Урок «Взаємодія романтизму й реалізму в романі О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін»"

Про матеріал
Тема. Взаємодія романтизму й реалізму в романі О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін». Реалістичне зображення романтичних тем (кохання і відчуження особливості, життя і смерті, розладу мрії дійсності тощо) та образів (Онєгін — Тетяна, Ленський — Ольга). Мета (формувати компетентності): предметні (знання про місце роману «Євгеній Онєгін» у творчому доробку О. С. Пушкіна; уміння характеризувати роман як вершину творчості поета; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу поетичних творів; прагнення сповідувати загальнолюдські цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі, толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: вміння визначати роль головного й деталей у тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурні: естетичний смак, читацькі інтереси, світогляд). Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок. Основні терміни й поняття: роман у віршах, онєгінська строфа. Міжпредметні зв’язки: історія, етика, естетика. Обладнання: підручник; літературознавчий словник; портрет поета, видання його творів, ілюстрації до них; роздавальний матеріал за темою уроку; медіазасоби. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Перевірка домашнього завдання • Виразно прочитайте улюблені вами поезії Пушкіна. Чому ви обрали саме ці твори? 2. Інтерактивна стратегія «Одне слово» • По черзі додайте по одному-два слова до початого мною речення: «Поезія О. С. Пушкіна — легка, мелодійна, глибока, чарівна… (варіанти учнів)». ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Слово учителя Роман «Євгеній Онєгін» — головний твір О. С. Пушкіна. Цьому роману — від задуму (колискою «Онєгіна…» Пушкін називав Крим, який відвідав 1820 р.) до окремого видання (коли глави, що спершу публікували окремо, склали в одну книгу) — поет присвятив 13 років свого життя. Зрозуміло, що за цей час змінився і сам Пушкін, і російське світське товариство, і духовна атмосфера країни. Роман розвивався та зростав разом з автором, тому історія його створення відбиває історію духовного сходження поета. Твір незвичайний: за жанром — роман у віршах, за системою віршування — написаний онєгінською строфою, а також завдяки поєднанню романтизму з реалізмом та використанню модерністських прийомів майбутнього. Із цим дивовижним поетичним взірцем ми й розпочнемо знайомитися сьогодні. IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ 1. Слово вчителя — Романтизм і реалізм у романі «Євгеній Онєгін» перебувають у складній взаємодії. Уплив доби романтизму в романі виявляється в характері проблематики (кохання, відчуження особистості, життя і смерті, розладу мрії та дійсності), у своєрідності образів (Онєгін — реаліст, ленський — романтик, вихований на німецькій філософії І. Канта), у ліричному струмені твору (багато ліричних відступів, щирий, довірливий тон оповіді), в особливостях поетики (використання особливої онєгінської строфи, як у Байрона — спенсерової строфи). Реалізм роману виявився в універсальному зображенні людини, її внутрішнього світу, інтелектуального, психологічного, морального життя. Зображувати побут у часи класицизму й романтизму було справою другорядною. Пушкін щедро виписує картини побуту й звичаїв різних верств сучасного йому суспільства, але особливо не заглиблюється в це. У цьому романі, як в енциклопедії, можна дізнатися про часи Пушкіна все: про те, як одягалися, що було в моді (широкий болівар Онєгіна, малиновий берет Тетяни), меню престижних ресторанів (біфштекс закривавлений), що йшло в театрі (балети Дідло). Упродовж дії роману і в ліричних відступах поет зобразив вищий світ Петербурга та патріархальної Москви, помісне дворянство та селянство. Петербург того часу був місцем проживання передових людей росії — декабристів, прогресивних митців. Автор описує місто, яке добре знав і любив: детально, часто — іронічно (згадуючи про 1 сіль світської злості, необхідних дурнів, накрохмалених нахаб та інших представників світського товариства). Московське дворянство Пушкін описує у такому самому дусі, хоча саму Москву любить і поважає за перемогу над Наполеоном. Десяту главу «Євгенія Онєгіна» повністю присвячено декабристам. Для поета Росія — сільська, і він підкреслює це грою слів у одному з епіграфів. Мабуть, тому у творі так багато образів помісного дворянства. Наприклад, трагічна і водночас звичайна історія матері Тетяни Ларіної: «В неї ради не спитались, / Як виряджали до вінця». Спочатку вона «пручалася, ридала», але замінила щастя звичкою: «Солила про запас гриби, / Голила кріпакам лоби». життя селянства в романі зображено скупо, але містко й образно, як, наприклад, просту розповідь няні про її заміжжя або сцену збирання ягід у панському саду. Роман О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін» мав неабияке значення для подальшого розвитку російської літератури. 2. Робота з ментальною картою • Прочитайте QR-коди, створіть на їх основі свою схему, записавши «закодовану» інформацію словами.
Перегляд файлу

Відділ освіти Зміївської районної державної адміністрації

Творча група з оновлення та розширення фахових знань вчителів російської мови та зарубіжної літератури

 

 

 

Конспект уроку зарубіжної літератури

у 9 класі

на тему: «Взаємодія романтизму й реалізму в романі

О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін». Реалістичне зображення романтичних тем (кохання і відчуження особливості, життя і смерті, розладу мрії дійсності тощо) та образів (Онєгін — Тетяна, Ленський — Ольга)»

 

 

 

 

Підготувала:

Кочко Юлія Володимирівна

вчитель зарубіжної літератури

Геніївської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Зміївської районної ради

Харківської області

 

 

 

2019

Конспект уроку зарубіжної літератури у 9 класі

Тема. Взаємодія романтизму й реалізму в романі О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін». Реалістичне зображення романтичних тем (кохання і відчуження особливості, життя і смерті, розладу мрії дійсності тощо) та образів (Онєгін — Тетяна, Ленський — Ольга).

Мета (формувати компетентності): предметні (знання про місце роману «Євгеній Онєгін» у творчому доробку О. С. Пушкіна; уміння характеризувати роман як вершину творчості поета; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу поетичних творів; прагнення сповідувати загальнолюдські цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі, толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: вміння визначати роль головного й деталей у тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурні: естетичний смак, читацькі інтереси, світогляд).

Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок.

Основні терміни й поняття: роман у віршах, онєгінська строфа.

Міжпредметні зв’язки: історія, етика, естетика.

Обладнання: підручник; літературознавчий словник; портрет поета, видання його творів, ілюстрації до них; роздавальний матеріал за темою уроку; медіазасоби.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання

  • Виразно прочитайте улюблені вами поезії Пушкіна. Чому ви обрали саме ці твори?

2. Інтерактивна стратегія «Одне слово»

  • По черзі додайте по одному-два слова до початого мною речення: «Поезія О. С. Пушкіна — легка, мелодійна, глибока, чарівна… (варіанти учнів)».

 

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово учителя

Роман «Євгеній Онєгін» — головний твір О. С. Пушкіна. Цьому роману — від задуму (колискою «Онєгіна…» Пушкін називав Крим, який відвідав 1820 р.) до окремого видання (коли глави, що спершу публікували окремо, склали в одну книгу) — поет присвятив 13 років свого життя. Зрозуміло, що за цей час змінився і сам Пушкін, і російське світське товариство, і духовна атмосфера країни. Роман розвивався та зростав разом з автором, тому історія його створення відбиває історію духовного сходження поета. Твір незвичайний: за жанром — роман у віршах, за системою віршування — написаний онєгінською строфою, а також завдяки поєднанню романтизму з реалізмом та використанню модерністських прийомів майбутнього. Із цим дивовижним поетичним взірцем ми й розпочнемо знайомитися сьогодні.

 

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Слово вчителя

— Романтизм і реалізм у романі «Євгеній Онєгін» перебувають у складній взаємодії. Уплив доби романтизму в романі виявляється в характері проблематики (кохання, відчуження особистості, життя і смерті, розладу мрії та дійсності), у своєрідності образів (Онєгін — реаліст, ленський — романтик, вихований на німецькій філософії І. Канта), у ліричному струмені твору (багато ліричних відступів, щирий, довірливий тон оповіді), в особливостях поетики (використання особливої онєгінської строфи, як у Байрона — спенсерової строфи).
Реалізм роману виявився в універсальному зображенні людини, її внутрішнього світу, інтелектуального, психологічного, морального життя. Зображувати побут у часи класицизму й романтизму було справою другорядною. Пушкін щедро виписує картини побуту й звичаїв різних верств сучасного йому суспільства, але особливо не заглиблюється в це.
У цьому романі, як в енциклопедії, можна дізнатися про часи Пушкіна все: про те, як одягалися, що було в моді (широкий болівар Онєгіна, малиновий берет Тетяни), меню престижних ресторанів (біфштекс закривавлений), що йшло в театрі (балети Дідло). Упродовж дії роману і в ліричних відступах поет зобразив вищий світ Петербурга та патріархальної Москви, помісне дворянство та селянство.
Петербург того часу був місцем проживання передових людей росії — декабристів, прогресивних митців. Автор описує місто, яке добре знав і любив: детально, часто — іронічно (згадуючи про 1 сіль світської злості, необхідних дурнів, накрохмалених нахаб та інших представників світського товариства). Московське дворянство Пушкін описує у такому самому дусі, хоча саму Москву любить і поважає за перемогу над Наполеоном.

Десяту главу «Євгенія Онєгіна» повністю присвячено декабристам.
Для поета Росія — сільська, і він підкреслює це грою слів у одному з епіграфів. Мабуть, тому у творі так багато образів помісного дворянства. Наприклад, трагічна і водночас звичайна історія матері Тетяни Ларіної: «В неї ради не спитались, / Як виряджали до вінця». Спочатку вона «пручалася, ридала», але замінила щастя звичкою: «Солила про запас гриби, / Голила кріпакам лоби». життя селянства в романі зображено скупо, але містко й образно, як, наприклад, просту розповідь няні про її заміжжя або сцену збирання ягід у панському саду.
Роман О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін» мав неабияке значення для подальшого розвитку російської літератури.

2. Робота з ментальною картою

  • Прочитайте QR-коди, створіть на їх основі свою схему, записавши «закодовану» інформацію словами.

3. Аналіз літературного твору (евристична бесіда)

  • Виразно прочитайте фрагменти 1-ї глави роману «Євгеній Онєгін». У яких умовах зростав Євгеній? Хто його виховував і як?
  • Якої думки герой про свої знання і якими вони є насправді?
  • Як проводив свій день Онєгін?
  • Чому Євгеній занудьгував? Чим намагався подолати сплін?
  • Із чим пов’язаний від’їзд Онєгіна до села?
  • Чому з новим поміщиком не товаришували його сусіди? Що їх найбільше дивувало й обурювало?
  • Прокоментуйте наведену далі строфу. Що за один цей «я» та які в нього взаємини з героєм роману? («Я» — це автор; герой йому близький завдяки подібності поглядів.)

Зненавидівши марнослів’я
І світські приписи дрібні,
Його зустрів і полюбив я.
Припали до душі мені
І мрій жадоба мимовільна,
І своєрідність непохильна,
І ум холодний та їдкий;
Він був похмурий, я — лихий.
Обидва пристрасті ми знали,
Обох життя гнітило нас;
В серцях огонь юнацький згас;
Обох підступно чатували
Злоба фортуни і людей,
Як тільки в світ прийшли ми цей.

  • Чи можна ототожнювати автора роману з його героєм? Свою думку обґрунтуйте.
  • Із ким автор порівнює Онєгіна?

4. Словникова робота (запис до зошитів)

Онєгінська строфа — це 14 рядків: три чотиривірші і завершальний двовірш. Схема строфи — абаб ввгг деед жж. Подібну строфу О. С. Пушкін уже застосовував: у вірші «Таврида» (1822), перша строфа якого увійшла до тексту «Євгенія Онєгіна» (глава 1-ша, строфа XXX).

Слово учителя

Кожна строфа має смислову єдність. Вона містить певний сюжет, завершений і цілісний. Дослідники зазвичай виокремлюють два типи строф, обумовлених ліро-епічною природою роману: строфи, у яких представлено епічний початок, і строфи, що розвивають абстрактну думку. У першому випадку структура онєгінської строфи є такою: 1-й чотиривірш — експозиція і зав’язка дії, 2-й — розвиток дії (різноманітні додатки, уточнення), 3-й — кульмінація, розкриття самого сенсу взятої теми, двовірш — іронічний фінал.
Другий тип онєгінської строфи зазвичай будується за типом логічного доведення. Органічний зв’язок тези й антитези визначається романтичною іронією. Перші два чотиривірші — це теза логічної побудови, зав’язка і розвиток думки; далі — антитеза; за нею — двовірш: синтез.
Безсумнівно, історія створення роману «Євгеній Онєгін» — це історія створення онєгінської строфи. Саме за допомогою варіювання строф авторові вдалося у віршованому романі створити аналог прозових розділів і глав: переходити від однієї теми до іншої, змінювати стиль викладу від роздуму до динамічного розвитку сюжету. У такий спосіб автор створює враження невимушеної бесіди зі своїм читачем.

 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ МАТЕРІАЛУ

Інтерактивний прийом «Мозковий штурм»

  • Чим може зацікавити Євгеній Онєгін сучасного читача? (Прагненням пізнати життя; різнобічними та ґрунтовними знаннями; спробами змінити життя селян; умінням відгородитися від того, що йому не цікаве, й від тих, хто йому не цікавий; він не лукавить, не лицемірить.)

 

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Заключне слово вчителя

— Сам Пушкін визначав жанр «Євгенія Онєгіна» як вільний роман, адже твір був вільним від стереотипів і штампів. Пушкін постійно полемізує з літературною традицією: він воскрешає у свідомості читача прикмети поетики традиційного роману.
«Євгеній Онєгін» — роман ліро-епічний: наскільки об’єктивний, настільки ж сповідальний, тому в ньому позначається ліричний сюжет. Пушкін виробляє особливі форми розкриття образу автора: роздуми, зізнання, спогади, душевні виливи, судження про навколишній світ і дійових осіб роману (все це називають ліричними відступами); водночас центральні персонажі розкриваються через вчинки, дії, діалоги, монологи. Незважаючи на те що поет наділяє фактами своєї біографії образ автора, останній не тотожний Пушкіну. Образ автора — утілення певного світорозуміння, ставлення до життя, він має значення етичної норми, духовноморального ідеалу.

 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 

docx
Додано
16 квітня 2019
Переглядів
10508
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку