Розробку уроку створено на основі відео проекту "Шануймося". Микола Княжицький – народний депутат України, журналіст, продюсер - розповідає учням Києво-Воскресенського ліцею м. Києва:
- Яка історія Аскольдової могили?
- Яку роль це місце зіграло в новітній історії України?
- Що нам відомо про бій під Крутами?
(5 клас, “Історія України” Власов, Данилевська)
Мета уроку
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Хід уроку
Актуалізація опорних знань.
Гра “Події на прямій часу”
(Для гри потрібні картки із написаними на них подіями, чи прикметами подій та хронологічна пряма із зазначеними датами)
Історія України знає часи, коли події розвиваються так бурхливо, ніби налітають одна на одну. Визвольні змагання 1917-1921 років - саме такий час. Влада в країні змінювалась блискавично, події розвивались дуже швидко, тому ухопити їх логіку буває непросто.
Для того, щоб історичний період, про який ми говорили на минулому уроці вибудувався у логічний ланцюг, давайте перерахуємо основні події і розмістимо на “прямій часу”. У нас є картки із зазначеними на них подіями. А на хронологічній прямій - “прямій часу” - проставлені дати, коли це відбувалось відбулись. Давайте розмістимо картки на цій лінії, щоб утворився послідовний ланцюг подій.
Картки і дати на “прямій часу”
Початок Першої світової війни |
літо 1914 року |
Утворення Української Центральної Ради на чолі з Михайлом Грушевським |
3 березня 1917 року |
Проголошення незалежності України |
9 січня 1918 року |
Гетьманський уряд Павла Скоропадського |
29 квітня - 14 грудня 1918 року |
У Львові проголошено ЗУНР |
13 листопада 1918 року |
Владу в УНР перебрала Директорія |
грудень 1918 року |
Проголошення Акту Злуки на Софійській площі |
22 січня 1919 року |
Повідомлення теми та мети уроку. Пояснення вчителя
Радість від підписання Акту Злуки була не довгою. Адже з різних боків на територію молодої незалежної держави наступали вороги.
Уважно роздивіться плакат Ґеорга Гасенка, датований 1919 роком.
У Європі вже встановлено мир. А що ж відбувається в Україні?
Які країни намагаються поділити Україну? Це- більшовики, білогвардійці, поляки, угорці та румуни. Спроби українців відстояти свою незалежність були по-справжньому героїчними.
У грудні 1917 р. більшовицькі війська захопили місто Харків і встановили свій контроль над Донбасом, а в січні 1918 р. — над півднем України.
На черзі був Київ.
Малочисельна і слабо озброєна українська армія була розпорошена по всіх фронтах і не могла стримати більшовиків. Склалася ситуація, за якої захищати столицю виявилося нікому. Тоді національно свідома молодь Києва, в основному студенти, виступила на захист міста.
Про події цих днів нам нагадують пам’ятні історичні місця Києва. Одне з них ми з вами відвідаємо. Проведе нас по ньому відомий журналіст, продюсер, політик Микола Княжицький.
Перегляд відео https://www.youtube.com/watch?v=PVTFZDxaggw
Ми повернулись назад у часі до подій 29 січня 1918 року не просто так. Бій під Крутами мав важливе історичне значення:
Постановка проблемного питання
Виведення тези з учнівських міркувань
Політика більшовицької Росії стосовно України була безжальною і цілковито загарбницькою. Іі метою було приєднання України до Росії і відновлення кордонів колишньої Російської імперії. |
Доведення
Визвольні змагання українського народу 1917—1920 рр. закінчилася поразкою. Незалежність, здобуту внаслідок революції 1917 р., зберегти не вдалося. Поразка визвольних змагань залишила нерозв'язаними найважливіші проблеми життя суспільства. За їх вирішення взялась більшовицька партія, яка вбачала майбутнє лише в побудові комуністичного суспільства. Експерименти з побудови комунізму вилились у велику трагедію українського народу і коштували йому мільйонів жертв.
Якими були ці експерименти?
Індустріалізація – розбудова заводів, фабрик, залізниць та інших промислових об’єктів. |
Колективізація - примусове створення колективних селянських господарств |
Наслідками колективізації стали:
Репресії — незаконні засудження, масові розстріли, безпідставні звинувачення окремих осіб, населення. |
Голодомор - штучно створений Більшовицькою Росією масовий голод на українських землях з метою приборкання масових виступів проти радянської влади. |
У 1932–1933 рр. за наказу уряду СРСР був застосований геноцид - масове винищення населення. Зроблено це було за допомогою штучно створеного голоду. У селян примусово забрали і вивезли все продовольство, яке тільки могли знайти. Внаслідок цього померло багато людей, особливо дітей та старих.
Люди змушені були їсти собак, котів, листя та кору дерев. Села знелюділи. У деяких населених пунктах над сільрадами вивішували чорні прапори. Це означало, що жителів тут вже немає.
Ось документ тих часів. Це довідка Державного політичного управління УРСР про голодування колгоспників, датована 1933 р.
«Голодуючі сім’ї вживають в їжу різні сурогати (кукурудзяні качани і стебла,просіяне лушпиння, сушену солому, гнилі кавуни і буряки, картопляне лушпиння, стручку акації тощо). Зареєстровано факти вживання в їжу м’яса кішок, собак і дохлих коней. Випадків людоїдства зареєстровано 28. Більша частина сталася у 3-й декаді лютого і на початку березня. 19 випадків людоїдства припадає на Київську область. У лютому також мали місце 13 випадків трупоїдства» |
Дослідження голодомору 1932–1933 рр. в Україні розпочалося наприкінці 80х років. Історики називають різні цифри померлих від голоду — від 3 до 10 млн чоловік. Голодомор був однією з найжахливіших за останні декілька століть трагедії українського народу.
Висновки
Питання до учнів: