Урок з біології у 6 класі " Папороті"

        Тема уроку: Папороті

  Мета: ознайомити учнів з особливостями будови та життєдіяльності папоротей; продовжувати формувати вміння самостійно працювати з текстом підручника, розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити логічні висновки; виховувати на основі фольклорних матеріалів зацікавленість до народної творчості й давніх традицій.

 Обладнання та матеріали: м/ м проектор, м/ презентація, гербарні зразки папоротей, кімнатні папороті нефролпіс, адіант « Венерин волос»

      Тип уроку: засвоєння нових знань.

      Форма уроку: комбінований.

      Основні форми і методи, використані під час уроку:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником, « Цікаве запитання»;

б) наочний: ілюстрація, демонстрація гербарних зразків папоротей та живих рослин;

в) практичний: виконання лабораторного дослідження;

2. Репродуктивний: « Хрестики - нолики», ;

3. Евристичний: розповіді учнів ( випереджальне навчання );

4. Проблемно-пошуковий: складання діаграми Вена, постановка проблемного питання, робота в творчих групах, розв'язування задачі, міні — проект.

 Міжпредметні зв'язки:  географія, інформатика, література, народознавство.

1. Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опор­них знань учнів

2.1. Вправа «Порівняй спорові рослини»   ( діаграма Вена,  слайд 1).

2.2. Вправа «Розв'яжи задачу» ( слайд 2 ).

Наростання торфу, навіть за сприятливих умов, відбувається надто повільно. За 10 років утворюється шар завтовшки 10 см. У заплаві річки Гуйви поблизу села Гардишівка ( Житомирська обл.) товщина шару торфу на торфовищі сягає 20 м. Упродовж якого часу був утворений цей шар?

3. Мотивація навчальної діяльності

На дошці записаний епіграф уроку:

«Все зілля від Бога, лише папороть від чорта»

(М. В. Гоголь)

Слово вчителя ( слайд 3).

Квітка папороті... О, скільки поколінь вірили у неї, шукали її, та все не могли віднайти цей магічний цвіт... У ясні ночі, коли Природа буяє у всій своїй красі, зацвітає ця квітка... прекрасна як Сонце і блискуча – як Місячне сяйво. Бутон її розкривається з тріском і розпускається золотим або червоним кривавим полум’ям, настільки яскравим, що око не в змозі виносити дивовижного блиску.

Бесіда:

— Чи помітили ви у Гоголя біологічну помилку?

— Чи має папороть квітку?

Спробуємо поглянути на папороть очима науковця.

Повідомлення теми, визначення разом з учнями мети і завдань уроку( слайд 4).

4. Вивчення нового матеріалу

План пояснення нового матеріалу

1. Поширення та різноманітність папоротей. (Розповідь учителя, бесіда.)( слайд 5 ).

2.   Особливості будови папоротей. (Розповідь учителя, пошукова робота учнів з підручником, лабораторне дослідження.) ( слайд 6, 7 ).

3. Лабораторне дослідження ( інструктаж з БЖД )

Тема. Будова папоротей

Мета: ознайомитися з особливостями будови щитника чоловічого.

Обладнання: живі та гербарні зразки нестатевого покоління щитника чоловічого, мікропрепарат спорангіїв, лупи, мікроскопи, таблиці, пінцети, препарувальні голки.

Хід дослідження

1. На живих або гербарних зразках особин нестатевого покоління щитника чоловічого знайдіть і роздивіться кореневище, додаткові корені та надземні листки. На кореневищі знайдіть листкові зачатки, молоді равликоподібно закручені та дорослі листки. З нижнього боку листків знайдіть купки спорангіїв, кожна з яких зверху вкрита бурою пластинкою.

2. За допомогою мікроскопа на постійному мікропрепараті розгляньте купки спорангіїв та вивчіть їхню будову.

3. Намалюйте в зошиті загальний вигляд папороті і підпишіть її органи.

4. За результатами роботи зробіть висновок.

3. Розмноження папоротей. (Розповідь учителя, заповнення таблиці, слайди №№ 8 — 10).

4.   Різноманітність та роль папоротей у природі та значення в житті людини. (Слайд № 11, самостійна робота учнів з підручником, розповіді учнів знайдених легенд про папороть, див. додаток А).
5.   Міні проект «Як утворюється кам'яне вугілля»  ( див. додаток Б ).

5. Узагальнення та систематизація знань

5.1. «Хрестики - нолики» (слайд  12 ).

5.2. «Цікаве запитання»

•      Існує легенда про квітку папороті, що розцвітає вогневим кольором напередодні свята Івана Купала і вказує на скарби. Чи пішли б ви на пошуки квітки папороті? Чому? ( Бесіда ).

6. Підбиття підсумків уроку

Технологія «Незакінчені речення»

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Урок важливий, тому що…

— Мені сподобалося…

— Мені не сподобалося…

— Від наступного уроку я чекаю…

7. Домашнє завдання

7.1. Опрацювати відповідний параграф підручника, давати відповіді на запитання.

7.2. Підготувати повідомлення про реліктову рослину гінкго дволопатеве та значення голонасінних у житті людини.

Додаток А

Розповідь учня: 

    Вірування щодо рослин торкаються прадавнього світогляду наших Предків і в закодованому вигляді доносять до нас сучасників цілісні знання про Всесвіт. Повір'я про цвітіння папороті пов'язані із культом Сонця як символом та джерелом життя Природи і Людини. Як відомо, папороть не цвіте, а розмножується спорами. Проте віра в її цвітіння виникла в людей на тій стадії пізнання світу, коли з-поміж зела й древа було виокремлено рослину, яка не цвіла. І тоді з'явилося повір'я.

Як рослина, папороть є однією із найдавніших на планеті, з'явилася вона на землі близько 400 мільйонів років тому! Раніше папороті були справжніми гігантами, а їх зарості були всюди, вони складали цілі ліси. Зараз таких видів практично не залишилося. У наш час папороть зустрічається найчастіше в звичайному лісі. На землі існує близько 20000 видів папороті. А в 19 столітті навіть вивели і кімнатні рослини-папороті.

Додаток Б

Міні — проект  «Як утворюється кам'яне вугілля»

Мета проекту: дізнатися, що таке кам'яне вугілля, як давно воно утворилося; які умови на планеті Земля сприяли його утворенню;

     Які регіони планети багаті на поклади кам'яного вугілля;

З якою метою використовується кам'яне вугілля та як його спалювання впливає на здоров'я людей та який вихід існує з цього становища (слайд №1).

Вугілля – один з найбільш розповсюджених видів корисних копалин. Воно виявлено на всіх континентах земної кулі. Відомо близько 3000 вугільних родовищ і басейнів.

Викопне вугілля – тверда гірська порода, що утворилася із залишків відмерлих рослин в результаті біохімічних, фізикохімічних та фізичних перетворень. Крім органічних складових, у вугіллі завжди присутні мінеральні домішки, вміст яких коливається в широких межах (від 1–2 до 50%) ( слад № 2 ).

Утворення вугілля відбувалось протягом багатьох геологічних періодів, під час яких неодноразово змінювалися клімат і рельєф земної поверхні, а отже, і рослинний світ. Відповідно створювалися сприятливі чи несприятливі умови для утворення вугілля ( слайд №3 ).

Триста мільйонів років тому рослинний покрив суші нашої планети був зовсім не такий, як тепер. Вологий і теплий клімат зберігався протягом цілого року. Туманна імла водяної пари закривала сонце. Йшли теплі зливи, внаслідок чого розливалися річки, утворювалися озера і грунт заболочувався. При цьому добре розвивалися прибережні й болотяні рослини — давні папоротеподібні

(слайд №№ 4, 5, 6 ).

Папороті, плауни і хвощі мали корені, стебла й листки, завдяки чому були краще пристосовані до наземного способу життя, ніж мохи. Вони утворювали значно більше спор і, отже, могли успішніше розмножуватись.

Це зумовило панування папоротеподібних на суші і в кам’я­новугільний період історії розвитку планети.

У цей період папоротеподібні росли не тільки на берегах водойм, а й утворювали незвичайні ліси з деревовидних велетенських рослин. Деякі дерева цих лісів досягали висоти майже 40 м. Під покривом таких дерев були й невеликі рослини, що нагадували сучасні мохи, папороті, хвощі й плауни.

Серед гілок дерев, що розмножувалися спорами, ще не було жодного птаха. В похмурому, мовчазному лісі літали величезні бабки. По землі повзали великі комахи, павуки й скорпіони.

Багатоводні річки під час повеней зносили повалені дерева на мілководдя, покривали їх мулом і піском. Під тиском наносів і води дерева спресовувались і за багато мільйонів років ( слайди № 7 ).

Викопне вугілля в значній своїй частині утворювалось із залишків рослинного світу минулих геологічних періодів при активній участі мікроорганізмів. Разом з цим для його утворення була необхідною не тільки наявність таких залишків, але й потрібні були певні умови, за яких ці рослинні залишки змогли б накопичуватися у великих кількостях на значних площах, зберігатися і в подальшому глибоко перетворюватися, в кінцевому підсумку переходячи у викопне вугілля, горючі сланці або беручи участь в утворенні нафтових родовищ ( слайд № 8 ).

Найбільш пишного розквіту наземна рослинність досягла в кам'яновугільний період , коли на зміну псилофітам приходять безквіткові (деревоподібні папороті, хвощі великих розмірів) та плаунові (каламіти, лепідодендрони, сигілярії), які розмножувались спорами. Заселяючи низинні береги прибережно-морських та континентальних водоймищ, ця рослинність стала первинним матеріалом, з якого формувались такі великі вугільні басейни, як Донецький, Кузнецький, Карагандинський, Підмосковний та багато інших в різних районах земної кулі ( слайд №9).

Вугілля – один з найбільш розповсюджених видів корисних копалин. Воно виявлено на всіх континентах земної кулі.

Відомо близько 3000 вугільних родовищ і басейнів ( слайди №№ 10,11,12).

На слайді 13 показано негативний вплив продуктів спалювання кам'яного вугілля на здоров'я людини.

Тому людство повинно замінити його на відновлювану енргетику сонця, вітру, морських припливів та біоенергетику ( слайд 14 ).