Урок з літературного читання. Народні умільці. Н. Олійник «Гончарики з Опішного». Загадка-добавлянка.

Предмет: літературне читання

Тема: Народні умільці. Н. Олійник «Гончарики з Опішного». Загадка-добавлянка.

Мета: формувати вміння усвідомлено й виразно читати художній текст; удосконалювати навички роботи з текстом (визначення теми, головної думки, персонажів); ознайомити учнів із поняттям «народні умільці», особливостями гончарського ремесла.

• розвивати читацьку, мовленнєву та комунікативну компетентності;
• розвивати творчу уяву, уміння складати загадки-добавлянки;
• формувати навички критичного мислення, уміння висловлювати власну думку.

• виховувати повагу до народних традицій, праці майстрів;
• формувати ціннісне ставлення до культурної спадщини України;
• сприяти розвитку естетичних почуттів та національної ідентичності.

Ключові компетентності НУШ, що формуються на уроці

• Вільне володіння державною мовою
• Культурна компетентність
• Уміння навчатися впродовж життя
• Соціальна та громадянська компетентності
• Ініціативність і творчість

Використані ресурси:  

Презентація до уроку з власною розробкою.

https://www.youtube.com/watch?v=jFLnji4dMCA – аудіозапис

https://opishne-museum.gov.ua/ - музей гончарства в Опішному, фотоматеріали;

відкриті джерела Інтернет- ресурсу

https://www.youtube.com/watch?v=TyeJWbCQ0OE – відеоконспект уроку

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=6129010 – тест

 https://www.youtube.com/watch?v=m9Cm-9q1-Ek          - вправи для розчитування

https://www.youtube.com/watch?v=qoqYMv_V_3o&list=RDqoqYMv_V_3o&start_radio=1 – руханка

 

Тип уроку: ознайомлення з новим твором

Хід уроку

1. Організація учнів до уроку

1.Привітання

2. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

1.Емоційне налаштування «Усміхнись»

- У народі існує думка: якщо усміхнутися перехожому – він усміхнеться у відповідь. Якщо усміхнутися  небу – розійдуться хмари і засвітить сонце. Якщо усміхнутися Всесвіту – трапиться щось казкове. Тож давайте усміхнемося один одному, щоб нас чекав успіх на уроці.

Вправи на розчитування, скоромовки.

3. Перевірка домашнього завдання

1.Читацька бесіда

4. Повідомлення теми уроку

Наш народ здавна вважався дуже творчим! Творчість його проявлялася у всьому: піснях, танцях, одязі, ну і звісно в побуті!

Українці вважались вмілими майстрами, які створювали дивовижні побутові речі, а зокрема – посуд!

Сьогодні ми дізнаємось секрети український майстрів, прочитавши твір Наталії Олійник.

5. Підготовча робота до сприймання тексту

1.Розповідь з елементами бесіди

Спробуйте відгадати мою загадку…

Глина в кого ожива?

Творить з неї хто дива?

В кого посуд – ніби жар?

Ну, звичайно, це ж … (гончар)

- Що ви знаєте про гончарів?

Гончар – майстер, який виготовляє глиняний посуд. У давнину глиняні вироби виліплювали з мокрої глини пальцями. З самого початку глиняний виріб доводилось постійно повертати.

Пізніше майстри додумались обертати гончарний круг ногами. Таким чином вивільнилася друга рука, з’явилась можливість ліпити виріб двома руками, що спрощувало процес виробництва і робило його більш ефективним.

Сьогодні гончарний круг обертається механічно. Це, мабуть, і всі зміни, що відбулись протягом віків існування виробництва з глини. Так, гончар вручну повинен перетворити шматок глини на сучасний виріб казкової краси. Його руки торкаються глиняного “тіста”, гладять його, стискають, витягують. І раптом починає проглядати під руками ваза, глечик або горщик.

Робота гончара на перший погляд здається не такою вже складною. Насправді ж ця легкість є результатом дуже копіткої та виснажливої праці, яка потребує неабияких знань та багато практики. Добре розвинене зорове сприйняття і тонка чутливість м’язів рук визначають майстерність гончара. Чутливість пальців рук, координація, швидкість і точність рухів мають виняткове значення для роботи гончара.

Для виготовлення якісної продукції гончар повинен добре знати склад та властивості використовуваної глиняної маси; досконало знати технологічний процес, прийоми та способи виготовлення виробів на гончарних верстатах, основи композиції, прийоми завантаження печей гончарними виробами.

6. Ознайомлення з новим твором

1.Розповідь про автора

Наталія Олійник – це видатна дитяча письменниця.

Вона є автором багатьох творів для дітей та ілюстраторка дитячих  книг.

У своїх творах письменниця прославляє українську культуру, звичаї та традиції.

2. Бесіда з елементами розповіді

- Чи доводилось мав колись бачити глиняний посуд?

Що ви можете про нього розповісти?

- Погляньте, яким різноманітним він був.

Цікаво те, що кожна посудина мала свою унікальну назву!

(презентація)

3. Словникова робота

Перш, ніж ми приступимо до читання оповідання, проведемо словникову роботу.

- У цьому тексті ви почуєте такі слова, як керамічний, куманець, макітра, свищик, сюрчати.

- Як ви думаєте, що означає слово «керамічний»?

- А що означає слово «куманець»?

- Що означає слово «макітра»?

- Як думаєте, хто такий «свищик»?

- На вашу думку, що означає слово «сюрчати»?

Керамічний – це виріб, одержаний внаслідок паління глини.

Куманець – це керамічна фігурна посудина, що нині використовується здебільшого як прикраса .

Макітра – це конусоподібний посуд, виготовлений із випаленої глини з шорсткою внутрішньою поверхнею, для сходження тіста або для перетирання маку макогоном чи подрібнення інших харчових продуктів.

Свищик – це дитяча іграшка, музичний інструмент.

Сюрчати – це видавати різні звуки.

4. Читання твору

Зараз розгорніть свої книжки на сторінці 88. Уважно прочитайте заголовок оповідання.

Як ви думаєте, про що йтиметься у творі?

От зараз ми з вами з’ясуємо про що це оповідання!

Сядьте рівно, спинки прямо. Уважно послухайте цей твір!

5. Перевірка першого сприймання твору

- Про що йдеться у цьому оповіданні?

- Що ви запам’ятали про гончариків?

6. Виразне читання учнями вголос

Зараз по черзі я називатиму ім’я того, хто буде виразно, з інтонацією зачитувати оповідання. Всі інші уважно слухають та слідкують за текстом підручника!

Пам’ятайте, якщо бачимо кому – це коротка пауза. Якщо бачимо крапку, тире, знак оклику – пауза є довшою!

Сядьте рівно, спинки прямо! Розпочинаймо!

Читайте уважно та вдумливо, щоб пізніше ви могли правильно його аналізувати!

7. Аналіз науково-пізнавального оповідання з елементами вибіркового читання

Всі готові?! Розпочинаймо аналізувати!

- Як виникали династії гончарів?

Зачитайте цей фрагмент тексту!

- Що гончарі передавали у спадок своїм дітям?

Зачитайте цей фрагмент тексту!

- Як ви розумієте виділене речення у тексті?

Зачитайте це речення!

8. Фізкультхвилинка

- Ви вправно працювали!

Тож тепер прийшов час виконати фізкультхвилинку!

9. Складання плану

Продовжуємо нашу роботу!

Спробуймо скласти план на основі прочитаного оповідання.

- Як ви думаєте, на скільки частин можна поділити текст?

- Так! Умовно його можна поділити на 4 частин.

- Про що розповідається в першій частині?

- Як можемо її назвати?

- Про що розповідається в другій частині?

- Як можемо її назвати?

- Про що розповідається в третій частині?

- Як можемо її назвати?

- Про що розповідається в четвертій частині?

- Як можемо її назвати?

Ось такий план у нас вийшов!

План

1. Українське багатство.
2. Династія гончариків.
3. Найдорожчий скарб.
4. Гончарські секрети.

10. Переказ прочитаного за планом

Зараз згорніть свої книжки. Спробуємо переказати прочитане вами оповідання за складеним планом.

Переказуємо повними реченнями, виразно! Всі інші уважно слухаєте! Будете доповнювати!

11. Підсумкова бесіда

- Отже, що ми дізнались, прочитавши це оповідання?

- Які скарби є в українського народу?

- Чи потрібно їх берегти? Чому?

12. Робота в групах

- Пропоную вам побути в ролі дизайнерів-гончарів та створити унікальний дизайн глечиків. Намалювати глечик у зошиті.

7. Повідомлення домашнього завдання

Прочитати оповідання на С. 88-89, переказувати за планом. Вам потрібно поцікавитись, який глиняний посуд є у вас вдома і про нього розповісти.

8. Підсумок уроку

1.Вправа «Гончарне коло…»

Наш урок підходить до закінчення.

- На уроці ми читали  оповідання автора…

- Науково-пізнавальне оповідання має назву…

- З цього оповідання я дізналась/дізнався…

2.Рефлексія

- З яким настроєм ви закінчуєте урок?

- Покажіть його емоцією смайликом! Обґрунтуйте її!