Урок з всесвітньої історії для 8-го класу на тему «Поява Російської імперії»

 

 

 

 

Конспект уроку

з всесвітньої історії

для 8-го класу

на тему

«Поява Російської імперії»

 

 

 

Підготувала

учитель історії та правознавства

Комунального закладу

«Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ступенів

Зміївської районної ради

Харківської області»

Вистороп Тетяна Василівна

 

 

2018

 

Тема. Поява Російської імперії

Мета: сформувати уявлення учнів про Росію наприкінці 17 – в першій половині 18 століття; проаналізувати внутрішню та зовнішню політику Петра І; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки; удосконалювати навички роботи з історичними картами та документами; виховувати зацікавленість до вивчення теми.

Обладнання: підручники, ілюстрації до теми, історичні та контурні карти.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

1. Установіть хронологічну послідовність подій.

А   захоплення Казані московським військом

Б   проголошення опричнини в Росії

В   перший Земський собор

Г   «Смутний час»

2. Оберіть твердження, що стосуються Івана IV Грозного.

• За його правління було завершено об’єднання Московського царства. –
• Посів престол у три роки. +
• Створив «Вибрану раду». +
• Під час голоду організував роздачу хліба. –
• Здобув Астраханське царство. +

3. Робота з історичною картою.

Покажіть на карті:

• Столицю держави Івана IV та назвіть дату проголошення його царем Московії.
• території, втрачені Московським царством внаслідок поразки у Лівонській війні.
• територію Московського царства на початку 17 ст. та найбільші міста.
• охоплену повстанням під проводом Степана Разіна.

4. Вправа «Дерево знань».

На дошці дерево з листочками, на яких містяться запитання. Учні по черзі зривають листочок та відповідають на питання.

1. З ким доводилося боротися царям Московської держави? (з боярами)
2. Назвіть роки правління Івана IV. (1533 – 1584)
3. Назвіть рік, коли Іван IV вінчався на царство. (1547)
4. Коли селянам дозволялося переходити від одного господаря до іншого? (у Юріїв день)
5. Які органи управління виникли за Івана IV? (прикази)
6. Що таке Земський собор? (дорадчий орган при царі, до якого входили представники всіх станів, крім селянства)
7. Назвіть причину Лівонської війни? (боротьба за вихід до Балтійського моря)
8. Що таке опричнина? (система заходів за Івана IV з метою зміцнення царської влади)
9. З якого року у Московській державі вводилася опричнина? (1564)
10.                    Коли та чому цар заборонив опричнину? (1577)
11.                    Хто та коли спалив Москву? (кримський хан у 1571 р.)
12.                    Назвіть хронологічні межі Лівонської війни. (1558 – 1583)
13.                    Хто посів престол після смерті Івана IV? (його син Федір)
14.                    Назвіть хронологічні межі та причини династичної кризи. (відсутність спадкоємців у Федора, 1598 – 1605 рр.)
15.                    Назвіть хронологічні межі правління Б. Годунова. (1598 – 1605 рр.)
16.                    Хто переміг Б. Годунова у боротьбі за престол? (Лжедмитрій І)
17.                    Хто організував заколот проти Лжедмитрія І? (Василій Шуйський)
18.                    Чому Василій Шуйський звернувся по допомогу до шведів? (у боротьбі проти Лжедмитрія ІІ)
19.                    Який період в історії Московської держави отримав назву «Семибоярщина»?
20.                    Чому період 1610 – 1613 р. називають національно-визвольним?
21.                    Яку династію започаткував Михайло Федорович? (Романових)
22.                    Хто очолив повстання 1667 – 1671 рр.? (Степан Разін)
23.                    Хто з російських царів отримав титул «Божою Милістю Великий Государ, Цар і Великий Князь, Усієї Великої і Малої Русі Самодержець»? (Олексій Михайлович)
24.                    Яка подія відбулася 8 січня 1654 р.? (Переяславська рада)
25.                    Який договір було укладено між Польщею та Московською державою 1667 р.? (Андрусівське перемир’я)
26.                    Яке значення мав для України договір 1667 р.?
27.                    Хто став патріархом 1652 р.? (Никон)
28.                    Хто став автором першої московської друкованої книги? (І. Федоров та Петро Мстиславець)

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Робота з візуальним джерелом.

• Кого зображено на портреті? (Івана Мазепу)
• Чому, на вашу думку, він з’явився на нашому уроці?
• Як український гетьман пов'язаний з Московською державою?
• Сьогодні на уроці ми поговоримо про Московську державу за Петра І, проаналізуємо його внутрішню та зовнішню політику та пригадаємо яке ж саме відношення має Іван Мазепа до подій, пов’язаних з Московською державою.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя.

• Слухаючи розповідь, заповніть хронологічну таблицю перебігу Північної війни.

Наприкінці 17 ст. Московська держава значно поступалася у розвитку  європейським державам. У європейській частині в цей час вона межувала зі Швецією, Польщею, Туреччиною та Кримським ханством. Саме з цими країнами Московська держава упродовж багатьох століть вела війни.

У 1682 р. царський трон посів Петро І (1689 – 1725 рр.). У цей час тривала війна проти Османської імперії. У 1695 та 1696 рр. Петро І здійснив два походи на Азов. Однак заволодіти фортецею йому вдалося лише з другої спроби. Щоб вирішити проблему виходу до Чорного та Середземного морів, Петро І відправив за кордон «Велике посольство» (1697 – 1698 рр.), до складу якого входив і сам. Однак, цар був змушений повернутися до Москви, щоб придушити заколот стрільців.

Щоб створити централізовану державу, потрібно було воювати проти Швеції. Союзники Московського царства виступили Саксонія та Данія. Бойові дії розпочав Фредерік IV. Він оточив шведську фортецю Штральзунд у Північній Німеччині. У той же час Август ІІ рушив на Ригу. Російська ж армія рушила до Нарви. Шведський король Карл ХІІ почергово розгромив армії всіх трьох країн: спочатку Данії, потім Росії та Саксонії.

Поразка спонукала Петра І до прискорення реформ. Розпочалося створення регулярної армії. Щоб збільшити кількість гармат, цар наказав переплавити частину церковних дзвонів. У Тулі та на Уралі будувалися мануфактури, на яких працювали цілі села. Завдяки таким заходам новоствореній армії вдалося оволодіти узбережжям Фінської затоки. 16 травня 1703 р. було завершено будівництво Петропавлівської фортеці. Почалося будівництво майбутньої столиці Російської імперії – міста-порту Санкт-Петербурга.

У 1706 р. Карл ХІІ вирушив на Москву.

• Пригадайте, яку роль відігравала Україна у війні Росії та Швеції?
• Де та коли сталася вирішальна битва? (27 липня 1709 р. під Полтавою)
• Чим вона закінчилася? (поразкою шведів)

У 1710 р. московські війська оволоділи Ригою, Ревелем та Виборгом. Османська імперія оголосила війну Росії (1710 – 1713 рр.). Прутський похід 1711 р. закінчився для Петра І повною поразкою. Цар був змушений повернути Азов та відмовитися від Запорожжя і боротьби за Чорне море.

Спостерігаючи за успіхами Московської держави, Карл ХІІ запропонував укласти союз. Однак, під час облоги фортеці Фредрикстен, його було вбито. Новий шведський уряд кинув всі військові сили проти Москви. 1714 р. у битві біля мису Гангут Балтійський флот здобув першу перемогу. Нищівної поразки шведам росіяни завдали у битві біля острова Гренгам 1720 р.

30 серпня 1721 р. сторони уклали Ніштадський мир, за яким до Московської держави відходили Естляндія, Ліфляндія, Гнгерманляндія, частина Карелії та низка островів у Балтійському морі. 20 жовтня 1721 р. Петро І був проголошений імператором, а Московське царство – Російською імперією.

2. Самостійна робота з текстом підручника (с. 172 – 173).

• Опрацюйте текст підручника та виконайте завдання.

1.  Виправте помилки:

• Петро І найбільше цінував у підданих їхнє походження. (здібності)
• Було запроваджено полковий поділ держави. (губернський)
• У 1711 році було створено парламент. (Сенат)
• Замість приказів Петро І організував думи. (колегії)
• Після смерті патріарха Адріана Петро І відразу самостійно назначив нового патріарха. (заборонив обрання нового патріарха)

2. Дайте відповіді на запитання.

• Яке значення для Московської держави мало створення Сенату?
• У чому полягала перевага колегій над приказами?
• Як змінилося становище церкви?
• Що передбачав указ про взаємоволодіння 1714 р.?
• Як проведені реформи вплинули на населення Російської імперії?

3. Слово учителя.

З метою подолання культурної відсталості Росії, наприкінці 17 століття дворянських підлітків відправляли на навчання за кордон. Повернувшись вони отримували відповідні ранги та чини, допомагаючи цареві «європеїзувати» населення. На початку 18 ст. було відкрито мережу загальноосвітніх та спеціальних навчальних закладів. Відкривалися друкарні. У 1714 р. у Петербурзі було створено перший природничий музей у Росії – Кунсткамеру.

5. Узагальнення та систематизація знань учнів.

1. Робота з історичним джерелом(с. 174 підручника)

• Прочитайте текст історичного джерела.
• Як наведені вислови характеризують царя?
• Висловіть своє особисте ставлення до Петра І.
• Чи відверто говорить цар?

2. Використовуючи отримані знання та додаткову літературу, складіть історичний портрет Петра І.

6. Підсумки уроку.
7. Домашнє завдання.

1. Опрацювати § 21 підручника.
2. Складіть у зошиті хронологічну таблицю основних подій правління Петра І.