Виховний захій на тему "Наші герої не вмирають ніколи"
сформувє в учнів сучасну національну свідомість на кращих прикладах мужності і звитяги, виявлених нинішніми та в минулому захисниками Батьківщини, на героїці сучасної боротьби за незалежність і цілісність держави; сформувєи ціннісне ставлення до своєї Батьківщини; виховає в учнів почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії та героїчного минулого.
- виховний захід.docx docx
Виховний захід на тему: «Наші герої не вмирають ніколи»
Мета: формувати в учнів сучасну національну свідомість на кращих прикладах мужності і звитяги, виявлених нинішніми та в минулому захисниками Батьківщини, на героїці сучасної боротьби за незалежність і цілісність держави; формувати ціннісне ставлення до своєї Батьківщини; виховувати в учнів почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії та героїчного минулого.
ХІД ЗАХОДУ
Вед.: Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Ми повинні пам’ятати і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров патріоти. Адже хто не знає минулого, той не вартий майбутнього. Україна не раз піднімалася з колін. Побита в ранах, та нездоланна для ворогів своїх, вона йшла ворогу під кулі, щоб захистити всіх своїх дітей. Терновим шляхом дійшла Україна до сьогоднішніх днів.
Україна: Сторіччями здригався мій народ
Від ярм, від зрад й кривавих заворушень,
І мову як духовний ополот
Втирали в бруд прямісінько у душах.
Шевченко вмер. І Лесі вже нема.
Є незалежність. Є уже свобода.
І все одно ще темно від примар.
І все одно щось гірко труїть воду.
Вед.: Здавалось все скінчилося, давно минуло і більш ніхто не пройде шляхом тих кривавих дій. Та не так здавалось, як вже сталось. Що робиться з тобою, чому ти плачеш, Україно?
Учень: На тебе, Україно, боляче дивитись,
Нам залишається молитись.
Молитися за волю, за народ,
Щоб вже кінець-кінцем
Добитися свобод.
О, Боже наш, ти нас спаси!
Врятуй нам неньку Україну,
І не зроби з неї руїну.
Ми миру хочемо, добра,
Щоб Україна вільною була́.
Всевишній, нам допоможи,
І Батьківщину збережи!
Пісня «Молитва дитини за Україну»
Учень: А земля вся покрита солдатами,
і немає дороги назад.
Наші діти ростуть під гарматами,
і сприймають слово "війна".
А поля наші кров'ю покроплені,
свіжою кров'ю хлопчат.
І людські добра промені
змогли навік замовчать.
Соловей не співає вже, знаєте?
Не співає й душа - кричить.
Ви за що... За що нас вбиваєте?
Скажіть, вам самим не болить?
Вам ось тут не пече ?
Не пече? Ну скажіть, не пече?
А мене розриває !
Розриває не тільки мене...
Вед.: Хай палають свячки памяті загиблих героїв у наших серцях, а розмірений бій хронометра відчеканить час скорботи, душевного болю і жалю. Тож хвилиною мовчання вшануємо невмирущу пам'ять про загиблих героїв.Прошу встати і вшанувати загиблих героїв хвилиною мовчання.
(Метроном)
Вед.: Ми завжди будемо пам’ятати борців, які загинули за єдність та незалежність України. А сьогодні ми гордимося нашими бійцями, які обороняють нашу землю. Бажаємо їм терпіння, мужності, здоров’я і щоб вони якнайскоріше поверталися живими і здоровими до своїх родин. Прошу запалити свічки і помолитися за наших бійців.
Діти запалюють свічки,, звучить молитва за солдата.
(3 учнів підходять до ікони Божої Матері, )
1учень. Господи , храни солдата ,
Бо у кожного є мати
В когось дітки і дружина ,
В когось молода дівчина !
2 учень. Господи ! Храни солдата !!!
Від куль, від дула автомата,
Нехай повернеться живим
На зло всім ворогам лихим.
3 учень. Господи, храни солдата!
Хай ангели твої літають !
І хлопців наших захищають
Від куль ховають їх крильми ,
За них молитись будем ми !
Господи .... Спаси і сохрани.
Вед.: Довгим і тернистим був шлях до омріяної волі. Згадаємо історію нашого народу. Голодомор 1932-1933 рр., Друга світова війна, яка залишила глибокі рани на землі України, війна , яка забрала життя багатьох українських солдат. Сьогодні на нашу землю знову прийшло страшне горе: війна, розруха, голод, ненависть, сльози. Сьогоднішні події не залишають байдужими жодного свідомого українця. Що ж сталося з нашою країною?
(Учень зачитує про Україну героїчну казку)
Казка про дівчину-Україну
Учень. Жила собі на світі дівчина. Гарна, чарівна, розумна, вродлива. Звали її Україною. Україну всі любили, бо вона поміж усіх була доброю, чемною, шанувала своїх батьків,сестер, братів. Та головне, чим пишалася Україна – це була її незалежність.
Але не всім братам та сестрам це подобалось. І ось старша сестра вирішила вкрасти у неї найдорожче – незалежність.
Учень. Та Україна не злякалась. Вона покликала своїх лицарів-козаків на допомогу. І стали вони одним могутнім крилом, і захистили свою рідну сестру. Розквітла Україна та стала ще вродливішою, багатшою, ніжною та неповторною в одній великій дружній родині. Україна заплаче дрібненько, западе в землю глибоченько і знову відродиться, і знову буяє й красується, як вишня в садочку.
Вед.: На жаль, так сталося в Україні, що на сході проходить непроголошена війна. Ми повинні захищати сьогодні нашу єдність держави, її територію та кордони, її незалежність, щоб ми мали свою Батьківщину.
Ми повинні допомагати своїм воїнам, які гинуть від кулі ворога, захищаючи нас і нашу Україну. Мужні, відважні, хоробрі, безстрашні. Це вони, воїни, залишили свої домівки, своїх дружин, дітей, матерів. Взяли в руки автомати і пішли захищати нашу рідну землю. Пішли, щоб ми з вами могли спати спокійно, щоб ми училися в школах, щоб дзвенів знову і знову щасливий дитячий сміх, щоб матері ніколи-ніколи не втрачали своїх дітей, щоб снаряди не руйнували будинків, шкіл, а на спортивних майданчиках не гинули діти.
Хто ж вони, мужні герої? Це наші батьки, брати, сестри, навіть діди, які так палко люблять свою Батьківщину, що заради щастя інших не шкодують свого життя, ідуть у бій і на смерть. Як можна назвати таких бійців? Це дійсно справжні патріоти, які свято вірили і вірять у щасливе майбутнє України.
Учень. І вже сердець немає молодих,
Що билися за волю разом з нами.
Лиш чути материнський плач за них,
Який блукає довгими ночами.
(До напівпрозорої чорної ширми підходить в чорній одежі підходить мати, ставить запалену свічку і квіти)
Мати: Синочку, вже тебе нема, закрилися навіки очі твої,
Душа у вічність відійшла,
Ти так хотів добра й свободи
Й за це поклав своє життя.
А ти не гасни, нам весь час світи
Ясним вогнем, на промінь сонця схожим
Я вірю – ти серед святих
Перебуваєш там у Царстві Божім.
(Голос сина із-за напівпрозорої ширми)
Син: Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь Твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
( Танок зі « Повертайся живим»)
(Виходять син із матір’ю, ставлять квіти і запалені свічки)
Син: Як віднині з тим болем я житиму, мамо?
Як змиритися з тим, що у мене вже тата нема?
Він з простріленим серцем упав на війні.
( З-за ширми голос батька)
Батько: Синку, Україна в нас одна.
Мати: Він пішов на війну і поліг за свободу.
Він цей вибір зробив, бо інакше не міг.
Розридався Дніпро і бурлять тихі води,
І червоною кров’ю розплакався сніг.
Син: Де ви, нелюди, де заховались по ночі?
Батько йшов уперед, він дивився вам в очі,
І цей погляд навічно злетів до небес.
Вед.: Але герої не вмирають! Вони завжди будуть в наших серцях.
