Цей матеріал дає можливість поглибити знання учнів про нашу державу – Україну, формувати національну свідомість школярів;розвивати пізнавальні інтереси учнів;виховувати любов до рідного краю, повагу до його історичного минулого і сучасного; шанобливе ставлення до державних та народних символів держави.
Урок «Я у світі».4 клас.
Форма проведення :година спілкування.
Підготувала Кривенко Л.Б., «Старший учитель»,Очеретинського НВК.
Тема.Державні символи України.
Мета. Поглибити знання учнів про нашу державу – Україну, формувати національну свідомість школярів;розвивати пізнавальні інтереси учнів;
виховувати любов до рідного краю, повагу до його історичного минулого і сучасного; шанобливе ставлення до державних та народних символів держави.
Обладнання. прапорці, вишиті рушники,кетяги калини, скринька, мультиме дійна дошка, відеозаписи, слайди,комп’ютер.
Коментар: усі етапи уроку супроводжуються показом слайдів.
План уроку
І.Організаційний момент
1) «Очікування»(діти пишуть і складають у скриньку)
2)Учні розповідають вірші:
Буває часом сліпну від краси,
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, –
Оці степи, це небо, ці ліси –
Усе так гарно, чисто, незрадливо.
Усе, як є – дорога, явори,
Усе моє – все зветься Україна!
Така краса, – висока і нетлінна,
Що хоч спинись і з Богом говори.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1) Діти співають пісню Н. Май «Квітуча Україна»)
2)Конкурс «Україна – рідний край».
3)Визначення переможців.)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
1)Розповідь дітьми загадки:
У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без …(Батьківщини)
Учитель.Про яку святиню говориться у вірші? (Про Україну)
ІV. Повідомлення теми і мети уроку.Сьогодні ми розширимо
свої знання про Державні символи України. Знання, які ви отримаєте сьогодні на уроці допоможуть вам нести гідно звання українець, залишать в серці хоча б малесеньку краплину любові до нашої Батьківщини.
V. Вивчення нового матеріалу
1) Вчитель розповідає легенду звідки пішла назва Україна
2) Осмислення прочитаного .
3)Вправа «Мікрофон». Моя Батькіщина – це...(діти висловлю ють свою думку).
4)Діти розповідають вірші:
Є в центрі Європи чудова країна,
Сягає корінням у сиві часи.
І це – незалежна моя Україна!
Тут гори Карпати, степи і ліси.
Шістсот і чотири ще тисяч гектарів і
Приблизно таку має площу вона.
А Київ-столиця у хмарах і славі
Та ріки: Дніпро, Дністер, Буг і Десна.
Ще Псел, Уж і Тиса та менші є ріки.
Курорти: Свалява, Бердянськ і Скадовськ.
Багато є сіл і міста превеликі:
Донецьк, Харків, Київ і Дніпропетровськ.
Ґрунти чорноземні, джерела цілющі,
Озера блакитні та клімат м`який.
Козацька звитяга повік невмируща
Та шлях до свободи завжди нелегкий.
Кругом нас держави – на кожному боці:
На північ від нас білоруси живуть,
На заході – Польща, словаки, угорці,
Молдови й румунців кордони ідуть.
На сході Росія із нами межує,
На півдні є Чорне й Азовське моря.
І наша країна за волю воює,
Аби засвітила щаслива зоря.
Усіх областей є в нас двадцять чотири
Небратнім народом відірваний Крим.
Хай всі проживають у злагоді й мирі,
У нас, в Україні, є місце усім!
Щляхами важкими іти довелося,
Та хлібом і сіллю стрічаєм братів.
Наш прапор, як небо і жовте колосся,
Щоб кожен у праці і в радості жив.
5)Учитель:
Україна – це отча земля, рідний край, де ти народився. Широкі й чарівні простори, прекрасні села й міста. Могутньо котить до Чорного моря сиві хвилі найбільша річка України – Дніпро. Буйною зеленню шумлять по його берегах сади, ліси. Золотистим морем розливається по безкраїх нивах жито – пшениця, всяка пашниця. Працьовиті й волелюбні люди здавна живуть в Україні.
6) Повідомлення підготованих дітей про державну символіку:
Кожна держава світу, які б народи не жили на її території, має свій герб, прапор та гімн.
Державний герб – це пізнавальний знак-картинка. У давні часи герби вибивали на рицарських щитах. По них легше було впізнавати воїна, закутого з голови до ніг у металеві лати. Зараз герби зображають на прапорах, грошах, печатках.
Герби бувають різні: на них зображають рослини, звірів, птахів. Цей знак свідчить про те, чим славна держава, що символізує її міцність.
Український народ має герб – тризуб. Це дуже старовинний знак.
Багато століть назад запровадив його в Україні київський князь Володимир Великий. Достеменно не відоме походження цього символу. Одні читають в нім слово "Воля", інші - бачать у княжому тризубі старовинну зброю: лук, меч та інші військові прилади. Нею наші прадіди мужньо билися з числен ними ворогами, виборювали волю для свого народу.
Герб – це частина корони, яку носили київські князі. Чому саме тризуб вважають гербом України?
Мабуть тому, що число три вважалося числом казковим і чарівним. У багатьох казках ми знаходимо розповіді про трьох богатирів, про три дороги, про три бажання. А ще в тризубі відображено триєдність життя: це Батько,Мати, Дитя, які символізують Силу, Мудрість, Любов.
Герб держави України – тризуб – символізує мир і творчу працю, спорідненість поколінь; він є продовженням глибинних історичних традицій українського народу.
7)Розповідь вірша про герб
Наш герб – тризуб,
Це воля, слава й сила.
Наш герб – тризуб,
Недоля нас косила.
Та ми зросли, ми є,
Ми завжди будем,
добро і пісню
несемо ми людям.
8)Державний прапор. Синь українського неба і золото неозорих пшеничних ланів переніс наш народ на свій прапор. Кольори ці мають ще інше значення – «мир» і «багатство», бо народ наш є мирний і трудолюбивий. Працею в поті чола здобував він славу рідній землі. Коли ж злі вороги порушували спокій народу-трударя, він ставав воїном. А синьо-жовтий прапор кликав до бою, перемоги.
Прапори держав, народів відомі нам ще з античних часів. Древні стяги на Русі були у великій шані ще за язичництва, і після запровадження християнства вони освячувалися образом животворного Хреста, що було перейнято від греків. Слов’яни обожнювали свої знамена і вірили, що у воєнний час вони найсвятіші від усіх ідолів. Прапороносцями призначали визначних богатирів, які мали за обов’язок постійно тримати прапор над полем бою, пильно охороняти його. Значення прапора під час бою було надзвичайно велике. Якщо він стояв нерухомо, знали: битва проходила успішно.
Сьогодні Державний прапор постійно гордо майорить на полях битв, де українські воїни захищають нас усіх від ворожої навали, на будинках Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, місцевих рад народних депутатів.
Синьо-жовтий Державний прапор України піднімається при відкритті міжнародних конференцій, під час офіційних церемоній, при врученні міжнародних спортивних призів. Він – символ міцності й незалежності.
9)Розповідь віршів про прапор
Прапор – це державний символ,
Він є в кожної держави.
Це для всіх – ознака сили,
Це для всіх – ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм:
Синє – небо, жовте –жито.
Прапор свій оберігаєм,
Він святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині.
З ним навіки є народом.
Українським в Україні.
Перегляд відео «Наш прапор»
10)Учитель.Державний гімн – це урочиста пісня – символ нашої країни. Для Гімну України написані слова, які виража ють найсердечніші думки і прагнення нашого народу. Їх автор – український поет Павло Чубинський. До тексту підібрана ніжна і одночасно горда, непокірна мелодія Михайла Вербицького.Всі найбільші свята українського народу, проходять з урочистим виконанням нашого прекрасного Гімну. Гімн звучить на ознаменування сили, слави і могутності держави.
Слухати гімн потрібно стоячи, мовчки, з гордо піднятою головою.
11)Діти розповідають вірші про Гімн:
Слова палкі, мелодія врочиста...
Державний Гімн ми знаємо усі.
Для кожного села, містечка, міста –
Це клич один з мільйонів голосів.
Це наша клятва, заповідь священна.
Хай чують друзі й вороги,
Що Україна вічна, незнищенна,
Від неї ясне світло навкруги.
Перегляд відео «Гімн України»
12) Дидактична гра «Хто більше назве міст України» (Діти називають міста, вчитель показує їх на карті. Далі педагог повідомляє, що кожна країна має свою столицю.)
- Хто знає, яке місто є столицею України?
13) Інсценізація
Учень:
Де стоїть тепер наш Київ,
Там була сама гора.
Жив там першим Кий з Хоривом,
Щек та Либідь – їх сестра.
Кий
Що на першій горі, на стрімкій,
Де дзвеніли тополі сріблисті,
Жив полянин по імені Кий,
У затишнім зеленім обійсті.
Він тримав перевіз на ріці
І ладді конопатив недаром, —
Звідусіль чужоземні купці,
До полян прибували з товаром.
Щек
Що на другій горі між смерек,
Де волхви зупинялися віщі,
Жив рудий, наче полум'я, Щек
У затишнім зеленім обійсті.
Ще умільством уславився Щек –
Мав щоднини мистецьку затію...
Візьме глини та виліпить глек –
Куплять глек у саму Візантію!
Хорив
Що на третій горі, де обрив
Ощиря валуни крем'янисті,
Жив русявий і ніжний Хорив
У затишнім зеленім обійсті.
Тільки візьме він срібла шматок,
Радість іскрою блисне у зорі.
Аж співає його молоток
Та мережить полянські узори.
Либідь
Над струмком, що петляв до Дніпра,
Між зеленого буйного дива
Оселилася Либідь – сестра
Трьох братів: Кия, Щека й Хорива.
В літню пору було, дотемна
Конопельки, льонок вона брала.
На сорочки братам полотна
По сувою на кожного пряла.
Звучить пісня «Як тебе не любити, Києве мій»(відео про Київ)
14) Складання асоціативного грона «Україна».
15) Гра«Народна скарбничка» Робота в групах. (Доповнити прислів’я і пояснити їх зміст)
Батьківщина – мати, ... (умій за неї постояти).
Людина без Вітчизни, ... (як соловей без пісні).
Добре тому, ... (хто в своєму домі).
Що країна, ... (то родина).
За рідний край ... (життя віддай).
Всюди добре, ... (а вдома найкраще).
Кожному мила ... (рідна сторона).
V.Рефлексія.
1)Зачитування очікувань.
2)Підбиття підсумків