урок з літературного читання : Поетичні перлини. Тарас Шевченко «Встала й весна...»

 

Літературне читання

2 клас

 

Поетичні перлини.

Тарас Шевченко «Встала й  весна...»

Підготувала

 вчитель початкових класів

Клинцівської ЗШ І – ІІІ  ступенів

Забеділіна Л.В.

 

Тема :  Поетичні перлини. Тарас Шевченко  «Встала й  весна...»

Мета:

 • продовжити ознайомлення учнів із творчістю Т.Г.Шевченка;

 • вчити аналізувати прочитане; удосконалювати навички виразного читання;

 • поглиблювати знання дітей про рідну мову, її багатство і красу;

 • розвивати творче та образне  мислення,  пам’ять, зв’язне мовлення;

 • виховувати повагу та інтерес до творчості українського письменника Т.Г. Шевченка.

Тип уроку : комбінований

Форми і методи роботи : групова, бесіда, діаграма Вена,  вправи: «Знайди зайве слово», «Розірваний ланцюжок»,  «Мікрофон», гра «Шифрувальники», гра «Хто краще?», «Авторське крісло».

 Обладнання: портрет Тараса Шевченка, репродукції картин Т.Г.Шевченка,картки, ТЗН, аркуші паперу, кольорові олівці.

 

                                                              Хід уроку

І.Організаційний момент

Добрий день! В добрий час!

Рада, діти, бачить вас!

Ви почули всі дзвінок?

Він покликав на урок!

Всі сідайте тихо, діти,

Домовляймось - не шуміти.

На уроці – не дрімати,

А знання мерщій хапати.

II. Мовленнєва розминка

1.Дихальна гімнастика

—Щоб навчитися читати правильно, швидко і виразно, треба розпочати урок із дихальної гімнастики.

•Зробіть довгий глибокий вдих. На видиху вимовляйте звук: о-о-о-о...

•Зробіть довгий глибокий вдих. На видиху вимовляйте склади: пім-пам-пом-пум-пем-пім мам-мом-мум-мім-мем-мим

2. Робота над скоромовкою

Гра «Дощик»

Діти читають хором:

Накрапає дощ (тихо);

Дощ сильнішає (голосніше);

Злива (голосно);

Дощ слабшає (тихіше);

Дощ припинився (читання припиняється).

В будь-якого будяка

Будячиха будь-яка.

О. Орач

 

3. Робота над чистомовкою

Ба-ба-ба, ба-ба-ба!

Он на березі верба!

Бу-бу-бу, бу-бу-бу!

Доглядаємо вербу!

Бі-бі-бі, бі-бі-бі!

Сидить голуб на вербі!

Би-би-би, би-би-би!

Голуб полетів з верби!

Бу-бу-бу, бу-бу-бу!

Я люблю свою вербу!

4. Розчитування за складовою таблицею

5. Гра «Шифрувальники»

Вінок — нок + р + ші = ... (вірші).

Київ — їв — и + об + за + ря = ... (Кобзаря).

ІII. Перевірка домашнього завдання

1. Гра «Мікрофон» ( учні задають одне одному запитання)

 - Крім «Кобзаря», якого знає увесь світ, важливою сторінкою в житті поета було видання «Букваря южноруського». У книжці всього 24 сторінки, але кожна з них цікава. Це і алфавіт, і математичний матеріал, і молитви. Багато творів для дітей написав Тарас Шевченко. 

 - Скажіть, які ще таланти мав Тарас Шевченко?

- Що ви знаєте про дитинство  Т.Г.Шевченка ?

 - Як у народі називали Шевченка?   (Кобзарем)

 - Чому?

 - Як називається збірка поезії Тараса Шевченка?  

-  Як народ вшановує пам’ять поета і художника?

 2. Виставка-презентація дитячих малюнків

 3. Конкурс на краще читання вірша «Світає, край неба палає...»

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів

- Чий портрет у кожній хаті –

 І у бідній, і в багатій –

 Прикрашений рушниками,

 Вишитими руками мами?           (Портрет Шевченка)

Учень

 Був це хлопець кмітливий,

 Чесний і справедливий,

 Любив дуже читати,

 А ще більше – малювати.

 А ще любив малий Тарас

 Вечірні зорі рахувати.

V. Повідомлення теми і мети уроку

— Наш урок незвичайний, сьогодні  ми дізнаємось, як великий Кобзар змальовував українську природу у своїх творах. Адже ніде так не розкривається душа народу, як у його творах . Тарас Григорович дуже любив Україну, її стрункі тополі, верби над ставами. Особливо Шевченко любив калину. Він присвятив їй свої вірші. У своєму «Кобзарі» слово калина він ужив 385 разів, а всього у творах Шевченка калина згадується 965 разів.

 Зацвіла в долині

Червона калина,

Ніби засміялась

Дівчина-дитина.

Любо, любо стало,

Пташечка зраділа

І защебетала.

— З ким поет порівнює калину?

Сьогодні ми ознайомимося ще з одним чудовим віршем Кобзаря. Вслухайтеся, як звучить українське слово.

VІ. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу. Опрацювання вірша              Т. Г. Шевченка «Встала й  весна ...» (с. 91)

1. Перегляд репродукцій картин Тараса Шевченка

 - Яка картина вас найбільше вразила?

 - Яка подія на ній зображена?

 - Який настрій викликає ця картина? Чому?

2. Виразне читання вірша вчителем

— Які картини, звуки виникли у вашій уяві під час слухання вірша?

3. Словникова робота

1) Довідкове бюро.

Ряст — зелень, трава.

2) Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем; скоромовкою в парах.

Гаї	сонну
убрану	розбудила
уквітчала	зустрічають
жайворонок	соловейко

— У яких словах першого стовпчика наголошений другий склад?

— Які звуки позначає буква ю?

Музична фізкультхвилинка  «Дівчина – Весна»

4. Повторне читання вірша учнями «луною» за вчителем

— Яку пору року оспівує поет у своєму вірші?

— З якою інтонацією читається вірш? (Розмірено, лірично, ніби милуючись чарівними краєвидами.)

5. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання

— Які слова вірша допомагають уявити весну як живу істоту?

— Яких птахів згадує поет у вірші?

— Де він почув жайворонка? Соловейка? Що вони роблять?

— Що зробила весна із землею? Прочитайте.

— Чому земля була ще сонна?

— Чим весна уквітчала землю?

— Чим накрила?

-   Прочитайте , хто радо зустрічає землю, «убрану весною».

4. Підготовка  учнів  до  вивчення вірша  напам’ять.

( Вірш  висвітлюється  на  моніторі ,а  в  дітей  на  кожній  парті  на картці)

• Про  що  йдеться  у  першій  строфі  вірша? ( Поет  розповідає як проснулася весна. ) Прочитайте  цю  строфу  мовчки , а  потім  голосно  і  виразно.
• Про  що  розповідається  у  другій  строфі  вірша?

( Що вона розбудила чорну землю)

• Чим уквітчала її весна? ( Рястом).
• Чим весна накрила землю ?  (Барвінком).
• Яка пташка у полі зустрічає весну? (  Жайворонок )
• Яка пташка у гаї зустрічає весну? (Соловейко)
• Коли птахи зустрічають весну? (Вранці)

Паузи  слід  робити  після  рядків , де  немає  розділових знаків. Якщо  є  кома або двокрапка, то більша  пауза.

5. Виразне читання вірша учнями. Гра «Хто краще?»

      Конкурс на кращого декламатора.

6. Робота в групах

Створення і презентація словесних малюнків до вірша.

7. Гра «Зайві  слова»

 Соловейко, жайворонок, зозуленька, защебетала.

 Весна, вранці, ввечері, вдень.

 Зоря, сонце, земля, веселка

8. Гра «Який рядок зайвий?»

  Встала весна, чорну землю, сонну розбудила,
Червоніє за горою, плугатар співає.
Уквітчала її рястом, барвінком укрила.

     (Діти визначають зайвий рядок і називають назву твору).

9.  Діаграма  Вена ( порівняння віршів «Світає…» та  «Встала  й  весна»)

VІІ. Підсумок уроку

— З яким віршем Т. Г. Шевченка ознайомилися на сьогоднішньому уроці?

— Що оспівує в ньому поет?

- Чого вчить цей  вірші?

- Чи сподобався вам сьогоднішній урок?

 Щовесни, коли тануть сніги

 І на рясті просяє веселка,

 Повні сил і живої снаги,

 Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.

Ми нарвем квіточок

 Й за нашим звичаєм

 Сплетемо віночок,

 Портрет заквітчаєм.

Тоді заспіваєм

 На повнії груди,

 Нехай люди знають,

 Що Шевченка любим

Авторське крісло

• Щоб ви сказали авторові?

Учні

До побачення, любі гості,

Вам зичим радості й пісень.

Вам також ми бажаєм

Настрою на цілий день.

VІIІ. Домашнє завдання

Вивчити вірш напам’ять.