26 вересня о 18:00Вебінар: Особливості статевого виховання у школах України

Урок з історії Ураїни на тему"Окупаційний режим в Україні. Голокост."

Про матеріал

Інтегрований урок з історії України та правознавства на тему" Окупаційний режим в Україні . Голокост." для учнів 11 класу. Матеріал уроку дає змогу характеризувати сутність окупаційного режиму в Україні; розуміти витоки, трагізм та особливості Голокосту в україні.

Перегляд файлу

               Бінарний урок з історії України для 11 класу

Тема: Окупаційний режим в Україні. Голокост.

Мета: формування історичних  компетентностей:  хронологічної- розкрити сутність «нового порядку», встановленого нацистами;  логічної – довести, що Голокост був тотальним запереченням прав людини з точки зору сучасної концепції прав людини; інформаційної – продовжити роботу над розвитком критичного мислення учнів , зокрема вдосконалювати вміння працювати з різними джерелами знань, самостійно добирати ,  синтезувати та аналізувати потрібну  інформацію; аксіологічної – встановлювати  причинно –наслідкові зв’язки , робити висновки     на основі почутого і побаченого; соціальної  та громадянської – виховувати почуття історичної пам’яті, людської гідності та прагнення захисту прав людини.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання:  карта «Окупаційний режим в Україні 1941 – 1944 рр. Рух Опору», мультимедійні, відеоматеріали, документи.

Основні поняття: план  «Ост» , окупаційний режим, « новий порядок», концтабір, гетто, Голокост, айнзацгрупи, права людини.

Основні дати: 1941 -1944 рр. – окупація України  нацистською Німеччиною;29-30 вересня 1941 р. початок масових розстрілів у Бабиному Яру.

Епіграф: Війна є запереченням істини і гуманності. Справа не лише в убивстві людей, а й у свідомому і наполегливому поширенні ненависті і брехні, які поступово прищеплюють людям. Джавахарлал  Неру.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. 27 січня 1945 року припинила існування одна з найважливіших нацистських «фабрик смерті» – концтабір Освенцім ( нім. Аушвіц), розташований неподалік Кракова у Польщі. У цьому концтаборі було страчено понад мільйон євреїв ! Угорських, польських, грецьких, українських… Саме тому Міжнародний  день пам´яті  жертв Голокосту Генеральна Асамблея ООН призначила на 27 січня. «Цього дня є привід віддати належне жертвам й активізувати кампанію проти расової ненависті, на грунті якої виник Голокост, -  йшлося в заяві Ради Європи. Одна з основних цілей цієї кампанії – роз´яснити суть Голокосту молодому поколінню»  

ІІІ. Актуалізація опорних знань

  1. Назвіть подію за датою : 22 червня 1941р., 7 липня – 19 вересня 1941р., 16 липня – 16 жовтня 1941р., 22 липня 1942р.
  2. На які частини була розчленована  територія України окупантами?

ІV. Вивчення нового матеріалу

  1. Нацистський «новий порядок»

Учитель.   Окупаційна політика нацистів -      «новий порядок» - на теренах України була втілена у генеральному плані «Ост». Це був план винищення населення та освоєння   окупованих територій на Сході. Його розробляли під керівництвом Гітлера, Гімлера, Розенберга та інших нацистських діячів. 

Завдання : за повідомленням учня про складові політики  «нового порядку» іншим учням скласти тезовий  конспект.

  • часткове понімечення місцевого населення;
  • пограбування населення;
  • масова депортація населення  окупованих земель до Сибіру;
  • винищення всіх представників радянського керівництва;
  • повне фізичне винищення євреїв і циган  ;
  • максимальне використання людських і матеріальних ресурсів України;
  • заселення окупованих земель німцями ; привласнення культурних цінностей УРСР;
  • ліквідація національної культури, середньої і вищої освіти.

Завдання :

  1. Які завдання стояли перед німецьким окупаційним режимом в Україні?
  2.  Про які характерні ознаки нацистської політики йдеться?

 

Робота з історичним джерелом

Учитель зачитує слова Е. Коха, рейхскомісара України, який нагадував своїм підлеглим:

       « Я прибув сюди не для того, щоб роздавати благословення, а щоб допомогти фюреру. Населення мусить працювати і ще раз працювати. Ми прийшли сюди не для того, щоб  роздавати манну небесну, а щоб створити передумови для перемоги. Ми -  панівний народ, а це означає, що расово найпростіший німецький робітник біологічно в тисячу разів цінніший порівняно з місцевим населенням.

     … Немає ніякої вільної України. Мета нашої роботи полягає в тому, що українці повинні працювати на Німеччину, ми тут не для того ,щоб ощасливити цей народ. Україна може дати те, чого бракує Німеччині. Це завдання повинно бути виконане, незважаючи на втрати. Фюрер наказав вивезти  з України до Німеччини 3 млн тонн зерна, і ми повинні це зробити».

Учитель.  Таким чином, основними ідеологічними компонентами нацистської політики щодо «не арійців» та євреїв було проголошено дискримінацію, расизм, сегрегацію, антисемітизм.

 Робота з поняттями : дискримінація, расизм, сегрегація, антисемітизм.

2. Голокост – геноцид єврейського народу

Учитель. Становлення «нового порядку» було тісно пов’язане з  «остаточним розв’язанням єврейського питання». Голокост – це планомірне й організоване знищення єврейського населення в роки Другої світової війни. Жертвами Голокосту стали  6 млн євреїв Європи,  в Україні – 1,5 млн. 

  Частина українського єврейства, що проживала в західних регіонах, першою стала жертвою масових розстрілів. На світанку 22 червня 1941 року, захопивши прикордонне містечко Сокаль на Львівщині, нацисти розстріляли у центрі 11 євреїв, що випадково трапилися їм на шляху. Дорогою до міста німецькі солдати часом вигукували : « Смерть євреям!». Усіх представників єврейського населення обклали високими податками й виділили крихітні харчові пайки. Крім того, рейхкомісар Е.Кох запровадив спеціальний штрафний податок на організації та установи, у яких працювали євреї. Старі радянські паспорти, які містили інформацію про національність, значною мірою допомагали окупантам виявляти євреїв. Розстріли єврейського населення здійснювали бійці спеціально створених айнзацгруп, поліція порядку та допоміжна поліція. У перші ж дні окупації у містах Сокаль, Проскурів, Житомир, Могильов, Тараща, Переяслав, Чорнобиль, Умань, Кременчук, Баришівка, Фастів, Біла Церква, Іванків загинули тисячі євреїв..

  Символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. Саме тут нацистами за роки  окупації СРСР було знищено найбільшу кількість єврейського населення. 29 вересня 1941р. тут почалися масові розстріли, що тривали 103 тижні. Загалом близько ста тисяч євреїв, які залишалися в Києві, загинули в Бабиному Яру.

Робота в групах

Завдання 1 групи :

                  ознайомившись з текстом оголошення , що з’явилися на вулицях Києва 28 вересня 1941року, скажіть:

1) про що могли подумати євреї Києва, прочитавши ці оголошення?                                           2)від чийого імені було видано це розпорядження  і чому воно мало силу?

            « Все жиды города Киева и его окрестностей должны явиться в понедельник 29 сентября 1941 года к 8 часам утра на угол Мельниковой и Доктеривской   улиц  (возле кладбищ). Взять с собой документы , деньги и ценные вещи, а также теплую одежду ,белье и пр. Кто из жидов не выполнит распоряжения и будет найден в другом месте будет расстрелян. Кто из граждан проникнет в оставленные жидами квартиры и присвоит себе вещи, будет расстрелян».

Завдання 2 групи :

Проглянувши два відеосвідчення очевидців з відеокомпонента  « Біль пам’яті», визначте:

  1. Що найбільше закарбувалося в пам’яті  свідків масових розстрілів євреїв?

2) Чи був у єврейського населення Києва вибір і можливість себе захистити?

 Учитель. Масові убивства були визнані неефективними для  «остаточного вирішення»  єврейського питання. У січні 1942 р. нацистське керівництво приймає рішення про створення  на території Польщі додаткових таборів смерті  - Освенцім з 1940р., Хелмно з 1941р , обладнаних газовими камерами і крематоріям   Треблінка, Собібор, Майданек, Белжець, до яких вивозили євреїв із західних областей  України. Створення таборів смерті супроводжувались масовим винищенням населення гетто, яких в Україні було понад 350. На території СРСР протягом 1941- 1942 рр. було ліквідовано майже всі гетто , а їхні мешканці були відправлені до таборів смерті або знищені на місці.

