Урок з біології на тему: "Поняття про популяцію, екосистему та чинники середовища" (7 клас)

Дерев’янко Ю.О.,

учитель біології І категорії

КУ ССШ І-ІІІ ст. №7

м. Суми, Сумської області

Дата: ____________

 

Тема:

Поняття про популяцію, екосистему та чинники середовища

Мета:

Освітня:

сформувати в учнів знання про чинники навколишнього середовища та їхній вплив на життя тварин; розглянути особливості пристосування тварин до впливу різних чинників середовища (температури, освітленості, вологи); поглибити знання учнів про екосистему та популяцію

Розвиваюча:

розвивати вміння порівнювати, аналізувати; удосконалювати вміння працювати в групах

Виховна:

виховувати етично-ціннісне ставлення до природи.

Цілі:

учні повинні знати:

• визначення понять «екологія», «популяція», «екосистема», «чинники середовища»;
• класифікацію чинників навколишнього середовища.

учні повинні вміти:

• давати відповідну характеристику чинникам навколишнього середовища;
• наводити приклади пристосування тварин до впливу різних чинників середовища (температури, освітленості, вологи тощо);
• працювати з додатковою літературою, підручником.

учні повинні розуміти:

• важливість існування всіх живих організмів для нашої планети.

Обладнання та матеріали:

проектор, екран, ноутбук

Тип уроку: урок  засвоєння    нових  знань

Міжпредметні зв’язки: географія

 

Базові поняття та терміни:

популяція, місцеіснування, біологічне угруповання, екосистема, біосфера, середовище життя (наземно-повітряне, водне, ґрунт, живі організми як середовище існування), екологічні чинники, фотоперіодизм

 

 

 

 

План уроку

Етапи уроку, їх зміст	Час	Форми і методи навчальної діяльності	Цільове призначення
І. Орієнтація, мотивація діяльності	2 хв.	Привітання класу,   «Створення сприятливого клімату»	Створення позитивної психологічної  атмосфери, яка сприяє цілісному розвитку особистості, налаштування на активну роботу на уроці
ІІ. Цілепокладання	12 хв.	«Проблемне запитання», «Мозковий штурм», «Мікрофон»	Актуалізація й корекція опорних знань, мотивація навчальної діяльності, визначення теми, мети, завдань, очікувань уроку
ІІІ. Цілереалізація	25 хв.	Розповідь вчителя з елементами бесіди: середовища існування організмів, класифікація та  характеристика екологічних чинників, пристосування у тварин до абіотичних чинників середовища; повідомлення учнів, заповнення таблиці «Екологічні чинники»; словникова робота (самостійна робота з підручником); «Робота в групах», «Біологічна вікторина», «Фізкультхвилинка»	Сприйняття й первинне усвідомлення  навчального матеріалу, осмислення зв’язків і співвідношень в об’єктах вивчення; узагальнення й систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях, наближених до життєвих; повідомлення  та пояснення домашнього завдання
ІV. Рефлексивно -оцінюючий	6 хв.	«Т-схема», «Взаємооцінювання»	Усвідомлення учнями власного рівня знань; підведення підсумків уроку;  рефлексія; оцінювання

 

Хід уроку

Епіграф до уроку:

Йтиму садом, полем, а чи лугом,

Буду я природі вірним другом.

Не стопчу я навіть і трави,

А скажу їй: «Зеленій, живи!»

Коли лісом буду я іти –

Скрізь посію зерна доброти,

Побажаю деревцю і пташці,

Щоб вони жили у мирі й щасті.

                                С. Жупанин

І. Орієнтація, мотивація діяльності

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку

«Створення сприятливого клімату»

Слово вчителя:

 Я бажаю кожному із вас, щоб на цьому уроці ви були:

  «У» - уважними;

  «С» - спокійними;

  «П» - працелюбними;

  «І» - ініціативними;

  «Х» - хоробрими.

Яке виходить слово? Успіх! Тож успіху вам!

ІІ. Цілепокладання

1. Актуалізація й корекція опорних знань

 ?

• Назвіть розділ біології, що вивчає взаємозв’язки організмів між собою та з навколишнім середовищем? (екологія)

«Проблемне запитання»

  «Ліс сам себе чистить». Пояснити прислів’я з точки зору екології.

?

• Як ви думаєте, чому вирубання дерев може впливати на скорочення життя людини?
• Що потрібно тваринному організму для життя і як впливають умови середовища на поведінку тварин?

2. Мотивація навчальної діяльності

 «Мозковий штурм»

Проаналізувати епіграф до уроку.

Які середовища існування згадано у вірші?

 

 

 

3. Повідомлення теми, мети, завдань  уроку

Слово вчителя:

Вам відомо, як пристосовані тварини до проживання у водному, наземно-повітряному середовищі, в ґрунті, використовують для життя інші організми. Але місця проживання тварин в одному й тому ж середовищі можуть суттєво відрізнятися за зволоженістю, температурою, освітленістю, а також тим, які організми живуть поруч. Як пристосовуються тварини до цих впливів?

Учні разом з учителем формулюють мету, завдання уроку.

4. Визначення очікуваних результатів

 «Мікрофон»

?

– Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

ІІІ. Цілереалізація

1. Сприйняття й первинне усвідомлення  навчального матеріалу, осмислення зв’язків і співвідношень в об’єктах вивчення

  Розповідь учителя з елементами бесіди (складання опорних схем, заповнення таблиці); повідомлення учнів             

• Середовище існування організмів

?

• Що таке середовище існування організмів? (частина природи, яка оточує живі організми і взаємодіє з ним)
• Перерахувати середовища життя організмів (наземно-повітряне,  водне, ґрунт, живі організми)

Складання схеми:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

• Екологічні чинники

Повідомлення учнів про чинники середовища та заповнення таблиці:

 

Таблиця «Екологічні чинники»

Екологічні чинники	Характеристика
Абіотичні	чинники неживої природи – фізичні та хімічні умови середовища (температура, вологість, світло, рух повітряних мас (вітер), течія і солоність води, опади, сніжний покрив, магнітне поле Землі тощо)
Біотичні	усі форми взаємодії між організмами (внутрішньовидові й міжвидові взаємозв’язки)
Антропогенні	чинники, зумовлені діяльністю людини (забруднення середовища, необмежене полювання, руйнування середовища існування тощо)

 

• Популяція та екосистема

Словникова робота

  Самостійна робота з підручником (с. 222 – 223) з наступною перевіркою (виписати терміни: популяція, місцеіснування, біологічне угруповання, екосистема, біосфера)

•      Пристосування у тварин до абіотичних чинників середовища

«Робота в групах» (по рядам)

  Завдання для груп:

  Опрацювати матеріал підручника §51 (с. 224-226) та роздатковий матеріал, визначити пристосування у тварин до абіотичних чинників середовища:

I група – пристосування  тварин до впливу вологи;

II група – пристосування тварин до впливу температури;

III група – пристосування тварин до впливу освітленості.

  Виступи учасників груп та обговорення питань, які виникли в учнів (приклади відповідей груп див. додаток до уроку).                           

2. Узагальнення й систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях, наближених до життєвих

•  «Біологічна вікторина»

1. Відомо, що в багатьох ссавців, які мешкають у спекотних пустелях, великі вуха. Поясніть це явище (вуха виконують функцію терморегуляції, оскільки мають велику кількість кровоносних судин та незначний волосяний покрив, особливо з внутрішнього боку, і через них відбувається звільнення організму від надлишку тепла).

 

2. Зробіть припущення, чому африканські слони мають більші за розміром вуха, ніж азіатські (різницю в розмірах вух цих слонів можна пояснити їх різним місцем проживання: африканські слони живуть біля екватора (там тепліше), тому вуха в них більші).
3. У птахів немає потових залоз. Як під час спеки вони збільшують тепловіддачу? (відкривають дзьоб, відбувається випаровування води з верхніх дихальних шляхів).

• «Фізкультхвилинка»

Учитель називає приклади екологічних чинників: зниження температури повітря, зміна тиску повітря, вирубування лісів, полювання сови на мишей, викиди вуглекислого газу заводами,  вплив рівня солоності води, запилення рослин комахами.

 Якщо чинник належить до біотичних, учні присідають; якщо до абіотичних – піднімають руки догори; до антропогенних – плескають в долоні.

3. Повідомлення  домашнього завдання

• опрацювати § 51;
• відповісти на запитання до § 51 (1-8, (1-2)*, с. 227);
• індивідуальне завдання: скласти кросворд на тему «Чинники середовища»*.

ІV. Рефлексивно-оцінюючий

1. Підведення підсумків уроку
2. Рефлексія

 «Складання Т-схеми до уроку»

Т-схема до уроку

Я знав	Я дізнався

 

3. Цінування, оцінювання

«Взаємооцінювання»

 Учні виставлять один-одному оцінки, аргументуючи їх. Учитель, за необхідності їх коригує.

 

Використані джерела:

1. Біологія: підруч. для 7-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / Л.І. Остапченко та ін. – К.: Генеза, 2015. – 256 с.
2. Виноградова Л.М. Конспект уроку біології для 7 класу по темі «Ланцюги живлення». URL: http://osvita.ua/school/lessons_summary/biology/49955/.

 

 

 

 

Додаток до уроку

Презентація І групи

Пристосування тварин до впливу вологи

 Джерелами води у тварин є її надходження через травний тракт у видів, що п’ють воду; використання води, що міститься у продуктах їжі (гризуни, антилопи, американський кенгуровий пацюк); проникнення води через шкірні покриви (жаби); використання метаболічної води, яка утворюється під час окиснення жирів (верблюди, гризуни, комахи). Втрата води відбувається з випаровуванням через шкірні покриви, з диханням, із сечею та екскрементами.

 Вологість впливає на тривалість життя і швидкість розвитку багатьох тварин (у жаб тривалість життя зростає зі збільшенням відносної вологості); на спарювання (у самок нічних метеликів при вологості повітря 80 % не відбувається копуляція); на поведінку (при відносній вологості повітря 40 % і менше комарі перестають нападати на теплокровних тварин).

 Більшість тварин – мешканців пустель – може жити без води, отримуючи її з їжею або на безводний період відкладаючи багато жиру, під час окиснення якого в організмі утворюються молекули води; деякі впадають у літню сплячку (гризуни, черепахи). Багато мешканців пустель рятуються від спеки і втрати вологи, ховаючись на день у норах. Великі ссавці пустель (сайгак, кулан) можуть здійснювати міграції на значні відстані в пошуках води.

 Велике значення для життя водяних організмів має солоність води. Значні коливання цього фактора для багатьох організмів є згубними.

 

Презентація II групи

Пристосування тварин до впливу температури

Для тваринних організмів температурний фактор визначає швидкість перебігу біохімічних реакцій та активності ферментів, а відповідно й активності всього організму, особливо в холоднокровних видів. Температура тіла останніх залежить від температури середовища і чим вища температура середовища, тим активнішими будуть холоднокровні організми. Проте зростання температури середовища може призвести до перегріву організму й загибелі тварини. Теплокровні тварини – ссавці і птахи – регулюють і теплопродукцію, і тепловіддачу, підтримуючи постійну температуру тіла. В Антарктиді температура повітря може опускатися до -50 °С, а температура тіла пінгвіна дорівнює 41 °С. Теплокровні тварини підсилюють тепловіддачу, випаровуючи воду з поверхні тіла або верхніх дихальних шляхів. Окрім того, температура може виступати як імпульсний або стимулюючий фактор – у розвитку багатьох видів комах помірної або полярної кліматичних зон, змінна температура спричинює прискорення розвитку ембріона, личинки або німфи, тоді як постійна спричинює вповільнення цих процесів.

 

 

 

 

Презентація III групи

Пристосування тварин до впливу освітленості

Світло – це важливий фактор середовища, який визначає біологічні ритми (добові, місячні, річні) у житті більшості тварин та здатність їх до орієнтації у просторі.

Характер освітленості має добову й сезонну періодичність. У зв’язку із цим у різних видів тварин виникла пристосованість до активного життя в різний час доби. Майже всі фізіологічні процеси в організмі рослин і тварин мають добовий ритм. Люди це відчувають під час швидкого переміщення (наприклад, на літаку) з одного часового поясу в інші.

Усі знають, що більшість сов стають активними в сутінках – їх полювання триває від заходу до сходу сонця. Як пристосування до нічного способу життя вони мають великі очі, у більшості – бінокулярний зір. У них також добре розвинений слух.