26 вересня о 18:00Вебінар: Особливості статевого виховання у школах України

Урок з історії України (Вступ до історії) 5 клас з елементами STEM технологій

Про матеріал
В розробці уроку використані елементи STEM технологій, котрі допомогають учням краще засвоїти матеріал та застосувати знання на практиці. Під час роботи з учнями включені ігри наприклад "Мікрофон" , "Вгадай моє ім`я"
Перегляд файлу

Історія України (вступ до історії)

Урок з використанням елементів STEM технологій

Вчитель історії: Іщенко А.Ю.

Клас: 5

Урок № 25

Тема. Головні цілі пізнання минулого. Фах історика

Мета: формувати в учнів уявлення про фах історика, головні цілі пізнання минулого; розвивати комунікативні здібності учнів, навички аналізувати отримані знання та застосовувати їх на практиці в життєвих ситуаціях; збагачувати духовний світ учнів.

Очікувані результати:

  • для учнів сформоване уявлення про фах історика;
  • визначено головні цілі пізнання минулого;
  • розвиваються комунікативні здібності учнів, навички аналізувати отримані знання та застосовано їх на практиці;
  • збагачено духовний світ учнів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу з елементами STEM технологій

Обладнання:

Хід уроку

І. Організація класу

"Самоналаштування"

 Покладіть руки на парту, закрийте очі та промовляйте:

Я зможу сьогодні добре працювати на уроці.

Я особистість творча.

Я бажаю однокласникам успіхів на уроці.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку

- Діти, сьогодні ми розпочнемо вивчення нового розділу "Дослідники історії", а саме теми: "Головні цілі пізнання минулого. Фах історика". Спробуємо визначити головні цілі минулого та зрозуміти, що таке "фах історика".

ІІІ. Актуалізація опорних знань

- Діти, зараз ми розділимося на дві групи та спробуємо розгадати кросворд. Команда отримує завдання та відповідає на нього, за правильну відповідь отримує 1 бал, якщо відповідь не вірна бал переходить до команди суперників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

 

8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

21

 

23

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13

 

15

 

16

 

18

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

 

14

 

 

 

 

 

 

 

 

22

 

 

 

 

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ГОРИЗОНТАЛЬНО:

 

1. твори, у яких події записували послідовно за роками (літами)

5. автор літопису «Повість минулих літ»

7. скроневі прикраси, що підвішувались до головного убору на стрічці чи металевих ланках

11. нака, що вивчає минуле людства

12. обладунок у вигляді сорочки з металевих кілець, продітих в одне одне

13. синонім до слова «століття»

16. наука, яка вивчає монети

17. срібні монети князя Володимира

19. «Батько» української історії

20. найвидатніший козацький літописець

24. основний елемент сучасного герба України

ВЕРТИКАЛЬНО:

2. вирізаний із твердого матеріалу штамп, а також його відбиток на папері, золоті, сургучі

3. наука, що вивчає способи обчислення часу

4. наука, що досліджує герби

6. назва набору для лучника, який складався здебільшого з лука з налуччям, стріл з колчаном

8. лічба років від певної події

9. спеціальні установи, які збирають, зберігають та впорядковують писемні пам`ятки

10. металева застібка, яка одночасно виконувала роль прикраси

14. назва скіфського кургану, де була знайдена пектораль

15. земляни насипи, над могилами заможних скіфів

18. український археолог, що займався розкопками скіфських курганів

21. давні гроші, на честь яких названі сучасні українські купюри

22. найвідоміша золота прикраса, що колись належала скіфському царю

23. загальна назва написів та малюнків, видряпаних на стінах та архітектурних деталях давніх будівель, посудинах та інших предметів, що знайдені під час археологічних розкопок

25. установа, де зберігаються пам`ятки минулих часів з різних галузей культури, мистецтва, науки, техніки

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Вступне слово вчителя.

Розглядаючи загальнофілософські питання наукового дослідження, слід ураховувати відмінності між природознавчими і суспільними науками. Хоч природознавство тепер також досліджує “невидимі” об’єкти, проте вони, ці об’єкти, більш-менш стабільні властивостями й закони, у той час як суспільні явища і процеси швидкоплинні та неповторні. Якщо у певну мить якась елементарна частка зникне з поля досліджень фізика, то при відповідних умовах вона знову з’явиться і дослідження продовжиться. Проте, наприклад, держави та суспільства, котрі зникли, вже ніколи не відновляться. Унікальність історичного та специфічність суспільних відносин накладають відбиток на характер суспільних наук. Часто вони мають справу не з самими об’єктами “як такими”, а з тими документальними, символічними та іншими формами, у яких суспільні об’єкти були зафіксовані. На цій підставі О. Конт ще у XIX ст. назвав соціально-історичні науки “науками про дух”.

Проте минуле (історичне) також постає не повністю описаним. Тому історичні джерела не дають повної картини минулого, внаслідок чого повна довіра їхній документальності завжди сумнівна. Навряд чи хто повірить тепер авторам “Повісті минулих літ…”, коли вони пишуть, що давні русичи – це потомки одного із синів біблейського Ноя. Найбільш ґрунтовне історичне дослідження часто ставить більше проблем, ніж вирішує. У них більша вірогідність помилок, хибних висновків, що диктуються як неадекватними методологіями, так і політичною обстановкою.

Кожен поворот політичної історії змушує дивитись на суспільне минуле інакше, вимагає “переписування історії” з більш віддаленої від попередніх подій позиції, робити про минуле інші, у тому числі хибні, висновки. Тому М. Грушевський розглядав історичне пізнання як перманентний суд, на якому нові покоління судять минулі, не маючи ніяких гарантій, що судять правильно. Не дивно, що історичні дослідження завжди викликають у суспільстві як глибокий слід, так і масу некомпетентних суперечок та інсинуації.

Не менш складно вивчати й наявне суспільне життя і не тільки тому, що суспільні відношення скороминущі і “невидимі”. Річ про те, що люди у соціальній структурі суспільства займають більш-менш визначені місця-позиції, з яких і осмислюють, пізнають суспільство. А це означає. що розуміють вони його у контексті того світобачення, яке властиве певній верстві чи класу.

Складним і суперечливим є процес пізнання природних явищ і процесів, про що йшла мова раніше, при розгляді гносеологічних проблем. Суспільство ж є надзвичайно складним і динамічним утворенням, тому його пізнання має свою специфіку, яка породжується об’єктом пізнання. Власне, суспільство «пізнає само себе», тобто водночас воно є і суб’єктом, і об’єктом пізнання – пізнання є самопізнанням. Звідси актуально й сьогодні звучать слова античних філософів: «Пізнай себе» і «Людина – міра всіх речей». В суспільстві діють люди, звідси – скільки людей – стільки й ідей, поглядів, міркувань. Це означає, що суспільні відносини приймають форму суспільних почуттів і настроїв, потреб та інтересів, цілей тощо. Тому специфіка соціального пізнання заключається в необхідності враховувати цілі, інтереси, мотиви діючої у суспільстві людини.

Отже, перша особливість соціального пізнання в тому, що воно вимагає врахування суб’єктивного фактору, тобто волі, цілей, мотивів людської діяльності. Але як пізнати наміри й мотиви людини? Перш за все необхідно враховувати, що реальні речі і відносини, з якими ми маємо справу у суспільстві, є свідомістю людей, опредметненою у їх діяльності. Але в тому, якими і як ми бачимо ці речі і відносини, відображається й наш рівень розвитку, зокрема спосіб і стиль мислення, наукові методи, які ми використовуємо, а також цілі й ідеали.

2. Гра "Мікрофон"

Об'єднання в групи. Обговоріть в групах таке питання (Для чого людям потрібно пізнавати минуле), оберіть спікера, котрий представить вашу думку класу.

3. Створення таблиці "Напрями пізнання минулого"

4. Вступне слово вчителя

Фах (багатозначний термін, від нім. Fach) - спеціальність, професія, наукова дисципліна, галузь.

Істо́рія (від дав.-гр. ἱστορία — оповідь, переказ про відоме, досліджене минуле) або діє́пис (діє́пись)   наука, яка вивчає минуле людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення минулих подій. Дослідником історії є історик, особа з відповідним вишколом та фаховою підготовкою.

Із усіх відомих історичних «фактів» лише незначна кількість може бути повною мірою перевірена і підтверджена. Більшість науковців, які займаються вивченням історичних документів, погоджуються, що сучасний погляд на життя в той чи інший спосіб впливає на нашу інтерпретацію та бачення минулого. Тому на одну й ту саму історичну подію може існувати декілька різних точок зору, кожна з яких є по-своєму цінною.

Все ж, найціннішими є ті погляди та дослідження, які ґрунтуються на першоджерелах  документах, створених під час або невдовзі після подій, що вивчаються.

4. Гра " Знайди моє ім'я"

Картинки по запросу фото грушевський

Михайло Грушевський

Картинки по запросу фото нестор літописець

Нестор Літописець

Картинки по запросу фото володимира антоновича

Володимир Антонович

V. Закріплення набутих знань

Дидактична гра «Історія у хмарках слів»

Рис. 1. Хмара слів до виразу «Історія – свідок минулого, світло істини, жива пам’ять»

 

Рис. 2. Хмара слів до виразу «Історія – це вчителька життя»

Рис. 3. Хмара слів до виразу «Історія – приклад і повчання для майбутнього»

Рис. 4. Хмара слів до виразу «Історія – наші корені, без них неможливе життя сьогодні і в майбутньому»

VI. Рефлексія

"Дерево вражень"

- Діти, зараз я роздам вам листочки на яких  ви напишете власні враження від уроку та, озвучивши, приклейте  на "дерево вражень".

VIІ. Домашнє завдання

Підготувати повідомлення про відомого українського історика.

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додав(-ла)
Ищенко Алина
До підручника
Історія України (Вступ до історії) 5 клас (Власов В.С.)
Додано
18 березня
Переглядів
640
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку