Урок з біології у 6 класі " Хвощі"

24

Тема уроку: Хвощі, плауни

Мета: ознайомити учнів з представниками плаунів та хвощів, циклами їхнього розвитку, поширенням, зовнішньою будовою; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити логічні висновки, проводити самостійні спостереження; удосконалювати навички самостійної роботи з підручником; виховувати бережливе ставлення до природи.

Обладнання та матеріали: м/ м проектор, м/ презентація, гербарні зразки хвощів і плаунів.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма уроку: комбінований.

 Основні форми і методи, використані під час уроку:

1. Інформаційно-рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником,« Мозковий штурм»;

б) наочний: ілюстрація, демонстрація;

2.Репродуктивний: вставити пропущені слова, знайти відповідність, заповнення таблиці, знаходження помилок на підписах до малюнка;

3. Евристичний:розповідь вчителя, конкурс сенканів;

4. Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання, робота в творчих групах.

1. Організаційний момент

Привітання, перевірка готовності учнів до уроку.

1.« Мозковий штурм», слайд № 1.Кажуть, що на торф'яний мох звернув увагу один червоноармійський полковий лікар під час громадянської війни. У шпиталі не було ні бинтів, ні йоду, ні вати. Але зібраний мох сфагнум урятував від смерті не одного пораненого. Які властивості сфагнуму могли у ті часи замінити вату, бинти і навіть йод?

2.        Знайти помилки на підписах малюнка ( слайд 2 ).

3. Мотивація навчальної діяльності

      Вчитель: підземні бульби, що утворюються на кореневищах цієї рослини наші пращури ще в сиву давнину використовували в їжу як джерело крохмалю. У відвареному вигляді вони нагадують смак печеної картоплі. Зате сіно, яке містить багато цієї рослини отруйне для худоби. Що це за рослина?

Вона також належить до вищих спорових рослин.

Повідомлення теми, визначення разом з учнями мети і завдань уроку, слайд 3.

4. Вивчення нового матеріалу

План пояснення нового матеріалу

1. Середовища існування плаунів і хвощів. Будова плаунів і хвощів.

Учні опрацьовують текст підручника та додатковим матеріалом у групах за

завданням:

I група — особливості будови плаунів;

II група — особливості розмноження плаунів (на прикладі плауна булавоподібного);

III група — особливості будови хвощів;

IV група — особливості розмноження хвощів (на прикладі хвоща польового).

Робота в групах, пошукова  самостійна робота учнів з підручником, заповнення таблиці, коментарі до слайдів №№ 4 - 9 ).

 

 

 

 

 

 

2. Значення хвощів та плаунів у природі та в житті людини, слайди

 №№ 10, 11. (Самостійна робота учнів з підручником — метод «Позначки».)

 

5. Узагальнення та систематизація знань

5.1. «Втрачений текст»

1. Хвощі можуть рости як у болотистих, так і в… (сухих місцевостях).

2. Листки хвоща… (клиноподібні, охоплюють стебло).

3. Фотосинтез у хвощів відбувається у… (стеблі).

4. У плаунів уперше в процесі розвитку рослин з’являються… (корені).

5. Стебло плаунів розгалужується… (дихотомічно).

6. У стеблі плаунів з’являється… (провідна тканина).

7. У життєвому циклі плаунів і хвощів переважає… (нестатеве покоління — спорофіт).

8. Для запліднення хвощу і плауну потрібна… (вода).

5.2. «Цікаво знати, що...» ( повідомлення учнів, слайди № 12, 13 ).

     

5.3. «Мозковий штурм».

— Які особливості хвощів дають можливість окремим видам досягати кількох метрів завдовжки?

6. Підбиття підсумків уроку

1.Метод  «Прес». Урок мені сподобався, тому, що...

                               Урок мені не сподобався, тому, що...

7. Домашнє завдання

7.1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

7.2.Заповнити таблицю на порівняння хвощів і плаунів, слайд № 14.

 

Тема уроку: Папороті

Мета: ознайомити учнів з особливостями будови та життєдіяльності папоротей; продовжувати формувати вміння самостійно працювати з текстом підручника, розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити логічні висновки; виховувати на основі фольклорних матеріалів зацікавленість до народної творчості й давніх традицій.

Обладнання та матеріали: м/ м проектор, м/ презентація, гербарні зразки папоротей, кімнатні папороті нефролепіс, адіант « Венерин волос»

Тип уроку: засвоєння нових знань.

 Форма уроку: комбінований.

 Основні форми і методи, використані під час уроку:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником, « Цікаве запитання»;

б) наочний: ілюстрація, демонстрація гербарних зразків папоротей та живих рослин;

в) практичний: виконання лабораторного дослідження;

2. Репродуктивний: « Хрестики-нолики», ;

3. Евристичний: розповіді учнів ( випереджальне навчання );

4.Проблемно-пошуковий: складання діаграми Вена, постановка проблемного питання, робота в творчих групах, розв'язування задачі, міні — проект.

 Міжпредметні зв'язки:  географія, інформатика, література, народознавство.

1. Організаційний момент

Привітання, перевірка  готовності учнів до уроку.

2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1. Вправа «Порівняй спорові рослини»   (діаграма Вена,  слайд № 1).

2.2. Вправа «Розв'яжи задачу»

 ( слайд №2 ).

       Наростання торфу, навіть за сприятливих умов, відбувається надто повільно. За 10 років утворюється шар завтовшки 10 см. У заплаві річки Гуйви поблизу села Гардишівка ( Житомирська обл.) товщина шару торфу на торфовищі сягає 20 м. Упродовж якого часу був утворений цей шар?

3. Мотивація навчальної діяльності

На дошці записаний епіграф уроку:

 

«Все зілля від Бога, лише папороть від чорта»

                                                       (М. В. Гоголь)

Слово вчителя ( слайд 3).

Квітка папороті... О, скільки поколінь вірили у неї, шукали її, та все не могли віднайти цей магічний цвіт... У ясні ночі, коли Природа буяє у всій своїй красі, зацвітає ця квітка... прекрасна як Сонце і блискуча – як Місячне сяйво. Бутон її розкривається з тріском і розпускається золотим або червоним кривавим полум’ям, настільки яскравим, що око не в змозі виносити дивовижного блиску.

 Бесіда:

— Чи помітили ви у Гоголя біологічну помилку?

— Чи має папороть квітку?

Спробуємо поглянути на папороть очима науковця.

Повідомлення теми, визначення разом з учнями мети і завдань уроку

( слайд № 4).

4. Вивчення нового матеріалу

План пояснення нового матеріалу:

4.1.Поширення та різноманітність папоротей. (Розповідь учителя, бесіда, слайд № 5 ).

 

2.        Особливості будови папоротей. (Розповідь учителя, пошукова робота учнів з підручником, лабораторне дослідження.) ( Слайди  №№ 6, 7 ).

 

 

4.3. Лабораторне дослідження ( інструктаж з БЖД )

Тема. Будова папоротей

Мета: ознайомитися з особливостями будови щитника чоловічого.

Обладнання: живі та гербарні зразки нестатевого покоління щитника чоловічого, мікропрепарат спорангіїв, лупи, мікроскопи, таблиці, пінцети, препарувальні голки.

Хід дослідження

1. На живих або гербарних зразках особин нестатевого покоління щитника чоловічого знайдіть і роздивіться кореневище, додаткові корені та надземні листки. На кореневищі знайдіть листкові зачатки, молоді равликоподібно закручені та дорослі листки. З нижнього боку листків знайдіть купки спорангіїв, кожна з яких зверху вкрита бурою пластинкою.

2. За допомогою мікроскопа на постійному мікропрепараті розгляньте купки спорангіїв та вивчіть їхню будову.

3. Намалюйте в зошиті загальний вигляд папороті і підпишіть її органи.

4. За результатами роботи зробіть висновок.

3. Розмноження папоротей. (Розповідь учителя, заповнення таблиці, слайди №№ 8 — 10).

 

4.4. Різноманітність та роль папоротей у природі та значення в житті людини.  (Слайд № 11, самостійна робота учнів з підручником, розповіді учнів знайдених легенд про папороть, див. додаток А).

5. Міні проект «Як утворюється кам'яне вугілля»  ( див. додаток Б ).

 

5. Узагальнення та систематизація знань

5.1. «Хрестики - нолики» (слайд № 12 ).

5.2. «Цікаве запитання»

— Існує легенда про квітку папороті, що розцвітає вогневим кольором напередодні свята Івана Купала і вказує на скарби. Чи пішли б ви на пошуки квітки папороті? Чому? ( Бесіда ).

6. Підбиття підсумків уроку

Технологія «Незакінчені речення».

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Урок важливий, тому що…

— Мені сподобалося…

— Мені не сподобалося…

— Від наступного уроку я чекаю…

7. Домашнє завдання

7.1. Опрацювати відповідний параграф підручника, давати відповіді на запитання.

7.2. Підготувати повідомлення про реліктову рослину гінкго дволопатеве та значення голонасінних у житті людини.

 

Додаток А

Розповідь учня: 

    Вірування щодо рослин торкаються прадавнього світогляду наших Предків і в закодованому вигляді доносять до нас сучасників цілісні знання про Всесвіт. Повір'я про цвітіння папороті пов'язані із культом Сонця як символом та джерелом життя Природи і Людини. Як відомо, папороть не цвіте, а розмножується спорами. Проте віра в її цвітіння виникла в людей на тій стадії пізнання світу, коли з-поміж зела й древа було виокремлено рослину, яка не цвіла. І тоді з'явилося повір'я.

Як рослина, папороть є однією із найдавніших на планеті, з'явилася вона на землі близько 400 мільйонів років тому! Раніше папороті були справжніми гігантами, а їх зарості були всюди, вони складали цілі ліси. Зараз таких видів практично не залишилося. У наш час папороть зустрічається найчастіше в звичайному лісі. На землі існує близько 20000 видів папороті. А в 19 столітті навіть вивели і кімнатні рослини-папороті.

 

 

 

 

 

 

 

Додаток Б

Міні — проект  «Як утворюється кам'яне вугілля»

Мета проекту: дізнатися, що таке кам'яне вугілля, як давно воно утворилося; які умови на планеті Земля сприяли його утворенню;

     Які регіони планети багаті на поклади кам'яного вугілля;

З якою метою використовується кам'яне вугілля та як його спалювання впливає на здоров'я людей та який вихід існує з цього становища (слайд №1).

Вугілля – один з найбільш розповсюджених видів корисних копалин. Воно виявлено на всіх континентах земної кулі. Відомо близько 3000 вугільних родовищ і басейнів.

Викопне вугілля – тверда гірська порода, що утворилася із залишків відмерлих рослин в результаті біохімічних, фізико-хімічних та фізичних перетворень. Крім органічних складових, у вугіллі завжди присутні мінеральні домішки, вміст яких коливається в широких межах (від 1–2 до 50%) ( слайд №2 ).

 

Утворення вугілля відбувалось протягом багатьох геологічних періодів, під час яких неодноразово змінювалися клімат і рельєф земної поверхні, а отже, і рослинний світ. Відповідно створювалися сприятливі чи несприятливі умови для утворення вугілля ( слайд №3 ).

 

 

 

Триста мільйонів років тому рослинний покрив суші нашої планети був зовсім не такий, як тепер. Вологий і теплий клімат зберігався протягом цілого року. Туманна імла водяної пари закривала сонце. Йшли теплі зливи, внаслідок чого розливалися річки, утворювалися озера і грунт заболочувався. При цьому добре розвивалися прибережні й болотяні рослини — давні папоротеподібні.

 

Папороті, плауни і хвощі мали корені, стебла й листки, завдяки чому були краще пристосовані до наземного способу життя, ніж мохи. Вони утворювали значно більше спор і, отже, могли успішніше розмножуватись.

 

Це зумовило панування папоротеподібних на суші і в кам’я¬новугільний період історії розвитку планети.

 

У цей період папоротеподібні росли не тільки на берегах водойм, а й утворювали незвичайні ліси з деревовидних велетенських рослин. Деякі дерева цих лісів досягали висоти майже 40 м. Під покривом таких дерев були й невеликі рослини, що нагадували сучасні мохи, папороті, хвощі й плауни.

 

Серед гілок дерев, що розмножувалися спорами, ще не було жодного птаха. В похмурому, мовчазному лісі літали величезні бабки. По землі повзали великі комахи, павуки й скорпіони.

 

Багатоводні річки під час повеней зносили повалені дерева на мілководдя, покривали їх мулом і піском. Під тиском наносів і води дерева спресовувались і за багато мільйонів років ( слайди №№ 4 — 9 )

 

 

 

Викопне вугілля в значній своїй частині утворювалось із залишків рослинного світу минулих геологічних періодів при активній участі мікроорганізмів. Разом з цим для його утворення була необхідною не тільки наявність таких залишків, але й потрібні були певні умови, за яких ці рослинні залишки змогли б накопичуватися у великих кількостях на значних площах, зберігатися і в подальшому глибоко перетворюватися, в кінцевому підсумку переходячи у викопне вугілля, горючі сланці або беручи участь в утворенні нафтових родовищ.

 

 

 

Найбільш пишного розквіту наземна рослинність досягла в кам'яновугільний період , коли на зміну псилофітам приходять безквіткові (деревоподібні папороті, хвощі великих розмірів) та плаунові (каламіти, лепідодендрони, сигілярії), які розмножувались спорами. Заселяючи низинні береги прибережно-морських та континентальних водоймищ, ця рослинність стала первинним матеріалом, з якого формувались такі великі вугільні басейни, як Донецький, Кузнецький, Карагандинський, Підмосковний та багато інших в різних районах земної кулі.

 

Вугілля – один з найбільш розповсюджених видів корисних копалин. Воно виявлено на всіх континентах земної кулі. Відомо близько 3000 вугільних родовищ і басейнів( слайди

 

На слайді 13 показано негативний вплив продуктів спалювання кам'яного вугілля на здоров'я людини. Тому людство повинно замінити його на відновлювану енргетику сонця, вітру, морських припливів та біоенергетику ( слайд 14 ).

7. 2. Знайти легенди про папороть, заповнити таблицю , слайд 14.