20 червня о 18:00Вебінар: Особливості організації навчальної діяльності учнів, що мають розлади аутистичного спектру

Урок «Взаємодія романтизму й реалізму в романі О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін»"

Про матеріал
Тема. Взаємодія романтизму й реалізму в романі О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін». Реалістичне зображення романтичних тем (кохання і відчуження особливості, життя і смерті, розладу мрії дійсності тощо) та образів (Онєгін — Тетяна, Ленський — Ольга). Мета (формувати компетентності): предметні (знання про місце роману «Євгеній Онєгін» у творчому доробку О. С. Пушкіна; уміння характеризувати роман як вершину творчості поета; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу поетичних творів; прагнення сповідувати загальнолюдські цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі, толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: вміння визначати роль головного й деталей у тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурні: естетичний смак, читацькі інтереси, світогляд). Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок. Основні терміни й поняття: роман у віршах, онєгінська строфа. Міжпредметні зв’язки: історія, етика, естетика. Обладнання: підручник; літературознавчий словник; портрет поета, видання його творів, ілюстрації до них; роздавальний матеріал за темою уроку; медіазасоби. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Перевірка домашнього завдання • Виразно прочитайте улюблені вами поезії Пушкіна. Чому ви обрали саме ці твори? 2. Інтерактивна стратегія «Одне слово» • По черзі додайте по одному-два слова до початого мною речення: «Поезія О. С. Пушкіна — легка, мелодійна, глибока, чарівна… (варіанти учнів)». ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Слово учителя Роман «Євгеній Онєгін» — головний твір О. С. Пушкіна. Цьому роману — від задуму (колискою «Онєгіна…» Пушкін називав Крим, який відвідав 1820 р.) до окремого видання (коли глави, що спершу публікували окремо, склали в одну книгу) — поет присвятив 13 років свого життя. Зрозуміло, що за цей час змінився і сам Пушкін, і російське світське товариство, і духовна атмосфера країни. Роман розвивався та зростав разом з автором, тому історія його створення відбиває історію духовного сходження поета. Твір незвичайний: за жанром — роман у віршах, за системою віршування — написаний онєгінською строфою, а також завдяки поєднанню романтизму з реалізмом та використанню модерністських прийомів майбутнього. Із цим дивовижним поетичним взірцем ми й розпочнемо знайомитися сьогодні. IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ 1. Слово вчителя — Романтизм і реалізм у романі «Євгеній Онєгін» перебувають у складній взаємодії. Уплив доби романтизму в романі виявляється в характері проблематики (кохання, відчуження особистості, життя і смерті, розладу мрії та дійсності), у своєрідності образів (Онєгін — реаліст, ленський — романтик, вихований на німецькій філософії І. Канта), у ліричному струмені твору (багато ліричних відступів, щирий, довірливий тон оповіді), в особливостях поетики (використання особливої онєгінської строфи, як у Байрона — спенсерової строфи). Реалізм роману виявився в універсальному зображенні людини, її внутрішнього світу, інтелектуального, психологічного, морального життя. Зображувати побут у часи класицизму й романтизму було справою другорядною. Пушкін щедро виписує картини побуту й звичаїв різних верств сучасного йому суспільства, але особливо не заглиблюється в це. У цьому романі, як в енциклопедії, можна дізнатися про часи Пушкіна все: про те, як одягалися, що було в моді (широкий болівар Онєгіна, малиновий берет Тетяни), меню престижних ресторанів (біфштекс закривавлений), що йшло в театрі (балети Дідло). Упродовж дії роману і в ліричних відступах поет зобразив вищий світ Петербурга та патріархальної Москви, помісне дворянство та селянство. Петербург того часу був місцем проживання передових людей росії — декабристів, прогресивних митців. Автор описує місто, яке добре знав і любив: детально, часто — іронічно (згадуючи про 1 сіль світської злості, необхідних дурнів, накрохмалених нахаб та інших представників світського товариства). Московське дворянство Пушкін описує у такому самому дусі, хоча саму Москву любить і поважає за перемогу над Наполеоном. Десяту главу «Євгенія Онєгіна» повністю присвячено декабристам. Для поета Росія — сільська, і він підкреслює це грою слів у одному з епіграфів. Мабуть, тому у творі так багато образів помісного дворянства. Наприклад, трагічна і водночас звичайна історія матері Тетяни Ларіної: «В неї ради не спитались, / Як виряджали до вінця». Спочатку вона «пручалася, ридала», але замінила щастя звичкою: «Солила про запас гриби, / Голила кріпакам лоби». життя селянства в романі зображено скупо, але містко й образно, як, наприклад, просту розповідь няні про її заміжжя або сцену збирання ягід у панському саду. Роман О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін» мав неабияке значення для подальшого розвитку російської літератури. 2. Робота з ментальною картою • Прочитайте QR-коди, створіть на їх основі свою схему, записавши «закодовану» інформацію словами.
Перегляд файлу

