Урок з біології у 6 класі " Голонасінні"

Про матеріал
Мета: ознайомити учнів із загальною характеристикою голонасінних рослин, сформувати знання про основні ознаки будови та розмноження голонасінних, їхню різноманітність; розвивати вміння працювати з підручником, додатковою літературою; удосконалювати індивідуальну самостійну роботу учнів; формувати ціннісні орієнтації на збереження природи та естетичні смаки учнів.
Перегляд файлу

44

 

 

 

Тема уроку: Голонасінні

Мета: ознайомити учнів із загальною характеристикою голонасінних рослин, сформувати знання про основні ознаки будови та розмноження голонасінних, їхню різноманітність; розвивати вміння працювати з підручником, додатковою літературою; удосконалювати індивідуальну самостійну роботу учнів; формувати ціннісні орієнтації на збереження природи та естетичні смаки учнів.

Обладнання та матеріали: м/ м проектор, м/ презентація, гербарні зразки гілок голонасінних рослин, їх шишок та хвої.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма уроку: комбінований.

Основні форми і методи, використані під час уроку:

1. Інформаційно-рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів,   

 « Асоціації»;

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, робота з підручником ;

2. Репродуктивний: тестові завдання, «Так-ні», заповнення таблиці;

3. Евристичний: повідомлення учнів, рубрика « А чи знаєте ви, що...»;

4. Проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання, робота в творчих групах, « Клуб чомучок», « Мозковий штурм».

Міжпредметні зв ́язки:  географія.

1. Організаційний момент

Привітання, перевірка  готовності учнів до уроку.

2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1. Порівняти спорові рослини ( слайд  №1 ).

 

 

 

 

 

2.2. Виконання тестових завдань.

Вибрати одну правильну відповідь.

1. На нижній поверхні листка папороті є:

А спорофіти В спороносні колоски

Б стробіли Г спорангії

2. Гаметофіт папоротеподібних має:

А кореневище В ризоїди

Б корені  Г присоски

3. Запліднення у папоротей неможливе без:

А води            В повітря

Б світла  Г вітру

4. У папороті корені та пагони мають особини:

А статевого покоління Б нестатевого покоління

5. Стебло у папоротей:

А велике, довге Б маленьке, вкорочене

6. Особину статевого покоління папороті називають:

А паростком В проростком

Б заростком Г листком

Відповіді: 1 — Г, 2 — В, 3 — А, 4 — Б, 5 — Б, 6 — Б.

2.3. Робота над задачею ( слайд 2 ).

 

 

 

 

 2.4. «Клуб чомучок» ( слайд 3).

3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

За стародавньою легендою, китайський імператор Шен Нунг, який правив у 2800 р. до н. е., помітив, що його придворні у певному віці стають забудькуватими, у них погіршується пам’ять і розумові здібності. Одного разу, стоячи біля відчиненого вікна, імператор почув голос: «Дерево, на яке ти зараз дивишся, відновить розум, пам’ять твоїх близьких і друзів». Імператор покликав прислугу і наказав зібрати листя з гінкго і приготувати з нього настій. Цей напій щоденно давали всім, хто скаржився на забудькуватість. Уже через декілька тижнів Шен Нунг помітив, що пам’ять повернулась до його підлеглих. З того часу в Китаї дерево гінкго є священним.

Але мало хто знає, що гінкго дволопатеве, про яке йшла мова в легенді, та добре відомі нам сосна і ялина є своєрідними «родичами» і належать до відділу Голонасінні.

3.1.Вправа «Асоціації»

Учні висловлюють свої асоціації щодо поняття «голонасінні». Усі відповіді записуються до «асоціативного куща», який зображено на дошці.

4. Вивчення нового матеріалу

План пояснення нового матеріалу

  1.   Загальна характеристика голонасінних. (Розповідь учителя, демонстрація колекції голонасінних та слайдів презентації, бесіда,

повідомлення учня ( додаток А ), складання опорного конспекту.)

( Слайди №№ 4 — 6 ).

 

 

  1. Життєвий цикл голонасінних на прикладі сосни звичайної. (Розповідь учителя, самостійна робота учнів з підручником, коментарі учнів до слайду №7).

 

 

 

 

3. Середовище існування голонасінних. (Бесіда, самостійна робота учнів з підручником.)

4. Пристосувальні риси будови й життєдіяльністі голонасінних (лабораторне дослідження, заповнення таблиці).

 Лабораторне дослідження ( інструктаж з БЖД )

Тема. Будова голонасінних

Мета: ознайомитись із зовнішньою будовою хвої, шишок та насіння хвойних.

Обладнання: гербарні зразки сосни, ялини (інші хвойні рослини), колекція шишок, пінцет.

Хід дослідження ( за інструктивною карткою )

Розгляньте хвою запропонованих вам рослин:

I варіант — сосни звичайної;

II варіант — ялини європейської.

 Визначте її форму, розміщення на стеблі. Виміряйте довжину. Дані занесіть до таблиці.

Назва рослини

Характеристика хвої

Форма

Розміщення на стеблі

Довжина

Забарвлення

1. Сосна

2. Ялина

 

 

 

 

 

Розгляньте зрілі шишки сосни та ялини:

I варіант — сосни звичайної;

II варіант — ялини європейської.

 Визначте їхню форму, довжину, забарвлення. Дані занесіть до таблиці.

Назва рослини

Характеристика шишки

Форма

Довжина

Забарвлення

 Сосна

 Ялина

 

 

 

 

3. Обережно відігніть пінцетом одну луску і вийміть насінину.

4. Розгляньте насінину сосни за допомогою лупи. Намалюйте її.

5. За результатами роботи зробіть висновок.

5. Різноманітність голонасінних рослин. (Бесіда, самостійна робота учнів, робота в групах («Ажурна пилка»),   слайди 8 — 20 ).

 

 

 

 

 

 

 

 

  1.    Значення голонасінних у природі та в житті людини.

(Бесіда, слайд  21  ).

5. Узагальнення та систематизація знань

  1.                  Вправа «Так чи ні»

1. Голонасінні поширені на всіх континентах, окрім арктичних областей.

2. Голонасінні не утворюють високогірних лісів.

3. Усі хвойні рослини — листопадні.

4. Хвойні мають переважно голчасті листки.

5. Узимку випаровування води листками зовсім припиняється.

6. Ріст стовбура в товщину відбувається завдяки діяльності камбію.

7. Сосна — дводомна рослина.

8. Жіночі й чоловічі шишки сосни різняться будовою і розташування на гілках.

9. У сосни запліднення відбувається відразу після запилння.

10. Усі хвойні невибагливі до грунту.

11. Ялини мають мичкувату кореневу систему.

12. Насіння в шишках ялини дозріває за одне літо.

Ключ відповідей:

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

-

-

-

+

+

+

-

+

-

+

-

-

 

5.2. «Мозковий штурм».

— Дуже часто в травні-червні можна почути вислів «сосна цвіте». Чи не закралась тут біологічна помилка?

5.3. «Клуб чомучок».

— Відомо, що єгипетських фараонів ховали в тисових саркофагах. Як ви гадаєте, чому?

6. Підбиття підсумків уроку

Учні самостійно підбивають підсумки уроку, формулюють висновки.

7. Домашнє завдання

  1.                  Опрацювати відповідний параграф підручника, давати відповіді на запитання.

7.2. Заповнити таблицю «Різноманітність голонасінних»

Клас

Характеристика

Поширення

Представники

Саговники

 

 

 

Гінкгові

 

 

 

Гнетові

 

 

 

Хвойні

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

Повідомлення учня

 

 

       Гінкго білоба одне з найдавніших дерев на Землі. Воно з'явилося близько 280 мільйонів років тому і є сучасником динозаврів, тому його ще називають динозаврових, а також «кам'яним». У ті далекі часи гінкго білоба росло на всіх материках. Вченими встановлено, що налічувалося близько 50 видів. До наших днів зберігся тільки один вид.

    За своїми морфологічними ознаками це дерево — одне з найбільш архаїчних дерев нашої планети, що збереглося до наших днів. Виникло від первісних голонасінних дерев приблизно 300 млн років тому. Гінкго — єдиний нині живий представник «перехідної ланки» між папоротями й хвойними, якщо проаналізувати і порівняти певні ознаки будови репродуктивних органів. Кілька молекулярних досліджень вказують на те, що найближчими родичами гінкго серед сучасних рослин є саговникоподібні, хоча станом на 2016 це питання залишається дискусійним. Найдавніші зі знайдених викопних решток належать до пермського періоду палеозойської ери (близько 286–245 млн років тому). На той час існували принаймні два види гінкго. У середньому юрському періоді (187–163 млн років тому) було 5 — 6 видів, а найбільше поширення вони мали в крейдяному періоді мезозойської ери (144 — 66,4 млн років тому) — не менше 11 видів гінкго, які росли в Азії, Європі та Північній Америці й навіть у Гренландії. Процвітанню гінкго сприяли існуючі тоді на Землі гігантські рептилії і динозаври, які сприяли поширенню насіння цих рослин.

    До четвертинного періоду (1,6 млн років тому) з усіх видів залишився тільки один вид. Приблизно 7 млн років тому гінкго зникло у Північній Америці, дещо пізніше — 2,5 млн років тому — в Європі.

       Для лікувальних цілей листя гінкго білоба стали застосовувати в Китаї ще в 3000 році до н.е.

Провідні експерти з лікарських рослин називають гінкго білоба деревом молодості, т. к. його антиоксидантні властивості ефективно сповільнюють старіння організму.

     Лікувальні властивості гінкго білоба здатні нормалізувати діяльність будь-якої тканини або органу шляхом відновлення в них системи кровообігу.

Препарати гінкго білоба допомагають при запамороченні, дзвоні у вухах, головних болях, старечої втрати пам'яті. Вони перешкоджають розвитку хвороб Рейно, Альцгеймера і Паркінсона, зменшують депресію, ліквідують занепокоєння та інші недуги, які пов'язані з розумовою діяльністю.

    Гінкго білоба - дуже сильний антиоксидант. Головна причина старіння - це пошкодження клітин вільними радикалами. Вони утворюються в організмі в результаті обмінних процесів, а також від впливів зовнішніх причин (куріння, алкоголь, радіація, забруднення навколишнього середовища тощо).

 

 

doc
Додано
14 червня 2021
Переглядів
733
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку