Урок з географії у 6 класі "Вітер"

6 клас                                                      Вітер

Мета: сформувати поняття «вітер» та визначити причини його утворення; з’ясувати причини виникнення постійних та змінних вітрів; удосконалити вміння спостерігати природні явища та аналізувати результати спостережень; розвивати інформаційно-цифрову компетентність при пошуку, обробці і зберіганні  інформації географічного характеру, комунікативну, інтелектуальну та логічну  компетентність, творчі здібності дітей, розвиваючи інтерес до вивчення географії, розвиваю компетентність самоосвіти та саморозвитку; виховувати пізнавальний інтерес до географії, екологічну компетентність, бережливе ставлення до природи.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: фізична карта світу, таблиця «шкала вітрів», календар спостережень, журнал «Цікаве про вітер», мультимедійна презентація.

Хід уроку

І. Організаційний момент

• перевірка присутності учнів;
• перевірка засобів навчання до уроку;
• психологічна підготовка учнів до роботи на уроці.

      Добрий день! Вітаю вас на новому уроці географії. Всі готові до уроку? А настрій який у вас? Давайте намалюємо в себе в зошиті смайлик, який відповідає вашому настрою.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Гра «Вірю – не вірю»

1. Атмосфера – це газова оболонка Землі.
2. Вуглекислий газ необхідний усьому живому для дихання.
3. Без їжі людина може існувати 5 тижнів, без води – 5 днів, без повітря – 5 хвилин.
4. Термометр – прилад для вимірювання атмосферного тиску.
5. Температура повітря вимірюється в мм рт ст.
6. Температура повітря залежить від географічної широти.
7. Барометр – це прилад для вимірювання атмосферного тиску.
8. Ізотерми – це лінії, що з’єднують точки з однаковою температурою.
9. Ми жителі стратосфери.
10. Атмосфера не потребує охорони.
11. Основне джерело атмосферного кисню – зелені рослини
12. Найбільше озону зосереджено в тропосфері.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

     В роки Великої Вітчизняної війни над містом, тимчасово окупованим фашистами, декілька днів у повітрі кружляли листівки. Вони повільно опускалися на землю, і люди дізнавались правду. Три дні фашистські вартові слідкували за небом, намагаючись виявити радянський літак. Але спостереження були марними. Літака не було, а листівки знову розносив вітер. Як потім з’ясувалось, їх розповсюджував маленький партизан. Сховавшись у толочній, він складав листівки у пічку, з якої вони через 30-метровий димохід розлітались у небі. Сьогодні на уроці спробуємо з’ясувати, чому листівки піднімались високо у небо? Що цьому сприяло?

     А щоб дати правильну відповідь, необхідно з’ясувати що таке «вітер» та визначити особливості його утворення, розглянути причини виникнення постійних та змінних вітрів. Урок ми проведемо у вигляді  усного журналу «Цікаве про вітер». Назви сторінок поступово записуйте в зошит як план уроку.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

1 сторінка.  Рухлива атмосфера

Гуляє в полі, та не кінь,

                 Літає на волі, та не птиця.  (вітер)

 

Вчитель. Давайте згадаємо, що таке атмосфера? У якому стані вона перебуває? Чи завжди у спокійному?

       Повітряні маси постійні мандрівники. Вони постійно рухаються з однієї точки земної кулі до іншої. Хоч повітря й невидиме, ми завжди відчуваємо його рух – вітер (вчитель пропонує учням руками зробити рух повітря).

 а) дослід з гумовою кулькою.

Вчитель, тиснучи на гумову кульку, випускає з неї повітря, демонструючи його дію на стрічку, наочно показуючи механізм утворення вітру.

• Що відбувається з повітрям?
• З чого видно, що воно переміщується?
• В якому напрямку воно рухається?
• Внаслідок чого відбувається рух повітря?
• Користуючись схемою, спробуйте самостійно сказати, що таке вітер.

(Сформоване визначення учні записують у зошит)

Вітер – це горизонтальний рух повітря з області високого тиску до області низького.

• Скажіть, чи однаково нагріта наша земна поверхня? Ні.
• А де буде більша температура?
• Діти, а які характеристики вітру ви можете назвати? Про них нам розкаже наступна сторінка.

2 сторінка. Сила і напрям вітру.

Літає часто він довкола,

Дерев чимало поламав,

Але ніде, ніхто й ніколи,

Його не бачив, не тримав (вітер).

 

Робота з текстом підручника

• Прочитайте 1 і 2 абзац на С.124 підручника і скажіть:
• В яких одиницях вимірюється швидкість вітру? (м/с або км/год)
• Як визначають силу вітру? В яких одиницях її вимірюють? (За тиском рухомого повітря на предмети, вимірюється в кг/м²)
• Чи доводилось вам коли-небудь бути надворі в безвітряну погоду? Як називають відсутність будь-яких ознак вітру? (штиль)

4. Розповідь-пояснення вчителя з елементами бесіди

Послухайте прогноз погоди на 3 березня: «Ясно, без опадів, температура повітря вдень -5…-10, вночі -15…-20, напрям вітру Пн.-Зх, швидкість 1-3 м/с.»

• Які характеристики вітру, окрім вже вище названих вами, присутні в прогнозі погоди?
• Так, напрямок вітру.  Напрям вітру визначають за тією стороною горизонту, звідки він дме.
• Для позначення напрямку вітру горизонт поділяють на 8 напрямків, з них 4 головні і 4 проміжні.

Наприклад: якщо вітер дме із заходу, то його називають «західним», із півдня - «південним», із місцевості розташованої між північчю і сходом – «північно-східним».

Напрямок, силу вітру і швидкість визначають приладами – флюгером і анемометром.

• А чи могли б ви визначити напрям вітру без флюгера?

У давні часи, коли ще не було приладів, швидкість і напрям вітру визначали за місцевими ознаками: у морі – за дією вітру на воду і вітрила суден; на суходолі – за верхівками дерев, відхилення диму з труб, за прапорцем на щоглі.

За багатьма ознаками було зроблено 12-бальну шкалу вітрів. Вона називається – шкала Бофорта. Її використовують для визначення сили вітру за його дією на навколишні предмети, при цьому силу  вітру вимірюють у балах від 0 до 12 балів. Давайте з нею познайомимося.

 

Шкала вітрів

Сила вітру	Зовнішні ознаки
0 балів	Вітру немає, листя на деревах нерухоме, дим піднімається вертикально
1 – 2 бали	Слабкий вітер, відчувається слабкий подих, шелестить листя
3 – 4 бали	Помітний вітер, шелестить листя та хитаються невеликі гілки, піднімається пилюка
5 – 6 балів	Сильний вітер, хитаються великі гілки та верхівки дерев, стовбури. На воді піднімаються хвилі
7 – 8 балів	Міцний вітер. Хитаються дерева, гнеться і ламається гілля, важко рухатися людині, гудуть проводи
9 – 10 балів	Штормовий вітер. Дерева вириваються з корінням, зриваються черепиця, димарі, дахи
11 – 12 балів	Важкий шторм, що переходить в ураган. Вітер руйнує будівлі, великі спустошення

 

Гра «Впізнайка» ( за описом розпізнати характеристику вітру)

Завдання. Оцініть у балах силу вітру за наведеним описом.

• Тихесенько вітер віє

Степи, лани мріють.  Т. Г. Шевченко   (1 – 2 бали)

 

• Реве та стогне Дніпр широкий ,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.  Т. Г. Шевченко   (9 – 10 балів)

 

• И было, как видно, ему не впервые,

Ломать, как тростинки, дубы вековые.

И крыши срывая, врываться в жилища

Его называли вітрило,  ватрище.      С. Я. Маршак     (11- 12 балів)

 

• Колеблется ветер, влажный, душистый,

колышит верхи деревьв и с 1оем

 он стучит в оконницы.   М. Ю. Лермонтов     (5- 6 балів)

 

•  Тиха украинская ночь

Прозрачно небо. Звезды блещут

                     Своей дремоты превозмочь

                     Не хочет воздух. Чуть трепещут

                     Сребристых тополей листы           А. С . Пушкин    (1 – 2 б)

 

• Сегодня старый ясень сам не свой

Как будто страшный сон его тревожит

                     Ветвями машет , шевелит листвой

                     А почему – никто сказать не может     С . Я . Маршак   (7 – 8 балів)

 

• Ліс ще дрімає в передранішній тиші … .

Непорушно стоять дерева загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою, тихо навкруги, мертво.  М. Коцюбинський  (0 б)

 

Як ви зрозуміли вітри бувають різні, а де і які ми дізнаємось з наступних сторінок.

3 сторінка. Сезонні вітри

А бува в природі і таке:

Нічого не видно, бо мете,

Крутить і свистить,

З океану тайфун летить.

Це шалений вітер мусон –

З океану приніс тропічний циклон.

Вчитель. «Мусон» в перекладі з арабської означає – сезон. Дійсно, мусон змінює свій напрямок двічі на рік. Влітку, коли повітря над океаном нагрівається повільно і тиск над ним більший, вологе морське повітря проникає на суходіл. Це літній мусон, який несе щоденні грозові зливи. А взимку, коли високий тиск повітря встановлюється над суходолом, починає діяти зимовий мусон. Він дме із суходолу в бік океану і приносить холодну суху погоду.

      Скажіть, хто з вас був влітку на морі? А чи відчули ви, як з вашим волоссям грався легкий вітерець? Так це був морський бриз. А буває він денний та нічний. Розглянемо як він утворюється.

      Ми вже знаємо, що поверхня Землі, суходіл і вода, нагрівається нерівномірно. Суходіл нагрівається швидше. Тому й повітря над ним нагрівається швидше. Воно піднімається вгору, тиск знижується. Над морем у цей час повітря холоднішає і відповідно вищий тиск. Тому повітря з моря переміщується на суходіл на місце теплого. Ось і подув денний бриз. Уночі відбувається навпаки: суходіл охолоджується швидше, ніж вода. Над ним холодне повітря створює більший тиск. А над водою, що зберігає тепло й охолоджується повільно, тиск буде нижчим. Холодніше повітря із суходолу, з області вищого тиску переміщується в бік моря, де тиск менший. Виникає нічний бриз.

     Які ж сезонні вітри ви знаєте? (мусони)

4 сторінка. Постійні вітри.

Прийшов хтось та взяв щось,

Бігти за ним – не знаю за ким,

Бо пішов туди – не знаю куди.  (Вітер)

Вчитель. Окрім змінних вітрів на Землі дмуть ще й постійні. А дмуть вони в одному напрямку. Їх утворення пов’язане з поясами високого та низького тиску на Землі.

(Відео)

      Робота з підручником

Знайдіть, будь-ласка, в підручнику  (параграф 35), які вітри називають постійними і дайте їм коротку характеристику.

1. Від тропічної зони високого тиску до екваторіальної зони низького тиску протягом усього року дмуть  вітри – пасати. Пасати відрізняються  сталою швидкістю, були улюбленими вітрами мореплавців.
2. Від тропічних поясів високого тиску  дмуть і в іншу сторону вітри, до 60º широт з низьким тиском. Так відбувається переміщення повітря із заходу на схід, і  ці вітри  в помірних широтах називаються західними.

• Які постійні вітри ви знаєте?
• Як ми ще називаємо пасати і західні вітри?

5 сторінка. Жарти вітрів.

Білий дим тягнув за чуб,

Розхитав на полі дуб,

Постукав у ворота

Гей, відкрийте!.. Хто там?   (Вітер)

Ми вже з’ясували, що сила вітру  залежить від різниці атмосферного тиску і відстані між  досліджуваними об’єктами. Тому, чим більша різниця в тиску, тим сильніше і швидше рухається повітря від місця з високим тиском в місце з нижчим тиском. А чим ближча відстань, тим сильніший вітер. Повітря дуже рідко буває в стані спокою і тому намагається ще й жартувати.

 Вам додому було задано випереджаюче домашнє завдання: з додаткової літератури підготувати жарти вітрів.

 Доповнення вчителя

• Не раз населення приморських країн Європи отримувало «небесні» харчі у вигляді дощу з оселедця;
• У Данії протягом 20 хв з неба падали живі раки; бували дощі з павуків, жаб, жуків.
• Смерч  в Італії захопив і поніс із собою кошики з апельсинами, які спричинили апельсиновий дощ в іншому місці цієї країни.
• 31 березня 1847 року у Франції випав «білий дощ». Аналогічний «молочний дощ» випав у червні 1956 року на околиці Києва.

 

6 сторінка. Робота вітру.

Мітли немає, а проте

Шляхи без неї замете;

І ніч не має, а тим часом

Іде у танці з вихилясом;

Сади трясе – хоч рук немає,

І на дуду з дітками грає.    (вітер)

 

Вітер може виконувати корисну і шкідливу для людини роботу.

• Якої шкоди може завдавати вітер людям? (руйнує житло, споруди та ін.)
• А яку користь він може принести? (переміщує хмари, змінює погоду)
• Чи можуть люди використовувати енергію вітру в своєму житті?

Людина  здавна  використовує  силу вітру для найрізноманітніших потреб.

     Наприклад:

• В судноплавстві;
• Створені вітродвигуни, їх використовували для розмелювання зерна, піднімання води та приведення в рух верстатів;
• Для роботи вітряків, вітрових електростанцій.

 

V. Закріплення вивченого матеріалу

          Географічний диктант

1. Горизонтальний рух повітря з областей високого тиску в область низького тиску (вітер).
2. Вітер, який змінює свій напрям двічі на добу (бриз).
3. Прилад для визначення напряму вітру (флюгер).
4. Як називають сезонні вітри (мусони)
5. Назвіть причину утворення вітрів (різниця атмосферного тиску)
6. Чим характеризується вітер (сила, напрямок, швидкість)
7. Визначте силу вітру в балах

Тиха украинская ночь,

Прозрачно небо.

Звезды блещут,

Своей дремоты превозмочь

Не хочет воздух. Чуть трепещет

Серебристых тополей листва.

                                           А. С. Пушкин   (1-2 б)

8. Вкажіть напрямок вітру:    а) 760 мм рт ст         730 мм рт ст.

                                                  б) 560 мм рт ст.       580 мм рт ст

• Для того, щоб побудувати розу вітрів, на кожному із напрямів горизонту необхідно відкласти таку кількість позначок, скільки вітрів відповідного напрямку було. Наприклад, у жовтні. Після цього всі отримані точки з’єднати і отриману фігуру замалювати будь-яким кольором.

Напрям вітру	Пн	Пд	Зх	Сх	Пн.-зх	Пн.-сх	Пд-зх	Пд-сх
Кількість днів	2	4	3	1	0	2	2	3

 

VІ. Підсумок уроку

Отже, головна причина утворення вітру – нерівномірне нагрівання земної поверхні, різниця в атмосферному тиску. Чим більша різниця тиску, тим сильніший вітер.

Спираючись на цю закономірність, спробуємо дати відповідь на поставлене на початку уроку питання.

Нагадую вам його:

• Чому листівки піднімались високо в небо? Що цьому сприяло?

Висота димоходу – 30 метрів, а тиск, як відомо, змінюється з висотою, якщо біля землі нормальний атмосферний тиск складає 760 мм рт.ст., то на верхівці димоходу він становитиме 757 мм рт.ст. Нам уже відомо, що на кожні 10 м підйому атмосферний тиск падає на 1 мм рт.ст. Отже, саме різниця в атмосферному тиску сприяла утворенню тяги в димоході і розповсюдження листівок.

 

VІІ. Домашнє завдання

Обов’язкове: Опрацювати параграф 35. Взяти календар спостережень

Творче: Підготувати прислів’я та приказки про вітер

За бажанням: Підготувати кросворд по темі «Вітер»