Тема: Правління династії Романових. Петро І
Мета:
-
сформувати в учнів уявлення про Росію початку ХVII-першої половини ХVIII століття;
-
сприяти формуванню вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки в процесі аналізу особливостей внутрішньої і зовнішньої політики Петра І;
-
формувати зацікавленість до вивчення історії
Поняття: абсолютизм, реформи патріарха Никона, реформи Петра І
Дати й події:
1613 рік – початок правління династії Романових
1682 – 1725 рр. – роки правління Петра І
Персоналії: Михайло Федорович Романов, Олексій Михайлович, патріарх Никон, Петро І.
Підручник: Гісем О. В., Мартинюк О. О. Всесвітня історія : підручн. для 8 класу загальноосвіт. навч. закладів. Харків : Вид-во «Ранок», 2016. 256 с.
Використані джерела:
-
Вистороп Т. В. Поява Російської імперії : розробка уроку для 8 класу. URL : https://naurok.com.ua/urok-z-vsesvitno-istori-dlya-8-go-klasu-na-temu-poyava-rosiysko-imperi-23897.html (дата звернення : 14.02.2019).
-
Гісем О. В., Мартинюк О. О. Всесвітня історія. Новий час (ХV– XVIII ст.). Розробки уроків. Харків : Вид-во «Ранок», 2008. 352 с.
-
Тарасенко Н. В. Початок правління династії Романових : розробка уроку для 8 класу. URL : https://naurok.com.ua/rozrobka-uroku-z-vsesvitno-istori-na-temu-pochatok-pravlinnya-dinasti-romanovih-petro-i-4324.html (дата звернення : 14.02.2019).
-
Цікаві факти про Петра І. Цікаві факти. URL : http://cikavo.net/cikavi-fakti-pro-petra-1/ (дата звернення : 14.02.2019).
Перебіг уроку
1. Мозковий штурм (дати правильну швидку та стислу відповідь на запитання) (5 хв.)
-
Із ким доводилося боротися царям Московської держави? (з боярами)
-
Назвіть роки правління Івана IV. (1533–1588 рр.)
-
Коли селянам дозволялося переходити від одного господаря до іншого? (у Юріїв день)
-
Які органи управління виникли за часів Івана IV? (прикази)
-
Що таке Земський собор? (дорадчий орган при царі, до якого входили представники всіх станів, окрім селянства)
-
Яка основна причина Лівонської війни? (боротьба за вихід до Балтійського моря)
-
Що таке опричнина? (система заходів за царя Івана IV, спрямована на зміцнення влади)
-
Хто посів престол після Івана IV? (його син Федір)
-
Що є причиною династичної кризи? (відсутність спадкоємців у царя Федора, сина Івана IV) [1]
2. Вступне слово вчителя (1 хв.)
-
У січні 1613 року Москві зібрався Земський собор. Собор одразу виніс рішення – ніяких претендентів на московський престол не обирати. Найбільш прийнятною для всіх кандидатурою став 16-річний Михайло Федорович Романов. Так розпочалося в Московській державі правління династії Романових, яке тривало 300 років [2, с. 176].
3. Повідомлення теми й мети уроку (1 хв.)
-
Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, якою була Росія початку ХVII-першої половини ХVIII століття, проаналізуєте особливості внутрішньої і зовнішньої політики Петра І.
4.1. Робота з підручником. Формування вміння визначати головне (8 хв.)
-
Розгорніть підручник на с. 161. Прочитайте статтю «Початок правління династії Романових. Формування абсолютизму царя Олексія».
-
На основі прочитаного зробіть висновок, на що була спрямована діяльність Михайла Федоровича Романова й Олексія Михайловича Романова. 1-2 речення (про кожного царя).
-
Свої висновки запишіть у зошит.
4.2. Зачитування учнями своїх тверджень (3 хв.) (опитати 2-х учнів)
Орієнтовний зразок відповіді:
Першочерговим завданням Михайло Федорович уважав припинення війн із сусідами й відновлення розореної країни.
Олексій Михайлович юридично закріпив засади абсолютизму в прийнятному в 1649 році збірнику законів – Соборному уложенні. Уложення остаточно перетворило селян на кріпаків.
4.3. Робота над формуванням наукового поняття (3 хв.)
-
Що таке абсолютизм? Прочитайте визначення поняття «абсолютизм» у словнику підручника на с. 248.
-
Які факти свідчать про формування абсолютизму царя Олексія Михайловича?
-
Чим можна пояснити, що в другій половині ХVII століття в Московській державі сталася найбільша за її історію кількість повстань селян і міщан?
5. Розповідь учителя (5 хв.)
-
Чому, на вашу думку, за Смутних часів авторитет церкви значно зменшився?
-
Представники духовенства розуміли, що проведення церковної реформи є необхідним.
Реформу розпочав обраний після смерті патріарха Йосипа в 1652 році Никон.
Цар був зацікавлений у проведенні церковної реформи. Він у майбутньому розраховував об'єднати під своєю владою Україну, інші православні народи Східної Європи й Балкан. А для цього необхідна була релігійна єдність.
Московські релігійні обряди різнилися від обрядів, поширених у християнському світі. Никон дійшов висновку, що Московській церкві слід повчитись у більш освічених київських і грецьких ченців.
За наказом патріарха розпочали виправлення богослужебних книг за грецькими оригіналами, а згодом внесли зміни й до обрядів. Було наказано всім віруючим хреститися трьома перстами замість того, щоб хреститися трьома.
Усе це викликало незадоволення й опір. Прихильників старих обрядів очолив протопіп Авакум. Авакума було відправлено в заслання, а згодом спалено на вогнищі.
У розпалі боротьби патріарх Никон почав претендувати на те, щоб духовна влада була вищою, а світська влада мала їй коритися.
Звичайно, це не могло сподобатися владолюбному Олексію Михайловичу. Протистояння між царем і патріархом тривало вісім років. У підсумку Никона позбавили сану патріарха, відправили простим ченцем до Ферапонтового монастиря, усім супротивників реформи піддано анафемі й віддано під суд. Царя Олексія Михайловича було проголошено головним захисником церковної реформи.
-
Скажіть, що показала боротьба між світською й духовною владою? Запишемо цей висновок у зошит: Боротьба, що розгорнулася між світською й духовною владою в Московській державі в другій половині XVII століття засвідчила абсолютний характер царської влади.
6. Загадка «Чий це портрет?» (1 хв.)
-
Прослухайте опис зовнішності царя з династії Романових і спробуйте здогадатися, хто це.
«… був велетень, без малого трьох аршин на зріст, на голову вищий за будь-який натовп, серед якого йому доводилося стояти. Христосаючись на Великдень, він постійно повинен був нагинатися, так що боліло в спині. Від природи був силач; постійне поводження із сокирою й молотком ще більше розвинуло його м’язову силу та вправність. Він міг не тільки згорнути в трубку срібну тарілку, але й порізати ножем шматок сукна на льоту» (Ключевський В. О. Історичні портрети).
7. Розповідь учителя (5 хв.)
-
Петро І посів престол у часи, коли Московська держава значно відставала в розвитку від європейських країн, а внутрішньополітичне життя відзначалося боротьбою природних угруповань за владу.
-
Петро І не отримав гідної освіти в дитинстві, але навчався все життя. У 1697 році цар спорядив «Велике посольство» у Європу й сам приєднався до нього під ім’ям Петра Михайлова.
У Прусії цар навчався артилерійській справі й одержав атестат вогнепального майстра. У Голландії Петро І вивчав кораблебудування. Усього він досконало володів 14-ма ремеслами.
Подорожуючи європейськими країнами, він слухав лекції в університетах.
Петро І негативно ставився до пияцтва. У 1714 році він придумав, як боротися з ним. Він наказав завзятим алкоголікам вішати на шию медаль. А медаль була з чавуну й без ланцюгів важила близько 7 кілограмів. Цю медаль п’яничці чіпляли в поліцейському відділку, закріплювали, щоб не зняв, і він повинен був її носити цілий тиждень [4].
Солдати тих часів не вміли розрізняти, де право, а де ліво. Петро І наказав примотувати на ліву ногу сіно, а на праву – солому. Фельдфебель на заняттях стройовою підготовкою віддавав команду «сіно – солома, сіно – солома» [4].
Петро І був непересічною, допитливою й цілеспрямованою людиною.
Молодий цар поставив за мету – зробити з Росії цивілізовану державу. А для цього потрібні були реформи.
8. Створення узагальнювальної таблиці «Реформи Петра І» (10 хв.)
-
Петро І провів низку адміністративних, церковних, економічних, військових реформ, а також реформи в галузі культури й освіти.
-
Створімо узагальнювальну таблицю «Реформи Петра І». Я розповідаю, а ви робите потрібні нотатки в таблиці.
-
Накресліть табличку з двома вертикальними й шістьма горизонтальними стовпцями.
-
Назва першого стовпчика – «Реформа». Назва другого стовпчика – «Зміст».
-
Спочатку розглянемо, що зробив Петро І у галузі управління.
-
Петро І усе рідше звертався до Боярської думи. І врешті-решт у 1711 році замінив її на Сенат. Систему приказів було замінено дванадцятьма колегіями. Колегії відали певними ділянками державного управління й поширювали свою діяльність на всю територію країни.
-
Отже, що ви внесли в таблицю?
(Замінив Боярську думу Сенатом, прикази – колегіями).
-
Якими ж були реформи в галузі церковного життя?
-
Після смерті патріарха Андріана цар не дозволив обирати нового, тобто ліквідував патріаршество. У 1721 році було створено Синод на чолі зі світською особою. Тож, церква стала підпорядковуватися державі, перетворилася на частину державного апарату.
-
Які записи ви зробите в таблиці?
(Ліквідував патріаршество, утворив Синод).
-
Економічні реформи. Було збільшено розмір податків, уведено подушний податок, який зобов’язані були сплачувати всі без винятку, навіть кріпаки.
-
Петро І приділяв значну увагу армії. Армія стала регулярною, побудованою за європейським зразком. Створюється воєнно-морський флот.
-
Багато змін відбулося в галузі освіти й науки. У 1703 році було засновано місто Санкт-Петербург. Дворянських підлітків стали відправляти на навчання за кордон для отримання власних спеціалістів. У першій чверті XVIII століття почали виникати світські навчальні заклади, організовані коштом державної скарбниці. Відкривалися друкарні. Запрацювали перші публічні бібліотеки. У 1714 році було створено перший природничий музей у Росії – Кунсткамеру.
Реформа
|
Зміст
|
Державне управління
|
Замінив Боярську думу Сенатом, прикази – колегіями.
|
Церква
|
Ліквідував патріаршество, утворив Синод зі світською особою на чолі.
|
Військова галузь
|
Армія стала регулярною Створено військово-морський флот.
|
Економіка
|
Збільшено розмір податку. Уведено подушний податок.
|
Освіта, наука, культура
|
Побудовано Санкт-Петербург. Відкрито світські навчальні заклади. Створено перший природничий музей.
|
(При упорядкуванні таблиці використано матеріали роботи [3]).
9. Підведення підсумків. Формування висновків (2 хв.)
-
Чи досяг Петро І своєї мети – побудувати цивілізовану державу?
-
Чи зуміла Росія подолати свою відсталість завдяки реформам Петра І?
-
Чи можна стверджувати, що реформи Петра І мали тільки позитивні наслідки для Московської держави? Поясніть свою думку.
10. Домашнє завдання: самостійно опрацювати с. 169–172.