Урок з історії України в 11 класі з теми «Узагальнення знань за розділом «Україна в умовах десталінізації»»

Урок з історії України в 11 класі з теми «Узагальнення знань за розділом «Україна в умовах десталінізації»»

МЕТА: простежити хід і суть реформ другої половини 50-60 р. ХХ ст., виявити прочини суперечливого характеру та непослідовність реформ, критично осмислити діяльність М.С. Хрущова, закріпити вміння критично оцінювати факти, спираючись на здобуті знання, аргументовано висловлювати свій погляд на поставлену проблему, неупереджено аналізувати та оцінювати діяльність політичних діячів минулого, виховувати інтерес до історії країни.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, атлас, карти світу, Європи, України.

ТИП УРОКУ: комбінований.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ: учні зможуть отримати оцінку знань, умінь та навичок, набутих у ході вивчення розділу, шляхом проведення уроку – дискусії.

ХІД УРОКУ

 І. Організаційна частина.

 ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІСТОРИЧНИЙ ТРЕНІНГ

Будуємо ланцюжок історичних подій 50- р. р. 60 р. р. (Учні називають по одній події, таким чином створюючи ланцюжок)

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Сьогодні ми працюємо за планом, узагальнюючи вивчений матеріал за розділом ІІ:

1.Лібералізація суспільно – політичного життя

2.Реформи в промисловості, сільському господарстві, соціальній сфері

3.Науково – технічні досягнення

4.«Відлига» в українській літературі і мистецтві. Діяльність шістдесятників.

5.Наростання опору щодо реформ М.С. Хрущова

ІV. Робота над новим матеріалом

Напередодні учні обирають собі ролі: хроністи , експерти, опоненти, екологи, полемісти.

І. Аналіз лібералізації суспільно – політичного життя проводять експерти і полемісти.

Пропоную учням пам’ятку:

Пам’ятка, як правильно критично оцінювати факти, спираючись на здобуті знання.

1. Уважно прочитайте текстове джерело про подію

2. Визначте суть події (явища)

3. Визначте характер події (явища)

4. Визначте наслідки події (явища)

5. Визначте значення події (явища)

6. Зробіть висновок про історичну цінність події, використовуючи раніше здобуті знання

Робота з історичним джерелом.

Канадський історик О. Субтельний, аналізуючи підсумки доби М. Хрущова, ставить перед читачами запитання: “Які зміни  відбулися в хрущовські роки і – що не менш важливо – які не відбулися?” Спробуйте дати відповідь на це питання, виходячи з інформації вивченого розділу “Десталінізація і лібералізація суспільного життя” В результаті дискусії учні приходять до висновку, про половинчастість реформ М.С. Хрущова. Народ прагнув глибинних демократичних перетворень, а насправді стали свідками незграбної спроби модернізації тоталітарної системи.

2. Реформи в промисловості, сільському господарстві, соціальній сфері.

Характеристику реформ проводять експерти

Учні отримують інформаційні листи для самостійного опрацювання

 Реформи у промисловості

«експерти» - наслідки

Реформи у сільському господарстві

«експерти» - наслідки

Реформи соціальної сфери

«експерти» - наслідки

3. Науково – технічні досягнення

Виступ статистів і екологів. Дискусія проводиться по питанню спорудження в 50-х роках ХХ ст., Кременчуцької ГЕС, Дніпродзержинської ГЕС, Київської ГЕС. Учні приходять до висновку, що попри збільшення енергетичних потужностей, ГЕС ускладнили штучними «морями» попередню екологічну збалансованість. Було затоплено майже 1 мільйон гектарів сільськогосподарських земель.

4. «Відлига» в українській літературі і мистецтві. Діяльність шістдесятників.

Робота з історичним джерелом Є. Сверстюк про шістдесятників:

«..Серед ознак шістдесятників я б поставив на перше місце юний ідеалізм, який просвітлює, підносить і єднає… Другою ознакою…я б назвав шукання правди і чесної позиції…Як третю ознаку я б виділив неприйняття, опір, протистояння офіціальній літературі і всьому апаратові будівничих казарм»

По кожній із ознак руху шістдесятників проводиться дискусія полемістів.

5. Наростання опору щодо реформ М.С. Хрущова.

Повторення матеріалу проводиться шляхом дискусії по питанню оцінки діяльності М.С. Хрущова. Учням пропонується подискутувати з приводу пам’ятника, який споруджено на його могилі: адже він своєрідний, наполовину білий, наполовину чорний. Учні повинні пояснити символізм який заклали скульптори, створюючи пам’ятник М.С. Хрущову.

Перед дискусією учні отримують пам’ятку про проведення уроку-дискусії:

Пам’ятка  учасника уроку – дискусії:

- Осмисли основний сенс уроку – дискусії

- Обери собі роль, визнач свою ступінь участі в уроці, враховуючи свої знання, здібності, інтереси

- Сумлінно підготуйся до участі в уроці – дискусії, опрацюй запропоновану літературу, підготуй свій виступ, у разі необхідності проконсультуйся з учителем, знайди більше матеріалу в інтернеті

- Ознайомся з пам’яткою для учасника гри у відповідності до обраної ролі

- Дотримуйся основних правил дискусії

- Обов’язково візьми участь у підведенні підсумків проведення уроку – дискусії, вислови, що тобі сподобалось, а що ні

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Складіть таблицю «Україна в період десталінізації»

VI. Домашнє завдання: випереджальне завдання до розділу III «Україна в період загострення кризи радянської системи», скласти кросворд по темі «Наростання кризових явищ у житті республіки».