Відділ освіти Зміївської районної державної адміністрації

Творча група з оновлення та розширення фахових знань вчителів російської мови та зарубіжної літератури

 

 

 

Конспект уроку зарубіжної літератури

у 9 класі

на тему: «Взаємодія романтизму й реалізму в романі

О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін». Реалістичне зображення романтичних тем (кохання і відчуження особливості, життя і смерті, розладу мрії дійсності тощо) та образів (Онєгін — Тетяна, Ленський — Ольга)»

 

 

 

 

Підготувала:

Кочко Юлія Володимирівна

вчитель зарубіжної літератури

Геніївської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Зміївської районної ради

Харківської області

 

 

 

2019

Конспект уроку зарубіжної літератури у 9 класі

Тема. Взаємодія романтизму й реалізму в романі О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін». Реалістичне зображення романтичних тем (кохання і відчуження особливості, життя і смерті, розладу мрії дійсності тощо) та образів (Онєгін — Тетяна, Ленський — Ольга).

Мета (формувати компетентності): предметні (знання про місце роману «Євгеній Онєгін» у творчому доробку О. С. Пушкіна; уміння характеризувати роман як вершину творчості поета; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу поетичних творів; прагнення сповідувати загальнолюдські цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі, толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: вміння визначати роль головного й деталей у тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурні: естетичний смак, читацькі інтереси, світогляд).

Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок.

Основні терміни й поняття: роман у віршах, онєгінська строфа.

Міжпредметні зв’язки: історія, етика, естетика.

Обладнання: підручник; літературознавчий словник; портрет поета, видання його творів, ілюстрації до них; роздавальний матеріал за темою уроку; медіазасоби.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання

  • Виразно прочитайте улюблені вами поезії Пушкіна. Чому ви обрали саме ці твори?

2. Інтерактивна стратегія «Одне слово»

  • По черзі додайте по одному-два слова до початого мною речення: «Поезія О. С. Пушкіна — легка, мелодійна, глибока, чарівна… (варіанти учнів)».

 

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово учителя

Роман «Євгеній Онєгін» — головний твір О. С. Пушкіна. Цьому роману — від задуму (колискою «Онєгіна…» Пушкін називав Крим, який відвідав 1820 р.) до окремого видання (коли глави, що спершу публікували окремо, склали в одну книгу) — поет присвятив 13 років свого життя. Зрозуміло, що за цей час змінився і сам Пушкін, і російське світське товариство, і духовна атмосфера країни. Роман розвивався та зростав разом з автором, тому історія його створення відбиває історію духовного сходження поета. Твір незвичайний: за жанром — роман у віршах, за системою віршування — написаний онєгінською строфою, а також завдяки поєднанню романтизму з реалізмом та використанню модерністських прийомів майбутнього. Із цим дивовижним поетичним взірцем ми й розпочнемо знайомитися сьогодні.

 

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Слово вчителя

— Романтизм і реалізм у романі «Євгеній Онєгін» перебувають у складній взаємодії. Уплив доби романтизму в романі виявляється в характері проблематики (кохання, відчуження особистості, життя і смерті, розладу мрії та дійсності), у своєрідності образів (Онєгін — реаліст, ленський — романтик, вихований на німецькій філософії І. Канта), у ліричному струмені твору (багато ліричних відступів, щирий, довірливий тон оповіді), в особливостях поетики (використання особливої онєгінської строфи, як у Байрона — спенсерової строфи).
Реалізм роману виявився в універсальному зображенні людини, її внутрішнього світу, інтелектуального, психологічного, морального життя. Зображувати побут у часи класицизму й романтизму було справою другорядною. Пушкін щедро виписує картини побуту й звичаїв різних верств сучасного йому суспільства, але особливо не заглиблюється в це.
У цьому романі, як в енциклопедії, можна дізнатися про часи Пушкіна все: про те, як одягалися, що було в моді (широкий болівар Онєгіна, малиновий берет Тетяни), меню престижних ресторанів (біфштекс закривавлений), що йшло в театрі (балети Дідло). Упродовж дії роману і в ліричних відступах поет зобразив вищий світ Петербурга та патріархальної Москви, помісне дворянство та селянство.
Петербург того часу був місцем проживання передових людей росії — декабристів, прогресивних митців. Автор описує місто, яке добре знав і любив: детально, часто — іронічно (згадуючи про 1 сіль світської злості, необхідних дурнів, накрохмалених нахаб та інших представників світського товариства). Московське дворянство Пушкін описує у такому самому дусі, хоча саму Москву любить і поважає за перемогу над Наполеоном.

Десяту главу «Євгенія Онєгіна» повністю присвячено декабристам.
Для поета Росія — сільська, і він підкреслює це грою слів у одному з епіграфів. Мабуть, тому у творі так багато образів помісного дворянства. Наприклад, трагічна і водночас звичайна історія матері Тетяни Ларіної: «В неї ради не спитались, / Як виряджали до вінця». Спочатку вона «пручалася, ридала», але замінила щастя звичкою: «Солила про запас гриби, / Голила кріпакам лоби». життя селянства в романі зображено скупо, але містко й образно, як, наприклад, просту розповідь няні про її заміжжя або сцену збирання ягід у панському саду.
Роман О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін» мав неабияке значення для подальшого розвитку російської літератури.

