Урок з музичного мистецтва «Майстри української естрадної пісні»

Тема уроку: «Майстри української естрадної пісні»

Мета:виховувати естетичний смак учнів; поглибити знання учнів про творчість В.Івасюка; розвивати інтерес дітей до творчості  В.Івасюка, С.Ротару, С.Вакарчука, О.Скрипки;формувати вміння творчо і виразно втілювати образний зміст музичного твору у процесі його виконання; висловлювати власне емоційне ставлення до української естрадної пісні.

Музичний матеріал: В.Івасюк «Червона рута»,  «Водограй», «Два перстені», С.Вакарчук  «Друг», «9-1-1», С.Ротару «Балада про мальви»

Тип уроку: урок поглиблення теми

Обладнання:  музичний центр, ДVД, фортепіано, портрет В.Івасюка

Хід уроку.

1.Організаційний етап уроку. Вхід учнів до класу під звучання мелодії «Пісня буде поміж нас» В.Івасюка.

2.Актуалізація музичних вражень, опорних знань учнів.

 - Що ви можете сказати про музику, яка звучала на початку уроку?

-  Що ви знаєте про автора цієї музики?

-  Із якою музикою, музичною інформацією  ви прийшли на урок? Про що хотіли б розповісти?

  3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

       Повідомлення теми, завдань уроку.    

      Василь Зінкевич:   «Він… дав урок сучасникам,… як треба оберігати своє й не потрапляти під хвилинне затуманення чужим… Володя завжди стояв вище моди, він був у часі,  його чув, сказав від імені свого часу».

              Тарас Петриненко – « Сам Івасюк зробив для України  набагато більше, ніж цілі творчі спілки. Масштаб цієї постаті дорівнює Шевченковій».

              Розповідь учителя.  Кожен народ, кожна нація має своїх митців, якими пишається, творчість яких вивчає і виконує із захопленням. Володимир Івасюк – по праву засновник і класик української естрадної музики, талановитий композитор, автор невмирущих пісень «Червона рута», «Водограй», «Ласкаво просимо», «Пісня буде поміж нас», «Два перстені». Він жив, працював  і мріяв, але раптом страшна трагічна смерть його забрала від нас. Але сьогодні ми хочемо в пам'ять  про композитора сказати все, що відомо  нам про життя і смерть В.Івасюка. Не маємо права забути, як і народ не забув його «Червону руту».

                    Пісні Івасюка – Володя Івасюк,

                   Такої популярності ніхто не знав.

                   Цей водограй співав через вогонь і стіни,

                   Про матір, квіти, про любов співав…

(Прослуховування запису «Балади про мальви» у виконанні С.Ротару)

           Одні не сприймали його творчість, другі заздрили його славі, третіх сердила його незалежність у судженнях та поведінці, а багатьох сучасників просто обурював той глибоко національний дух, притаманний його пісням, дух, який пробуджував українство від  заколисуючих дифірамбів, офіціозної пропаганди, що уславляла штучну спільноту – «радянський народ». І всі ці недоброзичливці, як могли, шкодили таланту. Урешті –решт досягли мети: композитора передчасно не стало.

            Повідомлення учнів.     Хата Івасюків у Кіцмані була збудована на тому місці, де колись жила родина Воробкевичів (композитора і класика української музики Сидора Воробкевича).  Місцина, муза і доля Воробкевичів, немов осяяння, наснажувала хлопчика. П`ятирічним   він бере до рук скрипку, а вже за два роки його ім.`я  з`являється у пресі.

                 У 1964 році в Україні народжується перший вокально – інструментальний ансамбль. Не у великому місті, а в Кіцмані, на Буковині. І вже незабаром – концерт  у Києві, який зняли на плівку і показали по Центральному телебаченню.

               Справжнім святом Івасюкової музики стали 1971 і 1972 роки, коли його пісні «Червона рута» і «Водограй» стали переможцями Всесоюзного телеконкурсу «Алло, ми шукаємо таланти!». Одразу пісні  молодого композитора стали відкриттям, сенсацією, явищем. Вони були не позичені, а ніби самим народом написані, стали чи не найвищим проявом української естради, що тільки –но почала запроваджуватися.

(Слухання запису  пісні В.Івасюка «Водограй»)

          Повідомлення учнів.     В.Івасюк жив у той час, коли все національне - в музиці, літературі, живописі – душилося комуністичною системою. Це, власне, і довів подальший розвиток української естради: вона потрапила в соціальні лещата чиновників від культури. Посипалися на голову учасників як ВІА  та рок-груп, так і фольк – гуртів вказівки, заборони,розпорядження. Володя Івасюк не поступився цим вимогам. Тексти його пісень мають історичну і фольклорну основу, притаманний українським народноспівам сюжет. Тож невипадково навколо нього гуртуються такі співаки, як Софія Ротару, Василь Зінкевич, Назарій Яремчук, Лідія Відаш.

           Але попри славу, Володю тривожив і смуток – класично вихована музична еліта Львова не поспішала підтримувати самородка з Кіцмана. Його вчитель, улюблений керівник А.Кос-Анатольський відверто ігнорував запрошення на його концерт. За музику до спектаклю О.Гончара «Прапороносці» в Москві Івасюк отримав звання лауреата на Всесоюзному конкурсі музики до спектаклів, а в Києві – заздрісні «земляки» викреслили таємно прізвище Івасюка зі списку претендентів на Державну премію ім..Шевченка. Це був удар долі, підступний і страшний, який боляче обпік митця.

(Презентація «Творчість В.Івасюка»)

          Розповідь вчителя. Він жив, творив, кохав, співав і мріяв. Та мріям збутися усім так й не судилося. Бо недолюбив, і недоспав, і недомріяв. Раптово життя Івасюка обірвалося.

          Хто ж винен, що страшний цей злочин

         Так нерозкритим досі і зостався?

         Хто ж посприяв, що кат – злочинець

         У Брюховецькому лісі заховався?

        Той день, сльозами смутку оповитий,

        Собі у коси заплела весна.

       Стояв народ сумний і зляканий, збентежений,

        А в їх серцях ще свіжа рана, борозна…

        Його мелодії – це ніби промінь світла,

        Це ніби крик душі, палкий вогонь.

        І кожна пісня, мов маля тендітне,

       Черпає силу духу і тепло долонь.

(Учні виконують пісню «Червона рута»)

          Продовжуючи розмову про подальший розвиток української популярної музики, зупиняємось на творчій діяльності гурту «Океан Ельзи» - одного з найкращих сучасних рок – гуртів України – та його лідера Святослава Вакарчука (фізика – теоретика та економіста – міжнародника за освітою). Як зазначив С.Вакарчук, «для мене, як для музиканта, найбільше задоволення – це створення музики»

       (Слухання – «Океан Ельзи» - «Друг» або 9-1-1»)

             4.Підсумок уроку. Після слухання пісень аналізуємо її звучання, образний зміст, індивідуальні творчі особливості виконавців, приділяючи велику увагу особистим враженням учнів від прослуханої музики та переходимо до повідомлень учнів про творчість сучасних зірок української естрадної музики.

- Що залишить у вашій душі музика уроку?

-  Творчість яких сучасних українських  виконавців подобається вам?

          5.Домашнє завдання.  Слухати музику українських  авторів за вибором, а для цього «… запроси її ласкаво,

                        не бійся – серце зворуши,

                       щоб різнобарвно і яскраво

                       озвалась музика в душі!»