Урок з позакласного читання. Усний журнал "Творчість українських байкарів."

Урок №12

Тема: Творчість  українських  байкарів.

Мета: поглибити  знання молодших школярів з поняття “байка”, історією виникнення та обробки байкових сюжетів, окреслити характерні ознаки цього жанру, розкрити зміст байок; у процесі співпраці учнів у різновікових групах удосконалювати прийоми аналізу байки та навички виразного читання, розвивати зв’язне мовлення, дослідницьку роботу, творчі здібності школярів, логічне мислення, спостережливість та їхню кмітливість; сприяти вихованню морально-етичних норм людської поведінки.

Обладнання: картки  для тестування,  написи  на  дошці, аудіо байка,  роздавальний  матеріал, фото  байкарів,  сигнальні  картки.

                                                     Хід  уроку

1.Організація  класу

   Аутотренінг (висвітлюється  на  дошці)

Аутотренінг

(наводить  учень)

Я – учень,

Я  ходжу  до  школи.

Я  навчаюсь  вчитись,

Я  все  розумію.

Я  все  хочу  знати.

(наводить  вчитель)

Урок  має  бути:

- цікавим;

- трохи  казковим;

- навчальним;

-продуктивним.

(читають  з  дошки  по  черзі)

Ми  будемо:

дисциплінованим,

уважними,

зібраними

 

2.Актуалізація  опорних  знань.

А) Слухання  аудіо байки Л.Глібова «Лебідь, Рак  та  Щука»

Б) – Що в  літературі  називають байкою?

Якщо  виникають  утруднення ,  попрацюйте  у  парі  над  вправою «Деформоване  визначення»

— один із різновидів епістолярного жанру,  невеликий алегоричний, Ба́йка (від баяти — «розповідати») з яскраво вираженою мораллю. здебільшого віршований твір повчального змісту,

(Ба́йка (від баяти — «розповідати»)— один із різновидів епістолярного жанру, невеликий алегоричний, здебільшого віршований твір повчального змісту, з яскраво вираженою мораллю.)

Алегорія – це зображення абстрактного поняття або явища через конкретний образ. Наприклад, серце - алегорія кохання, образ богині Феміди - алегорія правосуддя.

Мораль – це  правила  поведінки.

3. Мотивація  навчальної  діяльності  учнів

 – Сьогодні  упродовж  уроку  на  прикладах  зразків  художньої  літератури  ми  спробуємо  розкрити  сутність  байок.  Урок  проходитиме  у  формі усного  журналу.

4.Робота  над  темою  уроку.

А) І  сторінка «Історична»

1. (Висвтлюється  зображення  Езопа)

    Езоп —давньогрецький байкар, який жив в VI столітті до н. е. Його вважають основоположником жанру байки; по його імені названа алегорична манера вираження думок, якою користуються до наших днів, — езопова мова. Вперше про Езопа згадує Геродот. За його версією, Езоп служив рабом, а його паном був Іадмона з острова Самос, який пізніше дарував йому свободу. Жив він, коли правив єгипетський цар Амасис, тобто в 570-526 рр. до н. е. Езоп фігурує як горбатий виродок, але разом з тим дотепник і великий мудрець, якому нічого не варто обвести навколо пальця господаря і представників вищого стану.

Колективне  опрацьовування змісту  байки Езопа.

Вправа «Стоп» (учні  читають  ланцюжком)

ДВОЄ ПРИЯТЕЛІВ І ВЕДМІДЬ
Двом приятелям випало одного разу йти вкупі з села до міста. Дорога пролягала через густий ліс.
—    А чи не спіткає нас яке лихо в путі? — питає
один.— Ану ж нападе дикий звір?
—    Нема чого боятися. Коли що й трапиться — нас
двоє, будь-кому дамо відсіч.
Невдовзі дісталися приятелі лісу й пішли попід високими деревами. Аж раптом звідки не візьметься ведмідь. Один з приятелів, ледь його забачивши, кинувся до високого дерева і вмить видерся під самісінький вершечок. Він знав — ведмідь високо не вилізе.
Другий ішов трохи позаду й розглядався по боках. А коли помітив звіра, було вже пізно. Видиратися на дерево — марна справа, ведмідь наздожене. Треба придумати щось інше. І чоловік упав додолу та прикинувся неживим, бо знав — ведмідь ніколи не чіпає мертвих.
Ведмідь підійшов і вгледів його. Тихенько нахилився над головою. Чоловік затамував подих, Обнюхав його ведмідь, бачить — не дихає, то й подумав, що мертвий, і подався своєю дорогою.
Підвівся чоловік, нажаханий, блідий, не вірячи самому собі, що врятувався від ведмежих обіймів.
А приятель усе те бачив з дерева і коли оговтався*, зліз із дерева, підійшов та й каже:
 —    Коли б ти знав, як я злякався за тебе! Дуже радий, що ти врятувався, братику мій! Ну, а тепер розкажи, що тобі шептав на вухо бурмило?
—    Сказав, щоб я ніколи не ходив нікуди з приятелями, які в скруту кидають мене самого і чимдуж тікають, рятуючи власну шкуру.
—    Отак і сказав? — здивувався приятель.— Ти ба
який розумний!
—    Отак. І він має слушність, бо друзі пізнаються
в біді.

Аналіз  байки  за  планом.

Б) ІІ  сторінка «Народні  байки України»

1. Переказ  байок  трьома  учнями  за  книгою «Моя  читаночка с.126-128, клас  оцінює  підготовку  сигнальними  картками.

2. Тестування  за  змістом  прослуханих  байок.

1. Чому  ворона  здивувалася?

А)бо  до  неї  заговорили  Б)заговорили  ласкаво  до  неї,  в)заговорили зухвало.

2.Байка  про  ворону  називається:

А) «Панна  ворона»,  б) «Обурена  ворона»  в) «Не  поїла»

3. Що  висміюється  у  байці про  Рябка?

А)дбайливість  б)лінь   в)працьовитість

4.У  байці «Вовк  та  чапля»  висміюється:

А) байдужий  вовк,  б)дурний  вовк ,  в)кмітлива  чапля.

5. Чаплі  вдалося  врятуватися  завдяки:

А)байдужості   б)толерантності   в)кмітливості.

В) ІІІ  сторінка «Поетична  байка»

1. Виразне  читання  байок  учнями (3 учні,  клас  оцінює  підготовку  сигнальними  картками)

Г)ІУ сторінка «Гуморески»

Колективне  опрацьовування  гуморески  П.Глазового (Висвітлюється  зображення)

1. Читання  байки  по  2 рядочки (ланцюжково)

Пилип  у Римі

 Не доводилось Пилипу бувать далі Криму,

 А недавно взяв путівку і махнув до Риму. 

Оглядаючи музеї й різні колізеї,

 Він загавився й від групи відбився своєї. 

"Зайду, — дума, — в ресторанчик". 

Ледве сів за столик, 

 

А вже кельнер біля нього крутиться, соколик.

 Пилип меню розглядає, кінчик носа чуха.

 Не зна мови, як то кажуть, ні рила, ні вуха.

 І сказав він: — Пардон, гарсон!

Фужер коньякессо,

 Порціоні біфштексіно, гарнів — картоплесо.

 Шугнув кельнер блискавично у сусідні двері,

 Приніс м'ясо, і картоплю, й коньяк у фужері.

 Зрадів Пилип, як дитина: — Штука непогана!

 Не така вже вона й хитра — мова італьяна.

 Береш слово, яке знаєш, та кінець доточиш

— І вже тобі несуть випить, і їси, що хочеш.

— Кельнер хитро посміхнувся, крутнув головою 

І звернувся до Пилипа мовою такою: 

— Ві тут єль би дуля з маком, а не картоплеси,

 Єслі б нє бил мой бабушка родом із Одеси.

2.Словникова  робота (підкреслені  слова)

3. – Що  виявилося кумедним?

Д)У сторінка «Поети   Херсонщини» (фото  автора)

     Шаройко Василь Никифорович  (1929) письменник, поет, гуморист, сатирик  Народився  1  травня  1929  року  у  селі  Андрійковичі Погарського району  Брянської області в селянській родині. Після  смерті матері  переїхав  до дідуся Михайла  в селі  Чистопілля  Верхньорогачицького району Херсонської області. Закінчив шкільне  відділення  Нікопольського  педучилища,  філологічний  факультет  Кіровоградського педінституту  та  юридичний  факультет  Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка. Працював учителем  української мови  і літератури  та  директором у загальноосвітніх  школах Вінницької і Херсонської областей. Із 1985 року – на творчій роботі. Автор 18 книжок, гумористичних і сатиричних  віршів для  дітей  та  дорослих. Упорядник збірника  гумору і сатири  “Придніпровські  усмішки” (“Таврія”, 1989). Переклав окремі твори багатьох російських та білоруських  поетів­гумористів. Він професійний знавець дитячої психології, що у своїй творчості через кумедні  ситуації привчає своїх читачів - ­школярів до серйозності у навчанні. Член Спілки письменників України з 1984 року.

Гуморески Василя  Шаройка (виразно  читають  2 учні)

ДЕ ПОДІЛИСЯ КАРПАТИ

Гірко
Схлипує
Надійка.
- Ти чого?
- У мене двійка.
- А за що?
Дозволь узнати.
- Я забула:
Де Карпати.
- Пригадай, -
Повчає Алла. –
Дивно!
Де ти
Їх поклала?!

 

ХИТРЕ МІСТО

- В Лондоні
Тумани часті, -
Гнат Петрович каже. –
Діти,
Хто із вас
На карті
Нам його покаже?
Подає
Указку Вані.
Та Іван
Затявся:
- Я не можу,
Бо в тумані
Лондон заховався.

5. Підсумок  уроку.

А) Вправа «Так, ні» (виконується  письмово)

1.Відомим  українським  байкарем  вважають Езопа.

2. У  байках  висміюються  люди.

3. У  народних  байках  головні  герої  люди.

4.Повчання  у  байках  називається  алегорією.

5.У  байках  відсутній  елемент  гумору.

6.Байкам  притаманна як віршована,  так  і  прозова  мова.

7.Байкам  несуть  виховне  значення.

8. Відомий  український  байкар  С.Руданський  мав  псевдонім Кенир.

Взаємоперевірка

(-,+,-,+,-,+,+,-)

Б) Аналіз  аутотренінгу.

6.Домашнє  завдання. МЧ с.88-89, читати, скласти  план.