Урок з читання "Позакласне читання. Школа добрих вчинків. Підготовка до ДПА."

ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ      

Клас: 4

Тема. Позакласне читання. Школа добрих вчинків. Підготовка до ДПА.

Мета: продовжити ознайомлення з творами В.О.Сухомлинського;

формувати уявлення про те, що добра, чуйна  людина завжди допомагає іншим, поважає, піклується про стареньких, добре ставиться  до рідних і друзів;

вчити школярів оцінювати вчинки головних героїв оповідань, наслідувати їх позитивні риси, прагнути до самовдосконалення; 

розвивати мовлення учнів;

виховувати віру в силу любові, дружби, добра і справедливості.

Обладнання: портрет В.О.Сухомлинського, тексти , корзинка «добрих вчинків», картки.

Тип уроку: комбінований, позакласне читання.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Усміхнімось всі навколо

Небу, сонцю, квітам, людям,

І тоді обов’язково

День для нас привітним буде.

ІІ. Актуалізація опорних знань

• Міні-змагання (між парами). Об’єднуються за частинами пазлів (смайлики)

• Прочитати деформований текст.

• Вправа «Асоціативний кущ» - слово «ДОБРОТА».

ЛА́СКА, ЛАСКА́ВІСТЬ, ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ, ДОБРОТА́, ДО́БРІСТЬ, ЗИЧЛИ́ВІСТЬ, ТЕПЛОТА́, ТЕПЛО́, 

ТЕПЛІ́НЬ, ЖА́ЛУВАННЯ.

(Учні заповнюють картку «Асоціативний кущ до слова ДОБРОТА».)

• Вправа «Доповни прислів’я» 

Від добра ніхто не тікає.

Від добра добра не шукають.

Все добре, що добре кінчається.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

- Щира усмішка, добре слово і хоча б краплина тепла  мають велику силу. І  на сьогоднішньому уроці позакласного читання ми пройдемо дорогою добра за мудрими творами

В.О. Сухомлинського і доберемо добрі вчинки в «корзинку добра».

ІV. Робота над темою уроку

1. Слово вчителя.

Які твори до уроку ви читали?

2. Створення виставки книг.  

«Казки школи під голубим небом», «Гаряча квітка», «Андрійкова книжка».

3. Повідомлення про життя В.О.Сухомлинського. (На дошці портрет письменника з написом 1918-1970.)

а) Довідкове бюро.

- Що ви знаєте про В.О.Сухомлинського?

Заслужений учитель України.

Відомий письменник.

Писав для вчителів, батьків.

Для дітей писав казки та оповідання.

б) Виступ учнів (робота в парах).

1-а пара:

- Народився В.О.Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селі Василівці на Кіровоградщині. Батько письменника працював столяром, був освіченою  і шанованою людиною в селі.

2-а пара:

- Василь Олександрович був учасником війни. Після поранення повертається додому. В 1948 році стає директором  Павлиської середньої школи. Написав для дітей багато творів. 2 вересня 1970 року Василя Олександровича не стало.

3-я пара:

- В.О. Сухомлинський – великий педагог, письменник. Він дуже любив дітей. З-під його пера з’явилось  багато цікавих розповідей про ласкаве сонечко і м’яку зелену травичку, про працелюбних мурашок, веселого метелика, про дітей.

Вчитель:

- Він був доброю людиною і хотів, щоб його учніі всі діти виростали добрими, чуйними, працьовитими, любили і поважали своїх батьків, свою рідну землю, свою Батьківщину.

Фізкультхвилинка

4. Обговорення прочитаних творів.

• Слухання та обговорення вірша Л.Забашти «Людина починається з добра».

Людина починається з добра.

Сказав мудрець:

Живи: добро звершай !

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро та в вищу правду віра

Людину  відрізня від мавпи й звіра.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра!

                     Любов Забашта.

• Переказ учнями твору «Красиві слова і красиве діло».

а) Пояснити заголовок оповідання.

б) Як ви думаєте: «красиве слово і красиве діло» - це одне і теж?

в) Словникова робота. Пояснити вислів «Мокрий, як хлющ».

г) Бесіда за змістом оповідання.

• Переказ твору «Щоб ти став кращий».

а) Стисло переказати оповідання.

б) Демонстрація малюнків.

• Переказ твору «Врятував сонечко».

- Що спільного в цих оповіданнях?

- Над чим замислюється автор і герої оповідання?

5. Літературна гра.

- Утвори прислів’я, приказки. Поясни, коли так говорять.

У кого совісті нема -           стежка утоптана.

З поганої трави                    добрих людей.

Сам себе раз у                      той і собі має.

До доброї криниці                не буде доброго сіна.

Світ не без                             нема й сорому.

Хто людям добра бажає,      рік любить.

6. Підготовка до ДПА (робота за схемами: «Структура тексту»).

V. Підсумок уроку

1. «Вільний мікрофон».

- Чому урок має назву «Школа добрих вчинків»?

- Які добрі вчинки ми покладемо в корзину добрих вчинків?

- Чого вчать нас твори В.О.Сухомлинського?

Знати, цінувати, оберігати минуле.

Любити й поважати своїх батьків.

Поважати старших.

Бути справедливими у своїх діях і вчинках.

Розуміти оточуючих нас людей.

Бути добрими людьми.

2. Гра «Докажи словечко».

Щедро ллє проміння сонце

У твоє й моє …(віконце).

В світ прийшли ми: я і ти –

Для любові й …(доброти).

Будь привітним і прихильним,

Добрим,лагідним і …(сильним).

Вчись завжди допомагати

І людині …(співчувати).

В дружбі всі,щоб виростали

Й дружбу людям…(дарували).

І в душі завжди несли

Теплий промінь …(доброти).

VІ. Домашнє завдання

- Наступний наш урок позакласного читання проведемо за темою «Природа за пригодою». Список рекомендованої літератури – у «Куточку читача».

Красиві слова і красиве діло

Василь Сухомлинський

Серед поля стоїть маленька хатина. Її побудували, щоб у негоду люди могли сховатися й пересидіти в теплі.

Одного разу серед літнього дня захмарило й пішов дощ. А в лісі в цей час було троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися, як з неба ллє, мов з відра.

Коли це бачать: до хатини біжить ще один хлопчик. Незнайомий. Мабуть, з іншого села. Одежа на ньому була мокра, як хлющ. Він тремтів од холоду.

І ось перший із тих хлопців, які сиділи в сухому одязі, сказав:
—    Як же ти змок на дощі! Мені жаль тебе…

Другий теж промовив красиві й жалісливі слова:
—    Як страшно опинитися в зливу серед поля! Я співчуваю тобі…

А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку й дав її змоклому хлопчикові. Той скинув мокру сорочку и одягнув суху.

Гарні не красиві слова. Гарні – красиві діла.

Щоб ти став кращим

Василь Сухомлинський

Дідусь з онуком йшли великим лісом. Ледь помітна стежинка звивалась поміж високими деревами. Вечоріло. Подорожні втомилися. Дідусь уже збирався заночувати десь під кущем, аж тут хлопчик побачив у гущавині хатинку.

– Дідусю, он хатинка! – радісно вигукнув онук. – Може, в ній переночуємо?
– Так, це хатинка для дорожніх, – сказав дідусь.

Вони зайшли в лісову хатинку. У ній було чисто, на стіні висіла гілочка з ялинки. За народним звичаєм це означало: заходьте, будь ласка, любі гості.

Дідусь і онук підійшли до столу й побачили на ньому хлібинку та глечик з медом. Поручлежала маленька гілочка ялинки. На вікні – відро з водою.

Дідусь і внук умилися і сіли вечеряти.

– Хто це все поставив на стіл? – питає онук.

– Добрий чоловік, – мовив дідусь.

– Як це так? – дивується онук. – Залишив нам добрий чоловік їжу, а ми й не знаємо, хто він. Для чого ж він старався?

– Щоб ти став кращим – відповів дідусь.

ВРЯТУВАВ СОНЕЧКО

Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ 

        Це було влітку. Цілий день пекло сонце, а потім насунулись чорні хмари. Пішов дощ. Під високою гіллястою шовковицею сидів Василько.

Він не боявся зливи. Його захищало від неї.

Густе листя. Під шовковицею було сухо. А поруч текли струмки.

Василько побачив, як один струмок поволеньки почав заповнювати невеличку заглибинку. Утворювалось озерце. На середині цього озерця був маленький острівок. Води все прибувало й прибувало. Ось-ось затопить острівець раптом Василько побачив на острівці маленьке червоне сонечко.

Воно бігало з одного краю острівця до другого. «Чому ж воно не летить,»-подумав Василько. Йому стало жаль сонечка.

Острівець ставав усе менший.

Ось він такий як п'ятачок. Ось він уже не більше копієчки. Сонечко сиділо непорушно.

Василько побіг під дощ. І зразу ж змок до нитки. Та він устиг урятувати сонечко.