі Марусі нової, по - справжньому великої любові.

Метод «Займи позицію»

* Якби вам, діти, довелося серед персонажів роману обирати друга, то кого б ви вибрали і чому?

* Якби Маруся Чурай сказала, що вона щаслива людина, чи погодилися б ви з нею?

* Якщо так, то в якому розумінні вона щаслива?

(Відповіді учнів на проблемне питання).

 

Складання асоціативного портрета Марусі Чурай. Слайд 4.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рефлексія

1.   Аналіз пам’ятки - завдання.
2.    Чи вдалося виконати заплановане?
3.    Чи справдилися ваші очікувані результати?

Методика «Незакінчене речення»

*      Я зрозуміла, що роман «Маруся Чурай» - це ...

* Найцікавішою для мене в романі була така сюжетна лінія ...

*      Маруся Чурай для мене - це ...

* Моральні настанови та ціннісні орієнтації, які я визначив (визначила) для себе, прочитавши роман «Маруся Чурай»...

* Мене найбільше схвилювали такі проблеми, порушені утворі...

* Нев’януча краса образу Марусі Чурай, на мою думку, полягає в тому, що ...

 

Учитель. Померла Маруся Чурай, та настало її світле воскресіння.

Живуть у століттях чарівні пісні талановитої дівчини - безцінний дарунок видатного митця. Попереду у них - ціла вічність, адже любов, глибина й щирість почуттів завжди хвилюватимуть людські душі.

 

Звучить пісня «В кінці греблі шумлять верби»

 

V. Підбиття підсумків уроку. Оголошення результатів.

VІ. Домашнє завдання.

Обов’язкове 1. Підготуватися до написання твору «Ця дівчина -

не просто так, Маруся. Це - голос наш. Це - пісня.

Це - душа».

На вибір 1. Вивчити напам’ять уривок із твору.

2. Намалювати ілюстрацію до вподобаного уривку повісті.

ЛІТЕРАТУРА

1. Костенко Л. Маруся Чурай: Історичний роман у віршах. К. : Веселка, 1991.
2. Костенко Л. Навчальний посібник - хрестоматія (упорядкування творів Г. Клочека. - К. : Степова Еллада, 1999.
3. Кауерман Л.С. Дівчина з легенди. -К. : Дніпро, 1967.

 

4. Слоньовська О. «Найтяжча кара звалася життям...»//Дивослово. - 1996. -№1.

 

5. А. Фасоля, - К.: Оріон, 2019.