Тема: Роздробленість Київської Русі
(урок засвоєння нових знань з елементами критичного мислення)
Мета:ознайомити учнів з особливостями періоду історії Київської Русі після смерті Ярослава Мудрого, сформувати уявлення про міжусобну боротьбу між Ярославичами, пояснити її значення для подальшого розвитку історичних подій; розвивати логічне і критичне мислення, вміння аналізувати історичні факти та події, що відбувалися,роблячи висновки ; виховувати інтерес до історії Київської Русі.
Тип уроку: засвоєння нових знань
Обладнання: підручник, карта,атласи, схеми ,ілюстрації.
Хід уроку:
І Актуалізація опорних знань учнів:
Метод «Асоціювання»
(учні висловлюють асоціації стосовно будь-якої теми чи вислова)
-На попередніх уроках ми з вами вчили період «розквіту» Київської Русі, а сьогодні дізнаємося про інший період «роздробленість». Ви вже висловили свої асоціації щодо роздробленостіКиївської Русі, а чи хочете дізнатися більше про те ,що відбувалося після смерті Ярослава Мудрого?(Так)
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА:
-Вивчаючи тему уроку ми будемо використовувати
МЕТОД «ЧИТАННЯ З ЗУПИНКАМИ»
(Вчитель читає текст параграфа, роблячи зупинки. Роль учнів полягає в тому, щоб передбачити події, які відбудуться далі; проаналізувати їх; співставити з дійсністю.)
-Слухайте уважно першу частину тексту.
Скрутні часи Київської Русі.
По смерті Ярослава Мудрого між його синами та онуками спалахнула боротьба за владу й землі. Могутня Київська Русь розпалася на окремі князівства, які не хотіли коритися Києву, а прагнули жити своїм самостійним життям. «І роздерлася вся Руська земля», --
Читаємо про ті часи в літописі.
ЗУПИНКА №1
-Як ви думаєте, що було далі?На вашу думку, як могла роздробленість вплинути на життя та долю Київської Русі?
Розбратом серед князів скористалися кочівники. Спершу це були половці, які з’явилися в Причорноморських степах після печенігів.
ЗУПИНКА№2
-Чи такими були ваші думки, чим вони відрізнялися?
-Чому ж на Київську Русь почали нападати кочівники?
-Яким чином можна було врятувати Київську Русь?
Грізний ворог, подолати якого можна лише спільними силами, завдавав щораз болючіших ударів. Особливо потерпали від половецьких набігів Переяславщина й Київщина. Та руські князі зволікали з примиренням поміж собою, дедалі частіше залучаючи половців у міжкнязівські чвари.
ЗУПИНКА№3
-Чи підтвердилися ваші твердження?В чому ви були неправі?
-Які князівства потерпали від половецьких набігів?Чи правильними були вчинки князів? Що могло відбутися далі?
Століття розбрату настільки послабили колись величну державу, що вона стала легкою здобиччю нового завойовника – монголів.
ЗУПИНКА№4
Для боротьби проти них спробували були об’єднатися колишні вороги – руські князі й половці. Перший бій відбувся 1223 року на річці Калці біля Азовського моря. Для русько-половецького війська він закінчився поразкою, і завойовники підійшли до Дніпра. Із болем розповідає про ті події літописець. Зверніть увагу, що в літописі монгольських завойовників названо татарами, хоч останнім і самим доводилося потерпати від монгольських луків і мечів.
ЗУПИНКА№5
-Як ви думаєте, чому все закінчилося поразкою? Що на це вплинуло? На вашу думку, монголи зупиняться на досягнутому -чи ні?Чому?
Новий похід монголів на Русь розпочався у 1237 році. У березні 1239 року орди монгольського хана Батия після нетривалої облоги здобули Переяслав, восени така сама доля спіткала Чернігів. Наступного року...
ЗУПИНКА№6
-Які князівства завоювали монголи?
-Що ж монголи могли зробити наступного року?
У грудні впав від ударів і Київ.
На основі літописних повідомлень та археологічних розкопок історики відновили перебіг Батиєвого походу. Безперервно вдень і вночі, монголи били муроломними машинами-таранами браму і стіни, аж поки не захопили ділянку валу й не увірвалися в межі «міста Ярослава». Опір киян був настільки відчайдушним, а втрати загарбників такими великими, що Батий мусив віддати наказ про припинення бою та дав перепочинок своєму війську. Цим скористалися захисники Києва, які відійшли в межі «міста Володимира». Наступного дня знову розпочалася битва. Кияни завзято боронили кожну вулицю, кожний будинок, але сили були надто нерівними. Монголи прорвали укріплення в районіСофійських воріт – через те їх згодом почали називати Батиєвими. Завойовники оточили Десятинну церкву і вдарили в її стіни муроломними машинами. Храм завалився, заховавши під руїнами своїх героїчних захисників. Тисячі киян загинули в нерівній боротьбі. Майже всі житлові й господарські споруди, палаци й собори Києва перетворилися на згарища.
ЗУПИНКА№7
-Чи правильними були ваші твердження?
-На вашу думку, що означало завоювання Києва?
-Які події могли б відбутися далі?
Від зруйнованої столиці завойовники рушили на Галичину й Волинь. Унаслідок походу хана Батия на Київську Русь над її землями було встановлено монгольське ярмо – залежність від створеної держави – Золотої Орди. Та залежність виявилася насамперед у сплаті данини хлібом, худобою, грошима. Крім того, деякі руські князі змушені були їздити до Сарая – столиці Золотої Орди – за ярликом (грамотою) з дозволом князювати.
ЗУПИНКА№8
-Чи підтвердилися ваші думки ?
-Що ж призвело до завоювання монголами такої міцної держави, як Київська Русь?
-Чи можливим було відвернути завоювання Київської Русі? Яким чином?
ІІІ УЗАГАЛЬНЕННЯ:
МЕТОД «КУБУВАННЯ»
(Використовується кубик, на кожній грані якого написані цифри(від 1 до 6) ; учні по черзі підкидають його , отримуючи для себе запитання)
IV ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
Прочитати параграф 8 , скласти кросворд, виконати завдання в контурній карті.