Тема. Японія. Китай

Мета: охарактеризувати соціально-економічний та політичний стан Японії та

         Китаю в другій половині ХІХст.;

          визначити причини і напрямки зовнішньополітичної експансії Японії та

         захоплення європейцями Китаю й національно-визвольної боротьби   

        китайців;

           сприяти формуванню громадянської, підприємницької, здоров’я-

        збережувальної компетентностей;

          виховувати учнів у дусі взаємоповаги між народами.

Очікувані результати

        після цього уроку учні мають:

вміти: показати на карті території Китаю, події, пов’язані з  війнами, повстаннями, революціями; характеризувати проникнення європейських держав до Китаю; висловлювати власну думку щодо вивчених питань.

розуміти: нові поняття й  терміни; причини, перебіг та наслідки війн та революції,  повстань; наслідки європейського проникнення в Китай.

Обладнання: підручник, збірка документальних матеріалів, карта,

       презентація «Японія наприкінці ХІХ-на початку ХХ ст.», атлас, демонстраційний матеріал.

Хід заняття.

І Етап. Організаційний момент

Привітання. Налаштування на роботу.

ІІ Етап. Перевірка домашнього завдання. Оголошення системи оцінювання

Письмова робота (по 0,5б., всього 6 б., взаємоперевірка)

1.               Співставити країни і поняття (записати номери понять до Російської імперії чи до Австро-Угорщини):

1) дуалістична монархія;                     2) абсолютна монархія;

3) Євразія;                                             4) губернія;

5) Франц Йосиф ІІ;                               6) Габсбурги;

7) Антанта;                                            8) Троїстий союз.

Росія: 2,3,4,7;

Австро-Угорщина: 1,5,6,8.

 2. Записати зайве в логічному ланцюжку поняття чи дату: 

 1) Сербія, Румунія, Фінляндія, Чорногорія; (нр. В переліку указані країни Балканського п-ва);

 2) 1864, 1867, 1905, 1911; (нр. В переліку указані дати, які стосуюються історії Російської імперії).

Додотково оцінюється пояснення вибору, зробленого учнем (0,5 -1б.)

3.Усне опитування:

- Які зміни відбувалися в провідних країнах Європи та Америки у ХІХ-ХХ ст.?

- Як модернізувалась Російська імперія?

- Поясніть поняття реставрація.

- Погляньте на речі, розміщені на підносі й скажіть,, що їх може поєднувати? (компас, папір, петарда, повітряний змій, шовковий шалик, виделка, чай)

    Отже, сьогодні ми з вами перенесемося на Схід і розглянемо події, які відбувались протягом «довгого століття» в Японії та Китаї. Сконцентруватись на темі нам допоможе заповнення таблиці «ЗХД» (самостійна робота, взаємодоповнення; вчитель може нагадати, про розташування Японії в Тихоокеанському сейсмічному поясі).

   В той час, коли країни західної цивілізації пережили значні трансформації, пов'язані зі становленням і розвитком нових суспільно-політичних і економічних відносин і ХІХ ст. стало для них переходом до сучасності, країни Сходу на початку століття значно відставали від них.

    Та чи однакові були у них траєкторії подальшого розвитку? Спробуйте зробити історичний прогноз, розглянувши історичну карикатуру (мал. 4 с. 146 ).

    Хоча тривалий час Японія і Китай дотримувались принципу закритих дверей, але після відкриття країн кожна з них обрала свій шлях.

Проблемне питання.  Чому так сталося, що Японія стала сильною країною, а Китай заслаб? Відповіді на ці питання будемо шукати на уроці.

ІІІ Етап. Вивчення нового матеріалу

1.               «Відкриття» Японії (розповідь вчителя). Завдання - скласти конспект, давши відповіді на питання:

•                   Що трапилось?
•                   Коли?
•                   Які країни брали участь?
•                   Яке це мало значення для Японії ?

Наприклад :

  Відкриття Японії відбулося в 1853-1854 рр. за участі США, до яких незабаром приєдналися Японія, Росія, Франція,Голландія

   Відкриття призвело до зміни влади в державі. Чому цей період називається «реставрація Мейдзі?» (самостійна робота з підручником, с. 137).

Імператор Муцухіто рішуче вдався до модернізації країни, використовуючи досвід європейських країн. З 1871 року почались реформи (фронтальна робота з підручником, доповнення вчителя).

   Як під час революції Мейдзі змінилось життя самураїв ви дізнаєтесь, опрацювавши матеріал підручника (с. 139-140; робота в парах). Завдання: прочитати текст та скласти невелику (4-6речень) розповідь від імені самурая про його життя, враховуючи нові реалії японського суспільсва. (Заслуховуються бажаючі; 1-2 б.).

     Зверніть увагу на те, що самураям довелось пристосовуватись до нових умов життя і в цьому їм допомогли гарна освіта, знання законів та підприємливість, що й уможливило зміну роду діяльності. Тому знайте, що вміння вчитись впродовж життя вважається нині однією з ключових компетентностей, а отже намагайтесь старанно вчитися).

• Яким же чином змінили Японію проведені реформи?

Реформи призвели до модернізації країни за європейським зразком, ліквідації пережитків феодального суспільства. Це дало змогу подолати відставання країни.

  Вирішивши внутрішні проблеми, Японія стала проводити активну зовнішню політику, щоб долучитися до колоніальних держав.

• Куди, на вашу думку, передусім, будуть спрямовані її зусилля? (аналіз карти, с. 140).
• Японія звернула увагу на о. Сахалін, який російський цар вважав своїм володінням. 1875 р. укладено «Трактат між Японією та Росією», відповідно до якого Росія віддавала Японії Курильські острови, Японія Росії – о . Сахалін. Так Японія підписала першу міжнародну угоду на основі рівноправності сторін, отримавши дипломатичне визнання. Далі – на Корею, країну «ранкової свіжості», яка знаходилась під впливом Китаю. 1894 р. Японія оголосила війну Китаю. 1895 р.  – укладення Симоносекського мирного договору, за яким Китай визнав незалежність Кореї. 1904-1905 рр.  – Російсько- японська війна. Японія направила на Росію ескадру в Порт-Артур, армія капітулювала (розгляд картосхеми, с. ) Невдовзі  - розгром російської армії під Мукденом. У Цусімській битві японці розгромили балтійську ескадру. Таким чином, війна завершилася перемогою Японії , укладенням Портсмутського миру, за яким Японія отримала Курильські острови, південну частину сахаліну, фортецю в порт-Артурі в оренду. Росія визнала права Японії в кореї, яка восени 1905 р. визнала протекторат Японії і на 35 років фактично стала японською колонією. Так Японія перейшла до колоніальних загарбань (робота з картою, атласом, контурною картою).

2. Китай

2.1 Китай під владою маньчжурів.

    Під час правління династії Цин Китай досяг найбільших територіальних меж (с. 140 підручника, або атлас; Китай + Тибет, Монголію, Джунгарію, Кашгарію) (позначення на контурній карті). Влада імператора була необмеженою, вищим станом вважались маньчжури. Наприкінці ХІХ на початку ХХ століть наступає період кризи: демографічний вибух спричинив нестачу орної землі, що стало причиною голоду, який зумовив появу жебраків та розгул грабіжництва. Китай – закрита країна, контакти з іноземцями обмежені. Західні держави думали, що б завести в Китай, щоб це тут користувалося попитом. І…згодом знайшли відповідь на це питання. Таким товаром став опіум. Торгівля ним призвела до відтоку з країни срібних монет, що негативно позначилося на економіці. Тому імператор заборонив англійцям завозити опіум, але його контрабанда продовжувалась. Все це стало причиною опіумних воєн.

2.2 «Опіумні війни»

   Далі – самостійна робота учнів з підручником. Метод «Акваріум» (1 частина учнів класу опрацьовує питання «Перша опіумна війна», 2 - «Друга опіумна війна») за планом:

Наприклад:

Час-.

Учасники-

Привід/причина-

Результат-

Наслідки-

Наприклад:

Перша опіумна війна

Час-1839-1842рр

Учасники- В.Британія, Китай

Привід/причина-конфіскація та знищення китайською владою опіуму й відмова сплатити компенсацію за збитки наркоторрговцям.

Результат- перемога англійців. Укладення Нанкінського договору.

Наслідки- отримання іноземцями всіх торговельних привілеїв в Китаї.

Друга опіумна війна

Час-1856-1860рр.

Учасники- В.Британія, Франція, Китай

Привід/причина- на початку жовтня 1856 р. деякі китайські чиновники сіли на судно, зареєстроване британським транспортом Ерроу, поки він був причалений у Кантоні, заарештували декількох членів екіпажу Китаю (яких згодом було звільнено) та нібито опустили британський прапор. Пізніше цього місяця британський військовий корабель підплив до лиману річки Перл і почав бомбардувати Кантон, і між британськими та китайськими військами відбулися сутички.

Результат- укладення Пекінських договорів.

Наслідки- перетворення окремих територій Китаю на колоніальні володіння

           європейців, перебіг третьої опіумної війни.

  Далі – виступи учнів за бажанням, взаємодоповнення, узагальнення вчителя (0,5-1б.). Вчитель підкреслює важливість дотримання здорового способу життя. 

Отже, Китай – бідна, відстала, погано керована та слабка країна.

2.3 Повстання тайпінів.

Розповідь учителя, складання учнями конспекту:

Час-1850-1864роки.

Причини: втручання іноземців, погіршення життя через повінь.

Лідер: Хун Сюцюань

Результат- поразка.

Робота групи учнів з документальними матеріалами. Завдання: Опрацювати текст документу, дати відповідь на питання:

1. Коли відбулось повстання?
2. Які ідеї пропагували тайпіни?
3. Чому першочерговою метою було скинення династії маньчжурів?

2.4 Концерватори  і реформатори 

 Постала потреба проведення реформ для «самопосилення Китаю» :

• Відкрито навчальні заклади європейського типу;
• Здійснено переклад на китайську мову книг іноземних авторів;
• з'явились газети, телеграфні лінії, пароплавні компанії, залізниці;
• проведено перетворення в армії.

    Однак в цілому становище в Китаї було складним: імпорт зріс в 3 рази , завозили переважно опіум.

1885 рік – втрата В'єтнаму, 1894- 1895 рр. – Кореї.

2.5 Повстання боксерів (робота в парах). Завдання: прочитати і заповнити таблцю:

Час-

Мета –

Соціальна база-

Територія-

Результат-

Наслідки -

Час-1899-1900 рр.

Мета – знищення всіх європейців, зберегти в Китаї традиційні порядки

Соціальна база-найбідніші, малограмотні верстви населення

Територія-центральні та західні райони країни

Результат-поразка повстанців;

Наслідки – підписання Китаєм нових нерівноправних договорів, сплата контрибуції, введення іноземних військ у посольський квартал Пекіна, пердбачалась смертна кара за вбивство японця, європейця.

2.6 Сіньхайська ревлюція

 Коментоване читання, складання таблиці «Синхайська революція 1911-1912»;  наприклад:

Лідер	Юань Шикай - генерал Сунь Ятсен - політик
Мета	- націоналізм, себто повалення Маньчжурської династії та відновлення суто китайського правління; - народовладдя, тобто ліквідація монархії та встановлення республіки; - народний добробут - проведення поступової націоналізації земельної власності та встановлення прогресивного податку на землю.
Місце	Ухань (загальна назва трьох міст - Учан, Ханькоу, Ханьян).
Хід	2 грудня революційні війська увійшли до Нанкіна. Маньчжурська імперія почала розпадатися. 24 грудня  Сунь Ятсен  з еміграції  прибув до Шанхая 1 січня 1912 р.Китай проголошений республікою, Сунь Ятсен прийняв присягу президента. 12 лютого 1912 р. Юань Шикай примусив матір шестирічного імператора Пу І від його імені підписати акт про зречення від престолу. За таких умов Сунь Ятсен із його програмою "народного добробуту" став непотрібним правлячій верхівці. Він це зрозумів і через день після зречення імператора відмовився від президентства на користь Юань Шикая. Нанкінські національні збори обрали Юань Шикая президентом
Результат	У березні 1912 р. в Нанкіні було прийнято Конституцію Китайської Республіки та вирішено перенести столицю до Пекіна. Юань Шикай придушив розрізнені революційні виступи в країні (червень - вересень 1913 р.-"другу революцію". Було встановлено диктатуру: видані укази про розпуск парламенту, всіх провінційних зборів і органів місцевого самоврядування. Нанкінська конституція була замінена новою, за якою вся виконавча, законодавча і судова влада зосереджувалася в руках президента республіки.

 

ІV Етап.  Закріплення

1) історичний ланцюжок (вправа «По одному реченню», завершення заповнення таблиці «ЗХД») або відповідь на завдання «Чи могла в Китаї реалізуватися політика самопосилення? (метод «Прес»)

2) відповідь на проблемне питання уроку.

 V Етап. Оцінювання діяльності учнів

 

 

Додаткова інформація

Опіумні війни

Опійні війни , два збройні конфлікти в Китаї в середині 19 століття між силами західних країн та династії Цін, що керували Китаєм з 1644 по 1911/12. Перша Опіумна війна (1839–42) велася між Китаєм та Британією, а друга Опієва війна (1856–60), також відома як Війна зі стрілками або англо-французька війна в Китаї, вели Великобританію та Францію проти Китаю. . У кожному випадку іноземні держави перемогли та здобули комерційні привілеї та юридичні та територіальні поступки в Китаї. Конфлікти поклали початок ері нерівних договорів та інших набігів на суверенітет Цін, які допомогли послабити і в кінцевому рахунку скинути династію на користь республіканського Китаю на початку 20 століття.

 

Якими були опіумні війни?

"Опіумні війни" були двома конфліктами, що велись у Китаї в середині 19 століття між силами західних країн та династією Цін, яка керувала Китаєм з 1644 по 1911/12. Перша опіумна війна (1839–42) велася між Китаєм та Великобританією, а друга Опієва війна (1856–60), також відома як Війна зі стрілками або англо-французька війна в Китаї, вели Велику Британію та Францію проти Китаю.

Що спричинило опійні війни?

Перша опіумна війна стала наслідком спроби Китаю придушити нелегальну торгівлю опіумом, що призвело до поширення наркоманії в Китаї і спричинило там серйозні соціальні та економічні зриви. Британські торговці були основним джерелом наркотиків у Китаї. Друга опійна війна стала наслідком прагнення Великобританії та Франції завоювати додаткові комерційні привілеї в Китаї, включаючи легалізацію торгівлі опіумом, а також отримати більше законних та територіальних поступок у Китаї.

Хто був основними учасниками бойових дій в Опіумних війнах?

Перша опіумна війна велася між Китаєм та Великобританією. Друга Опійова війна, також відома як Війна зі стрілками або англо-французька війна в Китаї, вели Велику Британію та Францію проти Китаю. США і Росія, хоча і не є учасниками бойових дій, також отримали поступки від Китаю в результаті цього конфлікту.

Хто виграв Опіумні війни?

Не Китай. Велика Британія виграла першу Опіумну війну. Торгівля опіумом продовжувалась, і Китай повинен був відшкодувати Великобританії свої втрати, надати Остров Гонконг британцям та збільшити кількість договірних портів, де англійці могли торгувати та проживати. Великобританія та Франція виграли другу Опійну війну. Концесії Китаю включали легалізацію торгівлі опіумом та забезпечення відкриття більшої кількості портів у Китаї, закордонні подорожі в китайському інтер'єрі, проживання західних посланців у Пекіні та свободу пересування для християнських місіонерів. Китай також надав Великобританії південну частину півострова Коулун, прилеглу до Гонконгу.

Якими були довгострокові наслідки Опіумних воєн?

Опіумні війни поклали початок ері нерівних договорів між Китаєм та іноземними імперіалістичними державами (насамперед Великобританією, Францією, Німеччиною, США, Росією та Японією), в якій Китай був змушений поступитися багатьма своїми територіальними правами та суверенітетами . Ця та інші обмеження суверенітету правлячої китайської династії Цін допомогли послабити і в кінцевому рахунку скинути династію, починаючи з революції 10 жовтня 1911 р. Республіканський уряд замінив династію Цін у 1912 році.

Перша опіумна війна

Опійні війни виникли внаслідок спроб Китаю придушити торгівлю опіумом. Іноземні торговці (насамперед британські) незаконно експортували опій переважно з Індії до Китаю з 18 століття, але торгівля різко зросла приблизно з 1820 р. Внаслідок цього поширена наркоманія в Китаї спричинила серйозні соціальні та економічні зриви там. Навесні 1839 р. Уряд Китаю конфіскував і знищив понад 20 000 комодів опію - близько 1400 тонн наркотику, які були складені у кантоні (Гуанчжоу) британськими купцями. Антагонізм між двома сторонами посилився в липні, коли деякі п'яні британські моряки вбили китайського селянина. Британський уряд, який не бажав судити своїх підданих у китайській правовій системі, відмовився повернути обвинувачених до китайських судів.

Пізніше того ж року військові кораблі Великобританії знищили китайську блокаду лиману річки Перл (Чжу Цзян) у Гонконгу. Британський уряд вирішив на початку 1840 року направити експедиційну групу до Китаю, яка прибула до Гонконгу в червні. Британський флот просунувся до лиману річки Перл до Кантону, і після місяців переговорів там напав на місто та зайняв місто в травні 1841 року. Наступні британські кампанії протягом наступного року також були успішними проти нижчих сил Цін, незважаючи на рішучу контратаку з боку Китайські війська навесні 1842 р. Британці проти цього наступу, проте в кінці серпня захопили Нанкін (Нанкін), що поклало край боям.

Мирні переговори пройшли швидко, в результаті чого Нанкінський договір був підписаний 29 серпня. За його положеннями від Китаю вимагалося виплатити Великобританії велике відшкодування, передати Британії острів Гонконг і збільшити кількість портів договорів, де англійці могли б торгувати і проживати від одного (кантона) до п'яти. Серед чотирьох додаткових призначених портів був Шанхай, а новий доступ до іноземців там поклав початок перетворенню міста на один з найбільших комерційних підприємств Китаю. Британський додатковий договір про Богу (Гумен), підписаний 8 жовтня 1843 р., Надав громадянам Великобританії екстериторіальність (право на розгляд у британських судах) та статус найбільшого сприяння (Британія отримала будь-які права в Китаї, які можуть бути надані до інших зарубіжних країн).Інші країни Заходу швидко вимагали і отримували подібні пільги.

Друга опійна війна

У середині 1850-х років, коли уряд Цінга був задіяний у спробах припинити повстання Тайпін (1850–64), англійці, прагнучи розширити свої торгові права в Китаї, знайшли привід відновити бойові дії. На початку жовтня 1856 р. Деякі китайські чиновники сіли на судно, зареєстроване британським транспортом Ерроу, поки він був причалений у Кантоні, заарештували декількох членів екіпажу Китаю (яких згодом було звільнено) та нібито опустили британський прапор. Пізніше цього місяця британський військовий корабель підплив до лиману річки Перл і почав бомбардувати Кантон, і між британськими та китайськими військами відбулися сутички. Торг припинився, коли настала тупикова ситуація. У грудні китайці в Кантоні спалили там закордонні заводи (торгові склади), і напруженість наростала.

Французи вирішили приєднатися до британської військової експедиції, використовуючи в якості виправдання вбивство французького місіонера у внутрішніх приміщеннях Китаю на початку 1856 р. Після затримок зі збиранням сил у Китаї (британські війська, які були в дорозі, вперше були перенаправлені до Індії до допомогти вгамувати Індійський повстання), союзники розпочали військові дії в кінці 1857 р. Вони швидко захопили Кантон, позбавили непоступливого губернатора міста та встановили більш відповідального чиновника. У травні 1858 р. Війська союзників на британських військових кораблях дісталися до Тяньцзіня (Тяньцзіна) і змусили китайців до переговорів. Договори Тяньцзіня, підписані в червні 1858 р., Передбачали проживання в Пекіні для іноземних посланців, відкриття декількох нових портів для західної торгівлі та проживання, право закордонних поїздок у внутрішні частини Китаю та свободу пересування для християнських місіонерів.В ході подальших переговорів у Шанхаї пізніше року імпорт опію був легалізований.

Британці відійшли від Тяньцзіня влітку 1858 р., Але вони повернулися в область у червні 1859 р. На шляху до Пекіна з французькими та британськими дипломатами для ратифікації договорів. Китайці відмовилися пропустити їх через форти Дагу в гирлі річки Хай і запропонували альтернативний маршрут до Пекіна. Сили під керівництвом Британії вирішили проти іншого маршруту і натомість намагалися просунутися вперед повз Дагу. Їх загнали назад із важкими жертвами. Згодом китайці відмовились ратифікувати договори, і союзники відновили військові дії. У серпні 1860 р. Значно більша сила військових кораблів і британських і французьких військ знищила батареї Дагу, здійснила вгору до Тяньцзіня, а в жовтні захопила Пекін і розграбувала, а потім спалила Юаньмінський сад, літній палац імператора.Пізніше цього місяця китайці підписали Пекінську конвенцію, в якій вони погодилися дотримуватися договорів Тяньцзіня, а також передали британцям південну частину півострова Коулун, що примикає до Гонконгу.

https://uk.jodoinstitute.com/28-opium-wars

1. Всесвітня історія. 6-11 кл. Документи. Матеріали / Упоряд. Ш.М.Скирда, А.М. Токарєв. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011. – 288 с.
2. Всесвітня історія: підруч. Для 9 класу загальноосвіт. навч. закладів /С.В.Дячков, С.Д.Литовченко. – Харків: Вид-во «Ранок», 2017. – 192с.