Урок «Якщо ми подивимося в небо вночі…»

«Якщо ми подивимося в небо вночі…»

Обладнання: карта зоряного неба, мультимедійний пристрій для демонстрації презентації, відеороликів.

Хід уроку

1.                Організація класу до уроку. Повторення вивченого матеріалу. Фронтальне опитування. Індивідуальне тестування.
2.            Актуалізація опорних знань учнів, мотивація навчального матеріалу, повідомлення теми та мети уроку.

Коли Сонце сідає за горизонт, на безхмарному небі то тут, то там з’являються зорі. Спочатку одна, потім друга, третя, четверта..., десята…, двадцята... Придивившись, ви, мабуть, помічали, що вони утворюють скупчення, в яких ми розрізняємо знайомі нам букви, трикутники, квадрати. Як називаються такі групи зірок? Хто їх придумав? Як орієнтуватися в зоряному небі?  Про це та інші цікаві факти ви дізнаєтесь у ході нашої заочної мандрівки нічним небом. Отож,тема нашого уроку «Якщо ми подивимося в небо вночі…»(слайд 1)

(демонстрація відеоролика «Українська ніч»)

3.        Вивчення нового матеріалу.

          Загадкова краса нічного неба тисячоліттями розбурхує серця і розуми не тільки астрономів, а й простих людей. Сяйво далеких зірок приковує до себе увагу людей і сьогодні(слайд 2). Неозброєним оком у нічному небі можна роздивитися біля 30000 зірок

 Якщо подивитися на нічний небосхил, то можна розрізнити групи, які утворюють яскраві зірки. Протягом багатьох століть люди, дивлячись на небо, давали їм назви.  У перекладі з латинської мови  «сузір’я» означає «група зірок». Зорі в сузір'ї рідко мають якийсь зв'язок одна з одною. Насправді вони розташовані в нашій галактиці далеко одна від одної і лише випадково опиняються поруч, якщо їх розглядати саме з Землі.

Щоб зірки було краще видно, потрібна ясна безхмарна і досить темна ніч.  Спостерігати за зірками краще за містом, там де немає відсвітів міського освітлення. Тоді в чорному оксамитовому небі відразу стануть видні мільйони зірок.

Звідкіля у нас на небі
Риби, близнюки, ведмеді?
Лебідь розправляє пір’я.
Це все зоряні _ _ _ _ _ _ .(Сузір’я)

Уважно подивимося на зоряне небо! Що впадає в очі? Сім яскравих зір, які легко малюють в нашій уяві фігуру велетенського ковша з довгою ручкою (слайд 3) Це і є знаменитий ківш Великої Ведмедиці. У сиву давнину різні народи пов’язували з цим семизір’ям різноманітні уявні фігури (найчастіше ті, що стосувалися місцевої природи чи побуту). На слайді 4 показано уявлення стародавніх греків (Велика Ведмедиця), арабів (кінь) і наших пращурів (віз).

Менш помітним є сузір’я Малої Ведмедиці, яке знаходиться в дзеркально перевернутому відображенні щодо Великої Ведмедиці. Мала Ведмедиця теж виглядає як ківш трохи меншого розміру. 

Ви можете знайти Велику та Малу Ведмедицю  будь-якої пори року, але найкращий час, щоб її знайти, як правило весняний вечір або зимовий ранок.

Протягом року положення сузір'їв змінюється. Якщо говорити про Велику і Малу Ведмедицю, то їх обертання можна визначити за незмінним місцем Полярної зірки. Всі інші зірки здійснюють свій одвічний кругообіг навколо неї (демонстрація медіа galinaokhotnik.ucoz.ru)

Які ще сузір’я доступні звичайному оку навесні? Знайдіть відповідь на запитання у віршованих рядках.

Чи не чували часом
у небі тихих слів? —
сузір’я Волопаса
пасе собі волів.
Погоничу не спиться
й на мить не спочива,
щоб в них була водиця,
як водиться, й трава.
Чи ночували зорі
у вибалках лісів?
Чи в їх зеленім хорі
не чути голосів?
Ночей сумних окраса
над зеленню полів:
сузір’я Волопаса
пасе собі волів…

         Сучасні назви сузір’їв прийшли до нас від стародавніх римлян, а до них – зі стародавньої Греції. Частину відомостей про зірки стародавні греки запозичили в жителів Вавилону. Українські назви здебільшого є перекладами грецьких або латинських назв. Поряд із ними для окремих сузір'їв в Україні вживаються народні назви. Сузір’я Волопа́с (лат. Boötes від грец. Βοώτης, «орач (на волах)») — сузір'я північної півкулі неба. Спостерігається на всій території України (найкращі умови спостереження з лютого по серпень)(слайд 5). Головна зірка сузір'я Волопаса - Арктур - була першою зіркою, яку вдалося побачити вдень за допомогою телескопа. Зробив це в 1635 р. сучасник Галілея французький астроном Морен. Схема сузір'я Волопас включає 149 зірок, видимих неозброєним оком. Це стародавнє сузір'я. Альтернативна назва у Стародавній Греції — Арктофілакс («Сторож Ведмедиці», мається на увазі сузір'я Велика Ведмедиця).

Нижче і правіше Арктура - блакитнувата зірка Спіка, яка очолює сузір'я Діви. Ді́ва (лат. Virgo) — зодіакальне сузір'я, яке ввечері найкраще спостерігати протягом квітня (слайд 6). У сузір'ї Діви в сучасну епоху розташована точка осіннього рівнодення. Це одне з найбільших сузір'їв на небі.

Які це зодіакальні сузір’я ви знаєте?

Лев, Волопас і Діва -найголовніші і найбільш виразні з весняних сузір'їв. (слайд 7).

Матеріал про сузір’я Лева ви опрацюєте самостійно.

Пропоную гру „Живе сузір’я”(Звучить музика. Діти отримують різні за розміром зірочки і утворюють фігури, яким придумують назви).

Сучасні астрономи називають сузір’ями не групи зірок, а ділянки неба: тому тепер проблема визначення сузір’я зводиться до визначення його меж.

 Приблизно в 150 році нашої ери астроном Клавдій Птолемей відзначив в каталозі зоряного неба «Альмагест»  48 сузір’їв, відомих йому. Цей список, не містив усіх, в ньому було багато пропусків.(слайд 8).

          У 1919 році вищий законодавчий орган – Міжнародна  астрономічна спілка – упорядкувала та затвердила сучасний список сузір’їв.  Зараз вже можна не боятися питання про те, скільки сузір'їв на небі. Щоб отримати відповідь, необхідно правильно розв’язати задачу(слайд 9).

       Виявляється, 31 сузір’я знаходиться в Північній півкулі, а в Південній розташовані - 48. Ще 9 сузір'їв захопили обидві небесні півкулі і розташувалися по обидві сторони від небесного екватора. Це: Риби, Оріон, Кіт, Єдиноріг, Діва, Секстант, Змія, Орел, Змієносець. Скільки всього сузір'їв на небі?

 Відповідь. 88 сузір’їв.

І тепер ми маємо цілковитий порядок на карті зоряного неба.

4.         Закріплення та осмислення знань.

1.Фронтальне опитування.

2. Робота з  картою зоряного неба.

3. Робота в зошитах.

4. Гра «Вірю — не  вірю».

V. Підсумок уроку.  Рефлексія.                                                 

Що сьогодні на уроці було найважливішим?   Що на уроці було цікавим?  

Про що нове ви дізналися на уроці? Що вам сподобалося найбільше?

VI. Домашнє завдання

1.               Підготувати цікавий матеріал про сузір’я Лева.
2.               Разом із батьками в ясну погоду пізнього вечора вийдіть на вулицю та спробуйте відшукати на зоряному небі вказані вище сузір'я та Полярну зорю, вказані вище сузір'я.
3.               Міні-проект «Ілюстрована книжечка для читання «Легенди та міфи про сузір’я» власноруч»(за бажанням).

Додаткові матеріали

Мета уроку: дати уявлення про сузір’я; формувати практичні навички орієнтування в  зоряних картах; розвивати кмітливість, спостережливість, мислення; виховувати  інтерес  до вивчення природничих наук.                             

Завдання для позакласної роботи.

Міні-проекти:

1. Визначення сторін горизонту за допомогою Полярної зорі.
2. Ілюстрована книжечка для читання «Легенди про сузір’я» власноруч.
3. Практикум «Як знайти сузір’я……?»
4. Виготовлення карток для проведення гри «Вгадай сузір’я»(картки лото із зображенням різних сузір'їв: картинки із зображенням казкових тварин або людей, що символізують сузір'я; схематичні зображення сузір’їв).
5. Дидактичні ігри на тему «Сузір’я».
6. Замітка «В гостях у сузір’я…»

Тема. «Якщо ми подивимося в небо вночі…»

Сценарій відеоролика

«Картини небесного світу наших пращурів»

    З найдавніших часів люди горіли бажанням знайти силу, рівну божественній силі небожителів. Поневолі вони звертали свої погляди вгору і зіштовхувалися з яскравим світлом численних зірок і сузір'їв, яким привласнювали самі різноманітні імена і з який зв'язували всілякі історії, тим самим підкреслюючи свою єдність з космосом і його силою. Ці численні легенди прикрасили історію людства і, хто знає, можливо, вони приховують у собі пристойну частку істини з її минулого.

   Зоряне небо! Споконвіку воно супроводжувало земне життя наших пращурів. Ясним сонячним днем і погожої зоряної ночі, ранніми осінніми вечорами та весняними ранками небесні світила були разом з людиною, з її радощами і печалями, буднями і святами. Сьогодні вже важко встановити точно час, коли зоряне небо стало для наших предків і годинником, і компасом, і їхньою пам’яттю, бо закарбувало вірування і знання давно зниклих з лиця Землі окремих людей і цілих народів. Небо перетворилося у своєрідне дзеркало - стало відображенням життя народу: котився небосхилом небесний віз, палахкотіли небесні стожари, бродила небесна квочка з курчатами, йшла до криниці Дівка з відрами...

    Які небесні світила повсякчас спостерігалися у першу чергу нашими пращурами? Звісно - Сонце, Місяць і зорі. Саме ці світила й отримували власні назви.

Виокремили на зоряному небі праукраїнці й окремі сузір’я. До наших днів дійшли лише деякі з цих назв. Найвідоміше з них, звичайно ж - Великий Віз - четверо коліс та троє коней (семизір’я Великої Ведмедиці) - з’явився на зоряному небі наших пращурів у сиву давнину. Поява небесного Воза не була випадковою. Адже віз - важлива деталь побуту людини, а для хлібороба він - неодмінне знаряддя праці. За допомогою небесного Воза наші предки визначали час як у практичному плані (положення Великої Ведмедиці щодо горизонту), так і в філософському: "Між крайнім переднім конем (зоря η) і другим конем (зоря ξ) є маленька зірочка - вудила: коли вони переїдаються, тоді й кінець світу".

Сузір’я Малої Ведмедиці здавна в Україні носить назву Пасіки. Інколи його називають Малим Возом - дається взнаки схожість цього семизір’я з ковшем Великої Ведмедиці.

Сузір’я Оріона у праукраїнців отримало назву Плуг, Граблі, Полиця, Чепіги, а три зорі поясу Оріона - Косарі. Одна з легенд говорить про те, що за часів царя Таргитая на землю Скіфії з неба впали золоті речі: плуг, ярмо, сокира і чаша. В Україні здавна існував культ золотого плуга і це, звісно, неспроста - хлібороб без плуга обійтися аж ніяк не міг! От і помістили наші пращури Плуг на зоряне небо, вибравши для цієї мети один з найвиразніших зоряних візерунків (офіційна назва сузір’я має грецьке походження). Косарі отримали свою назву у зв’язку з тим, що ці зорі сходять ранком у пору сінокосу.

Сучасне сузір’я Орла в Україні мало назву - Дівка з відрами. Легко здогадатися чому - за зовнішньою схожістю. А от не дуже виразне сузір’я Дельфіна, що знаходиться поруч з небесною Дівкою, слугувало праукраїнцям небесною Криницею. Саме до неї і йде по воду дівчина. 

Було б дуже дивним, якби на зоряному небі наших пращурів не знайшлося місця Пастуху. Одне з найвідоміших сузір’їв нашого неба (найкращий час спостережень - весна) - сузір’я Волопаса у наших пращурів - Пастух або ж Пастух з гирлигою. Небесний Пастух, мабуть, слідкує за небесним Биком-Тельцем. Офіційна назва сузір’я - Телець - має грецьке походження. В Україні воно отримало споріднену назву - Бик-Телець (Волос). Чому Телець займає одне з чільних місць серед зодіакальних сузір'їв? У стародавні часи розвитку скотарства надавалося дуже велике значення. Бик (Телець) дуже шанувався людьми і навіть вважався священною твариною. Тому саме з ним пов'язали те сузір'я, в якому Сонце остаточно перемагає зиму і оголошує прихід весни і пробудження природи.

Ще одна яскрава група зір, що спостерігається в наших краях у будь-яку пору року, бо не заходить за обрій - сузір’я Кассіопеї - отримало назву Борона. У цій назві наші пращури увіковічили ще одне знаряддя праці хлібороба. П’ять яскравих зір дійсно нагадують примітивну борону. Сучасним жителям міст, які у своїй більшості не мають уявлення про це знаряддя праці, п’ятизір’я Кассіопеї швидше нагадує літеру W з латинської абетки.

Ще одна назва сузір’я, що дійшла до наших часів з далекого минулого, це праукраїнська назва сузір’я Лебедя. Найяскравіша його частина нагадує звичайнісінького хреста. Отож, мабуть, наші пращури й присвоїли цій групі зір назву Хрест. На зоряному небі сузір’я Хреста знаходиться посеред Шляху в Київ. Цей шлях - примітна деталь зоряного неба Землі. Більше того, вона відома практично всім, але під назвою Молочний Шлях. Таку назву широка срібляста смуга, що перетинає зоряне склепіння від обрію до обрію, отримала від стародавніх греків. Український її відповідник, повторимо - Шлях у Київ, або (відоміший ніж перший) - Чумацький Шлях. Остання назва також легко "розшифровується". Доба чумакування залишила помітний слід в історії України, а про те наскільки цей промисел був важливим для життя людини, власне, і говорить поява небесного Чумацького Шляху.

 Наші пращури були уважними спостерігачами зоряного неба. Підтвердженням цього є й те, що вони виокремили у сузір’ї Бика-Тельця окрему яскраву групу зір, назвавши  її  Квочкою (скупчення зір Плеяди). Про ці зорі говорили так: "Квочка - одна велика, а коло неї штук сім-вісім меншеньких. Вона йде вперед, а за нею ті зорі купкою". Плеяди ще інакше називали: Волосини; Волосожар; Курка; Баби.

"Коли Плеяди з’являються на небі, то відмикають небо весняним дощам". У свій час Плеяди (Квочка, Баби) поділяли рік на дві частини: коли вони вперше сходять уранці - початок теплого періоду (літа), а коли вранці заходять - початок холодного періоду року (зими). Походження назви "Бабине літо", можливо, пов’язано саме з цим зоряним скупченням. Найвідоміша українська назва скупчення Плеяди - Стожари - збереглась до сьогодні і часто вживається у поетичних творах, піснях тощо.

Насамкінець варто зазначити - Всесвіт для наших пращурів був однією-єдиною величезною домівкою. Людина сивої давнини відчувала єдність світу і намагалась облаштовувати своє особисте життя, життя своєї родини, свого народу - виходячи з цієї всесвітньої єдності. Небесні світила - далекі й недосяжні - їй були такими ж близькими, як і все те, що оточувало її на Землі.   Очевидно, що до наших днів дійшли лише уламки, колись єдиної картини небесного світу наших пращурів. Проте навіть ці, збережені народною пам’яттю, фрагменти говорять про допитливість і високий духовний рівень наших предків.

     Хоч назви сузір'їв стали з'являтися давно, але і в даний час не всі групи зірок до кінця вивчені і знайдені. Залишається тільки побажати успіхів астрономам у пошуку нових небесних тіл і, відповідно, варто чекати появи нових знань, які вже багато сотень років не залишають людей байдужими.

Інтернет-джерела

http://ostriv.in.ua/index.php?option=com_content&t...
     Народна астрономія українців - Острів знань

      shkola.ostriv.in.ua/.../code-4AADFC25A8C7

      Сузіря і зорі їх народні назвиі - Український Центр

      www.ukrcenter.com/.../сузіря--і-зорі-їх-народ...

      Сузір'я Волопас: легенда, фото - FaqUkr.ru

        faqukr.ru › Освіта

Українське небо: Студії над історією астрономії в Україні

https://books.google.com.ua/books?isbn...

Конец формы