Урок "Вступ. Світ наприкінці 18 - у 19 столітті"

Про матеріал
Вивчення другого періоду Нової історії. Аграрний переворот. Промислова революція та утворення монополій.
Перегляд файлу

Тема: Світ наприкінці XVІІІ – у ХІХ столітті

Мета: ознайомити учнів із завданнями і структурою курсу «Пізній Новий час» (кінець

            XVІІІ – у ХІХ столітті) у 9-му класі; його хронологічними межами та

            періодизацією; змістом та структурою підручника; вивчити періоди Нового часу та

            їх характеристики; розвивати вміння встановлювати хронологічну послідовність

            подій; виховувати позитивні моральні якості.

Поняття: «Нова історія», «Аграрний переворот», «Промисловий переворот», 

                  «Парламентаризм», «Монополії», «Політична партія»

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Структура уроку

  1. Організаційний момент
  2. Мотивація навчальної діяльності
  3. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів
  4. Вивчення нового матеріалу

І. Структура підручника;

ІІ. Характеристика періодів Нового часу

ІІІ. Промисловий переворот. Монополії.

ІV. Політичні течії.

  1. Закріплення нових знань.
  2. Підсумок уроку
  3. Домашнє завдання

Хід уроку

 

  1. Організаційний момент
  2. Мотивація навчальної діяльності

Ми розпочинаємо вивчення другого періоду Нової історії. За цей час в Європі відбуваються суттєві зміни: завершується промисловий переворот і закладаються основи індустрії, в результаті революцій і реформ відбувається перебудова державної влади; складаються суверенні держави і змінюється характер міжнародних відносин. Всі галузі життя суспільства охоплює процес модернізації, тобто відбувається перетворення традиційного суспільства на індустріальне.

  1. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

Фронтальне опитування

І. Назвіть періоди історії Нового часу (кінець XVXVІІІ століття – ранній Новий час; ХІХ – ХХ століття – пізній Новий час)

ІІ. Індивідуальна робота з картками

Позначити числа наведених подій, що сталися у період раннього Нового часу:

  1. Падіння Західної Римської імперії
  2. Великі географічні відкриття;
  3. Тридцятирічна війна
  4. Христові походи;
  5. Реформація
  6. Виникнення цехового виробництва
  7. Відродження
  8. Виникнення християнства

 

  1. Вивчення нового матеріалу

І. Структура підручника;

Презентувати підручник «Всесвітня історія» який буде використовуватися у 9-му класі, виділити теми з яких він складається, а саме:

Тема 1. Велика Французька революція кінця  XVІІІ століття. Європа в період промислових воєн.

Тема 2. Європа в добу революцій 1848-1849 рр.

Тема 3. Європа та Америка в добу об’єднання та модернізації суспільства

Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу.

Тема 5. Завершення формування світових колоніальних імперій. Міжнародні відносини в останній третині ХІХ століття.

Тема 6. Культура народів світу наприкінці XVІІІ – у ХІХ століття.

ІІ. Характеристика періодів Нового часу

Розповідь учителя

Ранній Новий час (кінець XV – перша половина  XVІІ століття). Це час Великих географічних відкриттів, завдяки яким світ став єдиним. У першій половині XVІ століття в Європі завершилося формування централізованих держав – Франції, Англії, Іспанії. XVІ – початок XVІІ століття продовжили добу розквіту європейської культури. Головною течією культури у цей період був гуманізм, що народився в Італії та згодом поширився по всій Європі.

Новий час. Перша частина (друга половина XVІІ – кінець XVІІІ століття). Цей період розпочинається Англійською революцією. Друга половина XVІІ – XVІІІ століття часто називається «Добою Просвітництва». Діячі Просвітництва боролися за встановлення «царства розуму», заснованого на «природній рівності», за політичну свободу і поширення знань.

Новий час. Друга частина (кінець XVІІІ – ХІХ століття). Заключний період Нової історії розпочинається Французькою революцією 1789 – 1799 рр., що знищила феодалізм у Франції й установила республіку.

ІІІ. Аграрний переворот. Промисловий переворот. Утворення  монополії.

На зламі XVІІ – XVІІІ століть розпочався аграрний переворот.

Робота з поняттям

Аграрний переворот (аграрна революція) – докорінні зміни в сільському господарстві, що полягали у застосуванні земле обігу, механізації польових робіт, використанні кращих сільськогосподарських технологій.

У цю епоху відбувся перехід від традиційного аграрно-ремісничого суспільства до індустріального. Поштовхом став промисловий переворот, що розпочався у Великій Британії в 60-ті роки XVІІІ століття.

Робота з поняттям

Промисловий переворот (промислова революція) – перехід від мануфактурного виробництва, заснованого на ручній праці, до фабрично-заводського виробництва, що базується на використанні машин.

Промисловий переворот, що розпочався у Великій Британії в 60-ті роки XVІІІ століття, у ХІХ століття поступово поширився на інші країни Європи: Францію, Німеччину, Італію, Австро-Угорщину, Росію, а також США та Японію.

Машини змінили характер праці й роль людини у виробництві. Наприкінці ХІХ століття зі збереженням конкуренції багато дрібних і середніх підприємств стали зливатися з великими компаніями, які контролювали значну частину різних галузей промисловості. Так з’явилися монополії.

Робота з поняттям

Монополії – це великі капіталістичні підприємства або об’єднання підприємств, що зосередили в своїх руках значну частку виробництва певної продукції, що дало змогу диктувати: умови праці, ціни на ринку, внаслідок чого отримували надлишковий продукт.

ХХ століття в історії Європи стало епохою утвердження парламентаризму.

Робота з поняттям

Парламентаризм – система політичної організації держави, за якої чітко розмежовані функції законодавчої й виконавчої влади при привілейованому стані парламенту.

Демократичне державне управління відбувалося в двох основних формах – республіки і конституційної монархії.

ІV. Політичні течії.

Найпоширенішою політичною течією ХІХ століття, яка виражала інтереси підприємців-промисловців став лібералізм, які виступали за свободу підприємства.

Прихильники консерватизму – аристократія, феодальна знать, виступали проти різких змін, за збереження традицій політичного й культурного життя.

Соціалізм, головними ідеологами були Карл Маркс та Фрідріх Енгельс. Соціалісти відстоювали необхідність класової боротьби, перерозподіл приватної власності на користь трудящих і встановлення їхньої влади в суспільстві.

Соціально-політична диференціація суспільства, розширення прав громадян та учасників політичної діяльності сприяли виникненню політичних партій.

Робота з поняттям

Політична партія – добровільна політична організація, що представляла інтереси частини громадян держави, має політичну програму в якій сформульовані ідеї та політичні цілі партій, та становить за мету здобуття влади або участь у ній для організації своєї програми.

  1. Закріплення нових знань.

Згрупувати історичні терміни за відповідними темами, дати назву кожній групі: буржуазія, конституційна монархія, завод, селяни, банк, закони, наймані робітники, революція, виборчі права. (економіка, політика)

  1. Підсумок уроку

Отже, підводячи підсумок уроку можна зробити висновок, що за цей час в Європі відбуваються суттєві зміни: завершується промисловий переворот і закладаються основи індустрії, в результаті революцій і реформ відбувається перебудова державної влади; складаються суверенні держави і змінюється характер міжнародних відносин. Всі галузі життя суспільства охоплює процес модернізації, тобто відбувається перетворення традиційного суспільства на індустріальне.

  1. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника

 

docx
До підручника
Всесвітня історія 9 клас (Гісем О.В., Мартинюк О.О.)
Додано
16 листопада 2019
Переглядів
2373
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку