Урок з біології на тему: "Перехід до багатоклітинності" (6 клас)

Дата: ____________

 

Тема:

Перехід до багатоклітинності

 

Мета:

Освітня:

сформувати поняття про колоніальні (на прикладі вольвоксу, евдорини) та примітивні (на прикладі ульви) багатоклітинні організми; установити ознаки відмінності між колоніальними і багатоклітинними організмами;

Розвиваюча:

розвивати уміння порівнювати будову і процеси життєдіяльності колоніального та примітивного багатоклітинного організмів на відміну від одноклітинного та справжнього багатоклітинного; уміння спостерігати, аналізувати та робити висновки;

Виховна:

виховувати відповідальне ставлення до навколишнього середовища.

 

Цілі:

учні повинні знати:

• представників колоніальних та примітивних багатоклітинних організмів;
• особливості будови та процесів життєдіяльності евдорини, вольвоксу, ульви.

учні повинні вміти:

• характеризувати особливості будови вольвоксу, евдорини, ульви та визначати значення їх у природі та житті людини;
• наводити приклади колоніальних та примітивних багатоклітинних організмів; розпізнавати їх на малюнках;
• пояснювати різницю між колоніальними і багатоклітинними організмами, пристосувальне значення переходу до багатоклітинності;
• працювати з додатковою літературою, підручником.

учні повинні розуміти:

• що кожен організм необхідний для колообігу речовин на планеті.

Обладнання та матеріали:

проектор, екран, ноутбук

Тип уроку: урок     засвоєння    нових  знань

Міжпредметні зв’язки: валеологія, географія

 

Базові поняття та терміни:

одноклітинні організми, колоніальні організми, вольвокс, евдорина, спеціалізовані клітини, ульва, ризоїди

 

 

План уроку

 

Етапи уроку, їх зміст	Час	Форми і методи навчальної діяльності	Цільове призначення
І. Орієнтація, мотивація діяльності	2 хв.	Привітання класу,   «Створення сприятливого клімату»	Створення позитивної психологічної  атмосфери, яка сприяє цілісному розвитку особистості, налаштування на активну роботу на уроці
ІІ. Цілепокладання	12 хв.	«Розумний куб», «Вірю-не вірю», «Постановка проблемного питання», «Мікрофон»	Актуалізація й корекція опорних знань, мотивація навчальної діяльності, визначення теми, мети, завдань, очікувань уроку
ІІІ. Цілереалізація	25 хв.	Розповідь вчителя з елементами бесіди, повідомлення учнів, самостійна робота учнів з підручником, «Мозковий штурм», «Фізкультхвилинка»	Сприйняття й первинне усвідомлення  навчального матеріалу, осмислення зв’язків і співвідношень в об’єктах вивчення; узагальнення й систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях, наближених до життєвих; повідомлення  та пояснення домашнього завдання
ІV. Рефлексивно -оцінюючий	6 хв.	Заповнення таблиці «ЗХВ», «Самооцінювання»	Усвідомлення учнями власного рівня знань; підведення підсумків уроку;  рефлексія; оцінювання

 

 

 

 

 

Хід уроку

І. Орієнтація, мотивація діяльності

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку

«Створення сприятливого клімату»

Слово вчителя:

 Я прийшла до вас на урок з гарним настроєм (малює на дошці радісний смайлик).  Намалюйте на полях смайлик, який відповідає вашому емоційному стану на даний момент.

ІІ. Цілепокладання

1. Актуалізація й корекція опорних знань

«Розумний куб»

Запитання на гранях куба:

1. Наведіть приклади одноклітинних тварин-паразитів.

2. Які захворювання спричиняють одноклітинні тварини-паразити?

3. Як цисти амеби дизентерійної можуть потрапити до організму людини?

4. Яких заходів профілактики слід уживати, щоб не захворіти на дизентерію?

5. Яких заходів профілактики слід уживати, щоб не захворіти на малярію?

6. Які ознаки захворювання має амебна дизентерія?

«Вірю – не вірю»

 Учням необхідно позначити пропоновані твердження позначками «+» – вірю або «–» – не вірю.

1. Місце паразитування дизентерійної амеби – шлунок людини.

2. Малярійний плазмодій є збудником захворювання людини.

3. В організм людини цисти дизентерійної амеби можуть потрапити із сирою водою, немитими фруктами та овочами.

4. Малярійний плазмодій паразитує в клітинах кишечнику людини.

5. Статевим способом малярійний плазмодій розмножується в організмі самки малярійного комара, куди потрапляє при укусі разом із кров’ю хворої людини.

6. Усі одноклітинні тварини є паразитами.

7. Одним із засобів боротьби з малярійним комаром є висушування боліт, що дають притулок його личинкам.

8. Інфузорія-туфелька є збудником захворювання людини.

9. Малярія призводить до сильного недокрів’я і виснаження організму людини.

10. Муха цеце є переносником малярійного плазмодія.

11. Дизентерійна амеба призводить до утворення виразок на стінках кишечнику та кривавого проносу.

12. Сонна хвороба поширена на африканському континенті.

Відповіді:

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
–	+	+	–	+	–	+	–	+	–	+	+

2. Мотивація навчальної діяльності

«Постановка проблемного питання»

 ?

У чому полягає головна відмінність багатоклітинних організмів від одноклітинних? (у кількості клітин)

Слово вчителя:

Відповідь, що багатоклітинні організми відрізняються від одноклітинних за кількістю клітин, є неточною. Оскільки і в деяких одноклітинних із безлічі клітин утворюються колонії, проте всі клітини в їхньому складі однакові. Кожна з них забезпечена всіма пристосуваннями для самостійного існування.

?

Чи може клітина багатоклітинного організму існувати самостійно?

(Організми навіть нескладних багатоклітинних рослин чи тварин містять спеціалізовані клітини, що пристосовані до виконання певних функцій і різняться своєю будовою. Кожна із цих клітин не може існувати окремо, її життя залежить від інших клітин. Тож у багатоклітинному організмі спеціалізовані клітини взаємодіють між собою)

3. Повідомлення теми, мети, завдань  уроку

Слово вчителя:

Учні разом з учителем формулюють мету, завдання уроку.

4. Визначення очікуваних результатів

 «Мікрофон»

?

– Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

ІІІ. Цілереалізація

1. Сприйняття й первинне усвідомлення  навчального матеріалу, осмислення зв’язків і співвідношень в об’єктах вивчення

Пояснення вчителя з елементами бесіди; повідомлення учнів

• Вольвокс та евдорина – колоніальні організми.

Бесіда, розповідь учителя, самостійна робота учнів з підручником

 ?

 Які ж переваги одержують найпростіші, об’єднані в колонію, порівняно з одноклітинними?

 Клітини одноклітинних організмів можуть об’єднуватися в колонії для спільного виконання життєвих функцій. Але при цьому кожна клітина колонії, як і раніше, може сама виконувати всі функції живого і є окремим самостійним організмом. Одноклітинні колоніальні організми були проміжною ланкою в процесі виникнення багатоклітинних організмів.

 Колонія вольвоксу виглядає як невелика рухлива зелена куля (до 2–3 мм у діаметрі). Кожна колонія об’єднує від сотень до десятків тисяч клітин вольвоксу, розташованих на поверхні кулі. Між собою клітини з’єднані особливими цитоплазматичними містками. Внутрішня порожнина сфери заповнена рідкою слизовою речовиною. Клітини вольвоксу за будовою подібні до хламідомонади. Парні джгутики кожної клітини звернені назовні.

 Клітини евдорини розміщені в 5 рядів в грудочці слизу. На одному з полюсів клітини дрібніші і не здатні до поділу. У вольвоксу крім дрібних клітин є й більші, що здатні до розмноження. Вони дають початок дочірнім особинам. Щоб вийти назовні, материнська оболонка руйнується і дочірня особина виходить назовні.

 Вченими доведено, що в евдорини і вольвоксу наявна спеціалізація клітин. Крім згаданих клітин різної величини, у них ще утворюються статеві клітини. Отже, клітини евдорини і вольвоксу відрізняються за будовою і функціями.

Самостійна робота учнів з підручником

Завдання для учнів:

?

Які особливості розмноження вольвоксу?

Обговорення відповідей учнів

«Мозковий штурм»

 ?

 Американський письменник Джон Апдайк писав: «Вольвокс нас цікавить тому, що він винайшов смерть». Поясніть цей вислів.

Очікувана відповідь учнів:

 Усі одноклітинні тварини ніколи не вмирали природною смертю. Розмножуючись, одноклітинна тварина ділилась навпіл. А поділившись, знову жила у збільшеній кількості. А у вольвоксу деякі клітини крупніші за інші, у результаті їхнього поділу утворюються нові колонії. Спочатку вони розвиваються в середині материнської колонії, а потім материнська куля розривається і гине, а дочірні колонії вивільнюються. Так вольвокс «узаконив» смерть.

 Ульва (зелений морський салат) –  багатоклітинна рослина, особливості її будови та життєдіяльності.

Розповідь учителя, повідомлення учнів, бесіда

 ?

 Пригадайте, які органи характерні для рослинного організму.

Обговорення відповідей учнів

Розповідь учителя:

 Існують нижчі рослини, тіло яких, на відміну від вищих рослин, не поділене на корінь, стебло і листки, має просту будову, розміри від кількох нанометрів до 40 м. До цієї групи рослин належать водорості. Їхнє тіло називається талом, або слань.

 Розглянемо будову й особливості життєдіяльності водоростей на прикладі ульви.

 Ульва, або зелений морський салат, – це багатоклітинна зелена водорість, яка живе в морській воді. Вона має пластинчасту слань завдовжки 0,5–1,5 м, яка може бути цільною, розсіченою або розгалуженою. Це найбільша зелена водорість.

 Ульва розповсюджена найчастіше на мілководді. На глибині практично не трапляється, тому що це світлолюбна і теплолюбна рослина. Найбільш сприятливі умови для швидкого розмноження й росту водорості наявні в невеликих морських бухтах і затоках, що добре прогріваються сонцем. В Україні трапляється в Чорному морі.

 ?

 Яку роль відіграє ульва в природі?

 Очікувана відповідь учнів:

 Ці водорості є кормом для багатьох підводних мешканців. Багато риб відкладають на них ікру. У заростях ульви ікринки добре зберігаються

2. Узагальнення й систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях, наближених до життєвих

• «Мозковий штурм»

?

• Чому водорості відносять до нижчих рослин?
• Чому вольвокс не можна назвати справжнім багатоклітинним організмом?

•  «Фізкультхвилинка»

Учні стоять. Вчитель показує рух, усі повторюють його поступово приєднуючись один до одного.

- Чи знаєте ви, який австралійський дощ?

Піднімається вітер (Потираємо руки)

Падають перші краплини дощу  (Клацаємо пальцями)

Почалася злива  (Плескаємо долонями по стегнах)

Злива перетворилася на бурю (Топаємо)

Ось буря стихає (Плескаємо долонями по грудині)

Стихає злива (Плескаємо долонями по стегнах)

Закінчується дощ, падають останні краплі (Клацаємо пальцями)

Шумить тільки вітер (Потираємо долонями)

Австралійський дощ скінчився. Сонце! (Діти піднімають руки вгору)

3. Повідомлення  домашнього завдання

• опрацювати § 19;
• відповісти на запитання до § 19 (с. 73);
• індивідуальне завдання рубрики «Слідство ведуть біологи»: знайти інформацію про бодягу (прісноводний організм)*;
• презентувати міні-проект «Живі фільтри»*.

ІV. Рефлексивно-оцінюючий

1. Підведення підсумків уроку
2. Рефлексія

Заповнення таблиці «ЗХВ»

Знаю	Хочу знати	Вивчив

Цінування, оцінювання

«Самооцінювання»

 Заповнення листа самоконтролю:

 Чи досяг я мети уроку?

  Так   Ні

 Я працював на уроці на ______%

 Заслуговую на оцінку ____.

 Чи потрібна допомога під час виконання домашнього завдання?

  Так   Ні

 Вчитель заслуховує листи учнів, вносить за необхідності корективи, виставляє оцінки; звертається до учнів з проханням намалювати смайлик, який відповідає їхньому емоційному стану під кінець уроку, робить відповідні висновки.

 

Використані джерела:

1. Розробки уроків з біології 6 кл. до теми "Одноклітинні організми". [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pti.kiev.ua/uroki/uroki-dlya-6-klasv/995-rozrobki-urokv-z-bologyi-6-kl-z-temi-odnokltinn-organzmi.html – Заголовок з екрану.
2. С.В. Безручкова. Біологія. 6 клас. Конструктор уроку. Диск для вчителя.
3. Біологія: підруч. для загальноосвіт. навч. закл. 6-й кл. / Л.І. Остапченко та ін. – К.: Генеза, 2015. – 224 с.