Урок ЯДС у 1 класі на тему: "Як моє життя пов’язане з природою? Як я буду досліджувати природу? Які об’єкти природні, а що створили люди?"

Тема: «Як моє життя пов’язане з природою? Як я буду досліджувати природу? Які об’єкти природні, а що створили люди?»

Мета: навчити: розрізняти об’єкти живої та неживої природи; застосовувати різні  способи   досліджень (спостереження, проведення дослідів, вимірювання); користуватися лупою; розрізняти природні об’єкти   та предмети, зроблені руками людини.

виховувати: розуміння цінності природи для життя людей, залежність якості життя людей від стану довкілля; повагу один до одного і до вчителя.

розвивати: пам’ять, увагу, критичне мислення, вміння слухати один одного, спостережливість.

Обладнання: підручник, робочий зошит, презентація, лего, відеоматеріали.

 

План

1. Організація початку уроку:
   1.        Привітання
   2.        Перевірка готовності до уроку
   3.        Емоційне налаштування
   4.        Фенологічні дослідження
2. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку.
   1.        Побудова асоціативного куща «Природа»
   2.        Робота з підручником (с. 44)
3. Вивчення нового матеріалу:
   1.        Як моє життя пов’язане з природою?:
      1. Аналіз вірша «Краса природи — справжнє диво» (Надія Красоткіна)
      2. Робота з пам’яткою (с. 44)
      3. Дослід в групах «Що належить до живої чи неживої природи?»
      4. Робота в зошиті (с.20)
   2.        Фізкультхвилинка
   3.        Як я буду досліджувати природу?
      1. Робота з підручником (с. 45)
      2. Перегляд відео «Як людина вивчає природу»
      3. Аналіз відео
      4. Гра з використанням лего «Спостереження чи вимірювання?»
      5. Робота в зошиті (с. 21)
   4.        Фізкультхвилинка
   5.        Які об’єкти природні, а що створили люди?
      1. Перегляд відео «Які об’єкти природні, а які створили люди?»
      2. Аналіз відео
      3. Гра з використанням лего «Природні та рукотворні об’єкти»
      4. Робота в зошиті (с. 21)
4. Узагальнення набутих знань:
   1.        Гра «Вихвалянка»
5. Підсумок уроку:
   1.        Рефлексія
   2.        Прощання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку

 

1. Організація початку уроку:
   1.        Привітання

• Добрий день, діти! Моє ім’я Тетяна Євгенівна, на цьому уроці я ваша вчителька.

Сядьте, діти, всі рівненько.

Усміхніться всі гарненько,

Настрій на урок візьмемо,

Й працювати розпочнемо.

2.        Перевірка готовності до уроку

• Приберіть з ваших робочих місць усе зайве. На ваших партах повинні бути: книжка, робочий зошит і два кубики лего (зеленого та жовтого кольорів).
  3.        Емоційне налаштування
• Посміхніться один одному, щоб наш урок пройшов дуже вдало і цікаво.
  4.        Фенологічні дослідження
• Погляньте у вікно, яка в нас сьогодні погода?

2. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку.
   1.        Побудова асоціативного куща «Природа»

• Поміркуйте, які слова приходять вам до розуму, коли ви чуєте слово «ПРИРОДА».
  2.        Робота з підручником (с. 44)
• Розгорніть ваші підручники на с. 44, прочитаймо разом визначення «природа». Це і є тема нашого уроку.
• Чи відчуваєте ви радість, коли буваєте на природі?

3. Вивчення нового матеріалу:
   1.        Як моє життя пов’язане з природою?:
      1. Аналіз вірша «Краса природи — справжнє диво» (Надія Красоткіна)

Краса природи — справжнє диво.

Все неповторне і живе.

Де не поглянь, скрізь так красиво:

По небу сонечко пливе,

Навколо височіють гори,

Між горами дзюрчить вода.

А ліс зелений, наче море,

І всюди казка ожива!

• Про що цей вірш?
• Яке ставлення до природи в поетеси?
  2. Робота з пам’яткою (с. 44)
• Зверніть увагу, у ваших підручниках є віконечко «Запам’ятай!». Уважно слухайте і слідкуйте за мною.
  3. Дослід в групках «Що належить до живої чи неживої природи?»
• Поміркуйте в групках, що відносять до живої природи, а що до неживої.
  4. Робота в зошиті (с.20)
• Відкрийте ваші робочі зошити на с. 20, погляньте на вправу 1, домалюйте або допишіть об’єкти живої та неживої природи, які ви обговорювали в групках.
  2.        Фізкультхвилинка
• Щоб далі продовжувати роботу, потрібно трішки відпочити, тож піднімайтесь, та повторюйте за відео.
  3.        Як я буду досліджувати природу?
     1. Робота з підручником (с. 45)
• Зверніть увагу на с. 45, ви можете побачити різні методи дослідження природи, найпоширеніші, це спостереження, проведення дослідів та вимірювання.
  2. Перегляд відео «Як людина вивчає природу»
• Перегляньте відео та будьте уважні.
  3. Аналіз відео
• Тож, як людина вивчає природу?
• За допомогою чого вона це робить?
  4. Гра з використанням лего «Спостереження чи вимірювання?»
• Пограймо в гру, на екрані буде з’являтись слово, а вам потрібно визначити, за допомогою чого досліджують погоду, якщо за допомогою спостереження, ви піднімаєте зелену цеглинку лего, якщо за допомогою вимірювання – жовту цеглинку. Наприклад: погода - її досліджують за допомогою спостережень ( за погодою, за вітром, за температурою повітря), ви піднімаєте зелену цеглинку. Тож почнемо.
  5. Робота в зошиті (с. 21)
• Звернемось до зошита та виконаймо вправу 2, нам потрібно порахувати кількість зображених сов. Після того як порахуєте, запишіть отриману цифру в клітинку зверху картинки.
  4.        Фізкультхвилинка
• Погляньте на мене, тепер погляньте на стелю, на вікно, на двері, на підлогу; і знову, але в іншу сторону, спочатку на двері, потім на стелю, на вікно і на підлогу.
  5.        Які об’єкти природні, а що створили люди?
     1. Перегляд відео «Які об’єкти природні, а які створили люди?»
• Знову будьте уважні, та перегляньте відео.
  2. Аналіз відео
• Про що це відео?
• Тож які об’єкти називають природними?
• Які рукотворними?
  3. Гра з використанням лего «Природні та рукотворні об’єкти»
• Зверніть увагу, ми знову будем використовувати цеглинки лего. Якщо на екрані ви побачите природний об’єкт, підіймаєте зелену цеглинку, якщо побачите рукотворний об’єкт, підіймайте жовту цеглинку. Тож почнемо.
  4. Робота в зошиті (с. 21)
• В зошиті, зверніть увагу на вправу 4. Вам потрібно обвести те, що у вашій оселі, саме у вашій оселі створене не з деревини.

4. Узагальнення набутих знань:

• Тож, давайте повторимо, що нового ми вивчили на цьому уроці.
• Природа - це все, що нас оточує.
• Існують різні способи досліджень.

5. Підсумок уроку:
   1.        Рефлексія, гра «Вихвалянка»

• На цьому уроці, я навчився…
• На цьому уроці, я дізнався…
• На уроці, мені сподобалось…
  2.        Прощання
• Дякую вам за увагу, діти! Ви гарно попрацювали! До побачення!

 

Самоаналіз уроку

Тема: «Як моє життя пов’язане з природою? Як я буду досліджувати природу? Які об’єкти природні, а що створили люди?»

Мета: навчити: розрізняти об’єкти живої та неживої природи; застосовувати різні  способи   досліджень (спостереження, проведення дослідів, вимірювання); користуватися лупою; розрізняти природні об’єкти   та предмети, зроблені руками людини.

виховувати: розуміння цінності природи для життя людей, залежність якості життя людей від стану довкілля; повагу один до одного і до вчителя.

розвивати: пам’ять, увагу, критичне мислення, вміння слухати один одного, спостережливіть.

 

1. Організація учнів на навчальну діяльність була забезпечена добре. Я зуміла включити учнів у корисну навчальну діяльність, не витрачаючи часу на зайві розмови. Учні були досить організовані: у них були підготовлені ручки, зошити, підручники. Дошка була чистою, є крейда. Завчасно були підготовлені також наочність (вона була розміщені так, щоб не відволікали передчасно увагу учнів.)

 

2. Урок за типом засвоєння нових знань.

Чіткість його визначається логічним взаємозв’язком окремих структурних частин, які оптимально витримані за часом, мають свою мету та зміст і відзначаються логічною завершеністю. Реалізована структура уроку відповідає його типу. Навчальна тема «Як моє життя пов’язане з природою? Як я буду досліджувати природу? Які об’єкти природні, а що створили люди?» якраз і вимагала розв’язання різних завдань: і перевірку якостей знань, умінь і навичок учнів, і вивчення нового матеріалу, і формування вмінь і навичок, застосування знань на практиці. Компоненти уроку були пов’язані між собою логічною послідовністю і забезпечили дидактичну цілісність уроку. Раціонально, вдумливо і дидактично грамотно визначена основна мета уроку, вона чітко випливає зі змісту навчального матеріалу, відповідає віковим і інтелектуальним особливостям учнів класу та несе в собі інформацію про кінцевий результат уроку. Відповідно до місця уроку, основної мети та завдань окремих його частин, які чітко формулюються перед учнями та узгоджуються з їхнім особистим досвідом, тип вибрано правильно. З урахуванням особистісно орієнтованого підходу до навчання надаю перевагу гнучкій структурі уроку. Проводжу мотивацію навчальної діяльності учнів на всіх етапах уроку, що сприяє збудженню їхнього інтересу до вивчення нової теми, творчої діяльності.

Зміст уроку повністю відповідав вимогам навчальної програми та меті поставлених завдань.

 

3. Робота з вивчення нового матеріалу характеризується конкретністю й чіткістю реалізації основних завдань уроку. Виклад нового матеріалу відзначається логічністю, виділенням головного, істотного. Зміст теми розкритий цікаво, доступно, з наукових позицій, використовую останні досягнення. Новий матеріал вивчається в процесі самостійної роботи, яка носить творчий-пошуковий характер. Це сприяє розвитку в учнів самостійності, допитливості, здатності встановлювати певні закономірності. До основних висновків учні приходили самі, при цьому я, як вчитель зберігала керівну роль. Пов’язую матеріал теми з життям, виробничим оточенням і роблю це так, що цей зв’язок випливає зі змісту вивченого матеріалу та є його логічним продовженням. У ході подання нового матеріалу проводиться безпосередня перевірка якості розуміння його учнями. Засвоєння нового матеріалу школярами на уроці є оптимальним. Постановка питань стимулює розвиток розумових сил, не налаштовує на заучування, активізує думки, виховує інтерес до  навчання. Питання, вимагають вдумливого читання, розуміння та осмислення матеріалу, але не його механічного заучування. Направляє хід думки учнів таким чином, щоб вони активно, зосереджено намагались побачити невидиме, зрозуміти приховане, розглянути незвичайне у звичайному, у тому, що зустрічається на кожному кроці (розумова активність). Види роботи відповідали віковим особливостям учнів, що дозволило мені активізувати навчальну діяльність, що в кінцевому підсумку було результатом того, що учні були не пасивними слухачами, а активними учасниками.

Використання різних видів роботи сприяло зниженню втомленості учнів у процесі роботи.

 

4. На уроці були реалізовані вимоги принципів навчання.

Було дотримано принцип науковості: навчальний матеріал, що вивчався, відповідав вимогам наукової нормативної граматики.

На уроці були реалізовані принципи систематичності й послідовності.

Принцип доступності також знайшов своє відображення в ході і змісті уроку. Зміст навчального матеріалу, вправи були доступні для учнів.

Повною мірою реалізувались і вимоги принципу наочності: були використані технічні засоби навчання.

Було  дотримано правил використання наочного обладнання. Дидактичний матеріал, що був запропонований на телевізорі, сприяв активізації навчальної діяльності учнів.

Значна увага на уроці приділялася реалізації вимог принципу свідомості, самостійності та активності учнів у навчанні. Це непогано вдалося зробити на тих етапах уроку, де  перевірялась якість знань, умінь і навичок учнів. У ході перевірки формувалися вміння та навички учнів. Тут були створені оптимальні умови для активної самостійної роботи кожного учня, раціонально було використано час, а тому й ефективність такої роботи заслуговує на увагу.

Вимоги принципу міцності знань, умінь і навичок учнів на окремих етапах уроку були реалізовані вдало. Якщо це не знайшло належної реалізації у процесі вивчення нового матеріалу, то при формуванні в учнів умінь і навичок досягнуто майстерності, що заслуговує на увагу, вивчення й наслідування. Кожен учень одержує завдання і має самостійно працювати над його виконанням. Особлива увага приділялась закріпленню раніше здобутих знань, виробленню на їх основі вмінь і міцних навичок.

 

5. На уроці за можливості використовувались різноманітні методи навчання.

Методи навчання використані на уроці оптимальні :

- словесні (розповідь, пояснення, бесіда),

- практичні (робота з підручником),

- ігрові (гра з використанням лего «Спостереження чи вимірювання?»),

- контролю (узагальнення набутих знань),

Вони забезпечували евристичний характер навчальної діяльності та розвиток пізнавальної самостійності учнів.

Доречно були використані словесні, наочні і практичні методи. Вони, в основному, відповідають меті уроку та віковим особливостям учнів.

 

6. Оптимально організовано самостійну роботу учнів під керівництвом учителя з урахуванням рівня їхніх навчальних можливостей. Самостійна пошукова діяльність учнів на уроці забезпечувалася в процесі співпраці вчителя та школярів. Колективна робота учнів уміло поєднується з виконанням індивідуальних диференційованих завдань.

 

7. Використання наочності та технічних засобів навчання, їх застосування дозволило не тільки доступно викласти новий матеріал і закріпити його, але і зекономити час на вироблення практичних умінь і навичок в учнів на самому уроці. Використання технічних засобів і засобів наочності допомогло учням глибше проникнути в суть вивченого матеріалу.

Запитання  до учнів активізували їх до самостійних суджень і практичних дій, направляли на доказову відповідь. Це сприяло більш повній реалізації на уроці принципу виховуючого та розвиваючого навчання.

Було запропоновано не лише відтворити пройдений матеріал, але і виділити із нього найбільш істотне, підтвердити практичні навики теоретичними положеннями. Оптимальним у процесі перевірки є співвідношення теоретичних та практичних завдань.

Слід відмітити вміння учнів триматися під час відповіді як з місця, так і біля дошки, звернутися до вчителя, доповнити чи поправити відповідь товариша.

 

8. Заслуговує на увагу робота з вироблення культури навчальної праці, У кожного на парті є все необхідне. У результаті, при зміні одного виду роботи на інший не витрачається дорогоцінний час.

 

9. Домашнього завдання не було

 

10. На уроці був спокійний тон, уважне і добре ставлення до учнів у поєднанні з вимогливістю, манера звертатися до класу, витримка – усе це передається дітям і слугує еталоном людських стосунків. Вихованню учнів сприяли засоби навчання, а саме естетика їхньої форми і змісту. Виявленню творчого потенціалу школярів сприяли вдало застосовані методи і форми роботи. Урок відзначається свідомою робочою дисципліною.

Завдання морального виховання також реалізовувались у вигляді прийомів, спрямованих на формування в учнів відповідальності, дисциплінованості, поваги один до одного: ставлення до учнів з боку вчителя ґрунтується на основі доброзичливості, ввічливості, дотримання педагогічного такту. Проводилась фізкультурна пауза, один вид діяльності змінювався на інший... Щодо реалізації завдань трудового виховання, то вони певною мірою були здійснені: на всіх етапах уроку, окрім вивчення нового матеріалу, проводилась цілеспрямована робота з організації розумової праці учнів; їх навчали берегти й раціонально витрачати кожну хвилину уроку, звертати увагу на культуру праці, навчали також володінню методами самостійної навчальної роботи.

Завдання естетичного виховання були реалізовані на уроці. Всі діти одягнені охайно, хороші зачіски у хлопчиків і дівчаток.

 

11.  Мети уроку досягнуто.
12.  Заняття має логічне завершення: проводиться перевірка завдань, які дано учням перед його початком. Зміст уроку сприяв розвитку в учнів інтересу до навчання. Активна робота учнів у ході уроку дозволяє зробити висновок про те, що матеріал з теми засвоєно. Враження від уроку позитивні.