Урок з літературного читання .Тема : ПАВЛО ТИЧИНА. «ДЕ НЕ ГЛЯНЬ – КОЛОСКИ» (Уривок із вірша “Де тополя росте”) «Хор лісових дзвіночків»

Тема. ПАВЛО ТИЧИНА.  «ДЕ НЕ ГЛЯНЬ – КОЛОСКИ» (Уривок із вірша “Де тополя росте”) «Хор лісових дзвіночків».

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом П. Г. Тичини; вдосконалювати навички правильного, свідомого, виразного читання; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до рідного слова.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

Естафета «Хто більше».

Змагання між рядами. Який ряд більше розповість  скоромовок, той і перемагає.

Дихальні вправи .

Візьміть у руки палички зі стрічками. Дуйте на стрічки так, щоб вони розрівнялися.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Виразне читання за особами казки Лесі Українки “Біда навчить”.

 Гра “Літературний волейбол”.

Один  ряд складає  питання й «перекидає » іншому ряду.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

– Сьогодні ми ознайомимося із творчістю українського поета Павла Григоровича Тичини.

Прочитаємо вірша «Де не глянь - колоски», уривок з вірша «Де росте тополя».

Вірш « Хор лісових дзвіночків».

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

Напишіть на квіточках  свої сподівання від уроку і прикріпіть їх  на                 « Галявину сподівань».

Я вірю , що всі ваші сподівання здійсняться.

1. Біографічна довідка.

Вашим   домашнім завданням було підготувати повідомлення про Павла Тичину.

• Учні розповідають повідомлення про Павла Тичину.
• Після виступу задають три питання, для закріплення почутої інформації.

– Павло Григорович Тичина народився 27 (за іншими свідченнями – 23) січня 1891 року в селі Піски на Чернігівщині в родині сільського дяка і вчителя “школи грамоти”. Був одним з 13-ти дітей у дяка Григорія Тичини.

Батько майбутнього поета,  Григорій Тимофійович, н е був схожий на тих дяків, які вчили дітей по селах. Він мав талант педагога. Годинами сидів маленький Павлусь на печі і слухав, як батько розповідає дітям урок. Від нього вперше дізнався хлопчик, що таке потяг,  пароплав;  чому сонце велике, а зорі – маленькі. Так, сидячи на печі, він читати і навчився. А ще батько був музично обдарованою людиною: мав тонкий слух і чудовий голос.

Багато казок і пісень знала мати – добра, мила Марія Василівна, яку так любив Павлусь. Вона також мала гарний голос. Вечорами збиралася сім’я, батько грав на гармонії, а всі співали.

Початкову освіту хлопчик здобув у сільській школі. Від своїх однокласників він відрізнявся музичними та вокальними здібностями, а любов до музики і художнього слова прищепила Павлусеві його вчителька – Серафима Миколаївна Морачевська. Оцінивши чудовий голос і слух хлопця, вона порадила батькам віддати Павла в один із монастирських хорів Чернігова.

Подальшу освіту хлопець здобував у Чернігові, де минули майже всі його “учнівські роки”: співав у монастирському хорі, навчався в бурсі та семінарії, навіть керував семінарським хором. Тут познайомився з Григорієм Верьовкою, який згодом став відомим композитором і керівником хору.

Мав Павло і неабиякий хист до малювання, водночас цікавився театром. Усі захоплювалися талантом Павла. Де б він не був – на уроках малювання, які іноді проходили під його керівництвом, на репетиціях оркестру чи хору – всюди був повний порядок. І так усе життя.

Початковий період творчості П. Тичини припадає на роки навчання у Чернігівській духовній семінарії. У Чернігові юний поет познайомився з Михайлом Коцюбинським, який назвав Тичину справжнім поетом.

У квартирі Тичини була власна бібліотека – близько 20 тисяч книжок. Тичина самотужки досконало опанував майже 20 іноземних мов

Гортаючи сторінки дитячих поезій Павла Тичини, ми ніколи не назвемо їх спадщиною, бо палають вони вічно живим полум’ям любові до рідного краю, народу, в серці з якими пройшов поет півстоліття свого життя.

2. Робота з підручником.

Робота над віршем «Де не глянь – колоски».

Виразне читання вірша вчителем.

– Який настрій викликав у вас вірш?

– Які картини ви уявляли, слухаючи його?

Гра “Рибки”. Мовчазне читання учнями.

Вправа «Кращий читець вірша».

3. Фізкультхвилинка.

Сьогодні нашу фізкульхвилинку ми проведемо на основі вірша П.Тичини. «Хор лісових дзвіночків».

Я читаю вірш , а виконуєте певні рухи.

Уявімо себе дзвіночками.

Ми дзвіночки,
Лісові дзвіночки,
Славим день. (плещимо в долоні)
Ми співаєм,
Дзвоном зустрічаєм: (дзвонимо у уявні дзвоники)
День!
День.
Любим сонце,
Небосхил і сонце, (піднімаємось навшпиньки , тягнемось до сонця)
Світлу тінь,
Сни розкішні, (показуємо , як сплять гаї)
Все гаї затишні:
Тінь!
Тінь.
Линьте, хмари, ( рух на місці уявляємо себе хмаринками, що пливуть у небі)
Ой прилиньте, хмари, —
Ясний день.
Окропіте, (показуємо рухами дощ)
Нас нашелестіте:
День!
День.
Хай по полю, ( легенько присідаємо і показуємо руками тінь)
Золотому полю,
Ляже тінь.
Хай схитнеться —
Жито усміхнеться: (посміхаємось один одному)
Тінь!
Тінь.

-А тепер дзвіночки перетворюються на учнів і продовжують працювати.

4. Опрацювання вірша Павла Тичини “Хор лісових дзвіночків».

1)Виразне читання вірша вчителем.

2)Гра «Художники».

-Яку картину ви б намалювали слухаючи цей вірш.

3) Виразне читання вірша учнями.

4) Аналіз змісту вірша.

- Який настрій створює вірш ?

Що можна почути й побачити за словами вірша ?

5) Гра “Дослідники”.

Землі – … (сріблі).

Блись-блись – … (простяглись).

6) Робота за ілюстрацією.

– Розгляньте ілюстрацію Євгена Матвєєва.

– Кого художник зобразив на ілюстрації на передньому плані? Що художник зобразив на задньому плані? Які кольори він використав?

– Який настрій вони створюють?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Прийом «Кубик Блюма».

• Назви які твори прочитали.
• Придумай іншу назву до цих віршів.
• Запропонуй  більше дізнатись про поета.
• Поясни свої відчуття від прочитаного
• Поділись, про що дізнався на уроці.
• Чому вірші П. Тичини подобаються дітям

2. А на завершення я пропоную повернутися до нашої  «Галявини сподівань» і перевірити ,чи справдились наші сподівання.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 Прочитати вірш Павла Тичини “Де тополя росте”, «Хор лісових дзвіночків». Проілюструвати їх.