Урок з літературного читання у 4 класі на тему "В. О. Сухомлинський "Як Павлик Списав у Зіни задачу", "Найкраща лінійка"".

ТЕМА. В.О.Сухомлинський „Як Павлик списав у Зіни задачу."

„Найкраща лінійка."                                                                                 МЕТА: вчити орієнтуватися у структурі тексту, формувати уміння

визначати головну думку твору, давати характеристику

головним дійовим особам, порівнювати вчинки і поведінку

персонажів, розвивати зв'язне мовлення;

виховувати віру у свої сили, доброту.   ТИП   УРОКУ: комбінований.

ОБЛАДНАННЯ: портрет В.О.Сухомлинського, прислів'я, тест"Що з двох правильне?", таблиці, малюнки.

Хід уроку

I. Організація учнів до уроку.

   -Діти, до нас на урок сьогодні завітали гості.   Тож  давайте привітаємо  їх. 

 -Діти. Добрий день!

У добрий час радо ми вітаєм вас!

З миром зустрічаємо, щастя вам бажаємо.                                      -А тепер налаштуємося на урок, проведемо автотренінг:                 -Я - вчитель.                                                                                                          -Ми - учні.                                                                                                               -Я ходжу до школи.                                                                                           -Ми ходимо до школи.                                                                                       -Я вас вчу!

-Ми навчаємось вчитись.                     -Я все розумію.

-Ми вас розуміємо, ми все хочемо знати.

II. Мотивація навчальної діяльності.
-Вправа. „ Мікрофон"

-Поміркуйте і скажіть, яким має бути наш урок? (Цікавим, навчальним, трохи казковим, продуктивним, веселим.)                                                                  -А ви на уроці якими повинні бути?

(Дисциплінованими, уважними, зібраними, активними, вправними.)

-Отже, якщо ви будете такими, то ми разом створимо цікавий, твор­чий, продуктивний урок.

-А працюватиме під гаслом:                                                   Щоб робота в нас кипіла, працювати будем:                    - Всі: Швидко! Дружно! Вміло!

3.    Перевірка домашнього завдання.

•        Діти, що було вам задано додому?

(Читання учнями напам'ять вірша „Буває все ..." Запитання:

•        Хто написав вірша „Буває все ..." (А. Костецький)
•        Для чого нам друзі?
•          Який розділ ми зараз вивчаємо? (А дружити треба вміти.)
•        Які ви знаєте прислів'я про дружбу?

2. Вірш „Краще з друзями разом!"

•        Як друзі перевиховали Славка?

3. Словник Славка.

•        Виберіть слова із „словника головного героя."
• Про що вони свідчать? (Зайве, неохота, потім, обійдеться, нехай, дурниці, ну його, пусте, дарма.)

- Чи хотіли б ви мати такого друга? Чому? Підсумок домашнього завдання.

Оцінювання віршів.

4. Читацька розминка. Гра. „Хто швидше?"

•       Хто швидше збере і прочитає прислів'я?

Доб - най - -ре - кра - і - мя -ще ба- -гат- ство. (Добре ім'я - найкраще багатство.)

4.   Повідомлення теми та мети уроку.

•    Пригадайте, що ви знаєте про Василя Сухомлинського?
•    Чим особлива його творчість? (Писав про дітей.) (Розповідь вчителя про В. Сухомлинського.)

1. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського - «Як Павлик списав у Зіни задачу.»

•    Чи можете передбачити про кого воно буде?
•    Поміркуйте, чому могла трапитися така ситуація, що Павлик списав задачу? (Читання оповідання.)
•    Де відбулися описані події? (У школі)

- То чому Павлик списав задачу у Зіни? (Не хотів працювати.)                     2. СЛОВНИКОВА РОБОТА.

- Прочитайте швидко, без помилок, змінюючи слова.

У

задача

У

Зіна Павлик

над

зошит

ДІЯ

Читання «пірамідок» слів.

Тож

дома

   питає

питань

помилка

похнюпив

учителька стурбований

почервонів розв'язувати

•       Які слова спільнокореневі? (Питає, питань.)
• Поясніть синоніми до слова стурбований. (Схвильований, збентежений, знервований.)

• Діти , ще раз прочитайте уважно текст. (Читання мовчки.)        3.Аналіз твору.
• Скільки дійових осіб у творі?
• Чому Павлик прийшов до школи стурбований?

• Зачитайте, чому Павлик не розв язав домашньої задачі? (Бо працювати сам не любив.)
• З яким проханням хлопчик звернувся до однокласниці?
• Що помітив у зошиті дівчинки? (Помилку.)
• Чи сказав він про помилку Зіні? (Промовчав.)
• Як ви думаєте чому він так вчинив?
• Які оцінки отримали діти?
• Зачитайте, як Зіна і Павлик відреагували на них? (Зіна поблідла. Павлик почервонів, похнюпив голову.)
• Чи доводилось вам потрапляти у схожу ситуацію?

•    Щоб ви зробили на місці Павлика? (Зізнався вчителю, попросив пробачення у дівчинці.)

РОБОТА З ІЛЮСТРАЦІЄЮ.

•    Знайдіть і зачитайте уривок твору, який зобразив художник.
•    А зараз розіграємо сценку за прочитаним.

- Враховуючі цю ситуацію, які далі події розгорнулись в кінці цього оповідання?

ВИСНОВОК. Отже оповідання В. Сухомлинського «Як Павлик списав у Зіни задачу» вчить нас не списувати чужу роботу, бо це нечесно. Ви можете опинитись у смішному становище.                                       ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА.

11. Опрацювання оповідання В.Сухомлинського «Найкраща лінійка»

• Поміркуйте, чому оповідання має таку назву «Найкраща лінійка»
• Про яку лінійку, на вашу думку, будемо читати у тексті?

1. Підготовка до самостійного читання, (ланцюжком.)
2. Словникова робота.

Письмо                                                  праці найкращі                                             лінійка ручної                                                   роботи кострубата                                          оцінки гладенька

• Що спільного у словах кожної колонки? (Прикметники, іменники.)
•       Утворіть словосполучення з'єднавши слова 1 і 2 колонки.
•       Який іменник поєднався з двома прикметниками?
• Поясніть значення кострубата. (З нерівною поверхнею, шорстка.)

3. Читання тексту (Мовчки.)
4. Аналіз тексту з елементами вибіркового читання.

•   Які уроки згадує автор у творі?
•   Що учні робили на кожному з них?
•   Яку оцінку отримав Роман за диктант?
• Які лінійки вийшли у кожного з хлопців на уроці праці? Прочитайте, як учитель оцінив їхні роботи?

•       Як змінився настрій у Миколи і Романа?
•       Які здібності виявили Микола і Роман?
•       Що автор хотів показати своїм твором?

• Що він у ньому схвалює? (Потрібно не втрачати віри у свої сили.)

•       Чи переживали ви подібні почуття?

5.     Розвиток зв'язного мовлення.

• Продовжить це оповідання ще кількома реченнями. (Наприклад про те, як хлопці допомогли один одному покращити свої оцінки з того предмета який у них не виходив.)

6.     Тест „Що з двох правильне?"

1.    Цей твір є ...

а) казкою; б) оповіданням,

2.    Микола й Роман були ...

а) однокласниками;     б) сусідами.

3. За письмові роботи найкращі оцінки у ...
   а) Романа; б) Миколи.

4. Після уроку мови діти пішли ...     а) у майстерню;        б) додому.
5. Найкраща лінійка вийшла у ...
   а) Миколи; б) Романа.
6.     Для чого Роман взяв свою лінійку до класу?

а) Йому було шкода залишити її в майстерні.

б) Хотів показати, що і він може зробити щось найкраще.
Відповіді: 1)б; 2)а; 3)б; 4)а; 5)б; 6) б.

Підсумок.

Отже, оповідання В. Сухомлинського "Найкраща лінійка" вчить нас допомагати один одному, бути справжніми товаришами.

7.     Робота у групах.

Кожна група отримала домашнє завдання, опрацювати оповідання В. Сухомлинського.

1.   група - „Сива волосинка." (Інсценізація.)
2.   група - „Найкрасивіше й найбридкіше." (Читання за особами.)
3. група - „Іменинний обід." (Читання за ролями.) Завдання:

• З якою метою писав В. Сухомлинський прочитанні вами оповідання?
•       Побудуємо асоціативний кущ.

Бути чесними. Допомагати один

одному.

Твори В. Сухомлинського.

Піклуватися за рідних           цінувати людську                          Поважати
людей.                                 працю.                                     стареньких

       людей

Підсумок уроку.

• Чи здійснилися ваші очікування з приводу того, яким має бути наш урок?
•       Яка мета  творів В. Сухомлинського?
•       Чому вони вчать?