Словник укладено відповідно до програми з етики, творів В.О.Сухомлинського, О.А.Захаренка, Ш.Амонашвілі та інших педагогів. Допоможе у проведенні виховних заходів, уроків етики, годин психолога та соціального педагога.
СЛОВНИК –ДОВІДНИК З ЕТИКИ
АВТОРИТЕТ – визнання іншими людьми значення, вплив, повага, довіра до певної людини.
ВВІЧЛИВІСТЬ – дотримання добрих манер, правил пристойності, вияв вихованості, уважність у поводженні з іншими.
ВИХОВАНІСТЬ – уміння добре поводитися в товаристві та володіти своїми почуттями; дотримання норм моралі та етики.
ВЧИНОК – здійснена людиною окрема дія стосовно чого-небудь або кого-небудь.
ГІДНІСТЬ – внутрішня переконаність людини у власній цінності, почуття самоповаги й затвердження її.
ГОСТИННІСТЬ – готовність і бажання людини приймати та частувати гостей.
ГРОМАДЯНИН – особа, що належить до постійного населення держави, користується її правами й виконує обов’язки, встановлені законами держави.
ГРОМАДЯНСТВО – правовий зв'язок між державою і конкретним громадянином.
ГУМАННІСТЬ – людяність у діях і вчинках, ставленні до інших.
ДЕЛІКАТНІСТЬ – вияв обережного і тактовного ставлення.
ДОБРО – це те добре, корисне і потрібне людині, з чим пов’язані надії і сподівання, уявлення про успішний розвиток, свободу, щастя.
«Добро – це те, чого всі бажають», - Фома Аквінський.
ДОБРОЗИЧЛИВІСТЬ – готовність і бажання робити добро людям, дбати і піклуватися про інших.
ДОБРОЧИННІСТЬ – корисні вчинки, зроблене добро.
ДОВІРА – ставлення , що виникає на основі віри в чиюсь правоту, щирість.
ДРУГ – людина, зв’язана з ким-небудь дружбою, довірою, відданістю; той, на кого можна покластися.
ДРУЖБА – відносини між людьми, засновані на спільності інтересів і взаємних уподобань.
ЕТИКА – наука, що вивчає і досліджує мораль.
ЕТИКЕТ – 1) культура поведінки, що заснована на дотриманні моральних норм; 2) установлені правила поведінки і норми ввічливості в якому-небудь товаристві.
ЕТИКЕТНИЙ КОДЕКС – зведення норм етикету, які визначають порядок дій, правила чемності і поведінку.
ЗАКОН – правила поведінки, записані в держаних документах; правило, встановлене державою, яке має найвищу юридичну силу і обов׳язкове для виконання всіма громадянами.
ЗВИЧАЙ – Загальноприйняті порядки і правила в житті народів або певних спільнот.
ЗЛО –погане, небажане, негоже для людей, те, що засуджують.
«Зло , неначе хвиля, яка вдаряє в берег і повертається назад»
ЗОЛОТЕ ПРАВИЛО МОРАЛІ – «Ставтесь до людей так, як би ви хотіли , щоб відносились до вас»
ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ – сукупність певних властивостей і характерних рис людини, які відрізняють її від іншого.
КОЛЕКТИВ – група людей, упродовж певного часу поєднана спільною діяльністю та інтересами.
КОНФЛІКТ – зіткнення протилежних інтересів, серйозна розбіжність у поглядах, усвідомлене протиріччя між людьми, яке вимагає вирішення.
ЛЮБОВ – інтимне і глибоке почуття , яке спрямоване на іншу людину; моральне почуття, що характеризується прийняттям і розумінням ближнього як неповторної, унікальної та єдиної особистості, прагнення допомогти, пробачити, співчувати.
МОРАЛЬ – норми та правила поведінки у ставленні людей один до одного та до суспільства.
МАНЕРА – особливості поведінки людини. «Манери – це дзеркало, в якому відображається портрет людини» (Гете)
ОБОВ’ЯЗОК – це те, що треба безвідмовно виконувати відповідно до вимог суспільства або виходячи з сумління.
ОСОБИСТІСТЬ – людина як носій певного характеру, поведінки, культури.
ПОМИЛКА – неправильність у вчинках, діях, хибні думки або уявлення.
ПОДВИГ – героїчний самовідданий вчинок, здійснений у важких небезпечних умовах.
ПРАВА ЛЮДИНИ – можливість мати і задовольняти свої потреби в тому, що необхідно для її нормального існування.
ПРОВИНА – причетність до скоєння негативного вчинку або чогось неприємного.
САМООЦІНКА – оцінка людиною самої себе, своїх достоїнств і недоліків.
СІМ’Я – група людей, що складається з чоловіка, дружини, дітей, інших родичів, що живуть разом
СОВІСТЬ – здатність людини критично оцінювати свої вчинки, думки, бажання, відповідно до існуючих норм моралі.
«Совість – це закон, який живе в нас самих»
СОРОМ – почуття зніяковіння, збентеження за погану поведінку або дії перед іншими людьми.
СПІЛКУВАННЯ – багатоплановий процес контакту між людьми, викликаний потребами спільної діяльності, що включає розуміння, сприйняття іншої людини та взаємодію з нею.
СУСПІЛЬСТВО – сукупність людей, об’єднаних певними інтересами, потребами, взаємними симпатіями або видом діяльності.
ТОВАРИШ – людина, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу, бере участь в діях.
ТОВАРИШУВАННЯ – міжособистісні стосунки, що ґрунтуються на належності до одного колективу;
Відносини між людьми, які певний час діють разом і спілкуються.
ТРАДИЦІЇ – звичаї, які передаються з покоління в покоління.
ХАРАКТЕР – сукупність особливих рис людини, які виявляються в її поведінці.
ЧЕСНОТИ – найкращі людські риси, на яких ґрунтуються моральні правила.
ЧЕСТЬ – визнання іншими вчинків, заслуг, яке знаходить прояв у вшануванні, повазі, славі.
ЦЕРЕМОНІЯ – встановлений відповідно до певного етикетного кодексу порядок здійснення якогось обряду.
ЦІННІСТЬ - важливість , значущість чого-небудь або кого–небудь для життя
ЩАСТЯ – відчуття цілковитого задоволення життям, безмежної радості.
6 клас
АЛЬТРУЇЗМ – етичний принцип , який полягає в безкорисливому піклуванні про інших людей при ігноруванні власних інтересів.
ГРОМАДЯНСЬКА ПОЗИЦІЯ – характер поведінки людини та її дій, який визначається власною точкою зору на події, що відбуваються у державі, громадянином якої є людина.
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО – суспільство, яке визнає повагу і гідність особистості, дотримується прав людини.
ДЕМОКРАТІЯ – спосіб суспільного устрою, коли вирішальну роль у прийнятті рішень і врядуванні належить народові.
ДОЗВІЛЛЯ – час, вільний від роботи, занять, будь-якої справи, час відпочинку.
ДУХОВНІСТЬ – сукупність ознак, притаманних людині з багатим духовним світом, людині високоморальній; здатність людини мати розвинені духовні потреби: естетичні, інтелектуальні, моральні тощо.
ЕГОЇЗМ – морально-етичний принцип, що характеризує поведінку людини, яка прагне лише до задоволення власних потреб, нехтуючи інтересами інших. «Егоїзм – це вата, якою затуляють вуха, щоб не чути людського болю»
ЕМОЦІЇ – це стан, що виражається у формі переживань приємного чи неприємного.
ЄРЕСЬ – релігійне вчення, що суперечить церковним заповідям і законам.
ЗАКОН – прийнятий найвищим органом державної влади або народом документ, який встановлює основні юридичні норми.
ІДЕАЛ – образ морально досконалої особистості, уявлення про людину, в якій втілено всі найвищі моральні якості доброчинності.
ІДОЛ – об’єкт культу, безрозсудливого поклоніння; предмет, який уособлює божество
КУМИР – це той, хто є предметом захоплення, поклоніння.
МИЛОСЕРДЯ – шанобливе ставлення до інших людей, вияв сердечності, любові, поваги до ближнього.
МОРАЛЬНА ЦІННІСТЬ – моральні норми, принципи, ідеали. Які людина вважає для себе значущими та важливими в своєму ставленні до інших.
НЕТЕРПИМІСТЬ – небажання й невміння людини терпимо відноситися до чогось або когось.
ПАТРІОТИЗМ – любов до своєї Батьківщини, готовність заради неї пожертвувати життям, відданість своєму народові.
ПОВАГА – почуття шани, прихильне ставлення до інших, визнання їхніх заслуг, успіхів.
ПОЧУТТЯ – одна іщз форм відображення дійсності, яка засвідчує суб’єктивне ставлення людини до задоволення потреб, відповідності чи невідповідності чогось про її уявлення.
РЕЛІГІЙНІСТЬ – віра людини в існування Бога.
РІВНІСТЬ – користування рівними з ким - небудь правами.
СВОБОДА – це стан людини, коли вона здатна із багатьох варіантів досягнення мети обрати оптимальний, а із багатьох способів, методів, технологій діяльності обрати найпотрібніший;
Стан людини, коли вона вільна у вираженні своїх прав.
СОЦІАЛЬНА РІЗНОМАНІТНІСТЬ – наявність різних соціальних груп і сфер соціального життя.
СУСПІЛЬНА СПРАВЕДЛИВІСТЬ – рівний розподіл прав і обов’язків між всіма членами суспільства.
ТОЛЕРАНТНІСТЬ – терпиме, поблажливе ставлення до чиїхось думок, вірувань, поглядів, до культури, віросповідання.
ХОБІ – улюблене заняття.
1