2. Робота з ментальною картою

  • Прочитайте QR-коди, створіть на їх основі свою схему, записавши «закодовану» інформацію словами.

3. Аналіз літературного твору (евристична бесіда)

  • Виразно прочитайте фрагменти 1-ї глави роману «Євгеній Онєгін». У яких умовах зростав Євгеній? Хто його виховував і як?
  • Якої думки герой про свої знання і якими вони є насправді?
  • Як проводив свій день Онєгін?
  • Чому Євгеній занудьгував? Чим намагався подолати сплін?
  • Із чим пов’язаний від’їзд Онєгіна до села?
  • Чому з новим поміщиком не товаришували його сусіди? Що їх найбільше дивувало й обурювало?
  • Прокоментуйте наведену далі строфу. Що за один цей «я» та які в нього взаємини з героєм роману? («Я» — це автор; герой йому близький завдяки подібності поглядів.)

Зненавидівши марнослів’я
І світські приписи дрібні,
Його зустрів і полюбив я.
Припали до душі мені
І мрій жадоба мимовільна,
І своєрідність непохильна,
І ум холодний та їдкий;
Він був похмурий, я — лихий.
Обидва пристрасті ми знали,
Обох життя гнітило нас;
В серцях огонь юнацький згас;
Обох підступно чатували
Злоба фортуни і людей,
Як тільки в світ прийшли ми цей.

  • Чи можна ототожнювати автора роману з його героєм? Свою думку обґрунтуйте.
  • Із ким автор порівнює Онєгіна?

4. Словникова робота (запис до зошитів)

Онєгінська строфа — це 14 рядків: три чотиривірші і завершальний двовірш. Схема строфи — абаб ввгг деед жж. Подібну строфу О. С. Пушкін уже застосовував: у вірші «Таврида» (1822), перша строфа якого увійшла до тексту «Євгенія Онєгіна» (глава 1-ша, строфа XXX).

Слово учителя

Кожна строфа має смислову єдність. Вона містить певний сюжет, завершений і цілісний. Дослідники зазвичай виокремлюють два типи строф, обумовлених ліро-епічною природою роману: строфи, у яких представлено епічний початок, і строфи, що розвивають абстрактну думку. У першому випадку структура онєгінської строфи є такою: 1-й чотиривірш — експозиція і зав’язка дії, 2-й — розвиток дії (різноманітні додатки, уточнення), 3-й — кульмінація, розкриття самого сенсу взятої теми, двовірш — іронічний фінал.
Другий тип онєгінської строфи зазвичай будується за типом логічного доведення. Органічний зв’язок тези й антитези визначається романтичною іронією. Перші два чотиривірші — це теза логічної побудови, зав’язка і розвиток думки; далі — антитеза; за нею — двовірш: синтез.
Безсумнівно, історія створення роману «Євгеній Онєгін» — це історія створення онєгінської строфи. Саме за допомогою варіювання строф авторові вдалося у віршованому романі створити аналог прозових розділів і глав: переходити від однієї теми до іншої, змінювати стиль викладу від роздуму до динамічного розвитку сюжету. У такий спосіб автор створює враження невимушеної бесіди зі своїм читачем.

 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ МАТЕРІАЛУ

Інтерактивний прийом «Мозковий штурм»

  • Чим може зацікавити Євгеній Онєгін сучасного читача? (Прагненням пізнати життя; різнобічними та ґрунтовними знаннями; спробами змінити життя селян; умінням відгородитися від того, що йому не цікаве, й від тих, хто йому не цікавий; він не лукавить, не лицемірить.)

 

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Заключне слово вчителя

— Сам Пушкін визначав жанр «Євгенія Онєгіна» як вільний роман, адже твір був вільним від стереотипів і штампів. Пушкін постійно полемізує з літературною традицією: він воскрешає у свідомості читача прикмети поетики традиційного роману.
«Євгеній Онєгін» — роман ліро-епічний: наскільки об’єктивний, настільки ж сповідальний, тому в ньому позначається ліричний сюжет. Пушкін виробляє особливі форми розкриття образу автора: роздуми, зізнання, спогади, душевні виливи, судження про навколишній світ і дійових осіб роману (все це називають ліричними відступами); водночас центральні персонажі розкриваються через вчинки, дії, діалоги, монологи. Незважаючи на те що поет наділяє фактами своєї біографії образ автора, останній не тотожний Пушкіну. Образ автора — утілення певного світорозуміння, ставлення до життя, він має значення етичної норми, духовноморального ідеалу.

 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 

docx
Додав(-ла)
Кочко Юлия
Додано
16 квітня
Переглядів
68
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку