Тема: Світ наприкінці XVІІІ – у ХІХ столітті
Мета: ознайомити учнів із завданнями і структурою курсу «Пізній Новий час» (кінець
XVІІІ – у ХІХ столітті) у 9-му класі; його хронологічними межами та
періодизацією; змістом та структурою підручника; вивчити періоди Нового часу та
їх характеристики; розвивати вміння встановлювати хронологічну послідовність
подій; виховувати позитивні моральні якості.
Поняття: «Нова історія», «Аграрний переворот», «Промисловий переворот»,
«Парламентаризм», «Монополії», «Політична партія»
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Структура уроку
І. Структура підручника;
ІІ. Характеристика періодів Нового часу
ІІІ. Промисловий переворот. Монополії.
ІV. Політичні течії.
Хід уроку
Ми розпочинаємо вивчення другого періоду Нової історії. За цей час в Європі відбуваються суттєві зміни: завершується промисловий переворот і закладаються основи індустрії, в результаті революцій і реформ відбувається перебудова державної влади; складаються суверенні держави і змінюється характер міжнародних відносин. Всі галузі життя суспільства охоплює процес модернізації, тобто відбувається перетворення традиційного суспільства на індустріальне.
Фронтальне опитування
І. Назвіть періоди історії Нового часу (кінець XV – XVІІІ століття – ранній Новий час; ХІХ – ХХ століття – пізній Новий час)
ІІ. Індивідуальна робота з картками
Позначити числа наведених подій, що сталися у період раннього Нового часу:
І. Структура підручника;
Презентувати підручник «Всесвітня історія» який буде використовуватися у 9-му класі, виділити теми з яких він складається, а саме:
Тема 1. Велика Французька революція кінця XVІІІ століття. Європа в період промислових воєн.
Тема 2. Європа в добу революцій 1848-1849 рр.
Тема 3. Європа та Америка в добу об’єднання та модернізації суспільства
Тема 4. Утвердження індустріального суспільства у провідних державах світу.
Тема 5. Завершення формування світових колоніальних імперій. Міжнародні відносини в останній третині ХІХ століття.
Тема 6. Культура народів світу наприкінці XVІІІ – у ХІХ століття.
ІІ. Характеристика періодів Нового часу
Розповідь учителя
Ранній Новий час (кінець XV – перша половина XVІІ століття). Це час Великих географічних відкриттів, завдяки яким світ став єдиним. У першій половині XVІ століття в Європі завершилося формування централізованих держав – Франції, Англії, Іспанії. XVІ – початок XVІІ століття продовжили добу розквіту європейської культури. Головною течією культури у цей період був гуманізм, що народився в Італії та згодом поширився по всій Європі.
Новий час. Перша частина (друга половина XVІІ – кінець XVІІІ століття). Цей період розпочинається Англійською революцією. Друга половина XVІІ – XVІІІ століття часто називається «Добою Просвітництва». Діячі Просвітництва боролися за встановлення «царства розуму», заснованого на «природній рівності», за політичну свободу і поширення знань.
Новий час. Друга частина (кінець XVІІІ – ХІХ століття). Заключний період Нової історії розпочинається Французькою революцією 1789 – 1799 рр., що знищила феодалізм у Франції й установила республіку.
ІІІ. Аграрний переворот. Промисловий переворот. Утворення монополії.
На зламі XVІІ – XVІІІ століть розпочався аграрний переворот.
Робота з поняттям
Аграрний переворот (аграрна революція) – докорінні зміни в сільському господарстві, що полягали у застосуванні земле обігу, механізації польових робіт, використанні кращих сільськогосподарських технологій.
У цю епоху відбувся перехід від традиційного аграрно-ремісничого суспільства до індустріального. Поштовхом став промисловий переворот, що розпочався у Великій Британії в 60-ті роки XVІІІ століття.
Робота з поняттям
Промисловий переворот (промислова революція) – перехід від мануфактурного виробництва, заснованого на ручній праці, до фабрично-заводського виробництва, що базується на використанні машин.
Промисловий переворот, що розпочався у Великій Британії в 60-ті роки XVІІІ століття, у ХІХ століття поступово поширився на інші країни Європи: Францію, Німеччину, Італію, Австро-Угорщину, Росію, а також США та Японію.
Машини змінили характер праці й роль людини у виробництві. Наприкінці ХІХ століття зі збереженням конкуренції багато дрібних і середніх підприємств стали зливатися з великими компаніями, які контролювали значну частину різних галузей промисловості. Так з’явилися монополії.
Робота з поняттям
Монополії – це великі капіталістичні підприємства або об’єднання підприємств, що зосередили в своїх руках значну частку виробництва певної продукції, що дало змогу диктувати: умови праці, ціни на ринку, внаслідок чого отримували надлишковий продукт.
ХХ століття в історії Європи стало епохою утвердження парламентаризму.
Робота з поняттям
Парламентаризм – система політичної організації держави, за якої чітко розмежовані функції законодавчої й виконавчої влади при привілейованому стані парламенту.
Демократичне державне управління відбувалося в двох основних формах – республіки і конституційної монархії.
ІV. Політичні течії.
Найпоширенішою політичною течією ХІХ століття, яка виражала інтереси підприємців-промисловців став лібералізм, які виступали за свободу підприємства.
Прихильники консерватизму – аристократія, феодальна знать, виступали проти різких змін, за збереження традицій політичного й культурного життя.
Соціалізм, головними ідеологами були Карл Маркс та Фрідріх Енгельс. Соціалісти відстоювали необхідність класової боротьби, перерозподіл приватної власності на користь трудящих і встановлення їхньої влади в суспільстві.
Соціально-політична диференціація суспільства, розширення прав громадян та учасників політичної діяльності сприяли виникненню політичних партій.
Робота з поняттям
Політична партія – добровільна політична організація, що представляла інтереси частини громадян держави, має політичну програму в якій сформульовані ідеї та політичні цілі партій, та становить за мету здобуття влади або участь у ній для організації своєї програми.
Згрупувати історичні терміни за відповідними темами, дати назву кожній групі: буржуазія, конституційна монархія, завод, селяни, банк, закони, наймані робітники, революція, виборчі права. (економіка, політика)
Отже, підводячи підсумок уроку можна зробити висновок, що за цей час в Європі відбуваються суттєві зміни: завершується промисловий переворот і закладаються основи індустрії, в результаті революцій і реформ відбувається перебудова державної влади; складаються суверенні держави і змінюється характер міжнародних відносин. Всі галузі життя суспільства охоплює процес модернізації, тобто відбувається перетворення традиційного суспільства на індустріальне.
Опрацювати відповідний параграф підручника