Урок з образотворчого мистецтва для 1 класу учнів з інтелектуальними порушеннями

Тема: Сприймання творів образотворчого мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони викликали.

Мета: знайомити учнів із поняттями «портрет», «емоції», «настрій у картині»; розвивати вміння спостерігати та описувати вираз обличчя, емоції на портретах; вчити дітей розпізнавати та висловлювати свої почуття, які викликають картини; сприяти розвитку мовлення, уяви, емоційної сфери; збагачувати словник; коригувати мовлення учнів.

Обладнання: таблички для глобального читання мовних одиниць, репродукції картин (простих портретів з виразними емоціями, наприклад, усміхнене обличчя, сумне, здивування тощо), дзеркальце для кожної дитини, картки з іншими смайликами (радість, сум, злость, подів), аркушу, кольорові олівці.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційно-вступна частина

1.    Підготовка робочого місця для проведення уроку.

2.    Налаштування емоційного стану учнів для проведення уроку.

3.    Організація уваги учнів.

4.    Налаштування на роботу. Покажіть свої долоньки! Посміхніться один одному! ІІ. Розмовна хвилинка (на слухо-зоровій основі) -      Який зараз урок?

-          Що ми підготували на урок?

-          Що ми з вами будемо сьогодні робити?

ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності. Оголошення теми та мети уроку.

–                Який у вас сьогодні настрій? Покажіть обличчям (можете одним дзеркальцем). 

–                Давайте подивімося на ці смайлики (вчитель показує картки з емоціями). Як ви думаєте, що означає кожна картка?

ІV. Вивчення теми уроку.

Демонстрація репродукцій портретів. Вчитель показує кілька простих портретів і питає:  – Що ви бачите на цій картині? 

–                Який у цієї людини настрій? 

–                Як ви здогадалися? (вираз обличчя, очі, губи)

Обговорення емоцій 

–  Які емоції ми можемо відчувати? (Радість, сум, подів, зло) 

–  Чи можна передати емоції за допомогою фарби? (Розглядаємо теплі та холодні кольори)

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА «Емоції»

Вчитель пропонує дітям зобразити емоції за допомогою рухів: 

  Радість – стрибаємо високо, плескаємо в долоні 

  Сум – опускаємо голівку, спокійно йдемо 

  Злість – тупаємо ніжками 

  Подів – широко відкриваємо очі та розводимо руки VI. Практична робота учнів.

Завдання: Намалювати обличчя людини з будь-якою емоцією, яку хочеться передати дитині.

Вчитель:

•     Питає, яку емоцію дитина хоче намалювати

•     Нагадує про форму обличчя, очей, губ

Модифікація завдання для дітей, яким важко малювати:

•     Вчитель пропонує розфарбувати готовий контур обличчя, додавши йому потрібний вираз. VІI. Підсумок уроку. Бесіда:

•     Що вам найбільше сподобалось?

•     Який настрій ви передали у свою малюнку?

Вчитель хвалить шкіру дитини, відзначає старанність та творчість. Рефлексія 

Діти обирають смайлик, який відповідає їхньому настрою після уроку, та кладуть його в «чарівну скриньку настрою».

Завершення: – Ви всі – чудові художники! Дякую вам за гарний урок!