( виконання пісні « Мій тато - герой»)
Вед.: Зараз, як ніколи, наша армія потребує допомоги від нас, і не тільки матеріальної, а й моральної. Воїни повинні знати, що ми їх любимо, про них пам’ятаємо, підтримуємо і допомагаємо. Крім збору теплих речей, грошей, медикаментів на підтримку солдатів, ми написали їм листи. Послухайте листи від наших дітей , які западають у саму душу, від яких перехоплює подих.
( Діти зачитують уривки листів солдатам)
Учень: «…Мій прадід у 1941-1945 роках захищав нашу державу від німецьких фашистів. Він завжди говорив своїм дітям і онукам, що Батьківщина – це найдорожче, що є у нас. Я теж,,як і ти, солдате, люблю нашу Україну!..»
Учень: «Любий солдате, я пишаюся твоєю мужністю та силою духу. Дякую, що ти даруєш мир в моєму домі. Тримайся та повертайся додому живим. Я обіцяю гарно вчитися, займатися спортом, щоб ти теж пишався мною...»
Учень: «…Ми віримо, що ви, сміливі і хоробрі, з гарячими серцями і сильною волею духу, не дозволите ворогу роз’єднати нашу країну, віддати нашу рідну землю».
Учень: «Я знаю, солдате, що тобі зв цю хвилину важко. Я знаю, що там кожен день гинуть наші солдати. Якби тебе там не було, то зараз би у нашому місті була б війна і їздили танки, рвались снаряди, а, можливо, й мене уже б не було … »
Учень: «… Я думаю про тебе, солдате, кожну хвилиночку, кожну дниночку. Молюся щовечора, щоб мир прийшов на нашу землю, щоб ти повернувся живим і здоровим »
Вед.: Ми гордимося нашими бійцями і бажаємо їм терпіння, мужності, здоров’я, а головне – щоб вони якнайскоріше повернулися живими і здоровими до своїх родин.
(Вправа «Дерево добра»)
Вед.: Якими рисами характеру, на вашу думку, має бути наділений патріот своєї України? Запишіть їх на листочках і утворимо «Дерево добра». Бачте, воно без листочків.
(надання слова гостю Карлу Паюку)
1-й учень
Всі ми діти українські,
Український славний рід.
Дбаймо, щоб про нас, маленьких,
Добра слава йшла у світ.
2-й учень
Свої здібності і сили
Розвиваймо раз у раз,
Щоб народу була втіха,
І щоб користь була з нас.
3-й учень
У всьому світі кожен зна:
Є Батьківщина лиш одна.
І в нас вона одна-єдина –
Це наша славна Україна
4-й учень
Не забувай Шевченка слів
Про горду славу козаків.
Не забувай, що ти дитина
Землі, що зветься Україна
(Виконання пісні «Любіть Україну)
1. ЗАСПІВАЄ СОЛОВЕЙКО,
ЗАКОЛИШЕТЬСЯ ТРАВА,
ЗАПИРА МОЄ СЕРДЕНЬКО,
ЧУЮ ГОСПОДА СЛОВА !
ПР : ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ, ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ,
ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ СПОВНА.
ЗА СОНЦЕ, ЗА НЕБО, ЗА БІЛУ КАЛИНУ,
НА СВІТІ ЄДИНА ВОНА.
П Р О Г Р А Ш
2. ЗАСІЯ У НЕБІ СИНІМ,
ТИХА ВРАННІШНЯ ЗОРЯ,
У СВЯТУЮ ЦЮ ХВИЛИНУ,
СЛОВО БОЖЕ ЧУЮ Я.
ПР :
П Р О Г Р А Ш ( БІЛЬШИЙ )
ПР : ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ, ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ, /
ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ СПОВНА. /
ЗА СОНЦЕ, ЗА НЕБО, ЗА БІЛУ КАЛИНУ, / 2 Р.
НА СВІТІ ЄДИНА ВОНА. /
ЗА СОНЦЕ, ЗА НЕБО, ЗА БІЛУ КАЛИНУ, /
НА СВІТІ ЄДИНА ВОНА. / 2 Р.
Вед.: Нехай пам'ятають про наших героїв,
що за волю поклали безцінне життя,
що творили історію, наше минуле,
у яке вже нема вороття.
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку