Урок "Євразія. Вертикальна поясність."

Про матеріал
Вивчення нового матеріалу. Підручник Географія 7 клас. Автор: Пестушко, Уварова. Видавництво: Генеза
Перегляд файлу

ТЕМА УРОКУ: Євразія. Вертикальна поясність.

 

 Мета: з’ясувати закономірності розміщення природних зон; поглибити та систематизувати знання учнів про природні зони; закріпити практичні вміння учнів характеризувати природні зони; навчитися досліджувати особливості природи районів висотної поясності материка; пояснювати залежність природи материка від особливостей його рельєфу; розвивати вміння аналізувати основні характеристики висотної поясності; виховувати критичне, аналітичне мислення; оцінювати наслідки сучасного впливу господарської діяльності людей на рельєф материка; формувати поняття про екологічні проблеми та шляхи їх розв’язання.

 

 Тип уроку : формування нових знань. .

Обладнання: підручники, атласи, карта «Природні зони Євразії», картки із зображенням природи та висотної поясності в Альпах, Карпатах та Гімалаях.

 

Хід уроку

  1.   Організація навчальної діяльності.  (5-8 хв.)

Психо-емоційне налаштування учнів.

  1. Актуалізація опорних знань.
  1. Що таке природна зона?
  2.   Чому природні зони розташовані, переважно, поширотно?
  3.   Які основні причини порушення широтної зональності?
  4.   За описом тварини чи рослини визначити належність до природної зони:
  1.      Всі ми з дитинства знаємо про цю тварину і ніхто не здогадується, що це чудо в світі ссавців. У нього немає копит, їх замінює мозолиста подушка - відмінний амортизатор та ізолятор, тому ноги не тонуть у піску. Ця тварина може легко переносити від 40 градусів тепла до сорока градусів морозу.
  2.      Переважно нічна тварина,має репутацію забіяки, тямить у виловлюванні риби і добре плаває. Харчується в основному рибою, іноді полює на суші на мишей і птахів. Полюють і на більших ссавців розміром з ягня. Рідкісна тварина, в неволі живе понад 15 років. (Кіт-рибалка, мешкає в тропічних і субтропічних регіонах південно-східної  Азії, на півдні та сході Індії Цейлону, Суматрі)
  3.      Ці тварини активні вдень і живуть у родових групах. Унікальною є їх міграційна поведінка. Під час таких подорожей переходять на нічну активність і використовують протоптані стежки попередніх маршрутів. Є всеїдними тваринами. (Свиня бородата, мешкає в південно-східній  Азії, Суматрі,  в тропічних та мангрових лісах)
  4.      Найменший за розмірами серед приматів. Харчується комахами і дрібними комахами, активні в сутінках і вночі. Мають прекрасний зір і слух.( Довгоп'ят. Поширені на островах Малайського архіпелагу. Філіппінський довгоп'ят — у південно-східній частині Філіппінських островів)
  5.      Багаторічна трава. Травянисті частини волохаті чи залозисті. Квіткові стебла в основному випростані, листяні. Численні види культивуються як декоративні садові рослини. (Ломикамінь, поширений в Північній Америці, Південній Америці (Анди), Євразії, Північній Африці; в основному в північно-помірних, арктичних і гірських районах.

      Робота з картою:

  • Визначте, у якій послідовності змінюються природні зони Євразії
  • Покажіть найвищі гори материка. У яких географічних поясах вони розташовані?
  • В Альпах чи Гімалаях буде спостерігатися планетарний максимум висотної поясності?

 

      Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

 

  1. Мотивація навчальної  діяльності учнів.

Гори… Краще гір можуть бути тільки гори.

Учитель:

 

 Чому люди ходять в гори? Чи варті кілька хвилин перебування на вершині тих численних годин виснажливого підйому по крутих схилах, неймовірного напруження, іноді травм або навіть летального результату? Що змушує людину покинути зону комфорту та нести важкий рюкзак в будь-яку з погодних умов по болотах, лісах, снігах та дертися вгору по скелях?

 – Це питання, на які важко знайти вірну відповідь…

Запитання до учнів – А як ви вважаєте?

 

Сьогодні ми продовжимо вивчати природні зони Євразії. Гори займають у Євразії майже половину території. Своїми піднебесними вершинами найвищі гірські системи «розривають» кліматичні пояси й надають можливість за невеликий час побувати в різних природних зонах. Причому, чим гори ближчі до екватора й чим вони вищі, тим більше висотних поясів. Не дивно, що за різноманіттям кліматичних умов жодна гірська країна не може зрівнятися з Гімалаями.

 

Урок розпочну з давньої легенди про старійшину далекого села біля гір Кавказу.

 

Одного разу  старійшина далекого села біля гір Кавказу, відправляв юнаків на високу гору. Бо кожному з них хотілося довести, що найсміливіший він, найвитриваліший.

...Ідіть, поки вистачить сил. Якщо тяжко буде - повертайтеся назад, але нехай кожний принесе мені гілочку з того місця, відкіля повернув додому.

Перший повернувся з гілочкою дуба.

-Ні, недалеко ти дійшов, тільки трохи піднявся...

Другий приніс гілку бука, а невдовзі з'явився і третій з гілкою ялини.

-Молодець, юначе, далеченько піднявся,- мовив дідусь. 

Довго не було четвертого хлопця, і як же були здивовані його товариші, тому , що в руках юнака не було нічого. \

-     Тобі не потрібна гілка,- усміхнувся старий,- Перемога сяє у твоїх очах, твоєму голосі. Це одна з вершин твого життя. Ти бачив гору у всій її величі.

 

      Чому дідусь похвалив юнака, адже той не приніс нічого?

      Як дідусь дізнавався про те, хто з юнаків піднявся на яку висоту?

 

Сьогодні кожному з вас потрібно буде піднятися на свою гору. І якщо все  виконаєте правильно, то опинитеся на вершині гори й у ваших очах буде сяяти перемога, бо ви підкорите ще одну вершину знань

 

На столах учнів «рюкзаки»  (роздатковий матеріал). Учні мають записати очікування і покласти в «рюкзак»

 

  1. Вивчення нового матеріалу. (15 хв.)

Розповідь вчителя:

Висотна поясність або висотна зональність — закономірна зміна природних комплексів у горах, зумовлена насамперед зміною кліматичних умов з висотою. З висотною поясністю пов'язане явище вертикальної зональності рослинності — це зміна зон рослинності, пов'язана із змінами клімату і грунтів в залежності від висоти над рівнем моря. Так, в аридних зонах пустельна рослинність при підйомі в гори послідовно змінюється зонами (поясами) степів, лісів, субальпійських і альпійських лук. високогірних тундр і одвічних снігів. Закон вертикальної зональності рослинності відкрито Одуїном і Мільн-Едвардсом (1832).

Якщо ми подивимось на карту Євразії,то ми побачимо, що значну площу займає помаранчево - червоний колір. Це - область вертикальної (висотної) поясності. Нам потрібно не тільки вивчити поясність конкретних гір Євразії, але і з’ясувати основні закономірності, які визначають схему
висотної поясності в будь-яких горах.

У Євразії, де гірсь­кі системи неоднакові за висотою, вертикальна поясність дуже різноманітна.  На півночі материка в горах тільки чотири пояси змінюють один одного. з просуванням на південь кількість вертикальних поясів зростає. Так, в Альпах, найвищих горах Європи, налічують п’ять вертикальних поясів, які закономірно змінюють один одного.  Найбільшу кількість вертикальних поясів у горах Євразії мають пів­денні схили Гімалаїв.

 

А для того, щоб дослідити природні зони Євразії, пропоную об’єднатися у команди та переміститися в Альпи, Карпати та Гімалаї.

Ми теж сьогодні зможемо подолати ці гори.  Отже, в дорогу…

 

Наразі експерт-альпініст (один з учнів, який не входить до складу команд) проведе інструктаж по техніці пересування в горах.

Інструктаж експерт-альпініста:

Перед тим, як ви розпочнете підйом на вершини гір, необхідно ознайомитись з технікою пересування в горах та правилами безпеки. Скремблінг - …  (більш докладно тут: https://uk.wikipedia.org/wiki/Скремблінг)

 

(Учні класу об’єднуються в 3 команди)

 

 

Робота учнів в командах. (Учні отримували випереджувальні завданння)

 

 

Виступи команд про висотні поясності гір Євразії

 

Альпи. (Виступ команди по Альпах)

Путівник подорожі:

1. Географічне положення

2. Геологічна будова та рельєф

3. Кліматичні особливості

4. Органічний світ

5. Екологічні проблеми

 

Короткі відомості:

Перша достовірна спроба переходу через Альпи була успішною ще в III ст. до н.е. Альпи не такі важкопрохідні, їх подолали учасники дитячого хрестового походу з Німеччини в 13 ст. Кілька тисяч дітей і підлітків змогли подолати Альпи без підготовки. (https://uk.wikipedia.org/wiki/Дитячі_хрестові_походи).

 

Часто, коли говорять про військові походи через Альпи, то мова йде про тяжкі бойові дії в
умовах гірської війни. В реальності гори відносно невисокі. В Альпах є навіть «дорога немічних»,
по якій навіть людина із слабким здоров’ям може здійснити перехід. По «карнизах» (вузькі проходи подолати Альпи наважилися лише три полководці — Ганібал, Наполеон і Суворов. Ганібал вів через Альпи на Рим величезну на той час армію. При переході майже половину війська було втрачено через вузькі проходи-«карнизи». Про успіхи в пошуках слідів переходу карфагенян оголосила дослідницька група на чолі з професором Йоркського університету в Торонто. Дослідники вивчили відклади, які були відкриті під час розкопок на перевалі Коль-де-ла-Траверсетт. Перевал знаходиться між Францією та Італією на висоті майже 3000 м. Виявилось що в одному з шарів збереглися бактерії клостридії, які часто зустрічаються в кінських фекаліях і можуть залишатися в грунті тисячоліттями. Радіовуглецевий метод аналізу показав, що шар датується ІІІ ст. до н.е.

Гімалаї. (Виступ команди по Гімалаях)

Путівник подорожі:

1. Географічне положення

2. Геологічна будова та рельєф

3. Кліматичні особливості

4. Органічний світ

5. Екологічні проблеми

 

Короткі відомості:

В Азії найбільше чітко висотну поясність можна спостерігати на південних схилах
Гімалаїв. Біля південних підніж і в передгір'ях Гімалаїв розташована смуга заболочених
передгірських рівнин. Це тераї — вологі тропічні ліси з високим травостоєм. Тераї простягаються
паралельно гірським пасмам, до висоти 900 м. Вони являють собою рослинне співтовариство з
віяловими й кокосовими пальмам, бамбуками, акаціями, що перемежовуються із заростями
слонової трави заввишки до 5 м. Вражає велика кількість ліан. Тут живе безліч птахів, особливо
білих чапель; багато змій, зустрічаються буйволи, слони й тигри.

 

Перша європейська жінка, яка підкорила Еверест – польська альпіністка Ванда Руткевич. У списку підкорювачів 900 прізвищ. Вище 7000 метрів ми підніматись не будемо, тому що там починається так звана «зона смерті». Вона не придатна до життя людини, організм не в змозі відновити тут сили навіть після середньої витрати енергії.

 

Карпати. (Виступ команди по Карпатах)

Путівник подорожі:

1. Географічне положення

2. Геологічна будова та рельєф

3. Кліматичні особливості

4. Органічний світ

5. Екологічні проблеми

 

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

Учні графічно позначають висотну поясність гір, працюють з картосхемами.

Учитель:

Пам’ятаєте, на початку уроку я розповідала легенду про дідуся. То як він дізнався про те, хто з юнаків на якій висоті побував у горах? (бесіда)

 

  1. Підсумки уроку.

Прийом «Мікрофон»

  1. Домашнє завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 1

Схема висотної поясності Гімалаїв

 

 

https://geomap.com.ua/images/g7b/materiki_files/image428.jpg

 

Розповідь вчителя:

— Які кліматичні умови сприяють наявності такої великої кількості рослинності?

Зима в тераях суха, вітри часто піднімають із висохлої землі хмари пилу. Сучасний ландшафт тераїв різноманітять плодові дерева, зарості бананів і пальм. Основними землеробськими культурами в літній період є рис, джут і цукрова тростина; у зимовий — ячмінь, гречка й пшениця.

 

На висоті до 1200-1500 м переважають вічнозелені тропічні ліси. Тут уже немає такої літньої спеки, як у тераях, а зима прохолодніша, проте йдуть рясні літні дощі. Тут також розвивається землеробство. Селяни зводили на гірських схилах штучні тераси, із долин приносили землю в бамбукових кошиках. На терасах в основному вирощують рис.

На висоті понад 1500 м тропіки заступають субтропіки. Тут ростуть мімози, магнолії, клен, камфорний лавр. Пояси тропічних і субтропічних лісів заступають ліси, характерні для помірного поясу: спочатку широколисті (дуб, каштан, клен, граб, черемшина, вишня), а вище — хвойні дерева (гімалайський кедр, блакитна сосна, срібляста ялина, деревоподібний яловець). Біля верхньої межі лісів зустрічаються березові гаї.

Від висоти 3500 м починається субальпійський пояс, де поширені чагарники, луки з високим різнотрав'ям. Унаслідок суворості клімату рослини тут низькорослі, притиснуті до землі.

Від висоти 4000 м починається альпійський пояс. Альпійські рослини є дуже морозостійкими. Тут ростуть примули, тирличі, жовтці, анемони, рододендрони. Вище за 5000 м розташований пояс скель і кам'яних осипів. Ще вище розташована крижана пустеля.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схема висотної поясності Альп

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схема висотної поясності Карпат

 

https://geomap.com.ua/images/g8b/g8_34_files/image018.gif

 

 

 

 

 

 

 

https://uahistory.co/pidruchniki/gilberg-geography-8-class-2016/gilberg-geography-8-class-2016.files/image130.jpg

 

ДОДАТОК 2

 

Трекінг в Непалі.

Якщо ви хочете вдихнути свіжого повітря то вирушаємо в Непал. Всі туристи приземлюються в Катманду. Автобусом прямуємо до Бестсахару, орендуємо позашляховик та їдемо до Чамче.  Наш маршрут пролягає вздовж стрімкої річки. Тут тобі й скелясті гори, й водоспади, джунглі – все це у поєднанні з неймовірною красою. Недарма тут прожив частину частину свого життя Микола Реріх. Саме його картини надихнули нас на подорож у Гімалаї. Зупинятися на ночівлю не будемо, але якщо є потреба, то місцеві жителі здають в аренду лоджі (невеликі скромні кімнати). Якщо буде нагода, то рекомендую спробувати, вас почастують дал бат. Дал бат – головна страва непальців, всі продукти, які входять до страви, гармонійно поєднані між собою. Акліматизацію рекомендують пройти у Мананзі, зупинившись там на декілька днів. Щоб пройти маршрут, на одну людину у трек необхідно взяти речі:

  • Трекінгові боти
  • 3 пари крекінгових шкарпеток
  • Трекінгові палиці
  • Захисні окуляри для гір
  • Спальник
  • Аптечка
  • Ліхтарик
  • Спортивне взуття
  • 2 пари штанів
  • 2 футболки
  • Комплект термобілизни
  • Фліска
  • Куртка, штани Core-tex
  • Пуховик
  • Рукавиці
  • Спортивна кепка
  • Тепла шапка
  • Віндстоппер
  • Кисневий балон
  • Серветки

Найкращий час для походів та експедицій у Непалі – це весна та осінь. Влітку там сезон дощів, а взимку холодно і сніжно в горах, тому дуже небезпечно. В поході нас будуть супроводжувати кілька шерпів. «Шерпа» означає «люди Сходу», мають власні традиції і діалект.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роздатковий матеріал

Рюкзак

(виготовляється з паперу - стилізований конверт)

 

Рюкзак "Konvert" Р115 пісочний

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Картка «Карпати»

undefined

 

Картка «Альпи»

В Австрії внаслідок сходу лавини загинули двоє людей, фото

 

Картка «Гімалаї»

Гималайские горы

Гималайские горы Гималайские горы

docx
Додано
1 січня
Переглядів
400
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку