Урок з елементами тренінгу "Краса мови залежить від нас" (6 клас)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( урок з елементами т р е н і н г у  для учнів 6 класу )

 

 

         

 

 

                                        

 

 

Мета: удосконалювати уміння керувати своїми емоціями, контролювати гнів, поважати почуття інших, сприяти покращенню профілактиці та корекції лихослів’я в учнівському середовищі; розвивати критичне мислення та уміння обстоювати свою думку; виховувати любов та повагу до рідної мови.

 

 

Обладнання: аркуші паперу, відро для сміття, плакат з правилами роботи, скринька, дзеркало, олівці, фломастери, фарби, гроші, лопата, камінь, скринька для ненормованої лексики, плакати з афоризмами, відеопрезентація «Ненормована лексика», роздатковий матеріал («осінні листочки», «квіточки», «сміття», розрізані прислів’я, («сонечка») написи зі словами), плакат «Дерево», плакат «Галявина».

 

 

 

План

1. Презентація мети заняття.
2. Знайомство.
3. Ознайомлення з правилами роботи в групі.
4. Вправа «Мої сподівання».
5. Вправа «Створимо настрій».
6. Вправа «Малювання емоцій».
7. Перегляд відеопрезентації «Ненормована лексика».
8. Вправа «Роздмухування фарби».
9. Вправа «Геть, образливі слова!»
10.                    Фізкультхвилинка.
11.                    Вправа «Очистимо галявину».
12.                    Вправа «З’єднаймо прислів’я».
13.                    Вправа «Так чи ні?».
14.                    Вправа «Вмій не тільки говорити, а й розуміти».
15.                    Вправа «Метафоротерапія».
16.                    Вправа «Калейдоскоп побажань»
17.                    Підсумок.

 

 

 

 

 

 

Хід заняття:

І. Презентація мети заняття.

                                                    О місячне сяйво і спів солов’я,

                                              Півонії, мальви , жоржини!

                                                    Море брильянтів, це мова моя,

        Це – мова моєї Вкраїни! (В. Сосюра).

 Мова наша, як море, - безкінечна, красива, могутня. Вона ніби ллється струмочком і звеселяє душу. Але мова стає по-справжньому приємною і красивою лише тоді, коли той, хто говорить, сам отримує насолоду від неї. Справжня краса мови полягає у дбайливому ставленні до неї, у прагненні кожного говорити правильно.

                            На все впливає мови чистота:

                             Зір глибшає, і кращають уста,

                                          Стає точнішим слух, а думка гнеться,

Як вітром розколихані жита (Д. Павличко).

 Як відомо, найбільше про мову дбають письменники. Однак по-справжньому красивою вона буде лише тоді, коли про неї піклуватиметься кожен із нас. Отож тема нашого заняття – «КРАСА МОВИ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД НАС».

Мета нашого заняття - удосконалювати уміння керувати своїми емоціями, контролювати гнів, поважати почуття інших, сприяти покращенню профілактиці та корекції лихослів’я в учнівському середовищі; розвивати критичне мислення та уміння обстоювати свою думку; виховувати любов та повагу до рідної мови.

(Учасникам тренінгу роздають вирізані з паперу осінні листочки жовтого і червоного кольорів. Залежно від кольору всі учасники діляться на 2 групи)

 

ІІ. Знайомство.

(Кожен учень по черзі називає своє ім’я і говорить, на чому він найкраще знається з української мови (Н-д: «Я добре розумію фразеологізми», «Я знаю всі правила правопису», «Я найкраще запам’ятав, що таке неологізми», «Я вмію грамотно писати», «Я вмію робити синтаксичний розбір речення» і т. д.)

 

ІІІ. Ознайомлення з правилами роботи.

(На плакаті записані правила)

          П Р А В И Л А

• Слухати і чути
• Бути позитивним
• Бути активним
• Користуватись «правилом руки»

(Учні по черзі вголос читають правила ). Можливо ви хочете дописати ще якісь правила?

 

ІУ. Вправа «Мої сподівання».

Кожен з вас отримав осінній листочок. Напишіть на ньому, чого ви очікуєте від сьогоднішнього заняття, і прикріпіть його на дерево очікувань, озвучивши свої записи.

 

У. Вправа «Створимо настрій».

Я роздам вам картки зі словами (голуб, сонце, риба, зоря, квітка, промінь    веселка, заєць, кіт, струмок, ластівка, дівчина, серце, лапа).

 За допомогою суфіксів  зі зменшувально-пестливим значенням утворіть спільнокореневі слова. А тепер, заглянувши в скриньку, де лежить один предмет, промовте слово, яке ви утворили, слово, наповнене добротою, ласкою, ніжністю.

( Учні заглядають у скриньку, де лежить дзеркальце і вголос промовляють слова ).

Цією вправою ми створили собі настрій. І якщо вам не віддзеркалився гарний, веселий настрій, то усміхніться до мене, самі спробуйте створити собі настрій і поділіться з ним товаришами. Ви, певно, погодитесь зі мною, що мова кожного з нас – це дзеркало душі.

 

УІ. Вправа «Малювання емоцій»

 

(Учням роздають аркуші паперу, олівці, фломастери).

Уважно прослухайте вірш. На папері намалюйте власні почуття, які переповнюють вас у цей момент. Вони можуть виражатися у вигляді кольорових ліній, плям, геометричних фігур. Не намагайтеся намалювати щось конкретне, високохудожнє. Головне – передати настрій, тому треба малювати все, що прийде в голову. Назвіть свій малюнок, прокоментуйте.

(З в у ч и т ь  у к р а ї н с ь к а   м е л о д і я)

Мова, наша мова, мова кольорова,

В ній гроза травнева й тиша вечорова.

Мова, наша мова – літ минулих повість,

Вічно юна мудрість, сива наша совість.

Мова, наша мова, мрійнику – жар-птиця,

Грішнику – спокута, спраглому криниця,

А для мене, мово, ти, мов синє море,

У якому тоне і печаль, і горе.

Мова, наша мова – пісня стоголоса,

Нею мріють весни, нею плаче осінь.

Нею марять зими, нею кличе літо.

В ній криваві рими й сльози «Заповіту».

Я без тебе, мово, - без зерна полова,

Соняшник без сонця, без птахів діброва.

Як вогонь у серці, я несу в майбутнє,

Невгасиму мову, слово незабутнє (Ю Рибчинський).

 

УІІ. Перегляд відеопрезентації «Ненормована лексика».

 

В. Сухомлинський писав: «Слово - найтонше доторкання до серця, воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем , і розжареним залізом, і брудом…»

На жаль, нині часто лунають слова, що спотворюють взаємини, призводять до відчуження найближчих людей, до тяжких захворювань і руйнують життя.

• Як ви думаєте, що це за слова? (образливі, нецензурні, лайливі…)

Усі вони називають одним словом – лихослів’я. Що ж таке лихослів’я?. Це мова, наповнена виразами, непристойними словами, лайкою. Але мало хто з вас здогадується, що лихослів’я, як і хамство – зброя невпевнених у собі людей, боягузів.

                                            (Увага на екран).

 

УІІІ. Вправа «Роздмухування фарби».

 

Зараз ми будемо малювати образу, гнів або якісь інші почуття, які виникають тоді, коли ми чуємо або вимовляємо погані слова.

( З в у ч и т ь   в а ж к а  м у з и к а )

(На аркуш паперу виливається невелика кількість фарби. Учні роздмухують рідину в різних напрямках, смужками картону розтягують фарбу, намагаючись створити якийсь образ. Можна домалювати олівцями чи фломастерами. Прокоментувавши малюнок або давши йому назву, вивішують його на дошку поряд з малюнками вірша).

ІХ. Вправа «Геть, образливі слова!».

 «Зле, невдале, нетактовне, просто кажучи, нерозумне слово може образити, приголомшити людину» (В Сухомлинський).

На аркушах, які я вам роздам, ліворуч запишіть ті слова, якими вас ображають, а праворуч – ті, якими ви ображаєте інших.

( П р о д о в ж у є   з в у ч а т и   в а ж к а   м у з и к а )

Розірвіть аркуш навпіл. Ту частинку аркуша, де записані слова, якими ображаєте ви («Я ображаю»), залиште поки що в себе, а іншу частинку зі словами, що ображають вас, передайте по колу своєму сусідові. Погляньте на ті слова. Чи немає серед них спільних з вашими, схожих? Що ж ми зробимо з такими словами? А скажімо їм дружно «Геть, образливі слова!» і вкиньмо їх у скриньку для ненормативної лексики. Я думаю, вони ніколи більше до вас не повернуться.

 

Х. Фізкультхвилинка.

А зараз відпочиньмо. Прошу всіх встати. Я читатиму віршик, а ви рухами покажіть, як ви це уявляєте.

 

Добре те, що сонце світить.

Добре те, що віє вітер.

Добре те, що цей ось ліс

Разом з нами ріс і ріс.

Добре гратися надворі.

Добре вчитися у школі.

Добре плавати в ставу,

Добре те, що я живу!

 

ХІ. Вправа «Очистимо галявину».

 

«Говорити скаліченою мовою – це все одно, що грати на розстроєній скрипці,» - писав В. Сухомлинський. Так от щоб наша мова (галявина) не була засміченою, давайте всі разом її очистимо.

(Учні по черзі виходять до дошки, «забирають сміття з галявини» і, прочитавши слово, вкидають його у відро для сміття.)

(блін, конєшно, корочє, послєдній, діжурний, здрастє, обіщаю, тута, тіпа, отвічаю, фізра, хавчик, мордяка, фігня)   

А потім на  квіточках, пишуть добрі, чарівні, лагідні слова, зачитують їх уголос і прикрашають галявину

(прошу, слухаю вас, спасибі, добродію,  на все добре, будьте здорові,    тітонько, бабуню,  вибачте,  будь ласка,  до побачення,  дякую,  добрий день,  на здоров’я )).

 

ХІІ. Вправа «З’єднаймо прислів’я».

З давніх-давен наші предки виховували своїх дітей за принципами народної етнопедагогіки, на засадах добра, справедливості, доброзичливості. Тож зараз ми спробуємо презентувати «Моральний кодекс народної мудрості», ключовими поняттями якого є прислів’я.

(Групам роздається по 5 прислів’їв, що надруковані на папері і розрізані).З’єднайте прислів’я і прочитайте мудрі вислови, створені віками українським народом.

( З в у ч и т ь   у к р а ї н с ь к а   м е л о д і я )

 

• Слово – не горобець, вилетить – не піймаєш.
• Рана загоїться, зле слово – ніколи.
• Удар забувається, а слово пам’ятається.
• Шабля ранить голову, а слово – душу.
• Від теплого слова  і лід розмерзає. 
• Гостре словечко коле сердечко.
• Слово – не стріла, а глибше ранить.   
• Дурний язик голові не приятель. 
• Добре слово краще, ніж готові гроші.  
• Вода все сполоще, а злого слова – ні.

 

• А хто ще знає якісь мудрі народні вислови про силу слова?

 

ХІІІ. Вправа «Так чи ні?»

А ви знаєте, що потрібно робити, щоб тримати своє мовлення «у формі»? Зараз ми це перевіримо. Ваше завдання заперечити або ствердити наведені положення (кожній групі по черзі):

1. Вчити напам’ять поезію. (так)
2. Займатися спортом. (ні)
3. Хуліганити, бешкетувати. (ні)
4. Читати художню літературу. (так)
5. Переказувати прочитане перед дзеркалом.(так)
6. Частіше заглядати в словники. (так)
7. Щодня їсти цукерки. (ні)
8. Довго спати.(ні)
9. Дивитися пізнавальні телепередачі. (так)
10.   Грати в комп’ютерні ігри. (ні)
11.   Купатися в річці. (ні)
12.   Вчити правила з української мови. (так)
13.   Спілкуватися з цікавими людьми. (так)
14.   Частіше звертатися до фольклору. (так)

 

 

ХІУ. Вправа «Вмійте не тільки говорити, а й розуміти!»

 Послухавши цікавого співрозмовника, ви, мабуть, ловили себе на думці, як доречно він вживає у спілкуванні влучні крилаті вирази народнорозмовної мови, як приємно стає на душі від враження, що людина так майстерно володіє рідною мовою. Ці стійкі вирази сприймаються як єдине ціле і називаються вони… (фразеологізмами). Вони найяскравіше виражають національний характер мови. І горе тому, хто їх не розуміє. Отож умійте не тільки говорити, а й розуміти!

(Учень показує пантомімою фразеологізм, а гості намагаються його озвучити і пояснити).

• тинятися з кутка в куток  (нудьгувати)
• вдарити по кишенях (завдати збитків, шкоди)
• дивитися крізь пальці (не звертати уваги)
• гладити по голівці  (хвалити, потурати)
• гребти гроші лопатою (багатіти)
• держати камінь за пазухою (готувати помсту, приховувати ворожнечу)
• на лобі написано (дуже помітно)  
• дати по шапці (бити, наказувати)   
• лазити рачки (дуже сміятися)   
• втерти носа (перемогти)

 

ХУ. Вправа «Метафоротерапія».

 Якщо у вас поганий настрій, візьміть і прочитайте рядок поезії, і ви відчуєте, як очистили себе внутрішньо. От приходите додому й говорите – поганий день. А Л. Костенко сказала б:

«ЯК СІРНИЧОК, ПРИПАЛЕНИЙ ВІД СОНЦЯ, ДЕНЬ СПАЛАХНУВ, ОБВУГЛИВСЯ, ПОГАС».

Вимовте так, і вас обов’язково попросять: «Як-як ти сказав? Ану ще раз». Або:

«САМІ НА СЕБЕ ДИВЛЯТЬСЯ ЛІСИ, РОЗГУБЛЕНІ ОД ВЛАСНОЇ КРАСИ» (Л. Костенко). Що вона такого сказала? А як гарно?

 Або Олена Теліга: «В СОТАХ МОЗКУ ЗОЛОТОМ ПРОЗОРИМ МЕД ДУМОК РОЗТОПЛЕНИХ ЛЕЖИТЬ». Уявляєте? Це треба виписувати. Таким треба наснажуватися.

А як забути метафору у романі Василя Рубана: «ПОМИРАВ УРАЖЕНИЙ ПРОЛІСКОМ СНІГ»?

Або: «ЗАГЛЯДАЄ В ШИБКУ КАЗКА З СИВИМИ ОЧИМА».

                                                                                           (В. Симоненко)

Коли читаєш такий текст і розумієш, які несамовиті спроможності в собі має мова, ти теж захочеш так красиво говорити. (Плакати з висловами вивішуються на дошку).

 

ХУІ. Вправа «Калейдоскоп побажань».

 Людмила Альошина у книзі «Про ввічливість, про такт, про делікатність» пропонує нам цікаву загадку. Спробуйте правильно її відгадати.

«Якщо ви здорові – ви маєте незліченне багатство! Щоб зберегти його, скористайтеся порадою: регулярно вживайте ліки, які я перевірила на собі. Прекрасно допомагають. Їх не можна купити і не можна зробити. Ці ліки не продаються в аптеці. Не ростуть серед трав і квітів. Вони невагомі і невидимі для очей. Але мають чарівну силу – створюють чудовий настрій, вселяють бадьорість, оптимізм. Роблять людину привабливою, приємною, симпатичною. В особистих стосунках вони творять дива, знімають образи, недомовки, усувають безлад».

• Що це за ліки? (слова)
• Так-так, слова-ліки, що йдуть від серця. Нехай у кожному вашому серці народжуються тільки добрі, гарні і світлі слова!

 

ХУІІ. Підсумок.

• Який висновок ви зробили після сьогоднішнього заняття?
• Від кого залежить краса нашої мови?
• А зараз я пропоную усім стати по колу, взятися за руки. Міцно потискуючи руку товариша, подаруйте йому добре слово.

( З в у ч и т ь   м у з и к а )

• Кажімо більше ніжних слів

Знайомим, друзям і коханим.

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів.