Урок " Я у світі"тема " Моя Батьківщина"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: Розширювати знання учнів про рідний край, про Україну,

ознайомлення з професіями рідного міста,діяльністю О.А.Верховцева  ,виховання патріотизму; розвивати вміння працювати з                картою,таблицею; виховувати любов до Батьківщини.

 

Обладнання: фотографії рідного міста ,відомості про

 Верховцева О.А.,карта України, ілюстрації «Символи України».

 

 

 

 

 

 

                                                                                              проведений

вчителем  НВКм. Верхівцеве.

Верхньодніпровського р-ну

Дніпропетровської області

                                                                                   Ігнатенко М.А

 

 

 

 

 

 

Добрий день, мої любі діти!

 Я щаслива зустріти вас.

 Хай вам радісно сонечко світить

 Й будем вчитися… і  в добрий час

Сьогодні ми з вами будемо подорожувати разом з журавликом.

 Журавель, журавель,

Облетів він 100 земель.

Ми спитали в журавля:

• Де найкраща є земля?

 Відповів він, пролітая:

• Краще рідної немає.
•     Журавлик злітає. А разом із ним і ми.

 Яке чудове рідне місто,

 Коли цвітуть сади,

 Ні з чим ніколи не зрівняти

 Цієї рідної краси.

 Тут хата, в котрій я живу,

 Для нас вона найкраща сама,

 Тут уві сні та наяву я чую добрий голос мами.

 Тут вечорами тато нам,

 Коли стихають пташки в гніздах,

 Розповідає про минуле

 Верховцевської залізниці.

 В Верховцево ми живемо,

 Своїм батькам допомагаєм.

 І разом з нами тут живе історія рідного краю

Екскурсія «Наше місто»

 

 

 

•     Перша зупинка «Загадкова»

 Красивий, щедрий рідний край

 І мова наша – солов’їна.

 Люби, шануй, оберігай, усе,

 Що зветься… (Україна)

 

 

•     А чи знаєте, діти, ви ще які небудь вислови про рідну землю – Батьківщину?

Батьківщина – мати, умій за неї постояти.

Людина без Вітчизни – як соловей без пісні.

 Україно! Мій коханий краю!

 Мати наша рідна і свята.

 Небо чисте над тобою має,

 Медом диха нива золота

. Діти об’єднують слова у речення і читають вислів

 

«Народ без мови існувати не може».

 

Отже,  ви дізнаєтесь багато про Батьківщину – рідну Україну.

 Люби, дитино, землю цю прекрасну,

 Люби, дитино, наш чарівний край.

 Нехай тобі дорогу в даль незгасну

             Встеляє сонячний розмай

Розповідь про  Верховцева Олександра Апполоновича,на честь якого названо наше місто Верхівцеве

                                         

 .

 

 Звідки ти взялася, Україно-ненько?

 Може із землиці, що така рідненька,

 Може із тополі, що в степу зростає?

 Може з соловейка, що на ній співає?

 Може із калини, що у полі квітне?

 А можливо з тебе, моя мамо рідна?

•     Чому наша країна має таку назву (діти міркують: окраїна…)
•     Якими словами можна замінити слово Україна? (Батьківщина, край, держава…)

Журавлик рушає

         Різні в світі є країни,

 Різні люди є на світі,

 Різні гори, полонини,

 Різні трави, різні квіти…

 Є у нас одна-єдина,

 То прекрасна Україна

 Зупинка «Географічна»

Діти, користуючись картою світу, досліджують місце розташування країни, знаходять сусідів.

Візитна картка України:

Площа  території – 603700 км². Протяжність кордонів – 5450км. Протяжність з заходу на схід – 1270 км. Населення: = 50 млн. чол. Міст – 441. Межує на півночі – з Білорусею, на заході – з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, на сході – з Росією.

Є в центрі Європи чудова країна,

Сягає корінням у сиві часи,

І це – незалежна моя Україна.

Живуть всі народи у злагоді й мирі,

У нас, в Україні, є місце усім.

 

 

 

 

 

 

Шляхами важкими іти довелося,

Та хлібом і сіллю стрічати братів.

Наш прапор, як небо і жовте колосся,

Щоб кожен у праці і в радості жив.

 

 

Зупинка «Історична».

Українці мають свою історію, традиції. Мають вони і свою державу. А кожна держава має свої національні символи. Відшукайте «заховані» слова, які називають державні та народні символи. Що вони означають?

К	П	Р	А	П	О	Р	Я
С	Т	О	У	Г	І	М	Н
В	І	К	А	Л	И	Н	А
Е	Т	Р	И	З	У	Б	Н
Р	У	Ш	Н	И	К	П	Е
Б	А	Р	В	І	Н	О	К
А	С	Ж	И	Т	О	Я	Л

 

Верба – здоров’я, міць; жито – достаток; калина – краса та молодість; барвінок – вічність; рушник – щаслива доля.

24 серпня 1991 року Україна стала незалежною. Була прийнята Конституція.

Державні символи: гімн, прапор, тризуб.

Гімн – це урочиста державна пісня «Ще не вмерла Україна» (діти слухають гімн).

Прапор – складається з блакитної та жовтої смуги. Жовта – хліб, залитий сонячним промінням; блакитний – чисте небо, води Дніпра. А якщо змішати ці фарби, то вийде зелений колір – життя.

Тризуб – герб України. Це ще родовий знак князя Володимира. Число «3» завжди вважалось чарівним. Згадайте казки (три бажання, три дороги…). Число 3 – це життя: батько-мати-дитина.

 

Казка « Прапор України»

Була одна чудова країна на окраїні землі ,в якій жив добрий та працьовитий  народ. і знаходилось у центрі країни, на головній площі чарівне полотнище ,яке високо майоріло над будинками і стягувало всіх людей ,щоб сповістити про новини  ,тому його назвали «стяг». От одного дня напали вороги ну ту країну ,спалили геть усе. що було . Став стяг чорний, немов та земля. «Нічого,- сказали люди ,– у нас є могутня зброя- прапор, який всіх до гурту скликає. Ми будемо гуртом працювати, чорну землю обробляти, ниву орати,насіння сіяти…» Мабуть тому полотнище називають прапор – пращури почали орати …І засяяли на чорній землі золоті соняшники ,які зросли  високо і дотягнулись до сонця. Вони почали благати про мирне блакитне небо  над окраїною .І сказало сонце:

•    Тут у країні ,в Україні живуть працьовиті,добрі. дружні люди. Так нехай буде завжди мир і спокій на цій землі!І З тих пір прапор назавжди став жовто – блакитним.І називають його тепер «знамено»,

бо Україна стала знаменитою . Живуть тут слов’яни ,які славляться добрими словами і гарними справами.

                              

Гуси – лебеді летіли,

На лужок тихенько сіли.

Посиділи, поклювали,

Покрутились, тихо встали.

Хвилинка релаксації.

•     Заплющили оченята і уявили собі жовтий колір, синій колір (сонечка і хмарку)

Чи знаєте, чому іноді Сонечко не виглядає зі свого віконечка? Його Хмарка не пускає. А сталось так ось чому. Одного вересневого дня Сонечко купалось в річці. Вода була чиста, прозора, вабила прохолодою. Гаряче сонце хлюпалось і пірнало. Наступного дня воно захворіло. І хмарки вкрили його теплою ковдрою, щоб одужало швидше. Незабаром жовте сонечко знову з’явилось на блакитному небі.

•     Чому одужало Сонечко?
•     За якими законами жили Сонечко і Хмарка? (дружби)

Журавлик подорожує далі: Зупинка «Мова кольорова».

Батьківщина – це ліс і поле,

Це домівка наша і школа,

Це гаряче сонячне коло.

Батьківщина – це праця і свято.                               

Батьківщина – це мама і тато.

Діти пишуть на промінчиках слова, що асоціюються зі словом «Батьківщина» (мама, тато,…)

Батьківщина – це рідна мова.

Як веселка, вона кольорова.

Гра «Збери намисто».

Та в червоному намисті стала пава молода.

Та збігаються всі діти, щоб на неї поглядіти.

За намисто кожен-смик та укине на язик.(калина) Діти збирають намисто та читають вислів «Та земля мила, де мати народила».

 

Разом із журавликом повертаємось у клас. Чи сподобалась вам подорож?

Що запам’ятали?

 

    Звучить пісня «Я Верховцево в сердце ношу»(муз.Байбуза М.В.)

 

Я Верховцево в сердце ношу, где б я ни был ,сюда я спешу,

Непреметно оно для других. но нет мест для нас боле родных .

Здесь прошло наше детство с тобой. нелегко было жить нам порой .

Здесь впервые мы в школу пошли  и любовь свою здесь мы нашли.

Соловьи здесь весною поют. нашу юность забыть не дают,

Навсегда улетают года ,но Верховцево в сердце всегда.

Но наш дом и любимый наш сад возвращали не раз нас назад .

Где б я ни был ,сюда я  спешу , я Верховцево в сердце ношу.

 

Бібліографія:

Чорнобай П.О.Олександр Апполонович Верховцев та його внесок у розвиток Катеринославщини.Історія ікультура Придніпров’я .Невідомі та маловідомі сторінки-№5-Д.,2008.

Орлова Г.С.,Орлов О.С.На рубіжі віків.