Урок з математики у 1 класі (М. В. Богданович)

Клас: 2

Тема: Письмова нумерація чисел сумою розрядних доданків. Розвꞌязування задач на знаходження суми та невідомого доданку.

Мета: навчити учнів представляти двоцифрові числа сумою розрядних доданків, розвꞌязувати задачі на знаходження суми та невідомого доданка; розвивати логічне мислення, памꞌять, уяву, звꞌязне мовлення, увагу; виховувати позитивне ставлення до навчального процесу, бажання вчитися.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: короткі записи задач, зображення птахів, роздруковані приклади.

Хід уроку

1. Організація класу до уроку. Перевірка готовності учнів до уроку

Діти подивіться уважно чи ви готові до уроку. Підніміть підручники, робочі зошити, ручку, олівець, лінійку.

2. Актуалізація опорних знань
   1.        Розв’язування прикладів

До нас уже прийшла весна. А чи знаєте ви, які птахи найпершими прилітають з теплих країв ? (Презентую зображення птахів та назви, які учні записують)

Щоб дізнатися в якому порядку вони прилітають, вам  потрібно розв’язати приклади.

7 + 10 = 17       5 + 1 = 6       9 – 7 = 2

10 – 0 = 10       19 + 1 = 20

Учні з місця по одному озвучують відповідні рівності.Тепер нам потрібно розкласти ці числа-відповіді в порядку зростання від найменшого до найбільшого. Дивимось уважно, яке число у нас найменше ?(2)

Ви зуміли скласти ці числа в порядку зростанні і тепер  можете дізнатися, які з цих птахів до нас прилітають першими, а які останні

Дивіться уважно, на якій з пташок є число 2? (на граку)

 Правильно весну відкривають граки. Далі дивимось, де є число 6? (на шпаку)

Дійсно першими до нас прилітають шпаки. Уважно  подивимось  й знайдемо на  якому птахові число 10? Що це за птах? (жайворонок)

Це правильно після шпаків до нас прилітають жайворонки. Наступна наше число це 17. Який птах під номером 17? (лелека)

Лелеки повертаються до нас вслід за жайворонками, і останньою пташкою залишилася це – ?(ластівка)

Так, діти, ластівки прилітають останніми.

Молодці з цим завданням ви впорались, і дізналися хто з цих птахів прилітає до нас першими, а хто останніми.

2.        Каліграфічна хвилинка

А тепер розгорніть свої робочі зошити. Відступіть 4 клітинки вниз від попередньої роботи. Запишіть число, нижче ‘’класна робота’’. Від ‘’Класної роботи’’ відступаємо одну клітинку вниз, одну вбік.

Давайте ми з вами перерахуємо всі числа, які називають одиниці? (1, 2, 3, 4,  5, 6, 7, 8, 9)

Молодці, а тепер запишемо їх всіх в одному рядку, через клітину без коми.

Тепер назвіть всі числа, які називають десятками.

(10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90)

А тепер у наступному рядку запишемо всі ці числа,  також через клітинку без ком. Одне число у вас не поміститься, тому пишемо його у третьому рядку.

3. Повідомлення теми і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності

Ми з вами працювали з двоцифровими числами, користуючись їхнім складом, пригадували як вони утворюються. Отже, на сьогоднішньому уроці, ми будемо продовжувати цю роботу. Ми будемо робити навпаки, записувати кожне число у вигляді двох чисел, одне з яких десятки, друге одиниці. Ще ми з вами будемо вчитися виконувати дії додавання і віднімання, застосовуючи переставний закон і склад чисел. А ще ми будемо  працювати над задачами, будемо складати, розв’язувати задачі за малюнком, розв’язувати задачі за поданим текстом. А ще у нас заплановано розв’язати завдання з геометричним змістом. Пригадаємо назви і елементи геометричних фігур.

4. Сприймання і осмислення навчального матеріалу
   1.        Пояснення прийому розкладати числа на розрядні доданки

Отже ми з вами розпишемо такий запис: (вивішую запис на дошку)

53 = 50 + 3

Розряд десятків	Розряд одиниць
5	3

 

Яке число записане ? (53)

Що показує цифра 3? (кількість одиниць у цьому числі)

Що показує цифра 5? (кількість десятків у цьому числі)

Число  53 можемо записати у такому вигляді: 53=50+3, раз у числі  5 десятків

То це буде число 50 і ще 3 одиниці це буде 53. Числа 50 і 3 ми називаємо розрядними додатками. Число 3 – це  одиниці першого розряду,  число 50 – це число другого розряду десятків.

Про ці розряди ми з вами згадували на початку уроку.

2.        Закріплення прийому (письмово)

А тепер використовуючи наш зразок, ми будемо  записувати числа у вигляді суми розрядних доданків. (Вивішую на дошку таблицю з розкладеними числами)

45 = 40 + 5                99 = 90 + 9

64 = 60 + 4                77 = 70 + 7

93 = 90 + 3                28 = 20 + 8

Число 45, чому так записали? Бо число 45 - це 4 десятих і 5 одиниць, або сума цих  розрядних доданків 40 і 5. (Запишіть у зошитах цю рівність)

Число 64, як представимо? (як 60+4) ( відкриваю, діти записують )

Як представимо число 93? (як 90+3) ( відкриваю, записують )

Як представимо число 93? (як 90 +3)

А як представимо число 99? (як 90+9) ( відкриваю, записують )

Яким числом представлено число 77? (як 70+7) (відкрила запис, діти записали )

У останнє число 28, як представимо? (як 20+8)(відкриваю)

3.        Підготовка до додавання двоцифрових чисел (усно)

Ми розклали число на розрядні доданки, щоб потім зручніше було використовувати дію додавання двоцифрових чисел, які не є круглими. Але як це робити, ви дізнаєтесь пізніше. А ми зараз подивимося на наступну вправу, яка потім допоможе вам легко виконувати дію додавання (№123, вивішую приклади на дошку)

30 + 40 + 5 = 75

20 + 7 + 50 = 77

80 + 6 + 10 = 96

3 + 20 + 30 = 53

40 + 2 + 6 + 30 = 78

30 + 1 + 60 + 6 = 97

Ми знаємо, що числа можна додавати у будь-якому порядку. Які числа нам зручно об’єднувати при додаванні?

Дивимось на перший вираз. Що ми робимо?

До 30 додавши 40, скільки буде? І до 70 додаємо 5, то скільки буде?

(відкриваю відповідь 

Наступний вираз. Що тут маємо? До 20 додаємо 50, скільки буде? До 70 додаємо 7, скільки будемо мати?

Наступний вираз, до 80 додаємо 10, скільки отримаємо? (відкриваю запис)

Дивимось далі. До 20 додаємо 30, скільки буде? До 50 додаємо 3 і скільки буде?

А цей приклад давайте запишемо, всі числа будемо додавати? Спочатку до 40 додаємо 30, скільки вийде?

Далі, до 6 додаємо 2, скільки буде?

А тепер до 70 додаємо 8 і отримуємо? (відкриваю запис)

Які числа поєднаємо в останньому виразі?

Так, правильно, до 30 додаємо 60, скільки буде?(90) Далі до 1 додаємо 6, отримаємо 7. Якщо до 90 додати 7, скільки буде? (97) (відкриваю відповідь на дошці)

Фізхвилинка (відео)

5. Закріплення знань, формування вмінь та навичок.
   1.        Робота з задачами

А) складання задач за малюнка (усно)

Задача № 124 Складання і розв’язання задачі за малюнками (усно)

Поклали пальчик на перший малюнок.

Що зображено на малюнку? (іграшкові ведмежата)

Де знаходяться ці ведмежатка? (в кошику і біля нього)

Скільки ведмежаток у кошику? (6) По чому видно, що 6? (бо на ньому число 6)

А скільки ведмежаток ще поза ним? (3)

А яке запитання покладемо, якщо фігурна дужка внизу? (скільки ведмежат разом)

А тепер складіть текст задачі.

У кошику лежало 6 іграшкових ведмежат, а поза ним – 3. Скільки всього ведмежаток було разом?

Якою дією дамо відповідь на це запитання? (дією додавання до 6 додати 3, буде 9)

6 + 3 = 9 (в.)

Відповідь: 9 ведмежат було разом.

Яку дамо відповідь на запитання задачі? (троє ведмежат було разом)

То, що ми тут знаходили? (суму чисел)

Задача № 124 ( 2 )

Знову в нас задача про іграшки, про які іграшки складемо задачу? (про зайчиків)

Що показує число під фігурною дужкою? (що всіх зайчиків було 10)

Котрих зайчиків ми можемо порахувати? (тих, які біля кошика)

Скільки їх є? ( 4 )

Де знак запитання? (на кошику)

То яке запитання поставимо? (скільки зайчиків було у кошику)

А тепер складіть повністю текст задачі.

У Максимка було 10 іграшкових зайчиків. Він складав їх у корзину, але не всі зайчики помістилися. Трьох зайчиків він поставив біля кошика. Скільки зайчиків Максимко поставив у кошик?

Якою дією знаходимо відповідь на запитання? (дією віднімання, від 10 відняти 3)

10 – 3 = 7 (з.)

Відповідь: 7 зайчиків поклав Максимко у кошик.

Яка відповідь? (7 зайчиків)

Що ми шукали в даній задачі? (невідомий доданок)

Б) розв’язування текстових задач (письмово)

Це були задачі пов’язані з дією додавання. Зараз ми будемо розв’язувати ще дві задачі. Вони трішки схожі, але певним чином відрізняються.

Задача № 125

У Петрика було 16 чистих аркушів. 6 фруктів  він  розмалював. Скільки чистих аркушів залишилося у Петрика? (вивішую відповідь)

Було – 16 аркушів

Розмалював – 6 аркушів

Залишилося – ?

Про що задача? (про аркуші паперу)

Скільки було чистих аркушів у Петрика? ( 16 )

Що він з ними робив? (розмальовував)

Скільки розмалював? (6 аркушів)

Що питається ? (скільки чистих аркушів залишилося у Петра)

Якою арифметичною дією знаходимо відповідь? (віднімання, від 16 – 6, буде 10)

Записуємо розв’язуємо і пишемо відповідь  я пишу на дошці а ви – в  зошиті

16 – 6=10(ар.)

Відповідь: 10 аркушів залишилось у Петра

Наступна задача №  126 (читаю задачу)

А тепер давайте разом прочитаємо.

Петрик розмальовував 6 аркушів паперу. У нього залишилось ще 10 чистих аркушів. Скільки аркушів було у Петрика спочатку?

(вивішую короткий запис)

 Було – ?

Розмалював – 6 аркушів.

Залишилося – 10 аркушів.

Про що задача? (теж про аркуші паперу)

Чи знаємо скільки аркушів паперу було у Петра? (ні)

Скільки аркушів паперу розмалював Петрик? (6)

Скільки  в нього залишилося чистих аркушів? (10)

Якою дією знайдемо відповідь? (дією додавання)

Яка відповідь у даній задачі? (16 аркушів було у Петрика)

Записуємо розв’язання і відповідь.

6 + 10 = 16 (арк.)

Відповідь: 16 аркушів було у Петрика.

А тепер давайте порівняємо ці задачі.

Що в них є спільного ? (схожі короткі записи, однакові головні слова)

Тобто, задачі про одне й те саме. Що це спільного? (і там, і там 6 аркушів паперу розмальовував)

Чим відрізняються? (у першій задачі ми знаходили скільки аркушів паперу залишилося)

А  скільки залишилось? (10)

А в другій задачі було відомо, що залишилося 10 і ми знаходили скільки  було спочатку. Отже, друга задача є оберненою до першої а перша є оберненою до другої.

2.        Робота над завданням з геометричним змістом

(вивішую на дошку зображення геометричної фігури)

 

 

 

 

Що перед вами зображено? (геометричні фігури)

Яким одним словом можна їх назвати? (многокутники)

Чому вони так називаються? (бо у них багато кутів)

Я буду показувати многокутника, а ви будете його називати. (трикутник, чотирикутник, п’ятикутник, шестикутник)

Тепер я буду показувати елементи цих многокутників, а ви будете їх називати.

Як називається цей елемент? (стороною)

Скільки сторін у чотирикутника? (4)

Як називається точка, де з’єднані дві сторони? (вершина)

Скільки вершин у чотирикутника? (4)

Який це елемент? (кут). Давайте порахуємо скільки кутів у чотирикутника (4).

А тепер хтось один з вас порахує і покаже всі сторони трикутника (1 учень виходить і показує)

Тепер покаже кути трикутника і його вершини.

То скільки сторін і вершин кутів  у трикутнику? (по 3)

2 учень показує і рахує сторони, вершин і кути у шестикутнику (робимо висновок, що у шестикутнику 6 сторін, 6 вершин, 6 кутів)

Хто покаже та назве сторони, кути, вершини п’ятикутника ?

3.        Робота над задачею з логічним навантаженням

Розповідаю текст задачі.

Катрусі 9 років. Вона на 3 роки молодша за брата. Скільки   років брату?

9 + 3 = 12

Відповідь:12 років брату.

Катрусі – 9 років, на 4 роки молодша

Брат – ? р.

Скільки років Катрусі?

Що ще відомо про вік Катрусі ?(що вона на 4 роки молодша)

Якщо Катрусі 9 років, і вона на 4 роки молодша, що ми можемо сказати про вік брата? (що він на 4 роки старший)

Як дізнатися скільки років брату? (до 9 додати 4)

То скільки років брату? (13)

А тепер подивившись, чим особлива ця задача

Тут ви бачите умови «молодшого», а рік ми вирахуваємо додавання чому? (бо Катруся молодша, а брат старший)

6. Підсумок уроку
   1.        Нагадування основних елементів уроку

– Що ви дізналися сьогодні на уроці?

– Назвіть розрядні доданки 1-го розряду, 2-го розряду.

– Розкладіть число 42 на розрядні доданки

– Про що ми розв’язували задачі?

2.        Словесна оцінка роботи класу в цілому і окремих учнів

Ви молодці, на сьогоднішньому уроці ви були дуже активними на старанними. Хочу також відмітити окремих учнів.