Урок з християнської етики "Милосердя – милість серця. Вороги нашого серця: гордість, гнів і заздрість."

Про матеріал

Урок християнської етики для школярів 4 класу із використанням інтерактивних технологій навчання. Мета - навчити учнів діяти творчо, утверджувати християнські морально – етичні чесноти.

Дані матеріали можуть бути використані учителями початкової школи, вихователями групи подовженого дня.

Перегляд файлу

Урок з християнської етики

4 клас

 

 

https://im1-tub-ua.yandex.net/i?id=498d2297c726b403008cb43e7406c8da&n=33&h=215&w=291

 

 

 

 

 

 

 

Милосердя – милість серця.

Вороги нашого серця: гордість, гнів і заздрість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема уроку 

 Милосердя – милість серця. Вороги нашого серця: гордість, гнів і заздрість.

 

Мета уроку:

Освітня мета. Формувати уявлення учнів про поняття «милосердя», «заздрість», «гордість», «гнів», учити аналізувати ситуації  морального вибору.   

Розвиваюча мета. Розвивати у школярів милосердя, здатність до передбачення й розуміння наслідків зла, гордині та гніву що несе сучасне людство на прикладах із суспільного й особистого життя, розвивати вміння критично мислити. 

 Виховна мета. Виховувати потребу в самовдосконаленні через уникнення та відмову від поганих вчинків.

 

Тип уроку:          комбінований.

 

Біблійна основа:

Ключовий вірш: «Як бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм» (Євангеліє від Матвія 7, 12).

 

Основні  поняття:   « милосердя», «заздрість», « гнів», «гордість»

 

Обладнання: словники,  ілюстрації,  «квітка доброти», плакат

 

Міжпредметні  зв’язки:   читання,  природознавство 

 

Література до уроку:  «Дитяча Біблія»

 

 

ХІД   УРОКУ

 

I. ВСТУПНА  ЧАСТИНА

   Вітання та створення комфортного психоемоційного настрою

Учитель:                          

  •                   Продзвенів дзвінок – починається урок

          З Божої ласки , маминої казки

         Чарівних пісень

– «Добрий день , вам , мої дітки !»

Учні:

-         Добрий день !

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Актуалізація опорних знань учнів.

  1)Фронтальне опитування

- Що таке заповідь?

- Де, коли і кому Бог дав Заповіді?

- Як звучить перша Заповідь Божа?

Бог — наш добрий Отець. Він любить всіх нас і проявляє милосердя до кожного Свого творіння. Не раз ми ображаємо Господа гріхами, та Він не відвертається від нас. За це ми повинні бути безмежно вдяч­ними Небесному Батькові нашому та старатися удосконалювати себе в любові до Бога та ближніх.

Ми знаємо, що Господь сотворив нас на Свою подобу. Виходячи з цього, люди також повинні бути добрими, виявляти милосердя до по­требуючих.

 

2) Гра «Сонечко»

- Прочитайте, що написано в сонечку. На промінчиках напишіть, яким для нас є Бог.

          

терплячий                          всемогутній                                                                                                                  

  вічний                                                                 лагідний

 

  справедливий                                                                       добрий

безгрішний                                                                      святий  

   щедрий                                                              милосердний

 Мотивація навчальної діяльності учнів.

  1. Вправа „Мозковий штурм”

-   Як ви розумієте слово милосердя?( Відповіді учнів)

(Учитель  вивішує  на дошці слова, милосерд­ний, добрий, співчувати.

Учні читають слова, з’ясовують, що вони означають.)

Милосердний — який готовий надати допомогу, поспівчувати.

Добрий — який робить людям добро, прихильно, чуйно до них ставиться.

Співчувати — ставитися з розумінням, з жалістю до чийогось горя.

2. Евристична бесіда:

  • Назвіть дії, які асоціюються у вас зі словом “ гнів”,
  • Чи доводилось вам спостерігати в житті вчинки гордих людей і  заздрісних?
  • Чи приємно було спостерігати за такими діями?

 Вивчення нового матеріалу. Оголошення теми уроку.

Сьогодні на уроці ми поговоримо про людську чесноту – милосердя та ворогів нашого серця: гордість, гнів і заздрість.

1. Розповідь учителя про Боже милосердя.

      Милосердя, доброта. Ще з давньоруських часів чесноти були традиційними нашого народу. Цілі природним і закономір­ним уважали допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість, немічність, порятувати хворого чи каліку, захистити скривдже­ного.

Доброта, милосердя — багатоликі. Потреба в них повсякчасна. Навіть тоді, коли немає біди, навіть тоді, коли гори спокійні й твердь земна не хитається під ногами. Милосердя, чемність, доброта — це крила, на яких тримається людство.

      2. Послухайте розповідь. Доберіть до неї заголовок.

        - У нашому будинку мешкає самотня бабуся. Родичів у неї не­має. Тому я завжди прибираю у кімнаті одинокої сусідки, хо­джу у магазин за продуктами для неї, — розповідала Оленка своїм друзям.

    -  А ви знаєте, хто цей дідусь? — запитав Ігор, показуючи дру­зям фото. — Він живе неподалік від мене. У роки війни дідусь боро­нив нашу землю від загарбників. Я теж допомагаю дідусеві: купую для нього продукти, ліки.

    -  Який заголовок ви дібрали до розповіді? Поясніть чому.

  - Чи хтось із вас допомагає одиноким сусідам, знайомим, роди­чам? Як саме?

Учитель. Не завжди легко проявляти милосердя та люб’язність до інших, але це дуже важливо.

Проявляти милосердя — це прощати людині, якщо вона помилила­ся, допомагати в тяжку хвилину, дарувати свою любов і ласку.

«Сестра милосердя» — так називали поранені бійці на війні мед­сестер. Бо вони проявляли милість і ласку, турботу до поранених, бу­ли з ними люб’язними.

3. Робота над оповіданням В. Сухомлинського « Добре слово»

Учитель.

В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п’ять років, вона тяжко захворіла: застудилась, почала кашляти й танула на очах.

До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров’яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка та бульйон із куря­чого крильця. Кожен говорив: «Потрібно добре харчуватися, потрібно дихати свіжим повітрям, і хвороба втече у ліси й на болота».

Оля їла мед у стільниках та солодке коров’яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон із куря­чого крильця. Але ніщо не допомагало - дівчинка вже ледве вставала з ліжка.

Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опа- нас сказав:

  •     Чогось їй не вистачає. А чого — і сам не можу зрозу­міти.

Раптом відчинились двері та до хати увійшла прабабуся Олі — столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія у хаті, нікуди не виходила. Але про­чувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.

Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:

Немає у мене ані медових стільників, ані солодкого коров’ячого масла, немає ані свіжих лісових ягід, ані горіхів, немає ані перепелиних яєчок, ані курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у моєму серці — щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові.

Така величезна сила любові була у цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки порозовішали, а в очах засяяла радість.

- Ось чого не вистачало Олі, - сказав дід Опанас. - До­брого слова!

4.  Обговорення

Запитання та завдання до казки

  • Як ви думаєте, чи може бути добре слово виявом милосердя?
  • Чому добре слово було для Олі сильнішим за цілющий мед, свіжі  ягоди,горіхи  й інші смачні та корисні страви?

5. Робота в групах

Творче завдання «Закони Милосердя»

Учитель.

  •      Уявіть, що вас запросили до країни, якою керує милосердний правитель.   Розкажіть, які закони Мило­сердя ухвалені у цій країні для людей, тварин та птахів (наприклад: «Раз на тиждень кожна багата людина має запросити до себе у гості бідного, почастувати смачним обідом і щось подарувати йому»; «Протягом зими кожен має зробити дві годівниці для птахів» тощо).

Вивчення правила « Проявляй милосердя і люб′язність до інших»

6. Фізкультхвилинка

7.  Розповідь з елементами бесіди про ворогів нашого серця: гордість, гнів і заздрість.

Учитель.

  •     Ворогами людського серця вважаються 7 людських вад гординя, розпуста, заздрість, скупість, лінощі, гнівливість, недбалість.( учитель вивішує слова на дошці) Сьогодні на уроці ми спробуємо розібратися у поняттях «заздрість», «гордість», «гнів».

 Пояснення вчителем поняття «заздрість».

  •        Заздрість — це негативне почуття, яке виникає з бажан­ня мати те, що є в інших. Це може бути якась матеріальна річ (іграш­ка, ролики, гарний одяг), гарні риси обличчя або сила. Заздрість може виникнути навіть через те, що хтось краще навчається або на когось більше уваги звертають оточуючі. Через заздрість люди часто роблять такі речі, яких не слід робити.

     Святе Письмо навчає нас, що заздрість - це гріх. Проте вона притаманна майже всім. Як з нею боротись? Як поводити себе з людьми, що заздрять? Чи справді існує «біла» і «чорна» заздрість? Чи взагалі заздрість може бути «білою»? Заздрість тягне за собою інші негативні риси, обростаючи ними, як снігова куля. Видатний український педагог В.А.Сухомлинський казав: «Велике зло — заздрість. Не заздри, а радій тому, що твій товариш досяг успіху. Але, радіючи його успіхами, намагайся перевершити його» Дійсно, потрібно брати приклад з того, хто досяг багато чого в житті, і намагатися покращувати результати, самовдосконалюватися, і тоді легше житиметься і нам, і оточуючим.

Робота  з ключовим  віршем

«Чиніть з іншими так, як би ви хотіли, щоб чинили з вами» (Євангеліє від Матфія 7, 12).  (Діти коментують своє розуміння викладеного)

 Аналіз ситуацій.

(На поданих нижче прикладах учитель пояснює дітям, що може статися через заздрість. Діти висловлюють свої думки.)

  1.    Колі було 13 років, а його сестрі Олі — 10. Одного дня Коля впав і зламав ногу. Довелося йому довгий час лежати вдома. Батьки купи­ли Колі МРЗ-плеєр, щоб він міг слухати музику. Оля вважала, що це несправедливо щодо неї, бо нібито батьки більше люблять Колю, ніж її. Дівчинка вирішила на виконувати домашніх завдань, доки не куп­лять плеєр і їй.

Запитання:

  • Чи мала право Оля гніватися на Колю?
  • Як вона мала поводитися у цій ситуації?

Учитель. В усіх нас час від часу може з’явитися таке недобре по­чуття. Дуже важливо контролювати це. Через заздрість можна зробити те, чого не слід, або сказати те, чого не треба говорити і про що потім пошкодуємо. Заздрість виникає від порівняння вашого життя з жит­тям інших.

Запитання. Чи можете ви привести приклади того, коли комусь заздрили?

 Вивчення правила:    « Будьте задоволені тим, що маєте»

 Вправа „Мозковий штурм”

Учитель:

- Як ви розумієте слово гордість?  ( Відповіді учнів)

Гордість - надмірно висока думка про себе і зневага до інших; пихатість.

Слухання   і обговорення казки  В. Сухомлинського « Пелюстка і квітка»

  •        Розцвіла біла Квітка Жоржини. Літали над нею бджоли та джмелі, брали нектар.

У квітки — сорок дві пелюстки. І ось одна з них запи­шалася:

  • Я — найкрасивіша! Без мене квітка не цвіте. Я — най­головніша! Ось візьму та й піду — то що мені?

Зібрала Пелюстка всі сили, вилізла з Квітки, стрибнула на землю. Сидить у кущику троянди та спостерігає, що ро­битиме Квітка.

А квітка, мов нічого не сталося, посміхається сонечку, кличе до себе бджіл та джмелів.

Іде Пелюстка, зустрічає Мураху.

  • Ти хто? — запитує Мураха.
  • Я — Пелюстка! Найголовніша! Найкрасивіша! Без мене й Квітка не цвіте.
  • Пелюстка? Знаю Пелюстку в квітці, а на двох тоненьких ніжках, як ти, — не знаю.

Ходила Пелюстка, ходила, до вечора й засохла. А Квітка цвіте. Квітка й без однієї пелюстки — квітка. А пелюстка без квітки — ніщо.

Запитання та завдання до казки

  • Чи здавалося вам коли-небудь, що ви - найголовніший(а) у якійсь компанії чи групі дітей? Чи подобалося вам це відчуття?
  • Якби Жоржина вирішила перевиховати горду Пелюстку, то як би вона вчинила?
  • Розкажіть, якою рисою своїх батьків, бабусь та дідусів, сестер і братів ви найбільше пишаєтеся.

Вивчення правила : « Гординя – це великий гріх»

Учитель.

 Послухайте ще одне оповідання і скажіть про яку людську ваду в ньому йдеться?

                                                             Гнів

Дмитрик тільки-но побився зі своїм другом. Останнім часом подібні пригоди траплялись з ним дуже часто. Батьки завжди картали хлопчика за це, а він ображено відповідав: “Чому я повинен комусь терпіти?!”

Невдовзі після цієї неприємної пригоди хлопці зі своїм класом поїхали на екскурсію. Дмитрик все ще гнівався на Миколку. І коли одного дня, вранці, він побачив його на озері у тому місці, де переважно купався сам, хлопець оскаженів від люті й почав кричати на товариша. Микола намагався заспокоїти його:

  • Не починай, будь ласка, сваритися з самого ранку.

Цього Дмитрик стерпіти вже не міг. Знову почалась бійка,

і Микола опинився у воді, на найглибшому місці.

Дмитрик перелякався. До того ж він пригадав, що Миколка погано плаває. Але не встиг він щось придумати, як вчитель кинувся у воду і через деякий час вибрався на берег із Миколою на руках. Дмитрик боявся підійти до них, оскільки не знав, живий Микола чи ні. Але він все-таки зробив до них декілька кроків і побачив, що Миколка повільно розплющує очі. Радості хлопчика не було меж. Схилившись перед другом, Дмитрик промовив:

  • Прошу тебе, прости мені. Я був дуже злим. Тепер я зрозумів, до яких страшних наслідків може призвести гнів.

С. Луцак

Обговорення

  •                Про яку негативну ваду   йде мова у оповіданні?
  •                До чого міг привести гнів Дмитрика?
  •                Чи зрозумів Дмитрик свою помилку?

Гнів — бурхливий вияв злості, спрямований на ближнього; злісний стан душі

гнів, який палає всередині.  Гнів у будь-якому вигляді — це дуже небезпечна пристрасть, оскільки веде до чоловіковбивства.

Вивчення правила: « Не будь переможений злом, перемагай зло добром»

8.  Закріплення вивченого матеріалу.

 Гра «Якщо ти добра милосердна  людина, то повинен...»

  •          Якщо людина повинна робити те, що я називаю, плескайте в до­лоні, а якщо ні, сидіть тихенько.
  • Допомагати мамі мити посуд.
  • Чинити комусь зле, якщо цього ніхто не бачить.
  • Не вмиватися.
  •   Шанувати працю інших людей. 
  •   Галасувати, коли хтось відпочиває.
  • Бути вихованим, стриманим.
  • Обманювати, хвалитися.
  • Насміхатися з чужого горя.
  • Добре вчитися, багато читати.
  • Не слухати батьків.
  • Допомагати друзям у біді.
  • Ділитися тим, що у неї є.
  • Ображати інших.
  • Захищати слабкого.
  • Спати на уроках.
  • Красти.
  • Любити своїх батьків.
  • Бачу, ви добре знаєте, що має робити добра , милосердна людина. Чому по­трібно робити добро?

 Вчитель вивішує плакат з написаними на ньому народними прислів’ями, що описують певні   вади. Діти читають і пояснюють, висловлюють свої думки і визначають, про яку ваду йдеться у прислів’ї:

  •    Гордість (Се таке, що не уступить ні кінному, ні пішому. Про мене, Семене, хай усі коло мене, аби я зверху! Уражена пиха має сотню пазурів. Де пиха очі застилає, там світло вже не пробиває).
  •    Гнів (Злості повні кості. Сердите не буває сите. Злість — зброя слабких).
  •    Заздрість (Беруть завидки на чужі пожитки. Око завидюще, руки — загребущі. Таке заздрісне, аж у роті чорно. Заздрість все одно, що піщинка в оці).

III. ЗАВЕРШАЛЬНА  ЧАСТИНА

  1. Підсумок уроку.  Оцінювання учнів.

       Багато людей потребують вашої допомоги. Тільки треба уважніше дивитися навколо себе, вміти бачити. Можна влетіти у салон автобуса, впасти на вільне місце і втупитися у вікно. А можна поступитись, без зайвих нагадувань, місцем старшій людині чи жінці з маленькою дитиною. Можна, весело сміючись, перейти вулицю. А можна уважно глянути довкола, запропонувати допомогу людині, яка втратила зір, перевести її через дорогу. Треба зупинитись і заспокоїти дитину, яка плаче. Необхідно допомогти старим та інвалідам. І це потрібно не тільки їм. Це потрібно насамперед вам, вашому серцю, вашій душі.І ніколи не впускайте в неї заздрість, гнів та гординю.

2. Створення квітки доброти.

   Спробуємо зібрати разом наші добрі вчинки. Хай кожен з вас поміркує та запише на пелюстці ті добрі вчинки, котрі він зробив за останній тиждень. А ми зберемо наші добрі вчинки навколо доброї посмішки, гаразд? Це допоможе нам  жити по-доброму і надалі.

 (Діти записують добрі вчинки і прикріплюють навколо посмішки.)

 -        Гарна квітка розквітла у нашому класі? Це тому, що ви прикрасили її добрими справами. Я бажаю, щоб квітка добра цвіла в серцях у вас усе життя. А щоб вона не зів’яла, не засмічуйте душу й серце гнівом,  гордістю і заздрісю.

 Навчаймося добра і милосердя,

 Як вчаться мови діти,

Щоб потім все життя

Його, святе, творити.


 

 

 

docx
Пов’язані теми
Етика, Розробки уроків
Додано
31 липня 2018
Переглядів
841
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку