Урок з курсу "Основи здоров'я"

Навчальний предмет: Основи здоров’я. 3 клас

Розділ: Фізична складова здоров’я

Підручник:

Тип уроку: урок формування вмінь і навичок

Тема: Гігієна побуту. Українська хата

Мета: Формувати переконання  про те, що чистота  і порядок в оселі - запорука здоров’я тих, хто там проживає. Розкрити давню історію і символіку людського житла як сімейного вогнища. Дати оцінку житла українців з точки зору здорового способу життя.

Виховувати почуття любові до отчого дому, почуття національної гордості. Прищеплювати бажання дотримуватися гігієни житла.

Обладнання:

1. Підручник: Бібік Н. М. Основи здоров’я: Підручник для 3 кл.  / Н. М. Бібік, Т. Є. Бойченко, Н. С. Коваль, О. І. Манюк. К.: Навч. книга, 2003. – 111с.
2. Демонстраційні матеріали: презентація до уроку, ілюстрації «інтер’єр української хати».
3. Аудіозаписи: Записи пісень про хату : «Хата моя, біла хата», «Смерекова хата» (Павло Двірський), «Любіть свою хату» (Б. Лепкий).

 

Хід уроку

1. Організаційна частина

Добрий день! В добрий час!

Рада, діти, бачить вас!

Ви почули всі дзвінок?

Він покликав на урок.

Кожен з вас приготувався –

На перерві постарався.

Зараз сядуть всі дівчатка,

         А за ними і хлоп’ятка.

2. Перевірка домашнього завдання
   1. Бесіда

• Пригадайте тему попереднього уроку. (Гігієна – запорука здоров’я).

Слайд 1

 

• Назвіть складові гігієни. (Особиста гігієна, гігієна житла, одягу, харчування).

Слайд 2

• Які правила особистої гігієни ви знаєте?
• Для чого потрібно дотримуватися правил гігієни?

2. Виставка малюнків на тему «Гігієна – запорука здоров’я» і рецептів народних засобів гігієни

3.                    Повідомлення теми і завдань уроку

• Ми з вами багато говорили про особисту гігієну, про її величезне значення для нас. Але не тільки гігієна тіла є запорукою нашого здоров’я. На  нього також  впливає й те, в яких умовах ми живемо, чи дотримуємося санітарно гігієнічних вимог до нашого житла. Адже, ні для кого не секрет, що чистота і порядок в оселі  – запорука здоров’я тих, хто там проживає. Сьогодні  на уроці піде мова про гігієну житла.

Слайд 3

4.                     Сприймання і усвідомлення нового матеріалу
   1. Розповідь вчителя

    Наші невидимі вороги мікроби  дуже люблять захламлені квартири, в яких рідко прибирають. Вчені підрахували, що в житловому приміщенні в 1 кб. м повітря 15 – 20 тисяч мікробів, а на вулиці – 5 тис. Більше того, через кожних 30 хв. При температурі 30 градусів їх кількість збільшується в 2 рази. При температурі повітря + 4 градуси мікроби перестають розмножуватися. А в морозну погоду гинуть. Взимку у повітрі майже немає мікробів. В 1 кб. м повітря шкільного класу до початку занять 2600 мікробів, а під кінець – 13500.

Як ви думаєте, що потрібно робити, щоб кількість мікробів зменшилася?

2. Вироблення основних правил гігієни житла

• Чистота і порядок в квартирі залежить від людей, які в ній проживають. Основну роботу роблять дорослі, але ви також можете багато чого зробити вдома і допомогти батькам.
• Насамперед потрібно дотримуватися таких правил:

Слайд 4

• Не сміти, будь охайним.
• Прийшовши додому, переодягайся в домашній одяг. Усі зняті речі ховай до шафи.
• Підтримуй в порядку речі в своїй кімнаті. Кожна річ повинна мати певне місце. Це допоможе тобі бути зібраним і економити час.
• Погрався іграшками – позбирай, щоб вони не валялися будь-де.
• Провітрюй кімнату, особливо зранку і ввечері перед сном.
• Кожного тижня роби ретельне вологе прибирання кожного куточка своєї оселі.

• Перечитайте ще раз ці правила. За кожне правило, яке ви виконуєте поставте собі 2 бали. Порахуйте кількість балів. Це ваша оцінка за дотримання правил гігієни житла. Яку оцінку ви одержали?
  3. Хвилинка – цікавинка
• Виявляється, не тільки люди дбають про чистоту в оселі. Серед звірят є теж чимало чистунів. Ось, наприклад, борсук.

Слайд 5

•  Борсуки утримують свої нори в ідеальній чистоті. Вони часто просушують свою постіль із трави і листя. Перш ніж зайти в нору борсуки обтріпуються і витирають лапи. Навесні і восени проводять вологе прибирання житла і навколишньої території. Так влаштувала цього звіра природа.
  4. Вивчення історії житла і побуту українців

Розповідь учителя

- Прагнення людини до життя в чистому і здоровому житлі відоме з давніх давен. Недарма наша Україна славиться своїми білими хатами.

Слайд 6

 

- Багато іноземних гостей були вражені українськими оселями. Так, наприклад, німецький географ подорожуючи Україною був приємно вражений красою сіл, помешканнями, де проживають люди. Він писав про українців: живуть у чисто вдержаних хатах, що до тебе всміхаються. Вони не вдовольняються тим, що кожної неділі миють їх, як це роблять голландці, але ще кожних дві неділі їх білять. Тому й хати виглядають білі, як свіжовибілене полотно.

- Т. Шевченко відзначав, що біла хата – найвизначніша прикмета українського села.

Слайд 7

Хати біленькі виглядають,

Мов діти в білих сорочках.

У піжмурки в гаю гуляють… («Сон»)

• Давайте розглянемо ілюстрації українських хат і дамо їм оцінку з точки зору здорового способу життя.

 Робота з ілюстративним матеріалом

   Раніше хати будували з екологічно чистого матеріалу: центральна Україна ліпила хати з глини, західна будувала з дерева.

Слайд 8

Дах робили з соломи. Вона гарно тримала тепло і одночасно оселя «дихала», мала гарну вентиляцію. Для Київщини характерне житло: глиняна хата, з чотирикутною солом’яною стріхою великим обійстям.

   Всі види будівель мають однаковий, віками продуманий інтер’єр. Велику частину кімнати займає піч.

Слайд 9

 Вона завжди зліва від входу. Піч була для селян святою, її вважали другою матір’ю. Бо вона годує, зігріває, хліб пече, висушить і розвеселить. Піч була священна, їй поклонялися і обожнювали, при ній не сварилися. Піч завжди тримали в чистоті і розмальовували орнаментом. Біля печі всі горщики і горнята, збоку діжа для вимішування тіста, лопата для саджання хліба. У нижній частині печі містилося підпіччя, куди клали рогачі, кочерги, віник та інше і закривали під заслінку.

Слайд 10

   Напроти печі оздоблений парадний кут. Який називали покуть. Це місце для образів. Прикрашали його вишитими рушниками, цілющім зіллям, квітами. Тут садили найпочесніших гостей.

Слайд 11

Дерев’яний посуд, миски, кухлі ножі містилися в спеціальних полицях, мисниках, що містилися збоку від дверей і над ними. Тут же була і хлібна полиця.

Слайд 12

   На покуті ставили стіл – символ єдності родини, застелений скатертиною, на нього клали хліб, накритий рушником. Біля столу розміщувалась довга дерев’яна лава, накрита домотканими ряднами. Стіл першим заносили до хати. На нього гріх сідати, класти шапку. Обід за одним столом об’єднував людей, встановлював добрі стосунки.

Слайд 13

 

       Зліва від столу стояла скриня, де зберігався одяг, рушники, стрічки. Скриню виготовляли з липи, берези, тополі. Щоб речі у скрині не псувалися туди клали вузлик тютюну (від молі) і сіль (від вологи).

Слайд 14

 Уздовж тильної сторони хати будували дерев’яний настил (піл, не плутати з підлогою). Удень він використовувався для хатніх робіт, а вночі слугував за ліжко.

   Майже в кожній родині був ткацький верстат, який стояв біля вікна.

Слайд 15

    Вікна – це очі хати. Через них можуть проникати і добрі і злі сили. Тому вікна щедро оздоблювали магічним орнаментом.

Слайд 16

    Сволок – опора перекриття хати. Вважався надійним захисником від усього злого. Це був символ міцності сім’ї. На сволоці робили орнаменти, написи, позначки, хрести, які були своєрідними оберегами. На ньому записували важливі дати з життя родини, на ньому зберігали гроші, цінні папери, цілющі трави.

   Долівка (підлога) завжди була з червоної глини.

   Якщо в хаті була молода дівчина, то її ззовні  прикрашали малюнками квітів, якщо ні – звичайним орнаментом.

Питання:

• Що можна сказати про інтер’єр української хати?
• Чи дотримувалися українці гігієни житла?
• Що вам найбільше подобається в українській хаті?

   Хата не тільки житло для українця, а й священне місце. В організації її внутрішнього  простору відбиваються численні українські народні традиції, символи, життєві правила, звичаї та обряди. Їх можна зустріти в прислів’ях і приказках:

Робота з прислів’ями

Де будь, там будь, а свою хату не забудь.

Хата господинею красна.

Де хата не метена, там дівка не плетена.

Рушник на кілочку, хата у віночку.

Чим хата багата, тим і рада.

У рідній хаті стіни помагають.

Слухання пісень про хату

• Шанобливе ставлення до хати оспівується в багатьох піснях: «Хата моя, біла хата», «Смерекова хата» (Павло Двірський), «Любіть свою хату» (Б. Лепкий).

Житлова обрядовість

• Будівництво житла здавна було однією з найважливіших подій. З переселенням до нової хати люди пов’язували свої сподівання на щасливіше та заможніше життя. Тому то з житлом пов’язана безліч обрядів, правил і заборон. Так, наприклад при виборі місця для нової хати брали до уваги багато чинників:

• Щоб город виходив до ставка, річки, на долину.
• Щоб місце було на цілині, де земля спокійна.
• Розташовували на горбку, де нема вологи.
• Не можна  будувати хати за розмірами меншої, ніж попередня (щоб не зменшилася сім’я).
• Не будували там, де часто хворіли, або когось вбили, де були поховання, де була хата, яка згоріла від удару блискавки.
• Коли закладаєш фундамент на хату, то по кутах клали гроші (щоб велися завжди), вовну (щоб було тепло), жито (для довголіття).
  • А ще є прикмети, пов’язані з хатою:
• Не можна починати будувати у високосний рік, бо хата спустіє.
• Лелека або ластівка – це охоронці хати.
• На столі не можна залишати ніж, сірники, ключі.
• Не можна щось давати через поріг, бо посваритеся.
• Не викидати з хати сміття після заходу сонця, бо збіднієте.
• Не підмітати до порога, все добро вийде з хати.
• Коли входять перший раз у хату, то беруть хліб, скатертину, рушник, ікону.

Входини були завершальним етапом у будівництві хати. Як це відбувалося нам покажуть наші друзі, які підготували інсценізацію «Новосілля».

Інсценізація «Новосілля»

• Найпершим у хату пускали кота, або якусь іншу живу істоту і спостерігали, як вона себе поводить на новому місці.

Мати: Піду, батьку, подивлюсь, як там наш котик переночував ніч. Чи не хвилювався.

Батько: Піди подивися.

Мати: Ось наш котик, спить у куточку, уподобав оселю. Тепер можна поселятися у хату. Бери, батьку, ікону, поклади її на вишитий рушник  та благослови помешкання для наших дітей.

(Батько бере рушник і ікону, а мати миску з зерном).

Батько: Благословляю вашу хату. Хай в ній поселиться щастя і здоров’я.

Мати: Благословляю вашу оселю. Хай в ній завжди буде хліб, сіль і достаток.

Батько: Беріться діти за кінці рушника і заходьте у свою нову оселю.

Мати : Заходьте і ви, любі гості, родичі і сусіди.

1 – й гість: Це вам кожух, щоб у вашій оселі завжди було тепло.

2 – й гість: Дарую вам мідні, щоб ви не були бідні.

3 – й гість: Дарую вам пучок калини, щоб через рік позвали на хрестини.

Молоді: Любі гості, дякуємо за подарунки і запрошуємо до нашого столу.

5. Підсумок уроку

- Чому потрібно дотримуватися чистоти і порядку в оселі?

- Як дотримувалися порядку наші предки?

- А як ви дбаєте про чистоту власного житла?

6.                     Домашнє завдання

Намалювати свою кімнату. Розповісти, як дотримуєтесь гігієни житла.

Розпитати у бабусь, якою була їхня хата.