Урок з історії України для 9-го класу на тему «Модернізація промисловості та сільського господарства»

Конспект уроку

з історії України

для 9-го класу

на тему

«Модернізація промисловості та сільського господарства»

Підготувала

 учитель історії та правознавства

Першотравневої ЗОШ І-ІІІ ступенів

Зміївської районної ради

Харківської області

Вистороп Т. В.

2017

Тема. Модернізація промисловості та сільського господарства. Практична робота: підготувати повідомлення «Українські підприємці ХІХ ст.».

Мета: охарактеризувати особливості соціально-економічних зрушень в українських землях у пореформений період; пояснити роль і місце українських земель у господарському житті Російської імперії; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння висловлювати власну думку, аналізувати історичний матеріал; виховувати

Обладнання: підручник «Історія України» для 9 класу (В. С. Власов)

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Установіть хронологічну послідовність подій.

«Київська козаччина»;

Початок Кримської війни;

Оприлюднення маніфесту царя Олександра І про скасування кріпацтва.

2. Визначте наслідки селянської реформи 1861 р. в Україні.

1. Ліквідація поміщицького землеволодіння.
2. Отримання селянами особистої свободи.
3. Реальне зрівняння селянства у правах з іншими верствами суспільства.
4. Закріплення малоземелля і безземелля селян, їх розмежування.
5. Згасання соціальної напруги на селі між селянами та поміщиками.
6. Усунення перешкод для розвитку ринкових відносин.

3. Бесіда за запитаннями.

• Як Кримська війна позначилася на становищі України?
• Чим були спричинені та як завершилися  масові селянські рухи перед реформами 1860-х рр..?
• Що передбачали реформи адміністративного управління, а також освітня та військові реформи?

3. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

1. Робота з візуальними джерелами.

• Розгляньте зображення. Як відбувалися зміни у сільському господарстві?
• Як називався цей процес?    (Модернізація)

2. Утворіть синонімічний ряд до слова «модернізація».

(Осучаснення, поліпшення, покращення, удосконалення, піднесення, збагачення і т.д.)

• Використовуючи створений синонімічний ряд та зображення спробуйте сформулювати про що буде йтися на уроці. Прочитайте тему та мету уроку.

Осучаснення

Поліпшення  

Удосконалення

Піднесення    .

 Тема: Модернізація     та     .

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Робота з історичним джерелом (с. 135 підручника).

• Пригадайте, що таке промисловий переворот?
• Уважно прочитайте фрагмент джерела.
• Про які ознаки промислового перевороту йдеться?
• Як у зв’язку з промисловим переворотом змінилося сільське господарство?
• Чому для характеристики явищ і процесів , про які йдеться у фрагменті джерела, використовуємо термін «модернізація»?

2. Слово вчителя.

Модерніза́ція — перехід від традиційного аграрного суспільства до світського, міського й індустріального. 

ХІХ століття – століття технічного прогресу, яке змінило обличчя Європи і всього світу. Реформа 1861 р. сприяла поширенню на селі ринкових та товарно-грошових відносин. Сільське господарство поступово набувало підприємницьких рис. Найпомітнішим цей процес був у землеробстві.

Основна маса орних земель була відведена під посіви хлібних культур. Поява мережі залізниць та зростання попиту на хліб перетворило Степову Україну на район торговельного зернового господарства.

У другій половині ХІХ ст. посилюються тенденції до спеціалізації районів України на вирощуванні різних видів сільськогосподарської продукції.

Перехід до капіталістичної системи господарювання сприяв піднесенню сільськогосподарського виробництва. Наприкінці ХІХ ст. Україна давала 43% світового врожаю ячменю, 20 % - пшениці і 10 % - кукурудзи. Але в самій Наддніпрянщині, яка мала статус «європейської житниці», українець у середньому споживав хліба менше, ніж жителі розвинених європейських країн.

Хоча рівень механізації був невисоким, проте прикметною рисою сільського господарства вже стало більш широке використання спеціальних машин і знарядь.  Процес механізації швидше розвивався в Південній Україні.  Прикладом тогочасного ведення землеробства може слугувати економія графа Бобринського.

У другій половині ХІХ століття відбувається індустріалізація: швидкими темпами розвиваються вугільна, металургійна галузі промисловості (Донецький, Криворізький басейни), машинобудування, видобувна та металообробна галузі.

Найбільшим заводом у Європі на той час вважався завод Джона Грієвза, який виник у  м. Бердянську Таврійської губернії 1884 р. 1895 р. було засновано Харківський паротяго будівний завод, 1900 р. – Луганський. Велике  значення мала харчова промисловість (цукор), горілчана, борошномельна галузі. Цукрова промисловість України стала основним постачальником цукру для всієї російської імперії.

Починається будівництво залізниць. У 1862 р. в Петербурзі вирішили, що в Україні потрібно провести першу залізницю, яка повинна була зв’язати Одесу і місто Балту. Її було збудована державним коштом протягом 1862 – 1865 рр. На початку 90-х рр.. в Україні діяло вже дев’ять залізничних магістралей.

Розвивається торгівля, остаточно складаються внутрішній і зовнішній ринки. Повільними темпами зростає кількість міст. Зростає роль водного транспорту, збільшується кількість пароплавів. Найбільший порт – Одеса.

У 60 – 80-ті рр. ХІХ ст. завершується промисловий переворот. Його наслідком стало заснування заводів і фабрик.  У сільському господарстві також почав розвиватися капіталізм.

3. Робота зі схемою (с. 141 підручника).

• Проаналізуйте схему.
• За матеріалами підручника доберіть до її положень конкретні факти.

4. Робота з історичним джерелом.

• Прочитайте документ та охарактеризуйте становище українських робітників.

Про становище українських робітників наприкінці ХІХ століття:

«Ціни взагалі залишалися низькими: калач у 70-ті роки – 3 коп., хліб житній – 4,5 коп., пиріг – копійка, миска борщу – півтори копійки, галушок – 5 коп., порція печені або душенини – 15 коп., ковбаса м’ясна – від 15 до 30 коп., в’язка грибів – 15 коп., судак – 20 коп., короп свіжий – 50 коп. – 1 крб. невеликі були  і заробітки. Гончар, наприклад, наприкінці століття заробляв 30 коп., швець – 50-90 коп. на день, заробітна плата в промисловості була приблизно ж на цьому рівні (середньомісячна близько 20 крб.)»

5. Самостійна робота з підручником. (с. 141 – 142 підручника).

• Уважно прочитайте текст підручника та виконайте завдання.
• Доповніть речення:

1. Зростання чисельності міського населення і його питомої ваги в усьому населенні – це … (урбанізація)
2. У соціальній структурі більшої уваги набували групи… (буржуазія, робітники, інтелігенція)
3. Вільнонаймані промислові робітники – це … (пролетаріат).
4. Основним джерелом поповнення пролетаріату було … (селянство)
5. Соціальний прошарок, що складається з осіб, які займаються творчою розумовою діяльністю і для яких вона є джерелом існування … (інтелігенція)
6. Нова еліта, що була представлена здебільшого іноземцями – це … (буржуазія)
7. Найчисельніша верства населення … (селянство).

• Спробуйте скласти соціальну піраміду українського населення другої половини ХІХ ст.

6. Слово вчителя.

Від 70-х років розгортається робітничий рух. У 1875 р. створено першу нелегальну робітничу політичну організацію «Південноросійський союз робітників» в Одесі. Наприкінці цього ж року організацію було розгромлено. 15 осіб було засуджено. Євгена Заславського засудили до 10 років каторги.

Марксизм – учення про побудову нового суспільства соціальної справедливості та рівності революційним шляхом через знищення приватної власності пролетаріатом.

Соціал-демократи – прибічники марксизму, що прагнули досягти своїх цілей демократичними реформами.

5. Узагальнення та систематизація знань учнів.

1. Робота з візуальним джерелом (с. 142 підручника).

• Розгляньте картину.
• Про що могли говорити зображені на ній люди?
• Складіть невеликий діалог.

2. Робота з історичними джерелами (с. 144 підручника).

6. Підсумки уроку.
7. Домашнє завдання.

1. Опрацювати § 16-17 підручника.
2. Підготувати повідомлення «Українські підприємці ХІХ ст.»
3. Підготувати повідомлення «Журнал «Основа»»