Робота з історичним джерелом

 Учитель.  Що таке гетто і з якою метою їх створювали нацисти нам допоможе зрозуміти  документ:

  Венді Лауер. Творення нацистської імперії та Голокост в Україні.

« Використання нацистами шкіл та інших випадкових об’єктів для утримання євреїв позначило важливу зміну у практиці їхньої ізоляції. Загалом місцеве начальство зрозуміло, що формування гетто за польською моделлю не було ані необхідним, ані корисним. У перші тижні та місяці окупації високі чини як армії, так і СС-поліції вживали термін «гетто» здебільшого як пастку для того , щоб зібрати єврейське населення незадовго до його страти…  У Радомишлі СД  зігнали докупи євреїв з навколишніх територій у приміщення старої школи ; ті почали вмирати з голоду та через хвороби. Відповідно до «офіційного » пояснення командувача айнзацгрупи С, якщо взяти до уваги дуже погані умови й те, що німці не могли забезпечити утримуваних харчами, 1668 євреїв, таким чином були знищені зондеркомандою.

   У цьому та інших цілком таємних рапортах СД Раш пояснював , що значна концентрація євреїв призводила до проблем із санітарією та до епідемій, тож це населення необхідно  було знищити.  Це було формальною підставою для Раша , щоб знищувати цілі громади.  Німці ізольовували євреїв без будь – яких засобів гігієни чи харчів до моменту, коли можна було влаштувати масовий розстріл»

Учитель. Голокост єврейського населення на окупованих територіях України мав свою специфіку .

Запитання :

  1. Чому Голокост став можливим?
  2. Які його витоки?
  3. Під час вивчення яких тем ми вивчали поняття «антисемітизм»?

Робота з фотодокументами

  1. Де і коли відбувалися події зафіксовані на фото?
  2. Що об’єднує ці фотодокументи?

Випереджальне завдання

Група учнів мали домашнє  дослідницьке  завдання  : на конкретних історичних фактах довести антисемітську сутність нацистської влади.

1-й учень.

1 квітня нацисти організували бойкотування єврейських магазинів і товарів по усій Німеччині. Упродовж 1934 – 1935 рр. Гітлер реалізував одне з своїх основних програмових положень : переслідування євреїв мало бути не стихійним,  а грунтуватися на законодавчій базі. Спочатку євреї дістали статус « не арійців» і були звільнені з державної служби.

2-й учень.

 Один з головних напрямів переслідувань єврейського населення   на той момент торкнувся їхніх особистих прав. Були  спочатку  обмежені, а потім категорично заборонені не тільки шлюби, а й особисті стосунки євреїв  з     «арійцями». Знамениті антиєврейські закони були прийняті 1935 року в Нюрнберзі на з’їзді нацистської партії. Було дано офіційне визначення, кого варто вважати євреєм: онук двох предків з чотирьох, якщо він був одружений з євреєм ( єврейкою); сповідував іудаїзм; мав яскраво виражену єврейську зовнішність.

3-й учень.

Євреї були позбавлені громадянства Рейху. У середині 1938 р. було прийнято рішення про депортацію 17 тис. осіб, що в’їхали  до Німеччини після 1918 р. Син одного з депортованих застрелив німецького дипломата в Парижі. А через декілька днів  в ніч з 9 на 10 листопада 1938 року по всій Німеччині та Австрії прокотилися антиєврейські погроми , що дістали назву «Кришталева ніч». Після цього почалася примусова «аріїзація» єврейських підприємств: вона була замаскована під  «добровільне»   передання євреями своєї власності німецьким підприємцям.

4 – й учень.

На початку 1939 року фашистська влада почала шукати шляхів для примусової депортації євреїв Рейху.  Вони навіть запропонували Кремлю прийняти німецьких євреїв.

5 – й учень. Уперше масове знищення євреїв відбулося в 1939 – 1940рр. у Польщі і навесні 1941 року в Сербії. Готуючись до «блискавичної війни» проти СРСР, на території Польщі нацисти готувалися  до майбутньої фізичної ліквідації груп населення, яких назвали «ворожими в расовому плані». Таким чином , антисемітизм перетворився на офіційну політику уряду  нацистської Німеччини. Нацистський режим  та його союзники створили таку систему, яка дозволяла дискримінувати, принижувати грабувати і навіть знищувати людину лише за національною ознакою.

Учитель. Головний урок Голокосту  - необхідність вжити усіх заходів, щоб запобігти подібним жахливим явищам, створити надійний механізм захисту  прав людини. Саме масові порушення прав людини за часів Другої світової війни поставили на порядок денний питання про розробку системи захисту   громадянських прав.

Повідомлення учнів про  створення механізму захисту прав людини

  • 1945 року було створено ООН
  • Загальна Декларація прав людини , прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року як найбільш авторитетне джерело міжнародних норм щодо прав людини. Цей документ проголошував перелік прав, які належать КОЖНІЙ ЛЮДИНІ. Цей перший документ  був декларацією, намірами, які проголошували держави світу, приєднуючись до цього документа. Попереду був великий шлях. Необхідно було розробити і прийняти документи, що будуть обов’язковими для виконання  тими державами , які візьмуть на себе цей обов’язок .
  • Конвенція Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. – перший документ, що мав силу міжнародної угоди і був обов’язковим для виконання тими державами , які його ратифікували. Конвенція діє і зараз . Права і свободи, закріплені  в цій конвенції, можна
  • захистити в Європейському Суді з прав  людини. Україна є учасницею цієї Конвенції. 

Основні статті Європейської Конвенції про захист прав людини 1950 р.

Стаття 2.Право на життя                                                                                                                                                 Стаття 3. Заборона катування                                                                                                                  Стаття 4.Заборона рабства і примусової праці.                                                                                             Стаття 5.Право на свободу та особисту недоторканність                                                                  Стаття 6. Право на справедливий  суд.                                                                                                          Стаття 7.Ніякого покарання поза законом.                                                                                                      Стаття 8.Право на повагу до приватного і сімейного життя.                                                                                Стаття 9. Свобода думки , совісті і  релігії.                                                                                      Стаття 10. Свобода вираження поглядів.                                                                                                  Стаття 11.  Свобода зібрань та об’єднання.                                                                                     Стаття 12. Право на шлюб.                                                                                                                           Стаття 13. Право на ефективний засіб юридичного захисту.                                                                 Стаття 14. Заборона дискримінації.

V. Закріплення знань, умінь та навичок учнів.

Метод « Мікрофон»

Завдання : Чи існує зв'язок між фактом порушення прав євреїв на окупованих нацистами територіях і змістом Європейської Конвенції про захист прав людини 1950 р.?

VІ. Підсумок уроку.

Звучить вірш – реквієм Д. Павличка « Бабин Яр»

Похилений вітром осіннім                                                                                                                                                   Над Бабиним Яром стою.                                                                                                           Отця сивобрового бачу,                                                                                                                                                                  І брата, і матір свою.                                                                                                                    Не тут вони тяжко вмирали,                                                                                                         Не тут вони зморені сплять,                                                                                                    Та їхні молитви й благання                                                                                                                           в деревах десь тут шелестять.                                                                                                 Тут Київ та рід мій козацький,                                                                                                                тут наша свобода в крові.                                                                                                              Над братнім усопшим народом                                                                                                      ми молимось, мертві й живі.                                                                                                                          Я бачу – то мамині сльози                                                                                                            блискочуть на хвилях Дніпра,                                                                                                     Я знаю – моя Україна                                                                                                                       воскресне на поклик добра!

 Запитання :  автор згадує про спільну  молитву для всіх . Що він має на увазі?

VІІ. Домашнє завдання

Написати невеличкий твір – роздум за темою: « Чому євреї стали об’єктом тотального знищення? »

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                Додатки

Результат пошуку зображень за запитом "публічне приниження нацистами євреїв фото"

Словакия. Издевательство над евреями.1941 г.

http://www.yadvashem.org/yv/ru/education/gallery/big/antisemitism/7594_16.jpg

Львів .Євреїв заставляють чистити  вулицю. 01.07.1941 р.

 

 

 

Результат пошуку зображень

Баден Баден .Німеччина. Арешт євреїв після « Кришталевої ночі»

 

Результат пошуку зображень за запитом "публічне приниження нацистами євреїв фото"

Пам’ятник розстріляним  у Бабиному Яру євреям

docx
Додав(-ла)
Ващенко Тетяна
До підручника
Історія України (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Струкевич О.К., Романюк І.М., Дровозюк С.І.)
Додано
28 березня 2018
Переглядів
682
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку