Урок з читання " Робота з дитячою книжкою. Казки про природу. Г.Демченко "Калинка".

Робота з дитячою книжкою. Казки про природу.

(Г. Демченко казка «Калинка»)

Мета: розширити знання дітей про калину як символ України; вдосконалювати читацькі навички учнів; вчити аналізувати прочитаний матеріал; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення; формувати уміння самостійно працювати; виховувати бережне ставлення до природи.

Хід уроку

І. Повідомлення теми та завдань уроку

Діти! Сьогоднішній урок я хочу розпочати віршем Степана Жупанина

«Буду я природі другом», який для нас підготувала Сушкевич Любов.

Ви уважно слухайте, а потім дайте відповідь на запитання «Що означає бути природі другом?»
Йтиму садом, полем, а чи лугом,
буду я природі вірним другом.
Не столочу навіть і трави.
Я скажу їй: — Зеленій, живи!
Коли лісом буду я іти,
теж посію зерна доброти.
Побажаю дереву і пташці,
щоб вони жили у мирі й щасті.

• Отже, що означає бути природі другом? (відповіді дітей)
• А ви товаришуєте з природою?

Ви правильно відповіли на це питання, а попрацювавши добре сьогодні на уроці, ми з’ясуємо відповідь на інше питання

«Що потрібно людині, щоб бути другом природі?»

А почнемо ми з казки, яку написала відома дитяча письменниця Галина Демченко.

Крім того, що ця жінка писала для дітей, вона була ще і художницею, багато років працювала вчителем.

ІІ. Опрацювання матеріалу уроку

Казка ця про рослину – символ України, яку саме ви дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку.

1. Загадка

За хатиною в садочку у зеленому віночку,

у червоному намисті стала, наче молода.

І збігаються всі діти, щоб на неї поглядіти:

За намисто кожен – смик, та й укине на язик.

Зветься ж ця рослина – червона …..

-А хтось з вас знає народний вислів «Без верби і ….. нема України?»

(відкриваю назву на дошці)

Для того щоб наш урок був цікавим, ви повинні на уроці бути:

2. кмітливі, активні, логічно мислити, наполегливо працювати, артистично читати.

3. Розповідь вчителя

Калина – це кущ, весною вона розцвітає мов дівчина у білому вбранні. Восени стоїть калина у червоному намисті красива і урочиста. Ягоди її кислі і трохи гіркуваті, а взимку – солодкі. Вони дуже корисні. З них готують повидло, варення, компоти.

А ще на Україні є звичай виряджати своїх дітей у дальню дорогу рушником з вишитою калиною, бо вона оберігає людину від усього злого.

4. Робота над заголовком казки

• Хтось з вас знає чому калина зветься калиною?

Звідки ж ця рослина отримала свою назву, ми дізнаємось сьогодні працюючи з казкою Галини Демченко «Калинка»

Метод « Припущення» за заголовком.

• Перш ніж читати давайте припустимо за малюнком і назвою, які дії будуть відбуватись у казці?
• От, як би ви були автором, то про що б написали маленьким діткам?

 Словникова робота,

Хорове читання слів за вчителем, увага на наголос.

Пояснення значення слів.

щире серце

тонісіньке стебельце

край дороги

прийнялося стебельце

з криниці

ІІІ. Опрацювання казки

1. Читання казки вчителем

    КАЛИНКА

В селі жила дівчинка. Звали Калинкою. Вона любила доглядати за квітами. Збирала їх у лісі. Любили ії люди за щире і добре серце.
   Навесні пішла вона в ліс. Довго ходила. Ні деревця, ні кущика. «Дай,— думає Калинка,— посаджу тут щось, нехай росте». Викопала в  лісі тонісіньке стебельце і посадила край дороги. А щоб прийнялося воно, Калинка кожен день з криниці воду носила та поливала.
    Розрослося стебельце у великий кущ. Іде лісом чоловік. Стомився. Бачить — рясний кущ. Підійшов ближче. Усміхнувся і сказав:
—    Спасибі тим роботящим рукам, що цей кущик посадили, і тому доброму серцю, що його викохало!
Тут увесь кущик враз укрився ніжним білим цвітом. Потім обсипався цвіт, а замість нього ягоди червоні. І диво — в кожній ягідці заховане зернятко, схоже на маленьке серце.

Прийшла й Калинка до свого улюбленця — і здивувалась.
А кущ шепоче:
—    Це на згадку про твоє добре серце. А щоб люди тебе не забули, подаруй мені своє ім’я, Калинко.
  Відтоді всі так і називають той кущ, ту рослину — калиною.

2. Перевірка розуміння прочитаного (тести)

Фізхвилинка

IV. Усвідомлення та осмислення матеріалу

1. Повторне читання казки
2. Бесіда

• Де заховане маленьке добре серце в калині?

(в ягодах)

• Покуштуйте ягоди. Чи дійсно зернятко схоже на сердечко?

(діти куштують ягоди)

• Як ви зрозуміли казку, чому зернятко такої форми?

V. Творча робота в парах

- Намалюйте ілюстрацію до прочитаної казки так, щоб дитина не читаючи назву здогадалась про що буде мова.

VI. Робота в групах

- Складіть 2-3 загадки про калину.

Презентація груп.

VII. Підсумок уроку

На початку урока я ставила питання для роздуму: «Що ж потрібно людині, щоб бути другом природі?»

Після знайомства з цим твором, як ви будете відноситися до природи у своєму повсякденному житті?

КАЛИНКА

В селі жила дівчинка. Звали Калинкою. Вона любила доглядати за квітами. Збирала їх у лісі. Любили ії люди за щире і добре серце.
   Навесні пішла вона в ліс. Довго ходила. Ні деревця, ні кущика. «Дай,— думає Калинка,— посаджу тут щось, нехай росте». Викопала в  лісі тонісіньке стебельце і посадила край дороги. А щоб прийнялося воно, Калинка кожен день з криниці воду носила та поливала.
    Розрослося стебельце у великий кущ. Іде лісом чоловік. Стомився. Бачить — рясний кущ. Підійшов ближче. Усміхнувся і сказав:
—    Спасибі тим роботящим рукам, що цей кущик посадили, і тому доброму серцю, що його викохало!
Тут увесь кущик враз укрився ніжним білим цвітом. Потім обсипався цвіт, а замість нього ягоди червоні. І диво — в кожній ягідці заховане зернятко, схоже на маленьке серце.

Прийшла й Калинка до свого улюбленця — і здивувалась.
А кущ шепоче:
—    Це на згадку про твоє добре серце. А щоб люди тебе не забули, подаруй мені своє ім’я, Калинко.
  Відтоді всі так і називають той кущ, ту рослину — калиною.