Тести від «На Урок»: Організація дистанційної роботи під час карантину

Тема.«Творимо добро. Вчимося щедрості. Добрі і погані вчинки у вашому житті.»

Про матеріал

Розширювати уявлення учнів про вчинки, вчити аналізувати і оцінювати свої вчинки та вчинки ровесників; розвивати навички порівняння, аналізу; заохочувати дітей до здійснення добрих вчинків,бути щедрими; виховувати в них неприйняття і відразу до поганих вчинків..

Перегляд файлу

 Тема.«Творимо добро. Вчимося щедрості. Добрі і погані вчинки у вашому житті.»

 

Мета уроку. Розширювати уявлення учнів про вчинки, вчити аналізувати і оцінювати свої вчинки та вчинки ровесників; розвивати навички порівняння, аналізу; заохочувати дітей до здійснення добрих вчинків,бути щедрими; виховувати в них неприйняття і відразу до поганих вчинків..

Обладнання: сюжетні малюнки, плакати з висловами з Біблії.

Хід уроку

І. Організація учнів до роботи.

                            Епіграфи.

Бога бійся і чини Його заповіді,

Бо належить це кожній людині !»

 «Як хочете, щоб робили вам люди,

Так і ви робіть їм!»

Євангліє.

«Ухиляйся від зла і твори добро!»

Св. Письмо.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. Вступна бесіда.
  2. Почнемо свій урок з молитви.

Бог не створив нас роботами, Він не хотів спілкуватися з машинами, які виконують  тільки накази. Він створив нас вільними людьми, тобто такими, які можуть відповідати за свої вчинки, можуть вільно жити у світі. Ми створені за Його подобою для спілкування з Ним.

- Ми з вами багато говорили про те, що в душі кожної людини повинен бути голос , який підказує нам, що є добре, а що погане.

-А як ми називаємо цей голос?((Совість)

- А що постійно сперечається з нашою совістю? (Наші гріхи).

- Що таке гріх? (Коли людина робить зло, погані вчинки.)

- Хто може подолати наші гріхи? (Тільки ми самі).

2. Гра «Подолай гріх» (До назви людського гріха дібрати назви людських чеснот)

– Діти, як ми можемо назвати такі риси характеру, вчинки людей?

– Так, це гріхи, давайте спробуємо їх вилікувати і доберемо до кожного гріха людські чесноти.

1.Гординя    Скромність

Ненависть            Любов

Гнів     Ласка

Скупість    Щедрість

Бруд     Чистота

Лінощі    Працелюбність

(Діти самостійно добирають, вчитель тільки корегує.)

3.Скринька Пандори – скринька, із якої на людей за їх гріхи, сипалися різноманітні неприємності . А ми сьогодні відкриємо «Скриньку доброти», яку тисячоліттями збирав народ і будемо черпати з неї добрі вчинки.

ІІІ. Оголошення теми уроку та очікуваних навчальних результатів.

- Часто ми можемо оцінити чийсь вчинок, сказати: добрий він чи поганий. Можемо оцінити свої дії, коли потрібно, вибачитись, розкаятися в тому, що ми зробили. Але іноді ми не відчуваємо своєї провини, не розуміємо, в чому ми неправі. Такі ситуації трапляються набагато частіше, ніж ми з вами думаємо. Сьогодні ми спробуємо розібратися з тим, що ми робимо кожного дня.

 

ІV. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу. 

1. Розповідь вчителя.

– Здавна на землі люди цінували праведне життя – життя чесне, щире, відкрите, правдиве. Зло довго не забувається і породжує зло. А от добро примножує добро. Не давайте злу побороти добро! В Біблії сказано:

Найщасливіші ті люди, які думають

не про себе, а про інших і творять їм добро.

- Як ви розумієте такі слова?

-  А ще в Біблії сказано і такі слова:

Добра людина не та, що вміє робити добро,

 а та, що не вміє робити зла.

  • Доброта – найкраща риса характеру людини. Її  не можна доторкнутися, понюхати, по­смакувати.  Добро можна тільки відчути. То що ж таке доброта у вашому розумінні ?

2. Складання «Асоціативного куща»

                                                             

                                                        Добро

 

 це ласкаве…,                

 ніжне ставлення….,          

це готовність допомогти …(в скрутну хвилину),                                

 це любов …(до оточуючого світу),            

 щире слово…,             

 вміння…

 

- Це те, що допомагає нам раді­ти, любити, співчувати.

  • У вашому маленькому дитячому серці може прорости насіння до­броти, зробивши серце добрим. Але зло теж не спить. Воно розкидає зле насіння. Тоді все залежить від самої дитини: яке насіння захоче вона виплекати у своєму серці, те й проросте. І сьогодні в кінці уроку ми засіємо наше серце тим насінням яке ви зберете протягом нашої спільної роботи. (Показ серця.)

 

3. Читання оповідання «У Галинки радість»

-  Давайте подивимось на конкретні вчинки дітей, прочитавши оповідання Василя Сухомлинського «У Галинки радість.»

4. Бесіда за змістом прочитаного.

- Чи розділили друзі Галинчину радість?

- Що можна сказати про них? Були вони добрі?

- Ми не можемо сьогодні сказати, що ці діти були злі чи недобрі. Але впевнено можна сказати, що вони були байдужі до людської радості. А завтра можуть стати байдужими і до людського горя, до людської біди.  Бути добрим - це не тільки здатність допомагати. Бути добрим – це здатність радіти чужим радощам, успіхам, сприймати чужу радість, як свою.

-  Подумай, як чиниш  ти  і яке зерно плекаєш у своєму серці? Запишіть зібрані чесноти на ваших зернинах.

(Деякі учні записують на зернятках людські чесноти – чуйність, співчуття, взаємодопомога )

5. Інсценівка вірша Б. Грінченка "Зорі".

- Хто ж допоможе нам виплекати це зерно доброти? Про це ми дізнаємось з інсценізації вірша «Зорі».

(На лаві сидить мати в українському одязі, напроти неї – донечка.)

Донечка:

Мамо, люба, глянь, як сяють ясні зорі золоті!

Мати:

– Кажуть люди: то не зорі,

Сяють душі то святі.

Кажуть, хто у нас на світі

Вік свій праведно прожив,

Хто умів людей любити,

Зла нікому не робив,

Бог послав того на небо,

Ясной зіркою сіять...

Донечка:

– Правда, мамо, то все душі,

А не зорі там горять.

Так навчи ж мене, голубко,

Щоб і я так прожила,

Щоб добро робити вміла,

І робить не вміла зла.

 

- Хто ж найкращий ваш порадник і учитель?

- Душі яких людей перетворилися на зорі?

- Як потрібно прожити своє життя?

Учитель: Давайте і ми, діти, будемо робити лише добрі справи. Бог подарував нам розум, щоб ми розуміли, як робити добро. Добре серце – щоб ми любили Бога і людей, і волю – щоб ми бажали робити добро. А чи завжди ми добре користуємося дарами, які дав нам Бог?

Буває і так, що ми втрачаємо Божий дарунок, коли не хочемо робити добра собі й іншим людям. Хтось із нас сердиться, ображається, лінується, не слухається батьків і не допомагає їм, отже, зло також знаходить місце в душі. Совість спонукає соромитися лихих вчинків і перемагати зло добром. Совість у нашій душі – це неначе вогник свічки (запалюю свічку), коли совість не спить – світло в душі людській. Якщо ми не забуватимемо про неї, питатимемо її: "Чи добре те, що я роблю?", то совість наша ніколи не згасне. А якщо не берегти її – будемо злими, байдужими до людей, ледачими, і вогник погасне, у душі запанує пітьма, і ніхто не підкаже, як робити добро і не чинити зла.

 

Відео (Добро завжди повертається)

 

7. Робота в парах. - Про добро говориться в Біблії, творах багатьох письменників. І зараз ви прочитаєте оповідання  В. Сухомлинського та В. Асєєвої, обговорите в парах відповіді на поставлені запитання , оціните вчинки дітей.

(Кожна пара читає одне оповідання. Потім розповідає його. Оцінює вчинки дітей).

- Який висновок ви зробили з прочитаних творів?

 

8. Гра «Пастка».

- А тепер пограємо в гру. Я називатиму погані вчинки, а ви перетворюйте їх у добрі, тільки не потрапте у пастку.

Не вмивайся вранці!

Не дякуй за сніданок!

Не виконуй прохання мами про допомогу по господарству!

Пиши неохайно!

Ображай менших!

Розкидай по кімнаті речі!

Говори погані слова!

Не слухайся, капризуй!

Обманюй всіх, кажи неправду!

- Як багато добрих людських чеснот посипалось на нас із «Скриньки доброти».

9. Декламування вірша « Доброта»

- То чи ж просто бути добрим, нам допоможе зрозуміти вірш «Доброта.»

 

Добрим бути просто чи не просто?

Не залежить це від зросту.

І дитина робить добру справу,

Як не кине друга на поталу.

Як людей полюбиш – пошануєш,

Силу для добра в душі відчуєш.

І закрутиться Земля скоріше,

Якщо разом станемо добріші.

Доброта з роками не старіє,

Доброта від холоду зігріє.

І якщо вона, як сонце, світить,

То радіють і дорослі, й діти.

 10. Хвилинка роздумів «Послухай своє серце».

- Ви прослухали вірш. А зараз хвилинка роздумів. Послухайте своє серце.

- Як зробити так, щоб добро на планеті Земля примножувалось?

- Що потрібно робити, щоб в серці поселилась доброта?

  • Якою людиною є ви? (Відповіді учнів).

12.Розгляд ілюстративних ситуацій. Розповіді за ілюстраціями про позитивні та негативні вчинки.

-  А тепер давайте звернемося до ілюстрацій що є у нас на дошці. Які вчинки дітей тут зображено і як би ви вчинили в даних ситуаціях?

( Наприклад: Плаче дівчина. Як ви її втішатимете?

а)   обійму;

б)  скажу лагідне слово;

в)  запропоную разом погратись;

г)   запропоную солодощі;

д)  не зверну уваги.)

13. Творча робота. . Гра «Посій зерно в своєму серці».

Слово Боже в серці добрім проростає,

І Бог в обійми з радістю приймає

Ті душі, що дають йому плоди.

  • Які зернини мають засіятись в людському серці, щоб душі дали угодні Богові плоди? Напишіть на зернинках назви людських чеснот які ви зібрали сьогодні на уроці і засіємо наше серце ними. Цю зернинку прикріпіть до нашого символічного серця (Співчуття, терпіння, взаємодопомога, турбота, послухання, ласка, милосердя, любов, щирість, жалість)
  • Пшеничне колосся (малюнок пшеничного поля) дає людині запашний рум’яний хліб. А вирощений у вашому серці колосочок людських чеснот зробить вас справжніми добрими людьми.

- Найбільшою цінністю в християнстві є така доброчинність, яка зроблена без бажання якоїсь винагороди. Служіть людям навіть тоді, коли ви  знаєте, що вони не віддячать вам нічим.

V. Підсумок уроку.

1. Підсумкова бесіда

  • Що найбільше запам’яталося  на уроці?
  • Що вас вразило?
  • Домашнє завдання
  • Написати розповідь «Мій добрий вчинок.»
  • Що ви хотіли б змінити в своїй поведінці?

 

 

 

Матеріал до уроку

У Галинки радість

У Галинки сьогодні велика радість. Більше року хворів її тато. Лежав у лікарні, переніс операцію. Мама і Галя дуже за нього хвилювались. А сьогодні татко вже здоровий і бадьорий пішов на роботу. Щаслива дівчинка прийшла до школи, зустріла одноклас­ників і поділилася радістю:

Наш тато одужав.

 Іван і Максим поди­вилися на дівчинку, знизали плечима й нічого не сказавши, побігли   ганяти   в м'яч. Галинка підійшла  до дівчаток.

  - Наш тато оду­жав, - сказала вона й засяяла з радощів. Одна із них, здивовано спитала:

- Ну то й що?

Галинці стало важко. Вона відійшла на край шкільного подвір'я і заплакала.

Чого ти, Галю, плачеш? - почула вона ласкавий голос. Підводить голову - Володя, мовчазний хлопчик, що си­дить з нею за партою.

Наш тато одужав, - каже, схлипуючи, Галя.

Ой, як добре! - зрадів Володя. - У мене на городі за­цвіли проліски. Зайдемо після уроків до нас, нарвемо і понесемо твоєму татові.

Як було радісно на душі у Галинки!

      (В. Сухомлинський)

 

 

Ромасеве яблуко та Петрикова груша

У Ромасевому садку ростуть самі яблуні, тож і вродили там тільки яблука. А Ромасеві закортіло грушки.

Підійшов Ромась до тину і почав тихенько перелазити у сусід­ній садок до Петрика, де жовтіли груші.

Раптом зачепився за гвіздок, а штанці дир-дир-р і розір­валися.

Де не взявся Петрик, а в руках у нього соковита червонобока груша.

 Ромасю,— каже  Петрик,— хочеш,   я  тебе  грушкою  при­гощу, а ти мене яблуком?

Сидить Ромась на лавочці, тримає Петрикову грушу та й ду­має: « І чого я так, як Петрик, не здогадався зробити!..»

 

 

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Етика, Розробки уроків
Додано
5 вересня 2018
Переглядів
2206
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку