Вступ. Фізика як навчальний предмет у школі. Фізичний кабінет та його обладнання. Правила безпеки у фізичному кабінеті. Фізика як фундаментальна наука про природу. Методи наукового пізнання. Зв’язок фізики з іншими науками.

Мета:

              Освітня . Почати формування інтересу до вивчення фізики і уявлень про методи наукового пізнання,ознайомити учнів з кабінетом фізики і правилами безпеки у ньому.

            Розвиваюча .  Розширити кругозір учнів про природу і показати зв’язок фізики з іншими науками,що вивчають природу.                                                                                                                         

          Виховна . Привчати  до  уваги.  Вимагати  дотримання  правил  безпеки  у фізичному кабінеті.

Тип уроку. Урок вивчення нового навчального матеріалу

Прилади  для роботи з учнями: візок, призма, камертон на підставці,

електрофорна машина, кільцеві керамічні магніти, опуклі або увігнуті дзеркала, збиральна лінза, діючи моделі (двигун внутрішнього згоряння, гідравлічний прес).

Інструкція. Правила ТБ в кабінеті фізики.

Фізика – це легко і цікаво. Знати фізику - означає

                                           розуміти багатогранний та неповторний світ природи.

                                                     Хід уроку

1.Організаційний момент.

   Місце фізики в системі загальноосвітніх предметів визначається особливостями фізики як науки серед інших наук. Сучасна фізика є найважливішим джерелом знань про навколишній світ, основою науково-технічного прогресу і разом з тим одним з найважливіших компонентів людської культури.Фізика є теоретичного наукою, що відкриває фундаментальні закони природи. Фізичні теорії і фізичні методи дослідження все більше проникають в інші природничі науки (хімію, астрономію, біологію тощо) і дають важливі результати. Фізику вважають теоретичною основою сучасної техніки, багато галузей якої виникли на базі фізичних відкриттів. Це - електротехніка, радіотехніка, ядерна енергетика і т.д.

2.Мотивація навчальної діяльності.

   Демонстрація дослідів без пояснення:

   - взаємодія візків;

   - надування кольорових шариків у скляній колбі;

   - взаємодія магнітів;

   - одержання зображень предмета за допомогою лінз;

   - розкладення білого світла на кольори веселки за допомогою призми;

   - звучання камертона;

   - і інших за наявності приладів в кабінеті фізики.

Проблемне запитання: для того щоб пояснити ці досліди,що потрібно вивчати?

Учні відповідають, вчитель  аналізує  їх відповіді  і

оголошує тему та мету уроку.

Тема:  Фізика як навчальний предмет у школі. Фізичний кабінет та його обладнання. Правила безпеки у фізичному кабінеті.Фізика як фундаментальна наука про природу. Методи наукового пізнання. Зв’язок фізики з іншими науками.

3.Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

   Фізичний кабінет та його обладнання.

   Вчитель знайомить учнів з кабінетом фізики.

   Правила безпеки у фізичному кабінеті.

   Ознайомлення учнів з правилами ТБ в кабінеті фізики.

   Перегляд презентації «Для чого потрібно вивчати фізику»

   Фізика як фундаментальна наука про природу.

    З давніх-давен людина замислювалась над тими явищами, які вона

повсякденно спостерігала навколо себе. Спочатку вони дивували її, часто

лякали, бо людина не могла пояснити, чому ті чи інші зміни у природі

відбуваються саме так, а не інакше.  Сонце давало людям тепло, а іноді

приносило висушуючи згубну спеку, дощі давали живлячу вологу, а час від часу викликали жахливі повені. Незліченні біди несли урагани та землетруси.

Не вміючи передбачати перебіг подій, люди списували все це на надприродні

сили, добрі та злі. 

    Пізніше люди почали цілеспрямовано спостерігати за явищами, а згодом –

проводити найпростіші досліди. Їхні результати узагальнювались, висувалися наукові передбачення ( гіпотези). Так зародилися природничі науки.  Природа – це весь матеріальний світ. Як результат вивчення природи людиною виникла наука, яка об’єднала всі наявні на той час знання. Цю науку називали по різному, наприклад, натурфілософією. Потім внаслідок розширення та поглиблення наукових знань виділилися окремі науки, що вивчають певні групи явищ. Однією з них – є фізика. Фізика у перекладі з грецької означає «природа». Цю назву

використовував Арістотель у IV ст.. до н. е. 

         Запитання до учнів класу:

  Як ви гадаєте, фізика в наш час - єдина наука про природу?

  Якщо ні, то спробуйте назвати інші науки.

   Діти майже напевно назвуть ботаніку, зоологію, геологію, географію, астрономію, хімію та щось більш мудроване (мікробіологію, генетику, акустику або ентомологію). Не виключені спроби включити до цього переліку історію або етнографію - це дасть привід обговорити особливості саме природничих наук. За кожною з названих наук уточнюється об’єкт вивчення, а якщо можливо, то й буквальний переклад назви науки .

     На основі одержаних відповідей вчитель робить висновок:

   Бачите, який довгий перелік наук ми отримали, а це ж лише мала їх частина! Всі ці науки (їх називають природничими) вивчають природні явища. Вони тісно пов’язані з фізикою та спираються на її досягнення.

   Методи наукового пізнання.

   Уявлення про природу кожна людина (і первісна, і сучасна) одержувала й одержує за допомогою органів почуттів: зору, слуху, дотику, нюху, смаку. Але для того, щоб як слід розібратися в навколишньому світі, потрібно якось систематизувати ці уявлення, знайти зв’язки між різними явищами - тільки тоді з’являються наукові знання.

Фізика - наука в першу чергу експериментальна, вона спирається на спостереження й досліди.

  Обмежитися при вивченні фізичних явищ тільки спостереженнями не можна, навіть якщо ці спостереження проводяться систематично та цілеспрямовано.

Багато хто з вас не раз спостерігав блискавку, але навряд чи хто-небудь на підставі одних спостережень зміг би довести, що блискавка - це гігантський електричний розряд. А при фізичних експериментах (дослідах) учені самі відтворюють явище за різних умов, не очікуючи, поки воно відбудеться в природі. На основі отриманих даних можна вже робити висновки про природу явища.

Нажаль під час експерименту в лабораторних умовах не завжди можна провести дослідження явища, яке спостерігається у природі.  У такому випадку застосовують метод наукового пізнання - моделювання.

Моделювання  — це особливий пізнавальний процес, коли людина замість безпосереднього об'єкта пізнання вибирає чи створює схожу із ним модель, досліджує її, а здобуту інформацію переносить на реальний предмет вивчення.

          Наприклад,модель руху, модель атома, модель автомобіля …

 Зв’язок фізики з іншими науками.

    У сучасній системі наук чітко намітився процес взаємного проникнення і зв'язку між науками. Це цілком об'єктивний процес, який обумовлений єдністю навколишнього світу. Розвиваючись, кожна наука не лише поглиблює свої знання про природу, але і розширює межі своїх досліджень. Внаслідок цього відбувається взаємне проникнення наук і виникнення межових, гібридних наук - біофізики, фізичної хімії, фізичної географії і т.п.

   Об'єктивний процес зв'язку між науками знаходить відображення і в процесі навчання фізики в школі. Цього вимагає не тільки принцип науковості, а й ті завдання, які ставляться перед шкільним курсом фізики. Зокрема, формування діалектико-матеріалістичного світогляду неможливе без встановлення й виявлення зв'язку з іншими природничими навчальними предметами.

Зробимо загальний висновок:

      Фізика – наука про загальні закономірності перебігу явищ              природи,властивості і будову матерії, закони її руху.

4.Осмислення об'єктивних зв'язків.

1.  Яких  правил  безпеки  потрібно  дотримуватись  під  час  роботи  в  кабінеті

фізики?

2. Дайте визначення поняття фізика. Що вона вивчає?

3.Які ви знаєте науки про природу?

4.Назвіть методи вивчення фізики.

 5.Підсумок уроку.

 Метод  «Незакінчене речення»

              -   Сьогодні на уроці я дізнався …

              -   Я навчився …

              -   Мені сподобалося …

              -   Наші дії відповідали девізу уроку, тому що …

Оцінювання вчителем роботи учнів на уроці.

6.Домашнє завдання.