Урок з історії України 8 клас "Гетьманщина в часи Івана Мазепи"

Про матеріал
Конспект уроку з історії України для 8 класу на тему "Гетьманщина в часи Івана Мазепи". Розробка уроку допоможе визначити роль І.Мазепи в історії України. Ознайомить учнів з внутрішньою та зовнішньою політикою гетьмана, сформує уміння давати оцінку діяльності історичного діяча, виховує патріотизм та любов до Батьківщини.
Перегляд файлу

Тема: Гетьманщина в часи Івана Мазепи.

Мета уроку: охарактеризувати головні подіі в історіі Гетьманщини часів Івана Мазепи; проаналізувати діяльність гетьмана; формувати хронологічні компетентності, розвивати вміння критично мислити,  висловлювати власну думку; виховувати шанобливе ставлення до історичного минулого, патріотичні почуття.

I.Організаційна частина.

II.Актуалізація опорних знань.

 

Метод "Мозковий штурм"

1. Руїна – це...  (період громадянських воєн, розкол Гетьманщини, спустошення Правобережної України).

2. Які країни підписали Андрусівське перемиря? (Московія та Річ Посполита).

3.Як ці країни  поділили Україну?   (Правобережна і Лівобережна).

4.Який договір підтвердив умови Андрусівського миру? (Вічний)

5.Ці пункти були ухвалено в місті Гадячі в 1658 р. Які три держави утворювали федерацію самостійних держав? (Україна, Польща, Литва).

6.Гадяцькі пункти втілили в життя? Так чи ні?

Вчитель:  Також згадаємо деяких  діячів періоду козаччини.

Портрети гетьманів (слайди 1-7).

Відповідаючи на запитання, діти вибирають і портрет історичного діяча.

1.Його обрали гетьманом на Чорній раді в Ніжині...(І Брюховецький).

2.Цей історичний діяч зображений на іконах. (Б.Хмельницький)

3. «Закотилося наше сонечко, - журилися чигиринські козаки». За ким вони журилися? (П.Дорошенко)

4.Він був першим гетьманом, якого після зміщення з посади було заслано до Сибіру. (Д.Многогрішний).

5.Архимандрит Гедеон, князь Сарматський, життя своє закінчив з мотузкою на шиї. (Ю.Хмельницький)

6.Татари називали його  «шайтаном». (І.Сірко)

Вчитель: Події, розгляду яких ми присвятимо наш сьогоднішній урок, перебувають в центрі уваги істориків мало не триста років. Звертаю вашу увагу, що на слайдах був ще один портрет - сьомий. Хто може назвати імя цієї людини?

Вчитель: Так, Іван Мазепа. Гетьман – колоритна фігура в українській історії. Вороги сприймали його як зрадника, а прихильники відзначали велике прагнення гетьмана до процвітання рідної землі. Ми продовжуємо з вами вивчати історію українських земель наприкінці  XVII – на початку XVIII століття. Тема сьогоднішого нашого уроку - це  «Гетьманщина в часи  Івана Мазепи».

Вчитель ставить проблемне  запитання:  «Так хто ж він – Іван Мазепа? Зрадник чи патріот?».

III.Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

План. (слайд 2)

1.Іван Мазепа. Здобуття гетьманства.

3.Внутрішня політика. Меценат.

3.Зовнішня політика.

4.Полтавська битва.

5.Так хто він?..

Випереджаюче завдання.

Слово надається учням, які підготували виступи про І.Мазепу і презентацію.

Перший учень. Народився Іван Семенович Мазепа  20 березня 1639 р. у с. Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області). Належав до родини відомої правобережної української шляхти. Батько Мазепи займав визначну посаду в окрузі Білої Церкви, був “шляхтич і жолнер” та сотенним отаманом тут же, на Білоцерківщині.

Мати – Марія Магдалина була освіченою жінкою, великою патріоткою України. Походила із української рідні Макієвських. Мати для гетьмана-сина була найпершою порадницею. Останні 13 років життя вона була ігуменею Києво-Печерського жіночого монастиря. Мала двох дітей: доньку Олесю та сина Івана, майбутнього гетьмана. 

Початкову освіту Іван отримав у школі Київського братства, згодом закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де здобув блискучу європейську освіту. В Варшаві став придворним  польського короля Яна Казимира.

Другий учень. У 1669 р. Мазепа опинився у гетьмана П.Дорошенка і невдовзі став генеральним осавулом.  Приєднавшись до гетьмана І.Самойловича, він також посів посаду генерального осавула. Йому доводилося бувати в службових справах у Москві. Там Іван Степанович зумів добитися прихильності впливових царедворців. І.Мазепа був досвідченим і спритним політиком, який добре знав закони польського і російського придворного життя.

І.Мазепа був власником  20 тис. маєтків і 120 тис. селян. За часів його правління державні і власні гетьманські фінанси були об’єднані. Може, саме тому Мазепа мав можливість позичити шведському королю Карлу ХІІ 240 тис. талерів, а після своєї смерті залишити у спадок 160 тис. червонців золотом.

Третій учень. Іван Семенович знав декілька іноземних мов: німецьку, італійську, польську, латинську, французьку.

Добре знав західну літературу, зібрав велику бібліотеку. Гетьман грав на кількох музичних інструментах. Складав вірші, музику. До нашого часу дійшли чотири його вірші: «Дума»,«Чайка», « Псальма» і 13-ти стопова епіграма, опублікована в журналі «Русская старина» у 1871 році.

Мазепа любив військову справу, мав коштовну колекцію зброї. Життя Івана Мазепи рясніло гострими пригодами, але він, як правило, знаходив вихід із найскладніших ситуацій. Одного разу, виконуючи важливе дипломатичне доручення гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка, Мазепу було захоплено в полон запорiзькими козаками і засуджено до смерті. Становище здавалося безнадійним, але майбутній гетьман Лівобережної України попросив слова перед стратою, і його красномовство буквально приголомшило козаків. Кошовий отаман Іван Сірко після довгих роздумів сказав: «Не вбивайте його... можливо, він колись ще знадобиться Батьківщині».  Ці слова стали пророчими не тільки в долі Івана Мазепи, але і в долі всієї України. А гетьманом він став  в 1687 році  і був  ним  22 роки. і

Вчитель: Після обрання гетьманом, що він повинен був підписати з російським царем?

Відповідь учнів: статті, умови.

Вчитель: Так, після обрання його в 1687 р. гетьманом, І.Мазепа розпочав свою діяльність із підписання нової українсько-російської умови, яка отримали назву Коломацьких статей.

У кожного учня, на столі, є роздруковані статті. Вчитель пропонує дітям з ними ознайомитися.

Коломацькі статті 1687 р.

- Гетьман не мав права знімати з посад генеральну старшину без дозволу царя; а старшина -скидати гетьмана;

-До російських воєвод у Києві, Переяславі, Ніжині та Острі вводився полк до гетьманської резиденції – Батурина;

- Війську Запорізькому заборонялися зносини з чужоземними державами;

-Козацька старшина зобов'язувалась наглядати і доносити на гетьмана царському уряду;

-Заборонялось говорити, що Малоросійський край є Гетьманський, а лише говорити, що він є складовою єдиної держави московського царя;

-Змушували укладати українсько-московські шлюби;

-Обмежувались права гетьмана розпоряджатись військовими землями.

Вчитель: Про що свідчать ці нововведення?

Приблизна відповідь дітей: Коломацькі статті дійсно суперечили автономії українських земель і визначали в значній мірі внутрішню і зовнішню політику гетьмана. Розширювали російську присутність в Україні.

Вчитель: Діти, зараз ви самостійно опрацюєте пп.1,2 підручника. Перша група учнів –  внутрішня політика, друга – зовнішня політика гетьмана. В зошиті записуєте основні напрямки діяльності, які потім зачитаєте. Записують тези в зошит.

Після  самостійного опрацювання питання, перша група дітей знайомить учнів  з внутрішньою політикою гетьмана.

Внутрішня політика (приблизні відповіді дітей):

1.Орієнтувався на інтереси козацької старшини. Ставши гетьманом, Іван Мазепа рішуче підтримував велике старшинське і монастирське землеволодіння. Відбувався перерозподіл землі, більшість якої опинилася в руках старшини.

2.Увів нову категорію козацької старшини — "бунчукові товариші”, "значкові" та "значні військові товариші",  що перебували безпосередньо при гетьманові для виконання різних доручень та безпосередньо від нього залежали. За ними закріплювалися значні привілеї.

3.Запровадив  дводенну панщину для селян.  Значна кількість селян з різних причин втрачала свою землю. Указом 1701 року вперше з часів визвольної війни селяни повинні були відпрацьовувати  панщину, платити податки і утримувати численне царське військо.

4.Намагався поставити  під свій контроль Запорозьку Січ. Мазепа мав напружені стосунки із Запорізькою Січчю. Серед запорожців зароджувалися антигетьманські настрої, спалахує повстання Петра  Іваненка  (Петрика). І хоч виступ Петрика був придушений, але він свідчив, що політика Мазепи не має цілковитої підтримки.

5.Підтримував тісні стосунки з Московією.

Учні працюють з словниковим словом. На екрані слово «Меценат».

Діти дають пояснення: «Меценат - багатий покровитель наук і мистецтва».

Виступи учнів які підготували презентацію та інформацію про культурно- просвітницьку діяльність гетьмана.

Презентація.

Виступи  учнів.

Перший учень. Надзвичайно важливою складовою внутрішньої політики Мазепи стала його  культурно-просвітницька діяльність. Різноманітними способами Мазепа допомагав, сприяв розвитку освіти в Україні. У Києві, Чернігові, Переяславі та інших містах і навіть селах засновував школи, бурси й шпиталі. Іван Мазепа взяв під свою опіку Києво-Могилянську академію, дбав про її розвиток, щедро обдарував її маєтностями. 1693 р.  відбудував братську церкву Богоявлення. Крім того, у 1700 р. було відкрито новий навчальний заклад – Чернігівський колегіум.

Він відновив Києво-Печерську лавру, обніс її монументальною кам’яною стіною, поставив дві гарні брами (Економічну й так звану Святу) з церквами над ними.

Після Петра Могили гетьман Іван Мазепа своїм коштом знову відновив Софійський собор і побудував Софійську дзвіницю, яка збереглася до нашого часу. В Пустинно-Миколаївському монастирі в Києві вибудував 1690 р. нову величаву церкву св. Миколая (1831 р. була обернена у військовий собор). Поставив Мазепа також велику церкву Вознесіння в Переяславі, яку згадував у своїх творах Тарас Шевченко. Також коштом гетьмана було збудовано (слайди):

1.Богоявленський собор Братського монастиря в Києві. Кінець  XVII ст.. Зруйнований 1935р.

2. Величний Військово-Микільський собор з мурованою дзвіницею. Кінець XVII ст..  Зруйнований 1934 р.

3. Церкву Всіх Святих у Києво- Печерській лаврі. (1696-1698 р.). Розбудові Києво-Печерської лаври – головного осередку православ’я в Україні Мазепа приділяв особливу увагу.

4. Спаську церкву Мгарського монастиря.

5. Соборну церкву Миколаївського військового монастиря на Печерську у Києві (1690-1695) та інші.

Другий учень: інша сторона  культурницької діяльності  Мазепи – друкарська справа. Сам  І.Мазепа мав чи не найкращу в Україні бібліотеку і обдаровував книжками монастирі, церкви і окремих осіб.  

На замовлення гетьмана було зроблено безліч дарів й Церкві Гробу Господнього. Так, було зроблено срібну плиту для церкви Гробу Господнього в Єрусалимі. Мазепа подарував срібну миску (тарелю) для церкви Гробу Господнього в Єрусалимі з написом: “Дар Його Високості Івана Мазепи, гетьмана Русі”. Збереглася дотепер у Єрусалимі Плащаниця, яку подарував для церкви Гробу Господнього гетьман. Плащаниця розміром один на півтора метри, кута у срібній блясі.

За 20 років свого гетьманування на меценатські цілі гетьман витратив щонайменше 1 110 900 дукатів, 9 243 000 злотих та 186 000 імперіалів.

Далі, група дітей, які працювали самостійно над питанням зовнішньої політики, знайомлять учнів класу з напрямками  політики гетьмана на міжнародній арені.

Зовнішня політика (приблизні відповіді дітей):

-участь в російсько-щведській (Північній війні);

-незважаючи на заборону підтримувати дипломатичні зв'язки, Мазепа часто приймав у своїй резиденції іноземних послів;

-вдалось гетьману відновити торговельні зв'язки Гетьманщини з іншими країнами (Річчю Посполитою, Пруссією, Швецією, Кримським ханством) перервані під час Руїни;

-на початку 1689 р. 112 тисячне московське військо очолюване Голіциним та 40 тисячне військо Мазепи вирушили у Другий Кримський похід; 

-а вже за декілька років, у 1695 і 1696 роках, гетьман  змушений був брати участь у азовських походах російського царя проти Османської імперії;

  цей період будувалася нова столиця Російської держави – Санкт-Петербург. Кліматичні умови у тій місцевості були дуже не сприятливі для людського організму: холод,  голод,  тяжка  виснажлива  робота – все це спричиняло загибель будівельників. І саме сюди, за наказом Петра І, Мазепа відправляв українських козаків. Не випадково говорили, що Санкт-Петербург стоїть на кістках українських козаків;

-у 1705 році він установив таємні зв'язки з польським королем Станіславом Ліщинським, а згодом і з шведським королем Карлом ХІІ.

Вчитель: Чи була така політика популярною серед українців?

 Приблизні відповіді дітей:

-така лояльна політика Івана Мазепи щодо Москви була дуже непопулярна серед українців. У широких колах суспільства зростало невдоволення «промосковською» політикою гетьмана, звучали слова докору й осуду;

-люди називали гетьмана «вітчимом» України, говорили, що душа його в Москві, а в Україні лише його тіло.

 Вчитель: війна погіршила життя українських селян і міщан. Вони скаржелися, що в їхніх містах і селах розмістилися російські війська, від яких місцеве населення зазнавало утисків. «Звідусіль, - писав цареві Мазепа, - я отримую скарги про свавілля російських військ». Навіть гетьман відчув загрозу, коли пройшов слух про наміри самодержця замінити його іноземним генералом чи російським вельможею Олександром Меншиковим. Коли польський союзник Карла XII Станіслав Лещинський став погрожувати нападом на Україну, Мазепа звернувся по допомогу до Петра I. Цар, чекаючи наступу шведів, відповів: «Я не можу дати навіть десяти чоловік, захищайся, як знаєш». Це стало для гетьмана останньою краплею. Петро порушив зобов'язання захищати Україну від ненависних поляків, що було основою угоди 1654 року.

Вчитель: як ви вважаєте, гетьман мав, тепер, підстави  вважати себе вільним від зобов'язань зберігати вірність самодержцю?

Відповідь учнів: Так, тому що Росія порушила свої зобовязення.

Вчитель: у 1708 році Мазепа укладає україно-шведську антиросійську угоду про воєнний союз, а в 1709 р. новий україно-шведський договір про створення незалежної Української держави у союзі зі Швецією.

Клас працює з документом.

Умови українсько-шведського договору

-Україна стає незалежною і вільною. Всі землі, загарбані Москвою, повертаються назад Україні.

-Шведський король зобов’язувався захищати Українську державу від ворогів, коли про це попросить гетьман.

-Мазепа стає довічним князем України.

-Шведський король не має права претендувати на посаду князя в Україні, але для стратегічних потреб шведське військо має право займати п’ять українських міст: Стародуб, Мглин, Батурин, Полтаву, Гадяч.

 

Вчитель: Що основним було для Мазепи було в цьому документі? А Петро, російський цар, яка його була реакція, як ви гадаєте?

Приблизна відповідь дітей:  наступ на права українців і взагалі на Україну.

Вчитель розповідає про каральні заходи на Гетьманщині, які розпочав цар Петро I.

1.Оголошено анафему Івану Мазепі в усіх церквах.

2. Наказав  О.Меншикову знищити гетьманську столицю Батурин, де перебували козацькі війська.

3.Розпочаті слідства й жорстокі розправи над усіма, кого запідозрювали у причетності до справи І. Мазепи.

4.Проведено вибори нового гетьмана. 6 листопада 1708 р. гетьманом обрано Івана Скоропадського.   

Потавська битва.

Пояснення вчителя, учні працюють з картою.

Вчитель: діти, визначте причини поразки війська шведського короля і українського гетьмана.

Приблизна відповідь дітей:

1.Значна нерівність сил.

2.Карл злегковажив силами Росії.

3.Шведська армія відірвана від постачання.

4.Поранення шведського короля.

Метод «Займи позицію».

Вчитель: Діти, давайте спробуємо відповісти на запитання, поставлене на початку

нашого уроку. Перед вами стікери двох кольорів. Якщо ви вважаєте, що гетьман Іван

Мазепа віровідступник і зрадник, підійміть чорні стікери, якщо для вас, українців,

І.Мазепа -  патріот, видатний державно-політичний і культурний діяч України - червоні.

 

IV. Закріплення матеріалу.

V. Д.з. опрацювати відповідний параграф підручника. Відровісти усно на запитання. 

docx
Додано
13 травня 2020
Переглядів
5270
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку