Урок з біології 6 клас
Тема: Мохи
Мета. Освітня. Продовжити формувати знання учнів про вищі спорові рослини; ознайомити з будовою та процесами життєдіяльності мохоподібних; охарактеризувати особливості мохів, як найменших за розмірами рослин лісу.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати рослини між собою та робити відповідні висновки; уміння логічно мислити; розвивати спостережливість, увагу, пам’ять.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища і особливо до рослин лісу – мохів, проводити екологічне виховання.
Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.
Матеріали та обладнання: підручник, презентація, схеми, таблиці.
Основні поняття: бріологія, архегонії, антеридії, спорангії, маршанція, сфагнум, зозулин льон, однодомна рослина, дводомна рослина.
ХІД УРОКУ
І. Організаційні моменти.
Привітання, створення позитивно-психоемоційного настрою.
ІІ. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.
1.Біологічний диктант.
2.Поясни терміни.
На дошці прикріплені терміни, вам потрібно чітко пояснити, що вони означають.
Талом(слань) Ризоїди Діатоміти
ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Сьогодні на уроці, я пропоную вам поринути у захоплюючий світ мохів, які своїм існуванням породили народні легенди та міфи.
Де краплина є води –
Там ти можеш мох знайти:
На болоті, в горах, в лісі,
На колоді і на стрісі.
Де вологи є запас
Скрізь ростуть мохи у нас.
Отже, темою сьогоднішнього уроку є «Мохи». Ми ознайомимось із особливостями їх будови, життєдіяльності та розмноження; навчимось розпізнавати найпоширеніші види мохів.
ІV. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.
Вищі спорові рослини – це група наземних рослин, які розмножуються спорами. До них належать: Мохоподібні, Папоротеподібні, Плауноподібні, Хвощеподібні.
Мохи або Мохоподібні (Briophyta) – це відділ вищих спорових рослин, у життєвому циклі яких переважає статеве покоління (гаметофіт).
Наука, що вивчає мохи називається бріологією. Відділ Мохоподібні об'єднує близько 35 тис. видів, з них в Україні – 800 видів .
Мохи – особливі рослини, що так як і водорості, не мають коренів і не здатні регулювати вміст води в тілі.
Як правило, мохи завжди насичені вологою і дещо нагадують губок. Але існують періоди, коли води не вистачає і більшість видів засихають, а після повторного зволоження – відновлюють свою життєдіяльність.
Основна маса мохоподібних зосереджена у вологих місцях північної півкулі, у районах із помірним і холодним кліматом, особливо в тундрі, на болотах.
За будовою тіла мохи поділяються:
Мохи
Сланеві (таломні) Листостеблові
Тіло сланевих мохів має вигляд пластинки, на нижній поверхні якої можуть бути ризоїди, що не лише відіграють роль прикріплення, але й транспортують воду до тіла моху.
|
Тіло листостеблових мохів має вигляд подушки із щільно розташованих пагонів зі стеблом і листками; при основі є ризоїди. На верхівці пагонів утворюються статеві органи. |
У мохів немає коренів, а їх функцію виконують ризоїди – ниткоподібні коренеподібні нитчасті вирости, які утримують рослину і всмоктують поживні речовини.
Життєвий цикл мохоподібних розберемо на прикладі зозулиного льону
Важливо запам’ятати, що у мохів відбувається зміна поколінь – статевого (гаметофіту) та нестатевого (спорофіту).
У ЦИХ РОСЛИН ГАМЕТОФІТ ПЕРЕВАЖАЄ НАД СПОРОФІТОМ.
У результаті зміни поколінь на гаметофіті утворюються чоловічі та жіночі органи ( чоловічі мають назву антеридії, а жіночі – архегонії), що продукують статеві клітини; а під час нестатевого покоління – утворюються спори.
Розмноження відбувається так: під час дощу, краплі води потрапляють на верхівки пагонів і розбризкуються.
Разом з цими бризками, сперматозоїди потрапляють на жіночі пагони і запліднюють яйцеклітини, утворюючи при цьому зиготи. Із зиготи розвивається нестатеве покоління – спорангія, що має вигляд коробочки з кришечкою (робота із зображенням у підручнику, мал. 169, с.157).
В спорангіях утворюються спори, які після достигання розносяться вітром.
Спори потрапляючи на грунт, або вологу поверхню, проростають у вигляді розгалуженої чоловічої, або жіночої зеленої нитки, яка має назву протонема. На цій нитці розвиваються бруньки, які дають початок пагонам статевого покоління моху. Процес знову повторюється.
Різноманітність мохів
Маршанція мінлива (Marchantia polymorpha) – представник печіночників, тобто мохів, у яких вегетативне тіло представлене таломом та не розділяється на окремі органи.
Маршанція обожнює вологі та часто затінені місця, зростаючи на болотах, берегах річок, у тріщинах скель та навіть швах бетонних плит у містах. Зустріти цього печіночника можна на всіх континентах і навіть в Антарктиді.
Сфагнум (торфовик, сфагновий торф'яний мох, білий мох) —рід (Sphagnidae), який включає 320 видів. Близько 30 видів ростуть на мохових болотах Полісся, місцями в Лісостепу та Карпатах. Багаторічний одно- і дводомний болотний мох. Сфагнові мохи утворюють суцільний, хиткий, товстий, м'який, пухкий килим від світло-зелених до бурих або червонуватих відтінків. Ризоїдів не має. Прямостояче (висотою 10—20 см) м'яке стебло з пучковидно розташованими гілками і одношарові листя, легко всмоктують воду, що обумовлює високу вологоємність сфагнума і сприяє швидкому розвитку верхових боліт в місцях, де з'являються ці мохи. Стебла сфагнуму щорічно в нижній частині відмирають (зростання стебла продовжують верхівкові гілки), утворюючи торф.
Зозулин льон або політрих (Polytrichum) - це один з найбільших родів родини, що налічує близько 100 видів. Поширений переважно у холодних і помірних областях земної кулі. В Україні росте 8 видів. Найрозповсюдженіший вид - зозулин льон звичайний (Polytrichum commune), зустрічається досить часто у вогких лісах.
V. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.
Опрацюйте відповідний текст в підручнику і визначте:
VІ. Узагальнення та систематизація знань.
Дайте відповіді на запитання:
Робота в групах:
Порівняйте зозулин льон і сфагнум
Подібні ознаки |
Відмінні ознаки |
|
|
VІІ. Підведення підсумків уроку.
Виставлення оцінок
VІІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.